Київ відзначатиме День міста в обмеженому форматі

Цього року Київ відзначатиме День міста без масштабних загальноміських святкувань. Влада пояснила таке рішення умовами воєнного стану та ситуацією з безпекою. Мешканців закликають уважно стежити за сигналами повітряної тривоги та заздалегідь ознайомитися з розташуванням укриттів.

Про це повідомляють у КМДА.

Незважаючи на обмеження, міські установи підготували для киян та гостей столиці культурні, освітні та спортивні події. Частина заходів розрахована на дітей та сім’ї, окрема програма присвячена історії Києва, мистецтву та народним традиціям.

Серед запланованих подій — виставка “Незламне місто” на станції метро “Золоті Ворота”, ярмарок народного мистецтва в Музеї Івана Гончара, фестиваль хорового мистецтва “Пісня над Дніпром”, майстер-класи в Голосіївському парку та культурна програма на Андріївському узвозі. Також у місті відбудуться камерні концерти, виступи творчих колективів та тематичні заходи в бібліотеках і музеях.

Спортивну частину програми складуть традиційний “Пробіг під каштанами”, змагання з кікбоксингу, веслування, пляжного гандболу та тенісний турнір на Трухановому острові. Усі події відбуватимуться з урахуванням вимог воєнного часу: для кожної локації мають бути передбачені укриття або найближчі безпечні місця.

Зеленський провів нараду напередодні нових переговорів із партнерами

Президент України Володимир Зеленський повідомив про нараду, на якій обговорювалися найближчі кроки країни у дипломатичному, гуманітарному та енергетичному напрямках. Зустріч відбулася за участю глави Офісу президента Кирила Буданова, секретаря РНБО Рустема Умєрова та міністра енергетики Дениса Шмигаля.

Про це глава держави повідомив у Telegram.

Основними темами стали посилення протиповітряної оборони та нарощування виробництва безпілотників.

“Визначили пріоритети на наступні кілька тижнів: антибалістика, двосторонні документи щодо виробництва і постачання дронів, зокрема Drone Deal з Євросоюзом, та підготовка зустрічей в кількох форматах. Готуємось до важливих перемовин — наразі без публічних деталей”, — сказав глава держави.

На найближчі тижні Україна визначила кілька пріоритетів: антибалістичний захист, двосторонні документи щодо виробництва та поставок дронів, зокрема Drone Deal з Євросоюзом, а також підготовка зустрічей у різних форматах. Зеленський зазначив, що країна готується до важливих переговорів, деталі яких поки що публічно не розкриваються.

Окремо на нараді обговорювалося продовження гуманітарного напрямку, включаючи обміни військовополоненими, щодо яких раніше вже були домовленості. Президент доручив активізувати контакти з партнерами, здатними допомогти з посередництвом. Також Зеленський анонсував нові рішення щодо підтримки української енергетики.

Туск закликав НАТО не ігнорувати російські погрози та провокації

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країни НАТО повинні серйозно ставитися до заяв і дій російської влади. Так він відреагував на нові погрози з боку заступника голови Радбезу РФ Дмитра Медведєва після інциденту з російським безпілотником у Румунії.

Про це Туск написав у соцмережі “Х”.

Приводом стало влучання російського дрона в житловий будинок у румунському місті Галац. Після цього Медведєв заявив, що громадянам країн Євросоюзу слід готуватися до нових подібних випадків, оскільки, за його словами, “триває війна”.

“Це буде відбуватися й надалі. Триває війна! І громадяни держав ЄС, як населення воюючих країн, не зможуть спати спокійно. Тож заткніть писок. Це поки що квіточки!”, – написав Медвєдєв напередодні.

Туск підкреслив, що подібні заяви не можна сприймати як звичайну риторику. За його оцінкою, російські провокації стають дедалі частішими, тому союзникам по НАТО необхідно враховувати і самі інциденти, і публічні погрози російських посадовців.

“Вчора колишній президент Медвєдєв заявив, що спокійний сон громадян ЄС закінчився. Усім членам НАТО нарешті слід почати серйозно ставитися до цих фактів і слів”, – наголосив польський прем’єр.

Після атаки в Румунії до більш рішучої реакції НАТО закликав і міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Бухарест, у свою чергу, заявив про наявність підстав для консультацій за 4-ю статтею Північноатлантичного договору і попросив союзників посилити засоби боротьби з безпілотниками.

Удари українських дронів ускладнюють постачання російських військ на фронті

Українські сили активізували застосування безпілотників проти російської військової логістики, що вже впливає на можливості армії РФ утримувати свої позиції на передовій.

Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За даними аналітиків, дрони заважають російським військам перекидати особовий склад, техніку та боєприпаси як у прифронтовій зоні, так і в тилу. Особливо важливим фактором стали удари середньої дальності, які ускладнюють підвезення резервів до лінії бойового зіткнення.

В ISW вважають, що такі дії можуть знижувати темпи російських наземних операцій. Чим складніше доставляти людей і ресурси до передових позицій, тим менше можливостей у командування РФ для підтримки атак і ротації підрозділів.

Додатковим тиском на російську армію стають втрати, проблеми з логістикою та погіршення економічної ситуації. На цьому тлі Кремлю може бути складніше проводити нові набори та мобілізаційні кампанії. Раніше Міноборони України оголосило про запуск програми “Логістичний локдаун”, спрямованої на системне ураження російських можливостей на оперативній глибині.

Російські війська стали рідше використовувати важку техніку на фронті

Російська армія все рідше застосовує важку бронетехніку на передовій через активність українських безпілотників. Техніка противника швидко стає мішенню після виявлення.

Про це розповів командир розрахунку БПЛА 3-ї окремої штурмової бригади з позивним “Пиць”.

У зоні відповідальності 3-го армійського корпусу українські військові фіксують високу ефективність системи протидії дронам і бронетехніці. Тільки за останній тиждень, за даними підрозділу, було знищено понад три тисячі російських безпілотників.

Військовий зазначив, що остання велика атака із застосуванням техніки на кількох напрямках корпусу відбулася ще в березні. За його словами, всю задіяну техніку було знищено протягом кількох годин, після чого російські підрозділи стали обережніше використовувати бронемашини.

На цьому тлі російські війська частіше намагаються просуватися невеликими піхотними групами, використовуючи укриття та лісосмуги. Однак українські оператори дронів, як стверджують у підрозділі, відстежують такі переміщення та зривають спроби просування.

Зеленський наказав готуватись до ще 2-3 років війни

Українська влада дедалі частіше виходить з того, що конфлікт із Росією може тривати ще кілька років. Президент України Володимир Зеленський доручив готуватися до сценарію ще двох-трьох років війни.

Про це пише “The Economist”.

Офіційно такий наказ публічно не оголошувався, видання посилається на джерела в українському уряді та військових колах. Причиною перегляду очікувань стало фактичне вичерпання мирного шляху. Росія не демонструє готовності до компромісу, а дипломатичні спроби поки що не дали результату, який міг би призвести до швидкого припинення бойових дій. На цьому тлі Київ змушений планувати тривалу війну на виснаження.

Видання зазначає, що Україна одночасно стикається з двома реаліями: армія утримує фронт, розвиває дрони та далекобійні можливості, проте суспільство й економіка дедалі сильніше відчувають втому, мобілізаційний тиск, брак людей і наслідки затяжного конфлікту.

Ключовим ресурсом у такому сценарії стає здатність держави підтримувати оборонне виробництво, фінансувати армію, утримувати енергетику та зберігати внутрішню стабільність. При цьому західна допомога, розвіддані, ППО, боєприпаси та фінансування союзників залишаються критично важливими для Києва.

Оновлено 17:26

Радник президента Литвин заявив, що ці відомості є “вкиданням”.

“Та це ж саме те вкидання, яке вже було. Можливо, людям треба було щось використати як носій для інших повідомлень у цьому тексті про те, як нібито все погано. Тільки ось на зустрічі з фракцією президент говорив, що треба сфокусуватися на півроку до листопада, цей термін є”, – сказав Литвин.

Президентське доручення, що стосується продовження військових дій на кілька років, вже згадувалося в західних ЗМІ. В адміністрації президента ці повідомлення також заперечували.

На Київщині готують населені пункти до кругової оборони

У Київській області розпочали підготовчі заходи з організації кругової оборони населених пунктів. Рішення ухвалено на тлі оцінки можливих загроз з північного напрямку та посилення заходів безпеки в регіоні.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час Конгресу місцевих та регіональних влад.

За словами Зеленського, йдеться про превентивне посилення оборонного планування, підвищення готовності громад та координацію дій на місцях у разі погіршення ситуації. Місцеві органи влади отримали відповідні завдання, зокрема щодо підготовки населених пунктів та взаємодії зі структурами цивільного захисту й профільними підрозділами.

Голова Вишгородської районної державної адміністрації Олексій Данчин підтвердив, що на Київщині така робота вже розпочалася.

“На Київщині отримали завдання підготувати населені пункти до кругової оборони”, – заявив він.

Зеленський зазначив, що рішення ухвалювалися після аналізу даних розвідки про можливі ризики та сценарії ескалації. Це питання розглядалося на останньому засіданні Штабу Верховного Головнокомандувача.

Президент також повідомив, що напрямок буде додатково посилено особовим складом. За його словами, українські розвідслужби вивчили можливі сценарії розвитку подій, а головне завдання влади — забезпечити населенню впевненість у готовності ЗСУ та наявності ресурсів для реагування на загрози.

Ігнат підтвердив застосування “Орєшніка” в районі Білої Церкви

Вночі проти 24 травня Росія застосувала балістичну ракету середньої дальності РС-26 “Рубіж”, також відому як “Орєшнік”. За даними фахівців, удар було завдано в районі Білої Церкви Київської області.

Факт застосування цього типу озброєння підтвердив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

“Пуск ракети росіяни здійснили з полігону “Капустін Яр”, — наголосив він.

В Офісі президента України також підтвердили журналістам, що українські військові доповідали про застосування “Орєшніка” під час нічної атаки.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, під час масованого удару були запущені ракети різних типів, зокрема “Кинжали”, “Циркони”, “Іскандери”, крилаті ракети Х-101, “Іскандер-К” та “Калібр”. Також, за українськими даними, застосовувалися сотні ударних та імітаційних безпілотників.

Українська ППО заявила про знищення 604 повітряних цілей: 55 ракет і 549 безпілотників. Ще 19 ракет, за попередньою інформацією, могли не досягти цілей; дані про місця їхнього падіння уточнюються. На тлі цієї атаки в Київській області повідомлялося про загиблих, найсерйозніші наслідки зафіксовано у Фастівському районі.

Польща підняла авіацію на тлі масованого удару по Україні

У Польщі в ніч на 24 травня сили протиповітряної оборони були приведені до підвищеної готовності через масовану комбіновану атаку на територію України.

Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі.

У рамках превентивних заходів у повітря була піднята військова авіація. Також у готовність привели наземні системи ППО та засоби радіолокаційної розвідки. У польському командуванні пояснили, що ці дії були спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору країни, насамперед у районах, які могли перебувати в зоні потенційної загрози.

Пізніше, близько 5:00 за місцевим часом, операція була завершена. Польська авіація повернулася до штатного режиму роботи, як і чергові сили ППО та радіолокаційного контролю.

В Оперативному командуванні підкреслили, що під час удару по Україні порушень повітряного простору Польщі зафіксовано не було.