У Києві після масованої атаки пошкоджено всі райони міста

24 травня в Києві зафіксовано руйнування, пожежі та пошкодження інфраструктури одразу в десяти районах міста. Внаслідок атаки загинули дві людини, кількість постраждалих зросла до 44. Серед поранених — двоє дітей, троє дорослих перебувають у важкому стані.

Про це повідомив мер Віталій Кличко.

На місцях працюють екстрені служби, рятувальники та медики. Вони гасять пожежі, розбирають завали та надають допомогу постраждалим. Госпіталізовано 28 осіб, ще 16 отримали допомогу амбулаторно.

Пошкодження зафіксовані в Дарницькому, Оболонському, Шевченківському, Дніпровському, Солом’янському, Печерському, Голосіївському, Святошинському, Деснянському та Подільському районах. Постраждали житлові будинки, гуртожиток, офісний центр, школи, автомобілі, торгові об’єкти, складські приміщення та гаражний кооператив.

У ряді районів виникли пожежі після влучень безпілотників і падіння уламків ракет. У Солом’янському районі удар припав на верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку, у Печерському районі загорілася 20-поверхівка, у Шевченківському районі пошкоджено житлові будинки, офісну будівлю та територію двох шкіл. Ліквідація наслідків атаки триває.

У Швеції озвучили аргументи на користь приєднання України до НАТО

Україна має отримати чітку та довгострокову перспективу членства в НАТО. Сильні збройні сили та сучасний оборонний сектор значно зміцнять альянс.

Таку заяву зробив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

За даними видання “Politico”, шведський уряд вважає, що будь-яка європейська країна може стати членом НАТО, якщо відповідає встановленим критеріям.

За словами шведського міністра, жодна третя сторона не повинна мати право вето в цьому питанні. Швеція розглядає Україну як важливий елемент для забезпечення безпеки в Європі.

Глава військового відомства Швеції назвав ключові причини, через які зміцнення зв’язків з Києвом є важливим для альянсу: Україна має значний бойовий досвід і значну кількість військових формувань.

«Де ще в Європі ми можемо знайти 110 бригад?», — підкреслив Пол Йонсон.

За його словами, ЗСУ розробили оригінальну та передову систему ведення бойових дій у реальних умовах, а оборонний ринок України вирізняється високою ефективністю серед країн континенту. У результаті повномасштабного вторгнення з боку РФ Україна здійснила дерегуляцію, приватизацію та стимулювала конкуренцію, що дозволило швидко збільшити обсяги виробництва зброї.

Водночас шведський міністр зазначив, що питання про вступ України до НАТО залишається вкрай делікатним і, як і раніше, викликає розбіжності серед членів оборонного альянсу.

“Я визнаю, що є союзники, які проти цього. Але якщо ви запитаєте мене про нашу позицію, то це наша позиція”, — підсумував Йонсон.

Деякі держави-члени НАТО побоюються, що рішучі дії на підтримку Києва можуть призвести до прямого конфлікту з Росією або змусити альянс вступити в активні бойові дії.

ЄС готує позицію для переговорів із Москвою

У країнах Євросоюзу активізується дискусія щодо відновлення прямих контактів із Росією. Це відбувається на тлі спроб знайти шляхи завершення війни в Україні. Європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для переговорів із Кремлем.

Про це повідомляє “The New York Times”.

За інформацією видання, міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС наступного тижня на зустрічі на Кіпрі мають намір обговорити можливі параметри майбутніх контактів, включаючи формат діалогу та потенційні “червоні лінії” для Європи. При цьому, незважаючи на активні обговорення серед дипломатів, остаточних рішень щодо вибору переговірника поки що не ухвалено.

Кілька високопоставлених чиновників і дипломатів стверджують, що повернення до обговорення діалогу з Росією є значною зміною в політичній стратегії. Після повномасштабного вторгнення 2022 року більшість контактів з Москвою було призупинено.

В ЄС дедалі частіше усвідомлюють труднощі підтримання жорсткої ізоляційної політики. Як повідомляє NYT, спроби США врегулювати конфлікт не привели до значних результатів, а увага Вашингтона переключається на інші міжнародні проблеми. У зв’язку з цим у Європі зростає занепокоєння щодо недостатньої залученості континенту до процесу розробки майбутніх угод щодо України.

Низка європейських політиків переконана, що для посилення впливу ЄС необхідно діяти більш злагоджено та виступати єдиним фронтом на переговорах. Водночас їхні колеги вказують на небезпеку передчасного співробітництва з Москвою.

Представники європейських інститутів, включаючи президента Європейської ради Антоніу Кошту, висловили думку про необхідність підготовки до можливого “вікна” для переговорів. Європа має бути готова взяти участь у цьому процесі, коли трапиться сприятлива нагода.

Деякі експерти вважають, що в Москві змінюється стратегія: хоча раніше Росія була орієнтована на прямі переговори зі Сполученими Штатами, тепер вона все частіше натякає на готовність до взаємодії з європейськими партнерами.

У ЗМІ згадуються діючі та колишні високопоставлені європейські політики як можливі посередники з боку ЄС. Однак на даний момент немає ні офіційних рішень, ні навіть узгодженого списку. Дипломатичні джерела підкреслюють, що всі ці обговорення поки що перебувають на початковій стадії, на рівні концепцій.

Україна посилює охорону кордонів від Волині до Чернігівщини

Україна посилює оборону на північному кордоні з Білоруссю, побоюючись, що Росія може використати територію цієї країни для вторгнення. Військові готуються до можливих загроз.

Речник ДПСУАндрій Демченко повідомив про це на брифінгу.

Він підкреслив, що цьому напрямку надається особливе значення через позицію Мінська, який активно співпрацює з Росією в контексті її широкомасштабного конфлікту з Україною.

Інженерні роботи ведуться по всій лінії державного кордону, протяжність якого перевищує тисячу кілометрів від Волині до Чернігівщини. Ці заходи включають зміцнення фортифікаційних споруд і створення нових мінно-вибухових загороджень, що виконується підрозділами Збройних сил.

Спікер зазначив, що на даний момент прямої загрози з боку Білорусі не існує. Зокрема, не фіксується переміщення техніки або військових біля кордону. Однак він звернув увагу на тиск, який Росія чинить на білоруський уряд, прагнучи втягнути його у конфлікт.

“Звісно, бачимо той тиск, який чинить Росія на Білорусь, аби долучити її більш масштабно до війни проти нашої країни”, — повідомив Демченко.

Китай таємно навчав російських військових для війни проти України

Наприкінці минулого року на території Китаю відбулися секретні тренування для приблизно двохсот російських військових. Частина з них згодом повернулася на фронт в Україні.

Про це повідомило агентство “Reuters”, посилаючись на дані трьох європейських розвідок та документи, що опинилися у розпорядженні редакції.

Журналісти вивчили угоду, підписану високопоставленими офіцерами Росії та Китаю в Пекіні 2 липня 2025 року. У документі зазначено, що російських військовослужбовців навчали переважно використанню дронів, тактичним прийомам радіоелектронної боротьби, армійській авіації та керуванню бронетанковими підрозділами.

Китайська сторона надала свої військові бази в Пекіні та Нанкіні для підготовки російських бійців. Водночас, згідно з домовленістю, сотні китайських військовослужбовців навчатимуться на території Російської Федерації.

“Навчаючи російських військових на оперативно-тактичному рівні для їхньої участі в бойових діях в Україні, Китай активно бере участь у війні на європейському континенті, що раніше не було настільки очевидним”, — підкреслив представник європейської розвідки.

Запит Reuters щодо коментарів залишився без відповіді з боку міністерств оборони Росії та Китаю.

Українська керована авіабомба відкриває нову еру в повітряній стратегії

Українська керована авіабомба, судячи з усього, допоможе Силам оборони посилити повітряну блокаду на полі бою.

Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

У документі зазначається, що українські КАБи можуть значно розширити можливості військових для нанесення ударів по російських цілях на фронті та в тилу. Це схоже на стратегію Росії, яка активно використовує авіабомби для атак на українську транспортну інфраструктуру.

На думку аналітиків, Україна намагатиметься утримувати свої цінні авіаційні ресурси подалі від лінії фронту, оскільки у неї обмежені запаси літаків. Водночас Росія застосовує авіабомби зі збільшеною дальністю польоту для аналогічних цілей. У звіті також зазначається, що Україна може розглянути можливість використання такої ж тактики.

Фінансування України з боку США під загрозою

Конгрес США, найімовірніше, не підтримає виділення нового великого пакету фінансової допомоги Україні.

Про це заявив голова комітету з міжнародних справ Палати представників США Брайан Маст у розмові з “Радіо Свобода”.

“Я не вірю, що ви побачите новий американський пакет безпекової допомоги Україні — на 6 мільярдів доларів, 60 мільярдів чи будь-яку іншу суму”, — заявив Маст.

Він зазначив, що конфлікт між Росією та Україною відбувається прямо “в серці Європи”. За його словами, це робить європейські країни ключовими учасниками у питанні надання фінансової та військової допомоги Києву.

На думку Маста, адміністрація президента США Дональда Трампа дотримується “збалансованого” підходу до конфлікту між Росією та Україною. При цьому Вашингтон не збирається повністю припиняти підтримку Києва. Крім того, голова комітету висловився за введення додаткових санкцій проти Росії.

“Ми готові бути посередниками миру. Європа має захищати власне подвір’я… Санкції мають завдавати більше шкоди нашим ворогам і приносити більше користі нам та нашим союзникам”, — сказав Маст.

У США оцінили ймовірний результат конфлікту в Україні

Експерти JPMorgan Chase, одного з провідних банків США, вважають, що найімовірніший результат конфлікту в Україні нагадуватиме “фінський сценарій”.

Про це йдеться у звіті банку.

JPMorgan вважає, що війна, найімовірніше, завершиться мирним шляхом, оскільки бойові дії на передовій зайшли у стратегічну стагнацію.

Експерти вважають, що за такого розвитку подій Україна може втратити деякі території, але збереже незалежність, збройні сили та прагнення до інтеграції із західними країнами.

У звіті зазначається, що Україна може піти на компроміс і прийняти нейтральний статус, а також погодитися на обмеження щодо чисельності збройних сил.

У JPMorgan провели паралель між можливим розвитком подій та досвідом Фінляндії після війни з Радянським Союзом. Незважаючи на втрату частини територій, Фінляндія зуміла зберегти демократію та ринкову економіку.

На думку експертів Банку, ймовірність розвитку подій за «фінським сценарієм» становить 50%. Ймовірність реалізації “грузинського сценарію” оцінюється в 30%, “ізраїльського” – в 10%, а “південнокорейського” і “білоруського” – по 5%.

У деяких районах Нікопольщини оголосили обов’язкову евакуацію

Оголошено про початок евакуації з Нікопольського району. Планується евакуювати 1145 осіб.

Про це заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

“Оголосили обов’язкову евакуацію з окремих територій Нікопольщини. Підписав відповідні розпорядження”, — повідомив посадовець.

Він зазначив, що з Новокиївки та Іллінки Марганецької міської громади, а також з Вищетарасівки Мирівської сільської громади необхідно евакуювати сім’ї з дітьми. Наразі в цих населених пунктах проживають 34 дитини, що становить 28 сімей.

Мешканцям слід покинути одну з вулиць Марганця та близько 100 вулиць у Нікополі. Евакуації підлягають 1145 осіб.

Олександр Ганжа зазначив, що час та маршрут евакуації розробляються окремо для кожної сім’ї. При цьому всім сім’ям необхідно завершити переїзд протягом місяця.

“Родини зможуть зупинитися як у більш безпечних населених пунктах Нікопольщини, так і в інших районах області чи навіть інших регіонах. Усі організаційні питання та супровід забезпечуватиме влада на місцях”, — додав начальник ОВА.