Кулеба назвав фактори, що не дозволять змусити Україну капітулювати

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що існують два ключові фактори, які не дозволять зовнішнім силам змусити Київ погодитися на капітуляцію. Йдеться про розробку власної далекобійної зброї та збереження політичної єдності України з європейськими державами.

Про це він розповів в інтерв’ю проєкту “Хід Тузова” на Апостроф TV.

Кулеба нагадав, що взимку 2026 року була зроблена спроба переконати українське керівництво піти на територіальні поступки заради припинення бойових дій. За його словами, американська сторона пропонувала розглядати виведення українських військ із Донецької області як можливу умову припинення конфлікту.

Першим чинником стійкості України екс-міністр назвав появу власних далекобійних ударних можливостей. За його оцінкою, завдяки цьому Київ уже не перебуває в критичній залежності від отримання окремих західних ракетних систем.

“Ми не чуємо з вами сьогодні дискусії: “Дайте нам Taurus”, і по ATACMS дуже рідко чуємо. Чому ми більше не викручуємо руки німцям? Тому що у нас тоді не було далекобійної зброї, а тепер вона є. Це вже не питання життя і смерті”, — пояснив Кулеба.

Другим чинником Кулеба вважає збереження єдності України та європейських країн. На його думку, навіть можливі домовленості між Росією та США щодо українського питання неможливо буде реалізувати без згоди Києва та його європейських партнерів.

При цьому колишній глава МЗС назвав внутрішній розкол головним потенційно небезпечним сценарієм для України. За його словами, серйозну загрозу може становити не лише ситуація на полі бою, а й внутрішнє протистояння, посилене інформаційною боротьбою та конфліктами всередині української спільноти

Безпілотник впав у Румунії під час нічної атаки на Україну

У ніч на 20 серпня на території Румунії впав безпілотник. Інцидент стався на тлі російської повітряної атаки на Україну. Постраждалих у результаті події немає.

Про це повідомили в румунському Міністерстві оборони.

Близько 02:23 радари Румунії виявили групу повітряних цілей поблизу українського кордону на півночі повіту Тулча. Для спостереження за ситуацією в повітря підняли два іспанські винищувачі F-18, а також румунський військовий вертоліт IAR-330 SOCAT.

За інформацією Міноборони Румунії, приблизно о 03:21 один із безпілотників увійшов у повітряний простір країни. Через кілька хвилин апарат впав приблизно за чотири кілометри від міста Гринду, у незаселеній місцевості. На місці падіння виникла пожежа, яка згодом згасла самостійно.

Румунські військові вирушили до району події для обстеження території та з’ясування обставин інциденту. Про пошкодження цивільних об’єктів або постраждалих влада не повідомляла.

Греція не має наміру передавати Україні ракети для комплексів С-300

Україна й надалі відчуває нестачу ракет для зенітних комплексів С-300 на тлі тривалих бойових дій та високого навантаження на систему протиповітряної оборони.

За даними Forbes, Київ шукає додаткові джерела таких боєприпасів, однак розраховувати на поставки з Греції найближчим часом, судячи з наявної інформації, не доводиться.

Україна паралельно співпрацює зі США в рамках проєкту, що передбачає модернізацію старих радянських ракет С-300 та розробку нових перехоплювачів. Перші результати цієї програми очікуються до кінця 2026 року. При цьому передбачувані обсяги виробництва можуть виявитися відносно невеликими — близько 100–200 ракет щорічно.

Одним із потенційних постачальників могла б стати Греція, на озброєнні якої залишаються комплекси С-300ПМУ-1 і відповідний запас ракет. Однак Афіни поки що не готові розлучатися з цими системами. Грецька влада розглядає їх як елемент власної оборони на тлі напруженості у відносинах із Туреччиною.

Раніше обговорювалися варіанти, за яких Греція могла б передати Україні наявні С-300 в обмін на отримання інших сучасних засобів протиповітряної оборони. Проте остаточного рішення про таку передачу прийнято не було, а модернізація грецької ППО не передбачає швидкої відмови Афін від російських комплексів.

Київ продовжує шукати доступні за кордоном запаси боєприпасів для С-300 і водночас розвивати альтернативні засоби перехоплення. Проблема поповнення ракетного арсеналу ППО залишається актуальною для України на тлі триваючих російських повітряних атак.

У Європі зростає недовіра до Трампа щодо переговорів по Україні

У Франції та Німеччині зростає недовіра до адміністрації Дональда Трампа через побоювання, що Вашингтон може організувати переговорний процес щодо України без повноцінної участі європейських країн.

Про це йдеться в матеріалі The New York Times.

За даними видання, Париж, Берлін і Лондон уже працюють над власним форматом, який має забезпечити Європі місце за столом майбутніх переговорів.

Як зазначає The New York Times, європейські чиновники вважають українське врегулювання та відносини з Росією надто важливими для безпеки континенту, щоб повністю передавати їх адміністрації Трампа, яку вони сприймають як дедалі більш непередбачувану. Європейські столиці хочуть виключити сценарій, за якого Вашингтон і Москва зможуть узгодити умови без урахування їхньої позиції.

На цьому тлі Київ намагається переконати Білий дім, що російське просування в Донецькій області не є неминучим. За даними Kyiv Independent, українське посольство у Вашингтоні передало адміністрації Трампа документ з оцінкою ситуації на фронті. У ньому стверджується, що за нинішніх темпів російські війська можуть не встановити контроль над рештою Донецької області навіть після 2027 року.

Сикорський запропонував посилити європейську оборону окремим військовим корпусом

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сикорський виступив за створення постійного військового формування, яке об’єднало б професійних військовослужбовців із європейських країн. За його задумом, “Європейський легіон” має діяти в рамках загальної системи безпеки НАТО та доповнювати існуючі сили Альянсу.

Про це Сікорський заявив в інтерв’ю виданню Kathimerini.

Необхідність такої структури глава польського МЗС пояснив поступовим зміщенням стратегічних інтересів США у бік Індо-Тихоокеанського регіону. Вашингтон, за його словами, збереже ключову роль у колективній обороні та наданні розвідувальних і технологічних можливостей, однак європейським державам доведеться брати на себе більше військових завдань безпосередньо на континенті.

Сикорський пропонує комплектувати нове формування досвідченими фахівцями з різних європейських країн. Після завершення бойових дій до служби можна було б залучати й українських ветеранів, які здобули значний бойовий досвід.

При цьому польський міністр підкреслив, що мова не йде про створення альтернативи НАТО чи дублювання його структур. “Європейський легіон” має стати додатковим інструментом, здатним посилити європейську складову Північноатлантичного альянсу.

“Будь-який довгостроковий мир у нашому регіоні не може бути встановлений без підтримки українців. Це має бути мир, який фактично підпишуть Київ і Москва”, – підкреслив Сікорський.

На думку міністра, європейські країни, насамперед Польща, також повинні брати участь в процесі переговорів.

NASA показало Крим у складі Росії під час трансляції сонячного затемнення

NASA опинилося в центрі скандалу після прямої трансляції повного сонячного затемнення 12 серпня. Під час ефіру глядачам показали карту Європи, на якій Крим був відокремлений лінією від материкової частини України, тоді як кордон між півостровом і Росією не був позначений.

Суперечливе зображення з’явилося  на Youtube.

Спірна карта виникла приблизно на 13-й хвилині трансляції, коли демонструвалася траєкторія руху місячної тіні. Прямого напису про приналежність Криму до Росії на зображенні не було, проте нанесені кордони візуально включали півострів до російської території.

Хто саме підготував картографічну основу для трансляції, поки що невідомо. Вона могла бути створена співробітниками NASA, зовнішнім підрядником або отримана зі стороннього картографічного сервісу. Агентство також не повідомляло, яке джерело географічних даних використовувалося.

Станом на ранок 13 серпня NASA публічно не прокоментувало ситуацію і не пояснило, чи була спірна межа наслідком технічної помилки. Офіційної реакції української влади на момент публікації також не було.

Трансляція була присвячена повному сонячному затемненню, смуга якого пройшла через Гренландію, Ісландію, північ Росії, Атлантичний океан та Іспанію. В Україні затемнення можна було спостерігати лише частково.

Понад 40 країн закликали заздалегідь попереджати про запуски балістичних ракет

США, Україна, Велика Британія, Південна Корея, Японія, Туреччина та низка інших держав виступили за обов’язкове попереднє повідомлення про запуски балістичних ракет. Спільну заяву 11 серпня підтримали загалом 41 країна.

Про це йдеться у заяві постійного представництва США у Женеві.

Автори документа заявили, що випробування ракет великої дальності без попередньої згоди підвищують ризик помилкової оцінки подій і можуть призвести до небезпечної ескалації. Особлива увага приділяється міжконтинентальним балістичним ракетам, балістичним ракетам підводних човнів та ракетам-носіям.

Країни пропонують повідомляти про такі запуски щонайменше за 24 години. У повідомленні мають зазначатися тип ракети, передбачуваний район запуску та напрямок польоту. Окремі попередження пропонується надсилати морякам та цивільній авіації.

Підписанти вважають, що такий механізм не обмежуватиме розвиток національних ракетних програм, але дозволить знизити ймовірність прорахунків і випадкового виникнення міжнародної кризи. Ініціатива з’явилася на тлі зростання ракетної активності та посилення побоювань щодо випробувань систем, здатних нести ядерну зброю.

Джонсон заперечує, що у 2022 році переконав Київ відмовитися від переговорів із Росією

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що під час візиту до Києва навесні 2022 року не закликав Володимира Зеленського припиняти переговори з Росією та продовжувати бойові дії.

Він стверджує, таке трактування подій не відповідає дійсності.

Джонсон сказав, що рішення про подальший опір українське керівництво ухвалювало самостійно. Сам він, як запевняє екс-прем’єр, лише повідомив Зеленському, що Велика Британія продовжуватиме підтримувати Україну, якщо Київ вирішить не припиняти бойові дії.

Британський політик також заявив, що західні країни не могли нав’язати українській владі рішення про продовження чи припинення конфлікту. При цьому він припустив, що Київ міг розглядати угоду про припинення вогню за лінією зіткнення, що існувала на той момент.

Російська сторона неодноразово виклала іншу версію подій. У Москві заявляли, що навесні 2022 року Росія та Україна наблизилися до можливих домовленостей, однак пізніше Київ відмовився від подальшого переговорного процесу. Серед факторів російські представники називали позицію західних країн та візит Джонсона до Києва.

Переговори між Росією та Україною розпочалися незабаром після початку бойових дій у лютому 2022 року. Кілька раундів відбулися в Білорусі та Туреччині, сторони обговорювали умови можливого врегулювання, однак остаточної угоди підписано не було.

ISW прогнозує посилення ударів по українській енергетиці напередодні зими

Росія може посилити удари по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі України напередодні опалювального сезону. Аналітики пов’язують можливу активізацію атак, зокрема, з дефіцитом ракет-перехоплювачів для українських комплексів Patriot.

Такий прогноз зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW)

В ISW зазначають, що Patriot залишаються для України ключовим засобом перехоплення балістичних ракет. Скорочення запасів боєприпасів до цих систем, за оцінкою аналітиків, може підвищити вразливість української інфраструктури та створити додаткові ризики в період підготовки до зими.

Автори доповіді вважають, що російська стратегія, як і раніше, передбачає продовження бойових дій на виснаження, тиск на лінії фронту та удари по містах і інфраструктурних об’єктах. Окремо аналітики припускають, що масовані удари по енергетичній системі Києва можуть відбутися вже в найближчі тижні.

В інституті також пов’язують військову ситуацію з перспективами переговорів. На думку аналітиків, Москва не зацікавлена у заморожуванні конфлікту на нинішніх умовах і може розраховувати на продовження тиску, якщо вважає військовий шлях досягнення своїх цілей результативним.

Таким чином, майбутній опалювальний сезон в ISW називають одним із найбільш ризикованих періодів для української енергетики. При цьому йдеться саме про аналітичний прогноз інституту, а не про офіційно оголошені плани