Західні союзники стурбовані прагненням української влади до централізації, але уникають публічної критики, щоб не дати Росії використати це в своїх цілях.
Про це пише “Politico”.
“Не тільки політичні опоненти Зеленського зараз стурбовані його прагненням до централізації влади. Західні союзники утримуються від публічної критики, побоюючись дати Москві привід для пропаганди. Три європейські дипломати, які перебувають у Києві, розповіли, що в приватних бесідах висловлювали занепокоєння з цього приводу. Вони не захотіли розкривати свої імена”, – йдеться в матеріалі.
За інформацією видання, з посиланням на джерела, на останній зустрічі з фракцією “Слуги народу” президент Зеленський висловив невдоволення на адресу членів парламенту, громадських активістів і журналістів. Він вказав на їхню нездатність створити стійкий і позитивний образ України серед західних партнерів.
“Президент рішуче підкреслив, що критика всередині країни відволікає від головного – військових дій і зміцнення підтримки союзників”, – відзначають журналісти.
За інформацією Politico, на останньому зібранні з парламентаріями Зеленський однозначно заявив про свій намір брати участь у будь-яких майбутніх виборах.
“Схоже, що не тільки партійні опоненти Зеленського стурбовані зростаючою монополізацією влади”, — зазначає видання.
У матеріалі зазначається, що в лавах політичної партії наростають сумніви і критика на адресу “персоналізованого” стилю керівництва Зеленського, який, на думку деяких, виражається в його зневажливому ставленні до парламенту. Крім того, дії президента, спрямовані проти антикорупційних структур, викликають невдоволення серед окремих представників його власного законодавчого органу.
“Політичні опоненти дорікають українському лідеру нетерпимість до обмежень і складнощів демократії, а також його реакцію на критику. Але його прихильники стверджують, що війна вимагає сильного керівництва”, – пише Politico.
У виданні зазначається, що оточення президента – “друзі і радники” – поступово захоплює все більше влади і контролю. У той же час люди, готові ставити під сумнів рішення керівництва, кидати йому виклик або проявляти незалежність, виявляються поза зоною впливу.
