Подоляк прокоментував чутки про мобілізацію з 18 років і санкції проти Росії

Володимир Зеленський не піде на поступки в питанні зниження призовного віку до 18 років в обмін на введення санкцій проти Росії з боку західних країн.

Таку заяву зробив радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк.

“Це точно президент не буде реалізовувати”, – наголосив Подоляк.

За його словами, позиція американців і європейців, які заявляють, що не вводитимуть санкції, якщо Україна не почне мобілізацію з 18 років, здається йому дивною. Радник глави Офісу Президента зазначив, що це точно не має ніякого відношення до справи.

Він підкреслив, що в протистоянні з Росією не варто покладатися виключно на мобілізаційні методи. Необхідно використовувати творчий підхід, як це успішно демонструє Україна.

Радник глави ОП зазначив, що заборонні санкції значно скоротять приплив грошей до Росії. Це завадить агресору мобілізувати достатню кількість людей.

“Я думаю, що це Європа просто там якось намагається пояснити неготовність відмовитися від певної тіньової дохідності, в цьому випадку, на бізнес-проєктах з Росією”, – наголосив Подоляк.

G7 розглядає можливість зниження порогу цін на російську нафту до $45

Деякі країни “Великої сімки” планують самостійно зменшити граничну ціну на російську нафту до $45 за барель. Навіть якщо президент США Дональд Трамп вирішить проти, G7 готова продовжувати діяти.

Про це інформує агентство “Reuters” з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.

Підкреслюється, що в питанні зниження цін лідирують Велика Британія та Європейський союз. Зокрема, Італія, Франція, Німеччина, Велика Британія та Канада підтримують цю ініціативу. Водночас позиція Сполучених Штатів Америки та Японії поки що не чітка.

За інформацією, що надходить із джерел, зниження вартості нафти на світовому ринку зробило неактуальним обмеження в 60 доларів. Це призвело до нових дискусій про необхідність зниження ліміту для Росії.

Водночас глави держав G7 зберуться 15–17 червня в Канаді для обговорення питання про цінову межу, яка була узгоджена наприкінці 2022 року.

“Європейські країни хочуть знизити ціну на нафту з 60 до 45 доларів. Канада, Велика Британія і, можливо, Японія вже виявили інтерес. Ми плануємо використовувати G7, щоб переконати США приєднатися”, – повідомляє джерело агентства.

Проте, для затвердження пакету потрібна згода всіх держав-учасниць, що може зайняти деякий час.

США не зобов’язані підтримувати зниження обмежень, оскільки Британія домінує у світовому страхуванні морських перевезень, а ЄС впливає на танкерний флот. Однак, якщо мова йде про долари і банківську систему США, їх роль стає важливою.

До коаліції РЕБ приєдналися ще п’ять держав

Ще п’ять держав офіційно приєдналися до альянсу в галузі радіоелектронної боротьби, який був створений з ініціативи України та Німеччини. Німеччина розробила фінансову схему для придбання обладнання РЕБ.

Міністр оборони Рустем Умєров зробив про це заяву.

До складу об’єднання з радіоелектронної боротьби офіційно увійшли ще п’ять держав: Бельгія, Швеція, Італія, Туреччина та Естонія.

“Ще один важливий результат засідання Контактної групи з питань оборони України — розширення Коаліції радіоелектронної боротьби (РЕБ). До ініціативи офіційно приєдналися ще п’ять країн — Бельгія, Швеція, Італія, Туреччина та Естонія, підписавши відповідний додаток до Листа про наміри”, – написав Умєров у Facebook.

Він нагадав, що в квітні цього року з ініціативи України, Німеччини та ще восьми країн-партнерів була сформована коаліція в галузі радіоелектронної боротьби. Німеччина, будучи лідером коаліції, вже розробила фінансовий інструмент для придбання обладнання та послуг у сфері РЕБ.

Глава відомства підкреслив, що радіоелектронна боротьба — це один з найважливіших інструментів в арсеналі сучасних військових конфліктів. Вона дозволяє не тільки завдавати шкоди противнику, але й випереджати його дії. Міністр висловив упевненість, що до коаліції приєднаються нові учасники.

“Вдячний Німеччині за лідерство, системність і темп. Сильна коаліція — це сильна Україна та Європа”,- додав міністр.

Європа розробила план дій, який не залежить від Трампа

Глави європейських держав можуть купувати озброєння у Сполучених Штатів, оскільки, судячи з усього, Дональд Трамп може припинити надавати військову підтримку країні, яка зазнає нападу з боку Росії.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

У європейських країн немає ні достатньої кількості зброї, ні ресурсів для її масового виробництва. У зв’язку з цим, за словами джерел, найімовірнішим сценарієм стає придбання європейськими державами американських систем озброєння з подальшим їх постачанням Україні.

Це могло б допомогти Україні зупинити просування російських військ. Якщо європейці зможуть переконати Трампа продовжувати ділитися розвідувальною інформацією, то, ймовірно, Україна зможе зберегти свої позиції.

“Я не до кінця розумію, наскільки погано все буде, якщо США підуть. Однак Європа або Україна зможуть купувати американське озброєння і обмінюватися розвідданими з Києвом. Цей варіант не ідеальний, але і не найгірший сценарій, якого ми побоювалися”, – сказав віцепрезидент з досліджень Фонду Карнегі за міжнародний мир Ендрю Вайс.

У такій ситуації Трамп може опинитися перед дилемою: або продовжувати уникати конфронтації з Путіним, або отримувати вигоду з продажу великих партій зброї.

Фахівці звертають увагу на те, що постачання зброї, схвалене і профінансоване ще за адміністрації попереднього президента Сполучених Штатів Джо Байдена, може бути завершено вже цього літа. При цьому, на думку експертів, Європа навряд чи зможе компенсувати цю прогалину.

Водночас, як зазначають фахівці, президент Росії постарається скористатися цією ситуацією.

На думку Чарльза Капчана, старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин, надання Україні американської зброї, чи то купленої, чи то наданої як допомога, є єдиним способом переконати Москву припинити війну.

“Трамп усвідомлює, що відмова від підтримки України та її капітуляція перед Росією стануть для нього серйозною політичною поразкою. Україна може стати для нього новим Афганістаном, а то й гіршим”, – заявив Капчан.

Націоналісти Словаччини вимагають від України компенсації за допомогу

Представники молодшого крила Словацької національної партії (SNS) переконані, що Словаччина має право претендувати на компенсацію від України за надану Києву підтримку.

Про це заявила Зузана Шкопцова, директорка офісу голови SNS.

Партія пропонує прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо порушити на наступному засіданні Європейської ради питання про частку ЄС у мінеральних багатствах України.

Андрій Данко, керівник SNS, планує офіційно ініціювати обговорення цього питання з міністром фінансів Ладіславом Каменіцьким 26 травня.

У своєму зверненні він має намір попросити міністра ретельно проаналізувати витрати на підтримку України і підготувати відповідні документи для прем’єр-міністра.

Представники націоналістичного руху заявляють, що Словаччина надала Україні підтримку на межі своїх можливостей на суму понад 3 млрд євро. Вони вважають, що Братислава повинна отримати компенсацію за цю допомогу, як це зробили США.

“Якщо Україна вже ухвалила рішення про оплату допомоги у зв’язку з конфліктом із Росією, то незрозуміло, чому вона не чинить так само щодо Європейського Союзу”, – зауважила Шкопцова.

Вона також підкреслила, що у разі якщо Україна передасть усі свої природні ресурси США, то у неї не буде можливості повернути борг європейським країнам. Крім того, Шкопцова зазначила, що надання Вашингтону виняткових прав на природні ресурси України є нелогічним і неетичним.

Заява Трампа про безпеку Європи може вплинути на обсяги допомоги Україні – NYT

Заява президента Трампа про те, що США не повинні так активно гарантувати безпеку Європи, може призвести до того, що союзники, які намагаються посилити свою військову міць, будуть змушені скоротити допомогу Україні.

Про це пише “The New York Times”.

З моменту, коли Дональд Трамп обійняв посаду президента, він заявив про намір припинити підтримку України з боку Сполучених Штатів. Це викликало побоювання у європейських лідерів щодо можливості поставок зброї, необхідної Україні.

Коаліція європейських держав, які висловлюють підтримку Україні, активно працює над тим, щоб забезпечити постачання озброєння на свої території відтоді, як президент Трамп чітко позначив необхідність збільшення відповідальності Європи за безпеку України і свою власну.

Це одна з причин, через яку Верховна Рада України більшістю голосів підтримала в четвер угоду про передачу Сполученим Штатам частини майбутніх доходів від продажу природних ресурсів, включно з корисними копалинами. Хоча ця угода не гарантує безпеку, вона залишає відкритою можливість для продовження поставок американської зброї та іншої військової підтримки.

“Він сказав мені, що йому потрібно більше зброї, але він говорить це вже три роки”, – сказав Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським минулого місяця в Римі.

Країни Європи в рамках співпраці надали приблизно половину від загальної суми в 130 млрд доларів, які були спрямовані на підтримку України з моменту початку російської агресії у 2022 році. Решту коштів надали Сполучені Штати.

У п’ятницю США дали згоду на передачу Україні 125 артилерійських снарядів великої дальності та 100 ракет до системи Patriot із запасів Німеччини. Це вкрай важливе озброєння виробляється в США і не може бути вивезено за межі країни без дозволу американського уряду, навіть якщо воно належить іншій державі.

Тоді як європейські лідери та інвестори, найімовірніше, мають намір збільшити фінансування виробництва зброї, керівники галузі та експерти пророкують, що для запуску виробничих ліній знадобиться близько десяти років.

“Вони стикаються з подвійною проблемою – необхідністю переозброюватися самим і постачати в Україну, а промислових потужностей недостатньо для виконання обох завдань”, – заявив Метью Севілл, директор відділу військових наук Королівського інституту об’єднаних служб.

В Україні щорічно виробляють мільйони безпілотних літальних апаратів, зокрема дешевих дронів-камікадзе, щоб скоротити витрату артилерійських боєприпасів.

За словами представника західної розвідки, який уважно відстежує ситуацію на фронті, українські військові стали більш ефективно використовувати зенітні ракети Patriot, застосовуючи дешевші засоби для відбиття менш значних загроз.

“Вони хотіли б отримати більше крилатих ракет, більше балістичних ракет і безліч іншої зброї, але наразі їм доведеться заповнити цю прогалину”, – додав аналітик.

Україна готує зустріч радників з національної безпеки зі США та Європи

Україна планує провести зустріч представників служб національної безпеки США, Великої Британії, Франції та Німеччини з метою обговорення подальших дій у рамках мирного врегулювання конфлікту.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Володимир Зеленський зазначив, що у квітні представники його команди вже зустрічалися в Лондоні та Парижі, щоб обговорити перспективи завершення конфлікту між Росією та Україною, який триває вже четвертий рік.

Останніми тижнями в Москві перебував спеціальний представник президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф. Його метою було проведення зустрічей із президентом Росії Володимиром Путіним та іншими високопоставленими офіційними особами.

“Я не готовий назвати вам дату зараз, оскільки в США відбулися деякі зміни”,– відповів Зеленський журналістам.

Президент також висловив свою думку з приводу звільнення Майкла Волца з посади радника з питань національної безпеки.

“Державний секретар Рубіо має повноваження радника з національної безпеки, і я не думаю, що хтось буде чекати на нове призначення”,- додав глава держави.

Володимир Зеленський звернув увагу на те, що нині відбувається активна взаємодія між радниками зі Сполучених Штатів Америки, країн Європи та України.

США відправили Україні F-16 “з автошроту”

Збройні сили США відправили до України кілька списаних F-16 з метою забезпечення деталями для літаків, які надали партнери з Європи.

Про це повідомляє “The War Zone”.

Представник Військово-повітряних сил повідомив, що Сполучені Штати підтримали ремонт і обслуговування винищувачів F-16, які були передані Україні європейськими союзниками. Ці літаки були списані і непридатні для польотів, але їхні компоненти можуть бути використані для ремонту інших літальних апаратів.

Винищувачі, що залишилися без ключових компонентів, були завантажені на борт транспортного літака Ан-124 з реєстраційним номером UR-82027. 26 квітня він вирушив із міжнародного аеропорту Тусон у штаті Аризона в аеропорт Жешув-Ясьонка в Польщі. Цей хаб є важливим логістичним вузлом для постачання допомоги Україні.

Згідно з інформацією, наданою виданням, корпуси були отримані з території, відомої як “авіаційне кладовище”. Йдеться про 309-ту групу технічного обслуговування і відновлення авіації, яка базується на авіабазі Девіс-Монтен.

Геннадій Хазан, який обіймає посаду президента Української асоціації пілотів, раніше висловив свою думку з приводу ситуації з літаками F-16, які були передані Україні. Ці винищувачі були вироблені у 80-х роках минулого століття, але до них не постачаються запасні частини. Замість цього надаються літаки-донори, які використовуються для ремонту.

Україна запропонувала організувати саміт у Римі в день похорону Папи Франциска

Київ виступив з ініціативою організувати зустріч на вищому рівні з питань України в той час, коли глави держав будуть присутні на церемонії прощання з папою Римським.

Про це пише “La Repubblica”.

Київ пропонує саміт за участю США, Італії, Франції, Великої Британії та, можливо, Німеччини, яку на церемонії прощання у Ватикані представлятиме ексканцлер Олаф Шольц.

“Не впевнений, що саміт вдасться провести в день похорону папи. Де його організувати? Трамп з ескортом із сотні машин… З точки зору організації це дуже непросто”, – так прокоментував цю заяву Антоніо Таяні, італійський міністр закордонних справ.

Однак Київ не полишає спроб організувати саміт. Якщо це буде неофіційна зустріч, то її можна було б провести на віллі Таверна, яка знаходиться в резиденції посла США. Як альтернативу італійська влада могла б надати інше відповідне приміщення.

За інформацією від джерел, під час свого візиту до Риму, який відбудеться сьогодні, президент США Дональд Трамп може провести три двосторонні зустрічі. У планах – переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.