Через політику Трампа Україні не вистачає систем ППО, а Європі – рішучості зупинити російську агресію

Україну чекає дефіцит засобів протиповітряної оборони. Перегляд військової допомоги з боку США уповільнив поставки в той момент, коли Москва посилює свої повітряні атаки.

Про це пише Financial Times.

Журналісти задаються питанням, чи вистачить європейським країнам політичної рішучості протистояти російській агресії. Це питання стало особливо актуальним після того, як 10 вересня вночі Польща вперше збила російські безпілотники над своєю територією. Ці дрони були частиною чергової масованої атаки Росії на Україну.

Поставки боєприпасів після червневої директиви Пентагону виявилися нерегулярними і меншими, ніж очікувалося. Чиновники та аналітики попереджають, що якщо Москва посилить ескалацію або хоча б збереже високий темп ракетних і дронових атак, українські сили ППО можуть зіткнутися з нестачею ресурсів, повідомляє Financial Times.

За словами джерела, знайомого з американськими поставками засобів ППО в Україну, боєприпаси швидко закінчаться.

“Це лише питання часу”, – підкреслює співрозмовник видання

Європа не впорається без США в питанні гарантій безпеки України

Європа усвідомлює свою залежність від США у військовій сфері. Особливо це стосується розвідки та протиракетної оборони. Ці напрямки активно підтримуються американськими системами Patriot і супутниками.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Згідно зі звітом IISS, європейські країни відчувають брак власних розвідувальних можливостей і систем протиракетної оборони. Це робить їх залежними від американських комплексів Patriot і супутникових систем.

Як повідомляє видання, Європа усвідомлює серйозні військові вразливості і покладається на США в питаннях безпеки України. Європейські політики попереджають, що без американської допомоги континент не зможе захистити ні Україну, ні себе від загрози з боку Росії.

Визнаючи свої обмежені військові ресурси, вони звертаються до США із закликом зберегти статус ключового партнера в галузі оборони. У звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) зазначається, що наразі найсерйознішими проблемами є дефіцит космічної розвідки та відсутність інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони.

Вашингтон надає НАТО значну частину розвідувальних і спостережних можливостей, включаючи супутникові системи. Заміна цих ресурсів обійдеться Європі приблизно в 4,8 млрд доларів. На думку Вероніки Стромсікової, директора з питань безпеки МЗС Чехії, це повинно бути включено в угоду, оскільки “без очей ти сліпий”.

Європейським країнам також не вистачає власних систем протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні ракети. В основному це завдання виконують американські комплекси Patriot.

На оборонному саміті в Празі генеральний секретар НАТО Марк Рютте звернув увагу на необхідність збільшення кількості систем протиповітряної оборони в Європі в п’ять разів. Він підкреслив, що фінансові вкладення самі по собі не гарантують безпеку, і Європі потрібні реальні можливості, включаючи потужну вогневу силу, використання важких металів і впровадження нових технологій.

Міністр оборони Швеції Пал Йонсон підкреслив, що мир в Україні неможливий без активної позиції Європи. На його думку, необхідно збільшити пакети оборонної підтримки для України і посилити санкції проти Росії.

Незважаючи на збільшення оборонних витрат, європейські лідери розуміють, що їхніх зусиль недостатньо, щоб змусити Кремль розпочати діалог. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц зазначив, що Європа поки не в змозі чинити достатній тиск на Путіна, щоб зупинити конфлікт, і змушена покладатися на підтримку США.

Експрезидент Польщі Дуда заявив, що Україна з першого дня війни прагнула втягнути НАТО

Колишній президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна з першого дня повномасштабної війни намагалася втягнути Польщу та інші країни НАТО у збройний конфлікт.

Про це він сказав в інтерв’ю, яке цитують медіа.

Як приклад він навів інцидент із падінням ракети на території Польщі восени 2022 року. За його словами, президент України Володимир Зеленський тоді вимагав негайно заявити, що це була російська ракета. Дуда погодився з оцінкою журналіста, що таким чином Київ хотів втягнути Варшаву у війну.

“Очевидно, це було б в їхніх інтересах. Для України найкращим сценарієм стало б, якби країни НАТО воювали разом із ними проти РФ. Ми теж так діяли б на їхньому місці. Але Польща як держава-член НАТО не могла на це погодитися”, – зазначив Дуда.

За його словами, прагнення України отримати безпосередню військову підтримку Альянсу є природним, однак офіційна Варшава дотримується обережної позиції та не готова до прямого втручання.

До Києва прибула місія МВФ для переговорів про нову програму підтримки

До Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме в Україні протягом найближчих семи-восьми днів.

Про це повідомив заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.

За його словами, делегація вже розпочала роботу та має щільний графік зустрічей.

Напередодні перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук зазначив, що Україна може отримати нову програму МВФ із довшим горизонтом. Вона стане продовженням чинної та врахує високі безпекові ризики й значні оборонні витрати на наступний рік.

Нова програма, за словами Ніколайчука, допоможе забезпечити макроекономічну і фінансову стабільність, а також консолідувати підтримку міжнародних партнерів для фінансування бюджету й оборони. У перспективі вона має створити умови для економічного відновлення з євроінтеграційним спрямуванням.

Росія продовжує становити загрозу для трансатлантичної безпеки

У Копенгагені відбулася зустріч глав МЗС країн ЄС. На ній зазначили, що Росія, як і раніше, становить серйозну загрозу для Європи та трансатлантичного регіону.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга.

Міністр поінформував партнерів про посилення інтенсивності російських атак на Україну і висловив вдячність за оперативну реакцію на обстріли та надану підтримку.

Андрій Сибіга поінформував своїх партнерів про триваючі агресивні наміри Росії. Він підкреслив, що Москва не демонструє жодних ознак того, що готова до реального мирного процесу або припинення військових дій. Росія зберігає свою колишню риторику і продовжує висувати ультиматуми.

“Росія залишається екзистенційною загрозою для всієї Європи та трансатлантичного простору й не залишає своїх агресивних намірів. Важливо, щоб ніхто не мав ілюзій. Стратегії щодо Росії та мирного процесу повинні бути реалістичними, вони не можуть спиратися на помилкові припущення”, — заявив глава українського зовнішньополітичного відомства.

Він звернувся до союзників із закликом продовжувати посилювати дипломатичну активність. Сібіга зазначив, що радники з національної безпеки зараз зайняті розробкою гарантій безпеки для України.

Глава МЗС підкреслив, що ключовим елементом мирного врегулювання мають стати переговори між лідерами України та Росії, як у двосторонньому форматі, так і за участю президента США та лідерів європейських країн.

Він звернувся до держав-членів ЄС із закликом посилити підтримку України в сфері оборони та збільшити інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс, особливо в розробку і виробництво дронів. Крім того, він запропонував максимально використовувати механізми SAFE і PURL для підвищення обороноздатності України. Також він закликав вжити рішучих заходів для повного використання заморожених російських активів з метою оборони та відновлення країни.

Ціни на газ в Європі піднялися вперше за три тижні через відсутність мирної угоди в Україні

Ціни на газ в Європі підскочили вперше за три тижні. До цього котирування досягли річного мінімуму через надії на мирну угоду.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Війна в Україні добігає кінця, і на цьому тлі ціни на ринку впали до річного мінімуму. В даний час вони демонструють помірне зростання. Ф’ючерси на еталонний контракт зросли і за підсумками тижня можуть додати близько 8%.

“Для багатьох трейдерів мир і повернення додаткових потоків російської енергії на ринок поки здаються далекою перспективою. Це означає, що Європі доведеться продовжувати боротьбу за газ з іншими країнами і готуватися до майбутнього опалювального сезону”, – пишуть у виданні.

Європейський газовий ринок готується до майбутніх ремонтних робіт в Норвегії, яка є ключовим постачальником газу. Ці роботи обмежать доступну пропозицію, що може призвести до необхідності підвищення цін. Це необхідно для залучення вантажів СПГ і запобігання їх перенаправлення в Азію.

У першому півріччі 2025 року Євросоюз імпортував скраплений газ з Росії в більших обсягах, ніж у попередньому році. Загальна сума досягла 4,4 млрд євро.

У Бундестазі знову закликали передати Україні ракети Taurus

Віцеголова Бундестагу та представник Партії зелених Омід Нуріпур закликав владу Німеччини активніше підтримувати Україну в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє видання NTV.

Зокрема, політик наголосив на необхідності передати Києву крилаті ракети Taurus, які мають дальність до 500 км.

“Здатність України протистояти залежить не в останню чергу від наших поставок зброї. Тому ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо – включаючи крилаті ракети”, – цитують Нуріпура журналісти.

На цьому тлі міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що Берлін наразі не планує передавати Україні ці далекобійні ракети.

Водночас раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявляв, що не виключає можливості передання Taurus, хоча конкретних термінів не озвучив. Під час однієї з нещодавніх зустрічей із президентом України Володимиром Зеленським, Мерц обговорював це питання, проте обидва лідери домовилися не розголошувати деталі переговорів.

Українські діти за кордоном під загрозою вилучення: понад 240 випадків лише за рік

В Євросоюзі дедалі частіше фіксують випадки, коли українські діти з родинамиопиняються під загрозою вилучення з родини через втручання місцевих соціальних служб.

Про це повідомила радниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Віолетта Дворнікова.

Особливості європейського законодавства можуть спричинити перевірки: від підозр у домашньому насильстві до пропусків шкільних занять. Часто причиною стають мовні та культурні бар’єри, стресові ситуації чи анонімні скарги. Батьки іноді не усвідомлюють, що звичайна розмова із соцпрацівником може мати юридичні наслідки.

“Якби я була якась наркозалежна або дитину ображала, але ж ні… Я сама раніше працювала в міжнародному фонді, який займався захистом прав дитини. І тут у мене забирають дитину. Це просто жахлива ситуація”.

Це – коментар українки, яка втратила доньку внаслідок дій соціальних служб у Німеччині у листопаді 2022 року. Дитину вилучили (10 років), нібито через емоційне сприйняття матері, яке вважалося «ризиковим».

За даними офісу Уповноваженого ВРУ, лише у 2023 році в країнах ЄС було зафіксовано не менше ніж 240 випадків таких вилучень.

Проблема безпеки дітей у Європі – зловживання, експлуатація

Окрім проблем із соціальними службами, експерти б’ють на сполох через зростання випадків експлуатації неповнолітніх у Європі.

Згідно з Європолом, злочинні мережі примушують дітей до крадіжок, шахрайства, жебракування – часто навіть змушуючи працювати у нелегальних умовах. Save the Children повідомляють: одна четвірка постраждалих від торгівлі людьми – це діти, причому 56 % випадків – сексуальна експлуатація, а 26 % – трудова.

Guardian у 2024 році виявив, що сотні неповнолітніх мігрантів у Парижі, Брюсселі та інших містах змушують працювати “пішими солдатами” у наркокартелях – з жорстокими методами контролю (тортури, сексуальне насильство) .

У Шотландії злочинні групи залучають дітей (іноді 12-річних) до масових крадіжок: у одного підлітка до 15 років було понад 60 осіб у кримінальних списках – крадіжок на понад £140 000 .

За доповіддю Євро­пейського парламенту, діти експлуатуються не лише у сексуальних схемах, а й у незаконних шлюбах, сурогатному материнстві та незаконному усиновленні – і триває зростання таких випадків .

У районі Ротерґем (Англія) понад 1 400 дівчат віком від 11 років піддавалися сексуальному насильству та експлуатації протягом десятиліть. Як виявило розслідування, місцева влада роками ігнорувала громадські попередження про проблему .

У цьому сенсі, українські діти за кордоном не лише ризикують втратити родину через адміністративні помилки чи непорозуміння, а й опиняються в зоні ризику злочинної експлуатації – сексуальної, трудової, кримінальної. Європейські країни є як притулком, так і зоною небезпеки для найвразливіших.

Атаки Росії на Україну оголюють слабкі місця європейської безпеки

Російські війська продовжують активно атакувати міста України, що викликає побоювання щодо здатності НАТО гарантувати безпеку в Європі.

Про це розповів експерт у сфері розвідки, безпеки та оборони Хорхе Гомес.

Гомес підкреслив, що використання Росією ракет великої дальності, а також іранських і північнокорейських безпілотних літальних апаратів не тільки є військовою ескалацією, але й сигналізує про кризу в сфері європейської безпеки.

“Росія отримує зброю від країн, що перебувають під санкціями, що показує слабкість НАТО в захисті від таких загроз. Це лякає не тільки Україну, але і Польщу, Румунію і країни Балтії — можливі майбутні цілі агресії”, — наголосив він.

Фахівець вважає, що партнери по НАТО повинні вжити заходів у відповідь на дії агресора і надати підтримку Україні. Це може бути виражено в наданні їй ефективних оборонних систем, які допоможуть відбити атаки, або в наданні їй наступальних можливостей, які дозволять наносити удари по ворожій інфраструктурі на території Росії.

“Другий варіант простіший. Росія повинна відчути наслідки цієї війни на власній території”, — сказав Гомес.