Приватна система ППО знищила перший реактивний Shahed

Приватна система протиповітряної оборони знешкодила перший реактивний дрон у Харківській області.

Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

У листопаді уряд ініціював проєкт приватної системи протиповітряної оборони. Цей проєкт дає можливість підприємствам, незалежно від їхньої форми власності — чи то приватні, державні чи комунальні організації, створювати свої підрозділи ППО, які перебуватимуть під контролем військового керівництва.

Про перші збиті дрони Федоров повідомив 30 березня. Але зараз стався перший випадок, коли було збито реактивний дрон, що летів зі швидкістю понад 400 км/год.

Наразі на дев’ятнадцяти підприємствах створюються приватні підрозділи протиповітряної оборони. Ці підрозділи інтегровані в єдину систему управління Повітряних сил і функціонують як частина загальної структури протиповітряної оборони.

Російський наступ на Донбасі: чому дедлайни не мають значення, а ресурси не безмежні

Сімнадцятого квітня 2026 року інформаційний простір України знову наповнився тривожними заголовками: Росія готує новий наступ, стягує резерви, а Кремль поставив завдання захопити весь Донбас до вересня. Про це, з посиланням на джерела в українській розвідці, повідомила авторитетна британська газета The Financial Times. За даними видання, для посилення наступального потенціалу Росія планує перекинути близько 20 тис військових зі стратегічних резервів, а загальна чисельність угруповання російських сил на території України вже сягає приблизно 680 тис осіб. Однак, як завжди буває з гучними прогнозами, реальність на фронті виявляється значно складнішою за газетні заголовки. До заявлених “дедлайнів” варто ставитися зі здоровим скепсисом: головна помилка – оцінювати можливості російської армії, виходячи із західних уявлень про логістику та планування. Росія готує наступ, це факт. Але чи зможе він стати проривом – питання, відповідь на яке криється не в анонімних джерелах, а в реальній динаміці боїв, виснаженні ресурсів і здатності України до активної оборони.

Почнемо з ресурсів. Потенціал Росії значно ширший, ніж це часто подається в інформаційному полі, але сама логіка її дій не прив’язана до конкретних дат. Заяви про можливий “кадровий колапс” російської армії через великі втрати є помилковими. Росія має диверсифіковану систему поповнення особового складу. Йдеться як про мобілізаційний ресурс на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, так і про використання так званого “спецконтингенту” – ув’язнених, чисельність яких може сягати до 500 тис. Крім того, активно триває вербування найманців за кордоном – зараз їхня кількість оцінюється приблизно в 30 тисяч. Окремий напрямок – контрактники: як добровольці (до 400-450 тис щорічно за російськими даними), так і фактично примусові контракти для строковиків. У сукупності це створює незалежні один від одного канали поповнення армії, що дозволяє Росії компенсувати втрати без оголошення повної мобілізації. Очікування, ніби великі втрати автоматично зламають російську армію, не виправдалися ще раніше: навіть показники у 100-300 тис втрат, які розглядалися як критичні, не привели до стратегічного перелому. При цьому Росія зберігає можливість оголосити новий етап часткової мобілізації – ймовірно, після внутрішньополітичних подій. Саме цим частково пояснюється активізація бойових дій: Кремлю потрібно демонструвати хоча б умовні “успіхи” для внутрішньої аудиторії.

Водночас говорити про конкретні терміни захоплення Донбасу некоректно. Російська сторона офіційно не оперує “дедлайнами” – її стратегія полягає в досягненні цілей незалежно від часу. Натомість в українському публічному просторі такі терміни часто з’являються як інтерпретації, а не як реальні плани Кремля. Нинішня стратегічна мета РФ звузилася до встановлення контролю як мінімум над Донецькою областю. При цьому навіть це завдання розглядається як проміжне, і від нього Росія не відмовиться. Важливо також спростувати інформацію про нібито масове перекидання російських резервів виключно на Донецький напрямок: активізація бойових дій спостерігається і на Запорізькому напрямку, куди, навпаки, перекидають додаткові сили, зокрема найбільш боєздатні підрозділи морської піхоти з Балтійського та Тихоокеанського флотів. Ситуація на фронті залишається складною по всій лінії. Найбільш інтенсивні бої тривають на Донецькому напрямку – зокрема на Покровському, Костянтинівському та Лиманському. На окремих ділянках російські війська мають тактичні успіхи, однак українські сили стримують просування і не дають противнику закріпитися. Ймовірна перекидання додаткових 20 тисяч військових може бути спрямована саме на Лиманський напрямок, де фіксується передислокація резервів і зростає загроза для Слов’янська та Краматорська.

Тепер щодо чисельності. Оцінка кількості російських військ на фронті вже тривалий час залишається відносно стабільною. Згідно з даними Генерального штабу, йдеться про приблизно 700-715 тис військових, і ця цифра суттєво не змінюється ще з літа минулого року. Поповнення відбувається постійно – насамперед за рахунок контрактників та різних механізмів залучення особового складу – однак воно компенсує втрати, а не створює якісного зростання. У 2025 році спостерігалася тенденція до зростання чисельності – приблизно на 5-6 тис щомісяця. Однак з початку цього року ситуація змінилася: Росія почала втрачати більше, ніж здатна поповнювати. У середньому йдеться про негативний баланс у кілька тисяч осіб щомісяця, що поступово веде до скорочення угруповання. Саме тому з’являються оцінки необхідності збільшення втрат противника до 50 тис на місяць – це дозволило б сформувати стабільний негативний баланс у 10-15 тис та істотно обмежити наступальні можливості РФ уже в середньостроковій перспективі.

У цьому контексті повідомлення про “680 тис плюс ще 20 тис резерву” виглядають суперечливо. Адже фактично йдеться про ту саму цифру – близько 700 тис, яка вже фігурує в офіційних оцінках. Це, ймовірно, є елементом інформаційного впливу, спрямованого на створення відчуття загрози. Водночас сам факт підготовки наступальних дій не викликає сумнівів – Росія продовжуватиме атакувати, оскільки не має іншого варіанту. Але важливо розуміти реальні можливості цих наступів. З воєнної точки зору будь-яка армія, що переходить у наступ, здатна просуватися – питання лише в темпах, глибині та ціні цього просування. І саме ці параметри сьогодні свідчать не на користь російської армії. За останні місяці темпи просування РФ суттєво сповільнилися: якщо раніше йшлося про сотні квадратних кілометрів, то зараз – про десятки, що в масштабах фронту завдовжки понад тисячу кілометрів є мінімальним результатом. Більше того, за оцінками міжнародних аналітичних центрів та українських моніторингових проєктів, березень 2026 року став одним із найгірших місяців для російського наступу за весь час повномасштабної війни.

Розподіл сил противника також показовий. Найпотужніше угруповання зосереджене на Покровському напрямку – там перебуває до чверті всієї російської армії, близько 200 тис військових, хоча сам ділянка займає лише 5-7% від загальної лінії фронту. Другим ключовим напрямком є Запорізький. Інші ділянки, зокрема Сумський або Харківський, використовуються радше для розтягування української оборони. У разі подальшого скорочення чисельності російського угруповання до приблизно 600 тис військових РФ втратить можливість вести одночасно масштабні наступи на кількох напрямках і буде змушена концентрувати сили лише на одному. Практика посилань на «анонімні джерела в розвідці» викликає питання – подібні заяви часто не мають підтвердження і можуть використовуватися як елемент інформаційного впливу або навіть маніпуляції. Тому варто оцінювати ситуацію не за гучними заявами, а за конкретними показниками – динаміці боїв, чисельності військ і реальним результатам на фронті. Саме ці фактори, а не прогнози про “майбутні перемоги”, дають об’єктивне розуміння того, що відбувається на полі бою.

Таким чином, підготовка російського наступу на Донбасі – це реальність, яку не можна ігнорувати. Але ця реальність далека від алармістських заголовків про “неминучий прорив до вересня”. Росія має ресурси для тиску, але ці ресурси не безмежні. Її армія втрачає більше, ніж може поповнити, темпи просування падають, а наступальна динаміка сповзає до тактичних, а не оперативних успіхів. Для України це означає, що попри складність ситуації, передумов для швидкого колапсу фронту немає. Натомість ключове завдання – продовжувати виснажувати противника, використовувати його вразливості та готувати власні резерви для активних дій.

Король Карл XVI Густав вперше з 2008 року відвідав Україну

Король Швеції Карл XVI Густав прибув із візитом до Львова 17 квітня.

Про це повідомляє шведський мовник “SVT”.

У поїздці короля супроводжує Марія Мальмер Стенергард, яка обіймає посаду міністра закордонних справ Швеції.

Візит включає відвідування шкіл і лікарень у Львові з метою вивчення досвіду, отриманого під час військових дій.

Король Карл XVI Густав зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, і вони разом відвідали церемонію покладання квітів на могили загиблих українських солдатів.

Король Швеції вперше відвідує Україну після початку конфлікту в Україні.

Гетманцев засудив БЕБ за невдачі у боротьбі з тіньовою економікою

Незважаючи на зміну керівництва, Бюро економічної безпеки не демонструє значних успіхів у протидії великим корупційним схемам.

Про це в інтерв’ю для “Delo.ua” заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Незважаючи на кадрові зміни у керівництві, Бюро економічної безпеки поки що не демонструє значних результатів у протидії великим схемам. На думку Гетманцева, некомпетентність правоохоронців завдає державі збитків, порівнянних із прямим корупційним впливом.

Він підкреслив, що держава поки що не здатна створити рівні умови для бізнесу через існування тіньових ринків у різних секторах економіки. Зокрема, це стосується ринку електроніки, ресторанного бізнесу, продажу автомобілів та ринку підакцизних товарів.

Голова профільного комітету вважає, що після дев’яти місяців роботи нової команди БЕБ все ще залишається “засміченим” і непрофесійним. Гетманцев вказав на відсутність значущих змін у територіальних управліннях та на неефективність окремих проєктів.

“У керівництва БЕБ є нестримний реформаторський зуд, але немає конкретної роботи з ганчіркою, щоб вимести бруд з кімнати, навести порядок”, — підкреслив нардеп.

Керівництво Бюро стоїть перед вибором: або продемонструвати відчутні результати у боротьбі з фінансовими схемами, або залишити свої посади. Ключовим завданням реформи залишається протидія “клановій системі” у фінансовому секторі.

У Слов’янську планують примусово евакуювати ще 34 дітей

У районах Слов’янська, що підлягають обов’язковій евакуації, перебувають 34 дитини.

Про це повідомив голова Слов’янської МВА Вадим Лях.

Посадовець підкреслив, що це вимушені заходи заради безпеки сімей з дітьми. На кінець березня, за його словами, таких дітей налічувалося 96.

“Провів нараду з правоохоронцями з питання евакуації сімей з дітьми. Обговорили шляхи прискорення процесу, адже ситуація дедалі стає небезпечнішою”, — зазначив Лях.

Нідерланди мають намір передати Україні протимінний військовий корабель

У червні Нідерланди передадуть Україні протимінний корабель Zr. Ms. Makkum, який належить до класу Alkmaar. Екіпаж для цього судна буде підготовлено нідерландськими фахівцями. Україна перейменує корабель на “Генічеськ”.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

Він повідомив, що судно буде названо “Генічеськ” на честь українського корабля, втраченого під час виконання бойової місії в червні 2022 року поблизу Кінбурнської коси.

“Нідерланди повністю підготують екіпаж та вже в червні передадуть корабель Україні. […] Це вже п’ятий корабель у нашому майбутньому протимінному флоті та другий саме від Нідерландів”, — зазначив глава держави.

ЄС надасть Великобританії можливість брати участь у закупівлях зброї для України

Єврокомісія надасть Сполученому Королівству можливість брати участь у програмі фінансової допомоги Україні на суму 90 млрд євро. Це дозволить британським компаніям брати участь у тендерах на постачання озброєння до Києва.

Про це повідомляє газета “The Times”.

Протягом наступного року Україна зможе закупити озброєння на суму до 60 млрд євро завдяки новій програмі кредитування. Однак, згідно з чинними нормами ЄС, британські компанії можуть брати участь у тендерах лише на обладнання, яке не можуть запропонувати оборонні підприємства з країн-членів ЄС. Чиновники мають намір домогтися розширення доступу, щоб британські фірми могли конкурувати на рівних з європейськими виробниками.

Велика Британія, найімовірніше, зробить внесок у розмірі близько 390 млн фунтів стерлінгів (приблизно 437 млн євро), хоча остаточна сума поки що не затверджена.

Згідно з інформацією від “The Times”, Велика Британія бере участь в обговоренні приєднання до програми фінансової підтримки України. Офіційні особи ЄС висловили згоду на участь британських оборонних підприємств у конкурсах на поставки для українських потреб, які будуть профінансовані за рахунок позики.

“Хоча було б неправильно коментувати внутрішні дискусії ЄС, але ми продовжуємо сумлінно розглядати будь-які пропозиції”, — сказав чиновник.

Минулого року лідери ЄС узгодили програму кредитування, але її впровадження затягнулося через вето Угорщини, яка скористалася правом вето в ЄС. Очікується, що після поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виборах 12 квітня європейські країни зможуть продовжити роботу над наданням кредиту Україні.

Ізраїль не затримав російське судно з пшеницею всупереч закликам України

Ізраїль відпустив російське судно ABINSK, яке перевозило пшеницю з тимчасово окупованих територій України. Це сталося попри заклик МЗС України затримати судно.

Про це пише журналіст “Axios” Барак Равід.

Глава МЗС Ізраїлю Гідеон Саар відповів міністру закордонних справ Ізраїлю Андрію Сібізі, що “на жаль, вже занадто пізно, і судно покинуло порт Хайфи, тому зупинити його неможливо”.

За інформацією ЗМІ, Міністерство закордонних справ Ізраїлю було поінформоване про судно, що перевозило вантаж з окупованих територій України, за два тижні до його прибуття в порт Хайфи.

Напередодні в Міністерстві закордонних справ України повідомили, що заздалегідь поінформували Ізраїль про російське судно, яке перевозило продукцію з тимчасово окупованих територій. Українська сторона настійно рекомендувала конфіскувати цю пшеницю.

“Українська сторона завчасно, зокрема 23 березня, інформувала ізраїльських партнерів про судно “ABINSK” та можливе походження вантажу з тимчасово окупованих територій України, а також наголошувала на неприпустимості імпортних операцій із такою продукцією. Були отримані запевнення щодо належного реагування. Водночас викликає занепокоєння, що попри надану інформацію та контакти між сторонами, 12–14 квітня судну було дозволено розвантаження в порту Хайфа”, — йдеться в повідомленні МЗС.

Росія відправила суховантажем ABINSK понад 43 тис тонн українського зерна з тимчасово окупованих територій. 12 квітня цей вантаж прибув до порту Ізраїлю.

США можуть затримати відправку зброї до деяких країн Європи через конфлікт з Іраном

Американські представники повідомили деяких європейських партнерів про можливе перенесення термінів поставок зброї, передбачених раніше укладеними угодами, у зв’язку з військовим конфліктом з Іраном.

Агенція “Reuters” повідомляє про це, посилаючись на п’ять анонімних джерел, обізнаних із ситуацією.

Вони стверджують, що це торкнеться кількох європейських держав, зокрема країн Балтії та Скандинавії.

Європейські країни придбали деякі види озброєння за програмою Foreign Military Sales (FMS), але вони поки що не доставлені замовникам. За інформацією журналістів, американська адміністрація повідомила своїх партнерів про перенесення термінів цих поставок.

За інформацією “Reuters”, Білий дім і Держдепартамент направили запити з цього питання до Пентагону. На даний момент Пентагон не надав жодних коментарів.

За даними агентства, затримки в поставках зброї свідчать про те, що військова операція проти Ірану поступово вичерпує американські запаси низки критично важливих типів озброєння та боєприпасів.

До початку конфлікту з Іраном США значно зменшили свої арсенали озброєння на мільярди доларів. Це стосувалося артилерійських систем, боєприпасів і протитанкових ракет. Ці скорочення відбулися в контексті загострення міжнародної ситуації, спричиненого вторгненням Росії в Україну та операцією Ізраїлю в Газі.