Вночі Росія запустила по Україні близько 120 “Шахедів”

У ніч на 17 квітня Росія атакувала Україну балістичною ракетою “Іскандер-М” та 172 ударними дронами. Силам ППО вдалося збити більшість ворожих безпілотників.

Про це повідомляє Telegram Повітряних сил ЗСУ.

У період з 18:00 16 квітня до ранку 17 квітня російська сторона здійснила запуск однієї балістичної ракети “Іскандер-М” з тимчасово окупованого Росією Криму, а також використала 172 ударних дрони типів “Шахед”, “Гербера”, “Італмас” та інших безпілотних літальних апаратів. Удари були завдані з напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллерово та Приморсько-Ахтарська (Російська Федерація), а також Гвардійського (тимчасово окупований Росією Крим). Приблизно 120 з ворожих безпілотників — “Шахеди”.

Повітряну атаку відбивали Сили протиповітряної оборони України, включаючи авіацію, зенітні ракетні війська, комплекси РЕБ і безпілотні системи, а також мобільні вогневі групи.

За попередніми оцінками, до 08:00 було збито або придушено 147 ворожих БПЛА на півночі, півдні та сході країни.

У восьми локаціях зафіксовано удари балістичної ракети та двадцяти ударних дронів. Крім того, уламки збитих дронів виявлено у чотирьох локаціях.

Франція та Німеччина уповільнюють процес інтеграції України до Європейського Союзу

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія виступають проти прискореного прийняття України до Європейського Союзу.

Про це пише “Politico” з посиланням на дипломатів та чиновників ЄС.

У цих державах переконані, що Україна зобов’язана пройти всі етапи перетворень відповідно до законів Європейського Союзу і деякий час працювати за цими нормами, перш ніж стати його членом.

Причини такої позиції криються в побоюваннях зростання популізму, ризиках складних національних референдумів і попередньому досвіді країн, що вступили до ЄС раніше.

В ЄС наголошують, що розширення союзу має ґрунтуватися на реальних досягненнях і не повинно відбуватися під тиском геополітичних чинників.

Згідно з даними з різних джерел, питання про розширення ЄС, ймовірно, не обговорюватиметься на майбутньому саміті через розбіжності серед країн-учасниць.

Навіть ті країни, які надають підтримку Україні, вимагають проведення переговорів та здійснення реформ перед тим, як ухвалити остаточне рішення щодо її членства.

Рада Безпеки ООН збереться 20 квітня для обговорення атак на цивільні об’єкти в Україні

Україна запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН на понеділок, 20 квітня. Мета — обговорити нову хвилю державного насильства з боку Росії.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що міжнародна спільнота має рішуче відреагувати на умисні вбивства мирних громадян.

Глава МЗС заявив, що в результаті останньої масштабної атаки агресора загинуло щонайменше 15 осіб, зокрема дитина. Інциденти сталися в Києві, Одесі та Дніпрі. Загальна кількість постраждалих по всій країні вже перевищує 100.

Андрій Сибіга зазначив, що атаки на житлові будинки, в яких перебували мирні сім’ї, та на важливі об’єкти інфраструктури є частиною заздалегідь розробленої військової стратегії Кремля.

Міністр підкреслив, що поки Україна виступала за продовження великоднього перемир’я, російська влада вже розробляла плани нових атак.

На засіданні 20 квітня в Києві мають намір знову обговорити законність участі Росії в Раді Безпеки ООН. Андрій Сибіга зазначив, що держава-агресор продовжує незаконно займати місце постійного члена цієї організації.

“Російська жорстокість вимагає негайної та рішучої міжнародної відповіді. Ми порушимо питання необхідності жорсткої реакції РБ ООН на державний терор з боку Росії”, — заявив очільник зовнішньополітичного відомства.

Посол України назвав Петра Павела найпопулярнішим політиком Чехії

За словами українського посла Василя Зварича, президент Чехії Петр Павел користується найбільшою популярністю серед політиків своєї країни. Крім того, Зварич підкреслив важливість внеску чеського президента у надання підтримки Україні.

Про це повідомив посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю виданню “Главком”.

Зварич стверджує, що позиція президента щодо підтримки України користується значною популярністю серед чеських громадян і має істотний вплив на визначення політичного курсу країни.

“Президент Павел — фактично найпопулярніший політик Чехії”, — підкреслив дипломат.

Зварич наголосив, що, незважаючи на зміну складу уряду та складну політичну ситуацію після парламентських виборів, між главою держави та прем’єром зберігається конструктивний діалог. Вони часто проводять зустрічі, на яких обговорюють як поточні, так і складні питання. Посол зазначив, що така взаємодія сприяє координації позицій всередині правлячої еліти, включаючи питання підтримки України.

Президент Павел, як зазначив дипломат, став головним ініціатором “снарядної ініціативи” на підтримку України, яка продовжує залишатися важливим аспектом військової допомоги.

Зварич підкреслив, що на даний момент жодна з пропозицій президента не була заблокована. Поставки озброєння та інші проекти, що підтримуються міжнародними донорами, залишаються в силі.

Він також висловився щодо передачі Україні чеських літаків L-159. На його думку, нинішній уряд відмовився від цієї пропозиції через рішення, ухвалені його попередниками.

Дипломат зазначив, що переговори були фактично припинені ще до виборів попереднім міністром оборони, що пояснює поточну позицію уряду як інерційну, а не як прояв нової політики.

Василь Зварич, посол України в Чехії, підкреслив, що Чехія продовжує бути важливим союзником України в питаннях безпеки та оборони. Зокрема, Чехія бере активну участь у міжнародних проєктах, спрямованих на підтримку та модернізацію української армії.

Україна отримала $1 млрд за рахунок заморожених російських активів

Україна отримала останній транш фінансової допомоги від Великої Британії у розмірі £752 млн, що еквівалентно приблизно 1 млрд доларів. Ці кошти надійшли в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.

Виділені кошти призначені для вирішення ключових завдань у сфері безпеки та оборони.

У Міністерстві фінансів повідомили, що 1 березня 2025 року Сергій Марченко, голова Мінфіну, та Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії, уклали угоду про виділення Україні £2,26 млрд (приблизно $3 млрд) на військові витрати.

У березні та квітні 2025 року Україна отримала перші два транші фінансової допомоги на загальну суму £1,5 млрд.

Кошти, про які йдеться, є частиною механізму ERA, розробленого країнами G7. Загальна сума становить $50 млрд. Кредит буде погашатися та обслуговуватися за рахунок доходів, які будуть отримані від заморожених російських суверенних активів. Фінансування триватиме протягом 30 років.

Як пропаганда РФ грає на чутках про “розкол” між Зеленським, Будановим та Федоровим

Останніми тижнями український інформаційний простір наповнився чутками про нібито загострення відносин у вищому керівництві держави. У центрі уваги опинилися президент Володимир Зеленський, міністр оборони Михайло Федоров та керівник Офісу президента Кирило Буданов. Російські пропагандистські ресурси, традиційно використовуючи принцип “розділяй і володарюй”, активно підхопили цю тему, намагаючись створити враження глибокого розколу в українській владі. Але чи справді існує конфлікт, чи це чергова інформаційна операція, покликана послабити Україну зсередини? І чи не є медійна активність Буданова та Федорова лише віддзеркаленням природної політичної конкуренції, а не ознакою неминучої кризи?

Ситуація навколо нібито розбіжностей між Зеленським та його ключовими підлеглими набула розголосу після низки публічних заяв, які трактувалися як такі, що йдуть врозріз з офіційною лінією президента. Зокрема, Буданов дозволив собі критичні коментарі щодо стану українського оборонно-промислового комплексу, зазначивши, що дрони збираються переважно з імпортних деталей, а за роки війни не було випущено жодного танка. Він також висловився проти тиску на Українську Православну Церкву, що розійшлося з позицією президента. Крім того, Буданов анонсував “тригерну подію”, яка може призвести до катастрофи, якщо в українському суспільстві не буде єдності. Це сприйняли як натяк на необхідність поступок на переговорах із Росією, зокрема виведення військ із Донбасу, чого, за деякими даними, прагнуть у Вашингтоні. Таку ж позицію нібито поділяє і голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Однак важливо розуміти, що публічні коментарі Буданова не обов’язково свідчать про конфлікт. Як керівник Офісу президента, він може брати на себе функцію “поганого поліцейського”, озвучуючи непопулярні ідеї, які готують ґрунт для майбутніх рішень. Його заяви про стан ВПК можуть бути сигналом для західних партнерів про потребу в технологіях, а не критикою власної влади. Щодо переговорів – він міг наголошувати на необхідності єдності, а не анонсувати поступки. Джерела, близькі до обох політиків, спростовують чутки, наголошуючи, що вони діють у межах директив президента.

Медійна активність Федорова та Буданова викликає невдоволення в оточенні Зеленського, яке вбачає в ній прояви політичних амбіцій. Федорова, якого активно “номінують” на високі посади певні кола, критикують за проблеми з “бусифікацією”, а також за створення власної вертикалі компаній, що освоюють бюджетні кошти на дрони. Щодо Буданова, то його називають вигідним бенефіціаром зміни керівництва ОП, однак зазначають, що звільнення може лише підвищити його рейтинг, перетворивши на нового Залужного. Однак джерела стверджують, що напруга поки не досягла критичної точки, і питання про звільнення не стоїть.

Російська пропаганда активно використовує будь-які ознаки політичної конкуренції в Україні для створення наративів про “розкол”, “зраду” та “неминучий крах”. Вкиди про конфлікт Зеленського з Будановим та Федоровим є класичним прикладом інформаційної операції, спрямованої на дестабілізацію ситуації. Ворогу вигідно, щоб в Україні вірили в існування “партії війни” та “партії миру”, щоб послабити довіру до президента та його команди напередодні складних переговорів. Тому до подібних чуток варто ставитися критично, розуміючи, що за ними стоять цілі послабити Україну.

Справжнім випробуванням для української влади стане не стільки наявність внутрішніх дискусій (що є нормальним для будь-якої політичної системи), скільки здатність зберігати єдність перед обличчям зовнішніх загроз. Політична конкуренція, яка активізується в передчутті виборів, неминуче призведе до появи різних точок зору. Проте наразі всі ключові гравці демонструють лояльність президенту. Інформаційні вкиди про розкол – це інструмент інформаційної війни, і піддаватися на них – означає грати на руку ворогу. Натомість варто зосередитися на реальних викликах, які стоять перед країною: обороноздатність, економіка, міжнародна підтримка. Успішне подолання цих викликів потребує саме єдності, а не пошуку ворогів у власному таборі.

Командувача ОК “Схід” усунули через втрату контролю над Сіверськом

Командувача оперативним командуванням “Схід” генерал-майора Олександра Братішка звільнили з посади. Його місце зайняв генерал-майор Віктор Ніколюк, який раніше командував 20-м армійським корпусом.

Про це повідомляє УП з посиланням на джерела в Силах оборони.

Причиною звільнення Братішка стала поразка України в битві за Сіверськ у грудні 2025 року. Це також призвело до відставки Сергія Сірченка з посади командира 11-го корпусу.

Ніколюк спочатку керував 92-ю ОМБр, потім — 169-м навчальним центром “Десна”. Після цього він перейшов на посаду в ОК “Північ”. Коли почалася війна, він відповідав за оборону Чернігівської області.

У 2022 році Ніколюк отримав звання Героя України. Через рік він обійняв посаду командувача командування підготовки Сухопутних військ Збройних сил України. У 2025 році його призначили командувачем оперативно-тактичним угрупованням “Донецьк” замість бригадного генерала Олександра Тарнавського. Потім він очолив 20-й армійський корпус.

Війна в Ірані не вплине на постачання американської зброї в Україну — генсек НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна продовжуватиме отримувати американське озброєння, яке фінансують союзники, незалежно від подій на Близькому Сході.

Як повідомляє “Європейська правда”, Рютте зробив відповідну заяву на брифінгу за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України, яке відбулося у форматі “Рамштайн”,

Відповідаючи на питання про пріоритетність поставок, Рютте підкреслив, що США та їхні європейські союзники поділяють думку про необхідність одночасного вирішення кількох ключових завдань стратегічного характеру.

“Хороші новини полягають у тому, що поставки тривають, і що по обидва боки Атлантики є розуміння, що ми маємо виконувати одразу два завдання”, — підкреслив генсек НАТО.

Він наголосив на необхідності поповнення власних арсеналів, що є пріоритетним завданням як для США, так і для європейських країн. Крім того, він звернув увагу на важливість збільшення оборонного виробництва. Також він зазначив, що Україна має бути забезпечена всім необхідним для продовження бойових дій.

“З цього приводу є згода по обидва боки Атлантичного океану”, — підсумував Рютте.

Напередодні президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння тим, що конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном негативно позначається на військовій підтримці України. Він зазначив, що увага Сполучених Штатів переключилася на Близький Схід, що спричинило гостру нестачу озброєння, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot.

Вночі дрони атакували російське місто Туапсе

У Туапсе внаслідок атаки сталася пожежа на нафтопереробному заводі. Місцева влада повідомила про загибель дітей.

Про це поінформував місцевий губернатор Веніамін Кондратьєв.

Він повідомив про пошкодження п’яти приватних будинків і одного багатоквартирного будинку через падіння уламків. Також було виявлено “численні” фрагменти на території підприємств у районі морського порту.

Кондратьєв повідомив про загибель двох дітей, п’яти та чотирнадцяти років. За попередніми даними, ще двоє дорослих отримали травми і зараз отримують медичну допомогу.

Telegram-канали повідомляють, що в Туапсе сталася пожежа на нафтопереробному заводі. Цей завод є частиною єдиного виробничого комплексу з морським терміналом компанії “Роснєфть” — ТОВ “РН-Морський термінал Туапсе”.