У порту Одещини Росія пошкодила іноземне судно

Вранці російські війська обстріляли один із портів Великої Одеси, в результаті чого постраждав суховантаж, зареєстрований під прапором Островів Кука.

Про це повідомили в Адміністрації морських портів України (АМПУ).

“Вранці ворог завдав удару по порту Великої Одеси. Внаслідок атаки пошкоджень зазнало цивільне судно під прапором Островів Кука. Екіпаж не постраждав”, – зазначили в АМПУ.

Росія прагнула заблокувати морські шляхи України, але термінали продовжували функціонувати. В АМПУ зазначили, що такі дії порушують свободу судноплавства.

“Черговий удар спрямований по цивільному судноплавству. Порт працює з урахуванням безпекових ризиків, ліквідацію наслідків здійснюють профільні служби”, – йдеться у повідомленні.

У ніч на 5 травня російські військові завдали масованого удару по території України, задіявши 11 балістичних ракет “Іскандер-М” і 164 безпілотні літальні апарати.

У парламенті розглядають можливість зниження мобілізаційного віку до 23 років

Тривала війна та масовий від’їзд громадян за кордон призвели до гострого дефіциту людського ресурсу в Україні. У відповідь на це народні депутати обговорюють зниження віку призову до армії.

Про це в ефірі “утро.LIVE” розповів адвокат Сергій Старенький.

На думку фахівця, проблема, пов’язана з людським фактором, у країні наразі надзвичайно актуальна.

“На жаль, ми мусимо констатувати, що проблема людського фактора справді існує. Ми п’ятий рік перебуваємо у стані війни, на жаль, багато людей, які підлягали військовому обов’язку, виїхали з країни тим чи іншим чином, у перші місяці, пізніше, законно, незаконно тощо”, — зазначив Старенький.

В Україні активно обговорюють нові зміни в правилах призову. Адвокат зазначив, що розглядається можливість зниження мобілізаційного віку на два роки.

“На сьогодні він становить 25 років, пропонується знизити його до 23 років. Я не кажу, що це вже ухвалене рішення, зараз це обговорюється. На жаль, ми дійсно бачимо, що людських ресурсів в Україні не вистачає”, — наголосив експерт.

Старенький зазначив, що обговорення ведеться серед народних депутатів з метою внесення поправок до законодавства. Крім зменшення віку призову, депутати також розглядають нові обмеження на перетин кордону молодими людьми.

П’ять років війни: чому ми маємо право на власне визначення перемоги

Ми вже п’ятий рік воюємо. П’ять років, які перевернули все – наше життя, країну, світосприйняття. Але досі ми так і не домовилися про головне: що для нас перемога? З одного боку, відповідь ніби очевидна. Але чим довше триває війна, тим менш однозначною стає ця відповідь. І від того, як ми на неї відповімо, залежатиме, якою буде Україна після війни. Бо перемога – це не просто військовий термін. Це психологічний, політичний, історичний маркер, який або об’єднає суспільство, або розірве його. І в цій битві за наші голови Росія зацікавлена не менше, ніж у наступі на фронті.

Наші уявлення про перемогу змінювалися разом із лінією фронту. У 2022-му, коли росіян вибили з Київщини, Чернігівщини та Сумщини, коли звільнили острів Зміїний, провели Харківське контрнаступлення і зайшли в Херсон, ми входили в 2023-й із відчуттям, що перемога – це кордони 1991 року. Тоді це здавалося спільною метою, яка об’єднувала майже всіх – від волонтерів до військового командування. Лише найрадикальніші мріяли про розпад Росії. Але наступні три роки війна поступово приземляла наші очікування. Ми зрозуміли, що Друга світова війна, яка для багатьох була головним зразком завершення конфлікту, – не універсальний шаблон. У 1945-му зло було не просто переможене, а окуповане, покаране, перевиховане. Але той сценарій став можливим завдяки абсолютному домінуванню союзників. А ми з самого початку були не фаворитами, а андердогами.

Сьогодні, весною 2026-го, війна не перетнула наших кордонів у тому сенсі, що держава вціліла. Але бойові дії перейшли у фазу виснаження. І попри все, ми зробили неймовірне. Ми сточили той радянський танковий кулак, який десятиліттями готувався для кидка до Ла-Маншу. Ми перетворили Чорноморський флот на тінь того, чим він був. Щомісяця ми знищуємо більше росіян, ніж вони встигають набрати. І якщо завтра війна заморозиться по нинішній лінії — ми цілком можемо вважати це перемогою. Бо ми вижили. Бо нас не знищили. Бо ми не стали черговою маріонеткою.

Давайте чесно: метою Москви ніколи не були окремі міста. Її завданням було або вийти на західні кордони, або перетворити Україну на подобу Білорусі. І якщо нам вдасться зберегти незалежність і суверенітет – це означатиме, що цілі вторгнення провалилися. Москва даремно спалила ресурси, розміняла свій вплив на війну, в якій не досягла мети. Величезна країна розбивається об нашу оборону. І якщо це не перемога, то що?

Дискусія про кордони 1991 року була б доречною, якби ми були фаворитами. Наполягати на повному розгромі ворога може той, хто перевершує його за всіма показниками. Ми ж з самого початку воюємо проти найбільшої країни світу, якій ще й функцію тилу забезпечувала друга економіка планети. Фаворит може дозволити собі максималістські завдання. А претендент – лише ті, які йому під силу. Прив’язувати перемогу виключно до кордонів 1991 року – значить знецінювати подвиг наших військових і грати на руку ворогу.

І тут найважливіше. Дискусія про критерії перемоги має не лише теоретичне, а й цілком практичне значення. Країна-переможець і країна-переможений – це різні світи. Перемога народжує солідарність. У неї багато батьків, і під її зонтиком знаходиться місце для всіх – для тих, хто воював, і тих, хто працював у тилу; для тих, хто платив податки, і тих, хто допомагав переселенцям; для тих, хто виїхав, і тих, хто залишився. Перемога стає колективним тріумфом, підтвердженням того, що ми – суб’єктна нація. Поразка ж запускає зворотний процес: пошук винуватих, взаємні звинувачення, фрустрацію. Військові звинувачують тил, тил – військових, всі разом – тих, хто поїхав.

Саме тому, якщо Росія не зможе перемогти нас на полі бою, вона зробить усе, щоб переконати нас у тому, що ми програли. Якщо вона нав’яже нам свій наратив – солідарність і синергія стануть головним дефіцитом післявоєнної України. Ми перетворимося на країну ресентименту, внутрішніх окопів і безкінечних чвар. І це стане прекрасним плацдармом для російського реваншу.

Звичайно, думка про те, що перемога можлива без кордонів 1991 року, для когось видасться кощунственною. Але для максималізму потрібні ресурси, яких у нас немає. І ми маємо бути чесними перед собою. Україна п’ятий рік складає іспит на солидарність, адаптивність, стресостійкість. Нам пророкували поразку в перший місяць. Але ми вистояли. Ми переписуємо правила війни, знаходимо асиметричні рішення, досягаємо результатів, яких ніхто не очікував. І якщо ми в підсумку вистоїмо на полі бою 0 ми не маємо жодного права відмовлятися від перемоги на користь тих, хто захоче її в нас вкрасти. Бо перемога – це не тільки те, що дають нам обставини, але й те, що ми самі вирішуємо собі подарувати.

Трамп не поспішає закінчувати війну в Україні

Президент США Дональд Трамп не виявляє великого інтересу до війни в Україні, розглядаючи її як віддалений конфлікт. Водночас його політика та тиск на російську енергетику завдають серйозної шкоди Кремлю.

Про це повідомляє німецьке видання “Die Welt”.

Міхаель Рюле, експерт з понад 30-річним досвідом роботи в Міжнародному секретаріаті НАТО, стверджує, що за Трампа США фактично передали основну відповідальність за підтримку України європейським країнам, залишивши за собою роль ключового посередника в можливих мирних переговорах. При цьому європейські держави не беруть участі в прямих переговорах.

Рюле вказує, що обіцянки Трампа завершити війну за добу зараз сприймаються скоріше як політичні заяви, ніж як серйозний план дій.

“Трамп абсолютно не зацікавлений в Україні. Америка, за його словами, розташована “за тисячі миль від війни в Україні, відокремлена гігантським океаном”. Такі розмови не чинять жодного тиску на Росію, щоб вона погодилася на рішення для України”, – підкреслив експерт.

Фахівець наголошує, що, хоча США не проявляють активності у врегулюванні конфлікту, їхня зовнішня політика в інших частинах світу посилює тиск на Росію. Зокрема, він вказує на санкції, введені проти російських нафтових корпорацій, тиск на Індію, щоб та відмовилася від російської нафти, а також на політику, що проводиться щодо Ірану, Куби та Венесуели.

Рюле вважає, що такі кроки поступово погіршують економічне становище Москви та підривають її статус як глобальної наддержави.

Експерт вказує на значні втрати Росії в конфлікті та зазначає, що її територіальні надбання останнім часом були незначними. Він вважає, що навіть у разі гіпотетичних переговорів Україна зможе зберегти свою державність, хоча можливі непрості компроміси з питань територій.

Рюле стверджує, що успішність будь-якого мирного врегулювання залежить від координації політики США та Європи, а також від послідовної підтримки України, що може спонукати Росію до зміни своєї позиції.

Український “Фламінго” завдав удару по військовому заводу в РФ

У ніч на 5 травня в Чебоксарах, столиці Чуваської Республіки, пролунали вибухи. Українські ракети “Фламінго” атакували підприємство військово-промислового комплексу.

В інтернеті з’являються фотографії та відеозаписи моментів прильоту.

У вівторок вранці в небі над містом були помічені дрони. Імовірно, це був український дрон-камікадзе дальньої дії “Лютий”.

В Telegram пізніше повідомили, що під час ранкового нападу в Чебоксарах було зафіксовано щонайменше чотири українські безпілотники моделі “Лютий”. Зазначається, що ці безпілотні літальні апарати досягли цілі.

У Чебоксарах з раннього ранку чутні звуки вибухів, і зафіксовані удари в різних районах міста. Після ранкової атаки на території ВНІІР-Прогрес виникла пожежа. За інформацією Генштабу ЗСУ, на заводі “ВНІІР-Прогрес” виготовляють супутникові ГНСС-приймачі, антени для систем Glonass, GPS і Galileo, а також модулі типу “Комета”. Ці модулі використовуються в дронах-камікадзе Shahed і в ракетах комплексів “Іскандер-М” і “Калібр”, а також у модулях УМПК для авіабомб.

Окупанти випустили по Україні 11 балістичних ракет

Вночі російські військові випустили по Україні 11 балістичних ракет «Іскандер-М» та 164 дрони різних типів. У результаті зафіксовано численні влучання та падіння уламків збитих ракет.

Про це повідомляє Telegram Повітряних сил ЗСУ.

Згідно з даними, атака розпочалася о 18:00 4 травня. Ворог запустив по території України 11 балістичних ракет “Іскандер-М”, а також 164 ударних БПЛА різних типів, включаючи реактивні Shahed, “Гербера”, “Італмас” та дрони-імітатори “Пародія”.

Безпілотники запускалися з територій Брянська, Курська, Шаталова, Орла, Приморсько-Ахтарська, Міллерово (Російська Федерація), а також з території Гвардійського (тимчасово контрольований Крим).

Протиповітряну оборону забезпечували авіація, зенітно-ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Збройних сил України.

Станом на ранок протиповітряна оборона збила або придушила одну балістичну ракету та 149 БПЛА противника над північними, південними, східними та центральними регіонами.

У повідомленні зазначено, що на 14 локаціях зафіксовано влучання 8 балістичних ракет і 14 ударних безпілотників. Крім того, уламки збитих ракет виявлено на 10 локаціях. Також повідомляється, що дві балістичні ракети не досягли своїх цілей, і інформація з цього приводу уточнюється.

У РФ оголосили про “перемир’я” 8 і 9 травня та пригрозили ударами по Києву

Міністерство оборони Росії оголосило про перемир’я 8 і 9 травня. Однак воно пригрозило завдати масованих ударів по Києву, якщо Україна спробує “зірвати святкування Дня Перемоги”.

Про це пишуть російські пропагандисти.

Міноборони РФ заявляє, що вживе всіх заходів для забезпечення безпеки параду в Москві. Відомство агресора також рекомендувало мешканцям Києва та співробітникам іноземних дипломатичних місій покинути місто заздалегідь.

Там також цинічно зазначили, що до цього моменту вони нібито “утримувалися” від атак на центральну частину Києва, мотивуючи це “гуманітарними міркуваннями”.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Україна не отримувала офіційних пропозицій про припинення вогню на 9 травня.

Зеленський заявив, що українські безпілотники можуть пролетіти над парадом 9 травня в Москві.

У ніч на 4 травня в столиці Росії стався вибух, спричинений атакою БПЛА. Згідно з інформацією з місцевих спільнот, невідомий дрон врізався в багатоквартирний будинок на вулиці Мосфільмівській.

У представників керівництва 16 ТЦК провели обшуки

Національна поліція провела перевірки в 16 регіонах, щоб виявити факти корупції серед співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Про це повідомляє Нацполіція.

Співробітники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та його територіальних управлінь, а також слідчі поліції, ДБР та прокуратури провели широкомасштабні заходи по всій Україні. У ході цих операцій було проведено 44 обшуки: у будинках підозрюваних, їхніх службових приміщеннях та транспортних засобах. Операції охопили 16 регіонів країни. Правоохоронці збирають докази діяльності як діючих, так і колишніх співробітників ТЦК та СП, включаючи керівників відділів, груп та територіальних центрів.

Під час обшуків було виявлено факти незаконного збагачення та недостовірного декларування доходів посадових осіб на загальну суму близько 92 млн гривень. Наприклад, начальник регіонального територіального центру комплектування в Одесі за час своєї роботи став власником активів на суму понад 45 мільйонів гривень. Також виявлено, що в одного з помічників начальника Об’єднаного МТЦК та СП різниця між заявленими активами та реальним станом справ становить 10 млн гривень. Колишній офіцер відділення рекрутингу та комплектування іншого РТЦК незаконно збагатився на 6,6 млн гривень.

Слідчі конфіскували у підозрюваних автомобілі Tesla різних моделей, мотоцикли, готівку в національній та іноземній валюті, а також різні документи, зокрема договір про отримання безповоротної фінансової допомоги на суму 1 млн грн. Ці документи можуть слугувати підставою для легалізації незаконно отриманих коштів. Усі ці обставини будуть ретельно перевірені в рамках кримінальних розслідувань.

За кілька днів було складено понад 150 адміністративних протоколів щодо корупційних порушень. Ці порушення охоплюють статті 172-4 (обмеження щодо сумісництва та поєднання з іншими видами діяльності), 172-6 (вимоги до фінансового контролю) та 172-7 (заходи щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розслідування триває.

Велика Британія приєднується до кредиту від ЄС для України

Прес-секретар Європейської комісії з питань фінансів Балаш Уйварі наголосив, що участь Великої Британії у наданні фінансової допомоги ЄС Україні на суму 90 млрд євро стала важливим політичним сигналом.

Про це повідомили на брифінгу Європейської комісії.

В Єврокомісії схвально сприйняли намір Великої Британії приєднатися до кредитної програми Європейського Союзу, спрямованої на підтримку України, загальний обсяг якої становить 90 млрд євро.

У Брюсселі Уйварі заявив, що заява Лондона є важливим кроком, але попереду ще належить провести технічні переговори.

“Сьогодні важливий день, і ми побачили чіткий політичний сигнал від Сполученого Королівства приєднатися до пакету допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро. Це перший крок”, – зазначив він.

Уйварі також зазначив, що комісіям належить продовжити реальні переговори для узгодження кількох ключових питань.

У Єврокомісії зазначили, що Лондон повинен виконати низку умов, щоб повноцінно брати участь у програмі.

Три ключові умови, які мають бути узгоджені сторонами, є принциповими.

“По-перше, має бути те, що ми називаємо партнерством у сфері безпеки та оборони з ЄС, і Сполучене Королівство вже має його з травня минулого року”, – зазначив Уйварі.

Велика Британія, за другою умовою,зобов’язана надати значну фінансову та військову допомогу Україні. Оцінка цього аспекту буде проводитися комісією.

“І по-третє, Велика Британія також має зобов’язатися забезпечити справедливий і пропорційний фінансовий внесок у покриття витрат, пов’язаних із запозиченнями, і це повинно бути пропорційно до вартості контрактів, укладених з організаціями, зареєстрованими у Великій Британії”, – пояснив Уйварі.

Єврокомісія повідомила про намір активізувати переговори з Лондоном. При цьому наголошується на тому, що загальна сума програми у розмірі 90 млрд євро залишиться незмінною, незалежно від участі Великої Британії.

“Участь Великої Британії не змінить загальну потужність програми на 90 млрд, тобто внесок ЄС, але це може дозволити їй бути учасником, наприклад, коли йдеться про закупівлю оборонного обладнання. Тепер нам доведеться обговорити конкретні деталі участі Великої Британії”, – додав прес-секретар.