У Києві кількість постраждалих після нічної атаки сягнула 17 осіб

У Києві після нічної атаки 19 липня поранення отримали 17 осіб, також загинула 89-річна жінка.

Про це повідомляє поліція Києва.

У місцях влучень правоохоронці розгорнули мобільні пункти допомоги. Там приймають звернення мешканців, чиє майно було пошкоджено. Слідчі вже зареєстрували близько 350 заяв.

Внаслідок удару пошкоджено багатоквартирні та приватні будинки, гуртожиток, магазини, аптеку, адміністративні будівлі, кінотеатр, станцію метро, офісні приміщення та автомобілі.

Поліція продовжує документувати наслідки удару та збирати докази. Нічна атака кваліфікується як військовий злочин проти цивільного населення.

В ніч на 19 липня російські війська застосували 41 ракету різних типів і 125 безпілотників. Раніше також повідомлялося про пошкодження в кількох районах Києва, знищення заводу UKRTAC та руйнування великого логістичного комплексу Amtel у Бучанському районі.

Сибіга закликав Захід до “нищівного тиску” на Росію після удару по Києву

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічної атаки на Київ закликав західних партнерів до більш жорстких дій проти Росії. Москві необхідно дати рішучу відповідь через санкції, міжнародну ізоляцію та прискорення надання військової допомоги Україні.

Про це глава МЗС написав в соцмережі “Х”.

Сибіга заявив, що Київ зазнав однієї з наймасштабніших балістичних атак за весь час війни. Він звинуватив російське керівництво у продовженні війни проти цивільного населення та наголосив, що тиск на Кремль має посилюватися без перерв.

Глава українського МЗС окремо звернувся до Європейського Союзу із закликом негайно розблокувати 21-й пакет санкцій проти Росії. На його думку, нові обмеження мають позбавляти Москву ресурсів для продовження бойових дій.

“Ми закликаємо до вжиття адекватних рішучих заходів у відповідь. Нам потрібен нищівний тиск на Москву, щоб покласти край цьому терору”, – написав дипломат.

Окрім санкцій, Сибіга зажадав прискорити постачання засобів протиповітряної оборони, зокрема систем та перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами. Він наголосив, що саме рішення щодо ППО наразі залишаються одним із головних запитів Києва до союзників.

Також міністр виступив проти повернення Росії до міжнародного спорту. За його словами, допуск російських спортсменів до змагань за нинішніх обставин сприйматиметься як спроба закрити очі на дії Москви.

У Польщі розслідують напад на 15-річного українця в автобусі

У польському Плоцьку чоловік напав на 15-річного українця після того, як почув українську мову в траснпорті. Інцидент стався в автобусі маршруту №3.

Про це повідомив польський мовник TVP Warszawa.

Потерпілий розповів, що незнайомець підійшов до нього та його подруги й заявив, що в Польщі вони повинні розмовляти польською. Після цього чоловік почав поводитися агресивно, вдарив підлітка долонею, а на зупинці силою виштовхнув його та дівчину з салону.

Мати підлітка заявила, що після події боїться за безпеку сина й хвилюється щоразу, коли син не відразу відповідає на дзвінок.

“Я не почуваюся в безпеці у Плоцьку. Боюся розмовляти своєю мовою, справді боюся”, – сказала жінка.

Районна прокуратура в Плоцьку розпочала розслідування. Слідчі вже допитали законного представника неповнолітнього та свідка, а також встановлюють особу чоловіка, який напав на підлітків. Після цього буде вирішено питання щодо можливих звинувачень.

Інцидент стався на тлі погіршення ставлення частини польського суспільства до українських біженців. За даними опитування CBOS, 54% поляків вважають допомогу українцям надмірною; вперше за час проведення досліджень противників прийому біженців з України виявилося більше, ніж прихильників.

У Києві зруйнований завод виробника військового спорядження UKRTAC

Український виробник військового спорядження та засобів індивідуального захисту UKRTAC заявив про повне знищення свого заводу після нічної атаки на Київ.

За словами засновника компанії Северіона Дангадзе, підприємство та складські приміщення були зруйновані прямим ракетним влученням.

Дангадзе назвав те, що сталося, найбільшою трагедією за всю історію компанії. При цьому він підкреслив, що співробітники підприємства залишилися живими.

“Можна втратити будівлі. Можна втратити обладнання. Можна втратити майно. Але неможливо знищити команду, її досвід, знання, характер і віру”, — зазначив засновник UKRTAC.

Він подякував команді, партнерам, рятувальникам і всім, хто підтримує компанію після удару. За його словами, підприємство має намір відновитися та продовжити роботу.

UKRTAC займається виробництвом військового спорядження та засобів індивідуального захисту. Удар по підприємству стався в ніч на 19 липня під час однієї з наймасштабніших ракетних атак.

Ворог вдарив по Україні 41 ракетою та 125 безпілотниками

У ніч на 19 липня російські війська завдали масштабного комбінованого удару по українській території. Основним напрямком атаки став Київ. Загалом було застосовано 41 ракету різних типів та 125 безпілотників.

Про це повідомили у Повітряних силах  України.

Серед запущених окупантами засобів ураження були 10 протикорабельних ракет “Циркон”, 25 балістичних ракет “Іскандер-М” та ракет із комплексів С-400, три ракети “Онікс”, три керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також ударні та імітаційні БПЛА.

Сили ППО заявили про знищення або придушення 126 повітряних цілей. Серед них — 18 ракет і 108 безпілотників. Серед перехоплених ракет називалися “Іскандер-М”, “Циркон”, С-400 та одна Х-59/69.

Зафіксовано влучання 23 ракет і 10 ударних безпілотників у 20 локаціях. Крім того, уламки збитих цілей впали ще на 18 локаціях.

У Києві після нічного удару є пошкодження та постраждалі у кількох районах столиці.

У Польщі очікують на практичні кроки після заяви Зеленського щодо архівів Волині

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш прокоментував заяву Володимира Зеленського про підготовку нових рішень щодо історичних питань у відносинах між Києвом і Варшавою.

Про це пише “Європейська правда”

Йдеться про відкриття архівів щодо подій на Волині, додаткові дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи, а також розширення громадського діалогу між двома країнами.

Косиняк-Камиш заявив, що будь-які кроки, які наближають вирішення складних історичних тем, заслуговують на увагу.

“Я сподіваюся, що обіцянки Зеленського щодо відкриття архівів, ексгумації та діалогу втіляться в конкретні дії. Це той напрямок, до якого ми прагнули”, – заявив міністр оборони Польщі.

За словами польського міністра, Польща з самого початку виступала за діалог, встановлення історичних фактів та гідне вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії. Відкриття архівів у цьому контексті розглядається як один із можливих кроків до зниження напруженості навколо цієї теми.

Окремо Косиняк-Камиш попередив про ризики спроб посварити українців і поляків. Він наголосив, що у двох країн зараз є спільний ворог — Росія, а розкол між Києвом і Варшавою відповідає інтересам Кремля.

Рішення Зеленського також привітав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Загалом у Варшаві позитивно оцінили наміри Києва, але чекають на практичне продовження: доступ до архівів, дозволи на роботи та предметний діалог щодо історичної пам’яті.

У США частина демократів виступила проти законопроекту Грема про санкції

У Конгресі США виникли заперечення проти законопроекту про нові жорсткі санкції проти Росії, який раніше просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Проти окремих положень документа виступили демократи Дон Байєр і Бред Шнайдер, хоча вони підкреслили, що й надалі підтримують санкційний тиск на Росію.

Головна претензія демократів стосується не самих обмежень проти Москви, а повноважень, які законопроект може надати президенту США. Документ передбачає право вводити 100-відсоткові мита проти країн, що купують російські енергоносії. Байєр і Шнайдер вважають, що це фактично повертає Дональду Трампу широкі тарифні повноваження.

На їхню думку, такий механізм може вдарити по американських споживачах і посилити глобальну торговельну війну. Демократи заявили, що не виступають проти допомоги Україні та санкцій проти Росії, але вважають саме цей варіант закону невдалим і небезпечним.

Спочатку законопроект Грема передбачав ще жорсткіші заходи: до 500% мит на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту, газ, уран і нафтопродукти. Пізніше документ переробили, знизивши можливі тарифи до 100% і обмеживши їх застосуванням до найбільших покупців російських енергоресурсів.

Після смерті Ліндсі Грема обговорення законопроекту знову пожвавилося. Документ отримав широку підтримку в Сенаті, але для його ухвалення все ще потрібна політична згода між Конгресом, Білим домом та обома партіями.

Прем’єр України закликав посилити контроль за рішеннями уряду

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про намір оптимізувати роботу державного апарату та зробити управління більш ефективним. За його словами, урядові структури мають діяти швидше, злагодженіше та з більш суворим контролем за виконанням рішень.

Про це він написав у Telegram.

Корецький повідомив, що обговорив ці питання з державним секретарем Кабінету міністрів Костянтином Мар’євичем. На зустрічі йшлося про координацію між відомствами та зміни в організації роботи урядового апарату.

Глава українського уряду наголосив, що очікує від Кабміну якісної організації процесів, чіткої взаємодії між міністерствами та дисципліни під час реалізації вже ухвалених рішень.

Окремо Корецький наголосив на необхідності реформи державного управління в умовах воєнного стану. За його словами, Україні потрібен професійний і дієвий апарат, здатний швидко реагувати на виклики та забезпечувати виконання державних завдань.

Подробиць майбутньої оптимізації поки що не розкривають. У Кабміні розраховують, що новий підхід дозволить прискорити прийняття рішень і підвищити результативність роботи державних органів.

Зеленський розглядає можливість відставки Сирського на тлі протестів

Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Про це пише Financial Times з посиланням на джерела в оточенні українського президента.

За даними видання, питання кадрових змін в армії стало актуальним після протестів на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Акції поступово переросли в ширшу кампанію з вимогами оновити керівництво Збройних сил України.

Як стверджують джерела FT, Зеленський готовий розглянути відставку Сирського лише за умови, що знайде кандидата, здатного забезпечити спокійну передачу командування. Головне завдання — зберегти стійкість оборони на всій лінії фронту протяжністю близько 1200 км.

Зараз президент проводить консультації з військовими командирами та обговорює ситуацію на найбільш напружених ділянках фронту. Окремо йдеться про постачання озброєння, характер бойових дій та подальші наміри російських військ.

Серед учасників консультацій називалися командири кількох корпусів, зокрема представники ДШВ, армійських корпусів, Нацгвардії та Сил безпілотних систем. Офіційного рішення про відставку Сирського наразі не оголошувалося.