У Литві попрощалися з загиблим на війні в Україні 25-річним добровольцем

У неділю, 19 липня, в одній із церков Вільнюса десятки людей, зокрема високопоставлені чиновники, зібралися, щоб віддати останню шану 25-річному литовському добровольцю Ігнасу Кайлюсу, який загинув на фронті в Україні у боротьбі проти російських загарбників.

Про це пише місцеве видання LRT.

Головнокомандувач Збройних сил Литви генерал Раймундас Вайкшнорас заявив, що Україна сьогодні захищає не лише власну свободу, а й незалежність усієї Європи, і Кайлюс розумів значення цієї боротьби.

Також вінок було покладено від імені президента Гітанаса Науседи, який зазначив, що боєць без вагань обрав цей шлях, а його самопожертва, мужність і вірність принципам залишаться вічним прикладом громадянського обов’язку та героїзму.

Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс додав, що Вільнюс втратив сміливого, волелюбного молодого чоловіка, який вирішив битися там, де свободу захищають із найбільшим ризиком і найвищою ціною.

Відомо, що Кайлюс вступив до ЗСУ в лютому 2026 року і служив помічником гранатометника в піхотному підрозділі, який складався переважно з іноземних добровольців із Бразилії та Колумбії. Військовослужбовець зник безвісти після виходу на бойове завдання 2 червня, коли район його перебування потрапив під обстріл РФ, і згодом його загибель була підтверджена.

Він став третім громадянином Литви, про загибель якого на передовій в Україні стало відомо з початку повномасштабного вторгнення російських загарбників у 2022 році.

Польща залучає 44 млрд євро для захисту від гібридних загроз з боку Росії

Уряд Польщі у співпраці з НАТО готуєся до відбиття гібридних загроз з боку країни-агресора, тому Варшава залучає кредити на суму 44 млрд євро, більша частина яких піде на модернізацію оборонної інфраструктури.

Про це заявив польський євродепутат від урядової коаліції Міхал Щерба.

Він уточнив, що кошти спрямовуються на створення та впровадження передових систем безпеки, здатних захистити поляків від кібервтручань та різних гібридних атак.

Щерба також прокоментував застереження глави МЗС Радослава Сікорського про те, що РФ може організувати в Польщі диверсії під фальшивим прапором України, зазначивши, що ніхто не знає планів Кремля, тому Європа має бути готовою до будь-яких можливих сценаріїв розвитку подій.

Євродепутат розповів, що однією з основних ініціатив є розвиток військової мобільності, яка має критичне значення для Євросоюзу та для Альянсу. Програма орієнтована на організацію швидкого транзиту військових вантажів через території всіх 27 держав-членів.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії узгодження в рамках переговорів між Європарламентом та Радою ЄС.

“Дрони йдуть першими”: Сирський відвідав Костянтинівський напрямок

Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський на тлі протестів та критики з боку прихильників його відставки здійснив робочу поїздку в район ведення бойових дій на Костянтинівському напрямку в Донецькій області.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Він заслухав доповіді керівного складу 19-го армійського корпусу, командирів бригад і наголосив, що цей напрямок залишається одним із найгарячіших на лінії фронту, оскільки ворог здійснює до 20 атак щодобово, намагаючись проникнути вглиб міста.

Генерал розповів, що там військові активізують застосування БПЛА всіх типів для посилення вогневого впливу та зниження ризиків для життя особового складу.

Як відомо, зараз прихильники ексголови Міноборони Михайла Федорова дорікають головнокомандувачу за те, що він надає пріоритет піхоті над безпілотниками.

За даними розвідки, російські окупанти зосередили в Костянтинівці до 145 осіб, проти яких Сили оборони проводять контрдиверсійні дії та масово застосовують FPV-дрони й скидання боєприпасів. Тільки за добу 18 липня загарбники втратили в бою 21 особу та шість укриттів.

Сирський підсумував, що завдання щодо захисту Костянтинівки та знищення ворога виконуються.

Дефіцит ППО та загроза наземної операції: WP розкрила плани США щодо війни з Іраном

Відносини між США та Іраном наблизилися до повномасштабного військового конфлікту на тлі загострення взаємних ударів по цивільних і військових об’єктах та загибелі трьох американських військовослужбовців.

Про це пише видання The Washington Post.

У п’ятницю Іран завдав удару по американській військовій базі в Йорданії, де загинули двоє військовослужбовців. У суботу ситуація повторилася в Іраку, де ще один військовий загинув у результаті “контрольованого підриву нерозірваних боєприпасів” збитого БПЛА.

Президент США Дональд Трамп заявляв, що йому байдуже на рішення іранців припинити дотримання двостороннього меморандуму про взаєморозуміння.

Джерело в американському уряді підтвердило, що Вашингтон дійсно планує більш масштабну кампанію, і Пентагон уже нарощує угруповання бойової авіації в регіоні.

Однак посадовець попередив, що розширення операцій обмежене скороченням запасів систем протиповітряної оборони та далекобійних боєприпасів, а перекидання підкріплень ускладнене через бойові пошкодження техніки.

Співрозмовник видання підкреслив, що у Білого дому зараз недостатньо ресурсів для безпечного проведення таких дій.

Експерти вказують, що крім дефіциту озброєння, армія США не готова до потенційної наземної операції, яку Трамп минулого тижня відмовився виключати.

У Московській області після атаки БПЛА загорілися нафтобаза та склад

У ніч на 20 липня Московська область зазнала масованої атаки дронів, через що в Подольську, Домодєдово та Одінцовському міському окрузі є руйнування після збиття БПЛА.

Про це пишуть ворожі власті та ЗМІ, передає УП.

Згідно з повідомленням, у результаті обстрілу пошкодження отримали кілька приватних житлових будинків та об’єкти цивільної інфраструктури, де виникли пожежі. За попередніми даними, постраждали дві людини.

Тим часом російські ЗМІ стверджують, що після нічної атаки почалися пожежі на складі в індустріальному комплексі “Південні Ворота” в Домодєдово, а також на території нафтобази в Подольську.

Крім того, у мережі з’явилася інформація про удар по великому логістичному центру компанії Wildberries “Коледіно” у Подольському районі, однак представники прес-служби маркетплейсу спростували дані про пошкодження та заявили, що складський комплекс продовжує функціонувати у штатному режимі.

У компанії уточнили, що під час оголошення повітряної тривоги всіх співробітників складу евакуювали, але на даний момент вони вже повернулися на свої робочі місця.

Мер Сергій Собянін зазначає, що в напрямку Москви летіло понад 400 безпілотників, більшість із яких нібито було збито на далеких підступах, а 85 — у підльоті до столиці.

Трамп запропонував додати Іран до законопроекту про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп закликав республіканців включити Іран до законопроекту про нові санкції проти Росії. За його словами, саме такий варіант спочатку пропонував автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

Трамп опублікував відповідну заяву у своїй соціальній мережі Truth Social.

Він зазначив, що Іран має бути частиною санкційного пакету, який зараз обговорюється в Конгресі США.

Кілька днів тому американський президент також говорив журналістам, що до документа можна додати обмеження проти Ірану та руху “Хезболла”. Таким чином, законопроєкт може вийти за межі тиску лише на Росію.

Сам документ уже підтримали понад 60 сенаторів від обох партій. Він передбачає 100-відсоткові вторинні мита проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ.

Крім того, законопроєкт спрямований проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних обмежень. Трамп заявляв, що ініціатива має великі шанси на ухвалення.

У Німеччині запропонували переглянути порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив проти автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. За його словами, ухилення від військової служби не повинно вважатися підставою для отримання притулку.

Про це посадовець наголосив в інтервʼю Welt am Sonntag.

Добріндт зазначив, що зараз українці користуються колективним механізмом тимчасового захисту в ЄС. При цьому, наприклад, заяви сирійських громадян раніше розглядалися індивідуально в межах стандартної процедури надання притулку.

На думку німецького міністра, українські чоловіки призовного віку в майбутньому не повинні автоматично підпадати під дію цієї директиви. Можливість подати заяву на надання притулку при цьому має зберігатися, але кожне звернення слід розглядати окремо.

“Якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до чоловіків призовного віку і позитивного рішення в процедурі надання притулку не буде, є логічний наслідок: ці люди матимуть обов’язок виїхати до України”, — підкреслив він.

Свою позицію Добріндт пояснив тим, що Німеччина надає Україні масштабну військову підтримку для протидії Росії. За словами міністра, це принципово відрізняється від ситуації з біженцями з країн, де йшлося про громадянську війну.

У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.

Українські дрони вивели з ладу більшу частину Керченської переправи

Українські Сили безпілотних систем заявили, що ударами по Керченській поромній переправі вдалося майже паралізувати її роботу.

Про це повідомив командир підрозділу СБС Роберт “Мадяр” Бровді.

За його словами, переправа між портами “Кавказ” і “Крим” була однією з ключових логістичних ліній російських військ у Криму. До атак вона могла перевозити від 180 до 250 одиниць транспорту на добу.

Бровді стверджує, що з п’яти поромів, які працювали на цьому напрямку, більша частина знищена, серйозно пошкоджена або втратила здатність рухатися самостійно. Деякі судна тепер можуть використовуватися лише як баржі, що різко знижує їхню ефективність.

Близько 80 % пропускної спроможності переправи використовувалося для потреб Міноборони Росії. Тому удари по поромах порушили постачання угруповання в Криму.

На тлі проблем із логістикою в Криму також повідомляється про перебої з електропостачанням, дефіцит палива, зростання цін і труднощі в роботі соціальної інфраструктури. Російський Червоний Хрест почав формувати додаткові запаси гуманітарної допомоги для Криму та Севастополя після введення режиму надзвичайної ситуації на півострові.