Кабмін звільнив Євгена Хмару з посади заступника міністра оборони України

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про звільнення Євгена Хмари з посади заступника міністра оборони.

Відповідне кадрове розпорядження було ухвалено урядом 19 серпня.

Хмара обіймав посаду заступника голови оборонного відомства та відповідав за один із напрямків роботи міністерства. Рішення про його звільнення з посади стало черговою кадровою зміною у керівництві Міноборони України.

Євген Хмара має значний досвід служби в силових структурах. До переходу в Міністерство оборони він обіймав керівні посади в Центрі спеціальних операцій “А” Служби безпеки України.

Зокрема, Хмара очолював спецпідрозділ СБУ “Альфа”, який бере участь у проведенні спеціальних і бойових операцій. Його діяльність у силових структурах була пов’язана, зокрема, з періодом повномасштабних бойових дій.

Причини прийнятого Кабінетом міністрів рішення у повідомленні не уточнюються. Інформації про подальше місце роботи Хмари та про те, хто може обійняти вакантну посаду заступника міністра оборони, також поки що немає.

ЄС продовжить дію тимчасового захисту для українців до березня 2028 року

Країни Євросоюзу домовилися про продовження дії тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Цей механізм діє для людей, які виїхали з України через бойові дії.

Про це повідомили на сайті Кабміну.

Наразі тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2027 року. Після ухвалення нового рішення українці зможуть зберігати цей статус ще рік. З початку дії механізму захистом у країнах ЄС скористалися понад чотири мільйони осіб.

При цьому для нових заявників передбачені обмеження. Тимчасовий захист можуть не надавати тим, хто не виконує військові обов’язки, передбачені українським законодавством, і з цієї причини не отримав дозволу українських властей на виїзд із країни.

Рішення пов’язане з наміром ЄС зберегти підтримку українців, які були змушені покинути країну, але водночас врахувати потреби України в умовах триваючого конфлікту.

Прем’єр України закликав посилити контроль за рішеннями уряду

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про намір оптимізувати роботу державного апарату та зробити управління більш ефективним. За його словами, урядові структури мають діяти швидше, злагодженіше та з більш суворим контролем за виконанням рішень.

Про це він написав у Telegram.

Корецький повідомив, що обговорив ці питання з державним секретарем Кабінету міністрів Костянтином Мар’євичем. На зустрічі йшлося про координацію між відомствами та зміни в організації роботи урядового апарату.

Глава українського уряду наголосив, що очікує від Кабміну якісної організації процесів, чіткої взаємодії між міністерствами та дисципліни під час реалізації вже ухвалених рішень.

Окремо Корецький наголосив на необхідності реформи державного управління в умовах воєнного стану. За його словами, Україні потрібен професійний і дієвий апарат, здатний швидко реагувати на виклики та забезпечувати виконання державних завдань.

Подробиць майбутньої оптимізації поки що не розкривають. У Кабміні розраховують, що новий підхід дозволить прискорити прийняття рішень і підвищити результативність роботи державних органів.

В Україні почали формувати новий склад уряду

Верховна Рада відправила у відставку прем’єр-міністра Юлію Свириденко, після чого в парламенті розпочалися консультації щодо нового складу Кабінету міністрів. Обговорення кандидатур ведуть депутати та представники правлячої фракції.

Про це пишуть парламентарі у соцмережах.

Одним із головних кандидатів на посаду прем’єра називають Сергія Корецького. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що фракція вже провела зустріч із Корецьким і готова підтримати його кандидатуру.

За словами нардепа Ярослава Железняка, до вечора планують сформувати пакет кандидатів на міністерські посади. Уже наступного дня парламент може спробувати призначити більшу частину нового складу уряду, включаючи керівників МЗС та Міноборони.

Серед можливих змін називають заміну міністра освіти Оксена Лісового, поділ Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, а також реформування Мінвідновлення. Обговорюється й створення окремого міністерства у справах внутрішньо переміщених осіб.

Остаточних рішень щодо більшості кадрових питань поки що немає. Депутати очікують на додаткову зустріч фракції за участю президента, після якої може з’явитися офіційна пропозиція коаліції щодо кандидатури нового прем’єр-міністра.

Уряд виключив з Держреєстру нерухомих пам’яток місце проведення Переяславської ради 1654 року

Кабінет міністрів України виключив з державного реєстру нерухомих пам’яток місце, де в 1654 році Військо Запорізьке, очолюване гетьманом Богданом Хмельницьким, присягнуло на вірність Росії.

Про це йдеться в постанові уряду № 152 від 5 лютого 2026 року.

Історичне місце Переяславської ради знаходиться в Київській області. У 1654 році гетьман Богдан Хмельницький підписав з Московським царством угоду про військовий і політичний союз, спрямований проти Речі Посполитої.

Деякі впливові діячі того періоду не погодилися з цим рішенням. Серед них були козацький отаман Іван Богун і Київський митрополит Сильвестр Косов.

У російській історіографії ця подія трактується як “добровільне об’єднання братніх народів” — українського і російського. У 1954 році в Радянському Союзі урочисто відзначали трисотріччя цієї дати.

Кабінет міністрів оновив команду заступників міністра оборони України

Уряд України затвердив новий склад заступників у Міністерстві оборони. Відомство продовжує змінюватися, щоб стати більш ефективним і готовим вирішувати стратегічні завдання в умовах воєнного часу.

Міністр оборони Михайло Федоров повідомив про це в Telegram.

Олексій Вискуб призначений на посаду першого заступника міністра оборони. До цього він працював першим заступником міністра цифрової трансформації, де займався розвитком додатку “Дія”, державних сервісів та оптимізацією процесів. З початком повномасштабного вторгнення він був залучений до ключових військових проєктів Мінцифри, включаючи “армію дронів”, “лінію дронів” і розвиток малої ППО. На новій посаді Вискуб приділятиме основну увагу пріоритетним проєктам для досягнення цілей військових дій.

Генерал-лейтенант Іван Гаврилюк призначений заступником міністра оборони. Він має багатий досвід у військовому управлінні, логістиці та плануванні. Раніше він був першим заступником міністра оборони та радником командувача Сил логістики ЗСУ. Його призначення спрямовано на поліпшення тилового забезпечення та підтримки фронту.

Сергій Боєв став заступником міністра з питань євроінтеграції. Він має значний міжнародний досвід в економіці, стратегічному плануванні та розвитку партнерських відносин. З 2024 року він керував напрямком взаємодії з міжнародними партнерами в Міноборони. Його знання та навички будуть спрямовані на посилення співпраці з Європейським союзом, НАТО та іншими країнами, а також на залучення підтримки та фінансування для забезпечення безпеки.

У керівництві міністерства, як і раніше, присутні генерал-лейтенант Євген Мойсюк, який курирує питання формування військ і соціального забезпечення, підполковник Юрій Мироненко, відповідальний за впровадження інновацій на фронті, та Оксана Ферчук, відповідальна за цифровізацію та цифрову трансформацію.

Українці витратили “зимову” тисячу на комуналку

Майже 80% громадян, які отримали “зимову підтримку”, витратили гроші на оплату комунальних послуг.

Про це повідомляє Кабінет міністрів.

“У межах виплати 1 000 гривень українці вже використали понад 12 млрд грн допомоги. Найчастіше кошти спрямовують на оплату комунальних послуг — 79,8%. Також виплати використовують для купівлі ліків — 6,2%, та продуктів у супермаркетах — 5,5%”, — йдеться в повідомленні.

Уряд продовжує здійснювати виплати призначені для вразливих категорій громадян. Понад 374 тис українців вже перераховано кошти в розмірі 6 500 гривень.

До програми подали заявки 406 тис осіб. Громадяни направили понад 64% отриманих коштів на купівлю одягу для всієї родини. Ліки та аптечні товари стали другим за популярністю напрямком витрат, на них було витрачено близько 12% коштів.

Також українці придбали понад 180 тис квитків в рамках державної програми “3000 км Україною”. Загальна дистанція поїздок за цими квитками становить близько 80 млн км.

З моменту запуску програми в додатку Укрзалізниці кількість зареєстрованих користувачів досягла приблизно 580 тис.

Кабмін спрямував 3,1 млрд грн на закупівлю озброєння за рахунок економії держвидатків

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про виділення 3,1 млрд грн на закупівлю озброєння та військової техніки. Кошти спрямували на потреби оборони шляхом перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету у 2025 році.

Про це йдеться у розпорядженні уряду №1503-р.

Згідно з документом, найбільший обсяг фінансування перенаправили з Державної судової адміністрації України – 1,37 млрд грн. Ще 990 млн грн було перерозподілено з бюджету Офісу генерального прокурора, а 614,4 млн грн – з видатків Міністерства цифрової трансформації.

Окрім цього, уряд повідомив про укладення консорціумної кредитної угоди між шістьма українськими банками на загальну суму 21,5 млрд грн під державні гарантії. Термін кредитування становитиме три роки. Над реалізацією цієї угоди Міністерство оборони працювало понад чотири місяці.

Також були оновлені правила оборонних закупівель на період воєнного стану. Вони передбачають можливість укладення довгострокових контрактів, що має забезпечити стабільніше постачання озброєння, кращу прогнозованість витрат і ефективніше використання бюджетних ресурсів.

В уряді зазначають, що такі кроки є частиною посилення фінансової підтримки сектору оборони на тлі триваючої війни та необхідності швидкого забезпечення Сил оборони сучасною технікою і зброєю.

З 18 років чоловіки автоматично вважатимуться призовниками

Кабінет міністрів України схвалив запуск нового експериментального проєкту для автоматичного обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Про це повідомило Міноборони України.

“Це рішення зменшує бюрократію та спрощує процедуру для громадян і ТЦК: частина людей ставатиме на військовий облік без особистих звернень, черг і додаткових довідок”, – заявили у відомстві.

Чоловіки, які не постали на військовий облік до 17 років, автоматично стають призовниками з моменту досягнення 18 років. Якщо чоловікові від 18 до 60 років і він перебуває за кордоном, він отримує цей статус при оформленні або заміні паспорта у відділеннях Державної міграційної служби. Для цього не потрібно відвідувати ТЦК або проходити ВЛК.

“Ми налагодили обмін даними між Міноборони, міграційною службою, демографічним реєстром та реєстром актів цивільного стану. Людині більше не потрібно бігати по кабінетах і стояти в чергах, щоб виконати свій обов’язок. Система зробить це автоматично, бо вже має всі необхідні дані”, – заявила заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку Оксана Ферчук.