Зеленський призначив Тимура Ткаченка головою Київської обласної адміністрації

Президент України Володимир Зеленський призначив Тимура Ткаченка головою Київської обласної державної адміністрації.

Відповідний указ № 676/2026 від 30 липня опубліковано на сайті Офісу президента.

Іншим указом Зеленський звільнив Руслана Олійника від тимчасового виконання обов’язків голови Київської ОДА.

Раніше, 22 липня, Кабінет міністрів погодив призначення Ткаченка головою Київської обласної державної адміністрації.

До цього, 17 липня, Зеленський звільнив Ткаченка з посади голови Київської міської військової адміністрації. Ще днем раніше Верховна Рада призначила колишнього голову Київської ОДА Миколу Калашника міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Федоров заявив, що готовий повернутися лише до Міноборони

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до уряду лише за умови, що мова йтиме про Міністерство оборони.

Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

За словами Федорова, йому потрібна функціональна посада, яка дозволить реалізувати його бачення роботи.

“Моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада”, – зазначив він.

Такою посадою Федоров назвав саме пост міністра оборони. Він заявив, що розуміє майбутні виклики і готовий до них. При цьому, за його словами, якщо повернення до Міноборони не відбудеться, у нього є й інші шляхи для досягнення поставлених цілей.

Федоров розповів, що про намір призначити нового главу Міністерства оборони президент повідомив йому незадовго до засідання парламентської фракції — приблизно за півгодини або годину.

“За пів години чи за годину до фракції мені повідомили, що буде подаватися кандидатура Клименка… Так. Конфлікт з Генеральним штабом. Я не хочу переказувати розмову з президентом, це наші розмови. І додати нового до цього мені немає чого”, – сказав він.

Федоров наголосив, що особистого конфлікту з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським у нього не було. Розбіжності, за його словами, стосувалися підходів до реформ та загального бачення ведення війни, яке він викладав президенту ще до призначення, а потім — головнокомандувачу та начальнику Генштабу. Він зазначив, що, незважаючи на розбіжності в поглядах, не блокував процеси в армії, оскільки вона воює цілодобово і має працювати максимально ефективно. З головнокомандувачем, як стверджує Федоров, у нього зберігалася робоча комунікація: зустрічі, наради та телефонні розмови відбувалися регулярно й без участі президента.

Коментуючи своє звільнення, Федоров заявив, що не хоче робити припущень щодо мотивів глави держави і вважає, що пояснювати це має сам президент. Він також сказав, що не висував ультиматумів і пішов разом з урядом. Після протестів і прес-брифінгу йому запропонували кілька посад, але він відмовився, оскільки не хотів обіймати декоративну посаду. За словами Федорова, якщо він потрібен для реалізації свого бачення війни, то продовжити цю роботу й домогтися результату він зможе лише на посаді міністра оборони.

ЗМІ провели розслідування щодо скарг на 225-й штурмовий полк ЗСУ

Віськові 225-го ОШП свідчать про погрози розстрілами, стрілянину по своїх, утримання військових між штурмами, а також покарання через так звані “ями” та “дерево правди”. При цьому сам 225-й полк заперечує наявність загороджувальних підрозділів.

Видання Texty.org.ua провело розслідування про 225-й окремий штурмовий полк ЗСУ.

Свідчення для матеріалу надали кілька десятків осіб: діючі та колишні військові полку, бійці суміжних підрозділів і родичі зниклих безвісти.

Окремо в розслідуванні згадується командир полку Олег Ширяєв. Зазначається, що раніше 225-й ОШП уже фігурував в інших публікаціях як один із підрозділів, на який надійшла найбільша кількість скарг до офісу військового омбудсмена.

Один із ключових епізодів пов’язаний з аудіозаписом, на якому людина з голосом, схожим на голос командира полку Олега Ширяєва, дає підлеглим вказівки відкривати вогонь по військових, які рухаються без дозволу. Сам Ширяєв пояснив це необхідністю координації пересування підрозділів та розпізнавання своїх у умовах, коли противник може переодягатися в українську форму.

“У листопаді минулого року про загороджувальні загони почали писати у соцмережах родичі військових з бригад ТрО, викладаючи скріни переписок з рідними. У відповідь командування Південного напрямку заперечувало цю інформацію”, – йдеться в тексті розлідування.

Автори окремо описують історію військового Романа Бедея, який потрапив до 225-го полку після мобілізації. За його словами, після лікування та конфлікту через повернення до частини його етапували назад до підрозділу, утримували в закритому приміщенні, били, а потім відправили на позиції в Запорізькій області.

У матеріалі також описуються випадки побиття та утримання військових, які вчинили провини, у закритих приміщеннях – “ямах”. За словами родичів одного з фігурантів розслідування, він покинув підрозділ після побоїв. Командир 225-го полку, як зазначає видання, заперечує наявність “ям” на базах підрозділу.

Ще один блок розслідування присвячений втратам і можливій недбалості.

“Лише на прикладі вже згаданого батальйону 39-ї бригади берегової оборони МП можна сказати, що за 3 тижні операції під керівництвом полку вони понесли вдвічі(!) більше втрат, ніж майже за три роки війни на островах та Лівобережжі Херсонщини, включно з Кринками. У розпорядженні редакції є цифри”, – додають журналісти.

Автори наголошують, що збирали матеріали близько півроку і вирішили опублікувати їх після того, як непублічні спроби донести проблему до правоохоронців та контролюючих органів не дали результату.

Удари по НПЗ вивели з ладу значну частину російських переробних потужностей

Українські удари по російських нафтопереробних заводах стали однією з причин серйозних проблем із паливом у Росії. Через атаки було виведено з ладу понад 30% фактичних потужностей з переробки нафти та понад 45% номінальних потужностей.

Про це пише Financial Times.

У матеріалі йдеться про те, що ремонт на пошкоджених об’єктах відбувається повільно. Через це наслідки ударів відчуваються тижнями, а на окремих підприємствах — місяцями.

Financial Times проаналізувала дані S&P Global Energy та супутникові знімки найбільших російських НПЗ. За цими даними, частина заводів досі не відновила повноцінну роботу, а підприємства в Киришах, Туапсе, Самарі та Сизрані на момент аналізу взагалі не переробляли нафту.

Експерти вважають, що навіть після відновлення роботи заводам може знадобитися більше року, щоб повернутися до колишнього рівня продуктивності.

“Україна здійснила технологічний прорив, який дозволив суттєво збільшити виробництво далекобійних дронів і налагодити їхній масовий випуск”, – пояснив нові успіхи Сил оборони керівник програми з питань Євразії Німецької ради із зовнішньої політики Штефан Майстер.

За відкритими даними, з початку 2026 року російські НПЗ щонайменше 194 рази зазнавали ударів Сил оборони України. Це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Україна отримала від ЄС новий транш у розмірі 3,47 млрд євро

Україна отримала черговий транш від Євросоюзу у розмірі 3,47 млрд євро. Кошти надійшли в рамках механізму Ukraine Support Loan і вже зараховані до державного бюджету.

Згідно із заявою від прем’єр-міністра України Сергія Корецького, кошти спрямують на посилення оборони та фінансування першочергових потреб держави.

Загалом у 2026 році за цим механізмом для України передбачено 45 млрд євро. Наразі Київ уже залучив 11,6 млрд євро. З цієї суми 3,2 млрд євро пішли на бюджетні потреби, ще 8,4 млрд євро спрямовано на оборону.

Раніше Україна отримала 690 млн доларів після першого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. Загальний обсяг коштів за цією програмою сягнув 2,2 млрд доларів.

Зеленський змінив тактику на зустрічі з Трампом

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня застосував інший підхід, ніж під час попередніх контактів. Він намагався переконати американського президента активніше підтримувати Україну у конфлікті з Росією.

Про це пише The Times.

За словами джерел видання, Зеленський вирішив діяти жорсткіше і зробити ставку на тезу про те, що в України та США є спільний ворог — Росія. Таким чином Київ намагався змінити сприйняття Трампа: не як посередника, а як повноцінного союзника України.

Під час розмови Зеленський заявив Трампу, що Росія допомагала Ірану наводити зброю на американські війська на Близькому Сході. Трамп відповів, що перевірить цю інформацію та запитає про це Володимира Путіна.

Інсайдери також вважають, що ставлення Трампа до Зеленського змінилося на тлі того, що Україна дедалі частіше завдає ударів по Росії та демонструє здатність діяти результативно.

“Очевидно, у Зеленського є козирі, яких, як думав Трамп у лютому минулого року, у нього не було”, – заявив колишній посол США в Україні Джон Гербст.

У Львові після нічної атаки кількість постраждалих сягнула 34 осіб

У Львові зростає кількість постраждалих після нічної ракетної атаки 30 липня. Серед постраждалих — троє дітей, а також співробітник ДСНС та поліцейський.

Про це повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький та в Національній поліції України.

Внаслідок удару пошкоджено об’єкти інфраструктури, два дитячі садки, школу та понад 20 багатоквартирних будинків. З-під завалів уже витягли дев’ятьох людей.

На місцях влучень продовжують працювати рятувальники та поліцейські. Пошуково-рятувальна операція триває, оскільки під завалами ще можуть перебувати люди.

В ніч на 30 липня по Львову було випущено 22 ракети. Найстаршій постраждалій, за попередньою інформацією, 93 роки, наймолодшій дитині — шість років. Її госпіталізували з переломами двох кінцівок.

У Польщі після нічної атаки на Україну виявили воронку та уламки невідомого об’єкта

У ніч на 30 липня у Люблінському воєводстві Польщі оголосили повітряну тривогу на тлі масованої атаки на Україну. Мешканці повідомляли про звуки вибухів, а згодом у полі знайшли воронку.

Про це пише видання Wirtualna Polska.

За інформацією Оперативного командування Збройних сил Польщі, близько 03:40 у повітряному просторі було помічено невідому ціль. Для реагування підняли винищувач F-16, однак через шість хвилин об’єкт зник з радарів.

Представниця МВС Польщі Кароліна Галецька заявила, що тривога в регіоні тривала приблизно десять хвилин. Пізніше в районі населених пунктів Тарнава-Колонія та Токари поліція виявила кратер і розкидані уламки невідомого об’єкта. Територію оточили.

У польському МВС не виключають, що подія пов’язана з напруженою ніччю та атакою Росії на Україну. Наразі обставини інциденту з’ясовують профільні служби.

Українські моніторингові канали вночі повідомляли про можливий заліт однієї або двох російських ракет на територію Польщі. Офіційного підтвердження цієї версії поки що не було.

Україна зазнала масованого удару ракетами та безпілотниками

У ніч на 30 липня Україна зазнала масованого комбінованого удару із застосуванням ракет та безпілотників різних типів. Основними напрямками удару були Київська та Львівська області.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

За даними ПС, були атаковані Дніпропетровська, Сумська, Вінницька, Полтавська, Миколаївська та Івано-Франківська області.

Загалом радіотехнічні війська Повітряних сил зафіксували 74 ракети та 284 безпілотники. Під час атаки противник використовував протикорабельні ракети “Циркон” та “Онікс”, балістичні ракети “Іскандер-М”, С-400 та KN-23, крилаті ракети Х-101 та “Калібр”, а також дрони Shahed, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори.

Українська ППО збила або придушила 320 цілей: одну балістичну ракету, 54 крилаті ракети та 265 безпілотників різних типів. Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотні системи та мобільні вогневі групи.

Відомо про влучання трьох протикорабельних, шести балістичних і двох крилатих ракет, а також 17 ударних безпілотників у 20 локаціях. Падіння уламків збитих цілей зафіксовано ще на 13 локаціях. Цієї ночі основні наслідки ударів припали на Київ, Київську область, Львівську, Дніпропетровську та Полтавську області.