Під час вибуху в Монако разом з Єрмолаєвим постраждала Анна Насобіна – ЗМІ

За даними журналістів, разом з Єрмолаєвим у Монако постраждала Анна Насобіна, уродженка Дніпра. Її батько Олександр Насобін раніше обіймав посаду заступника прокурора Дніпропетровської області й помер у 2022 році.

Про це пише французьке видання Nice-Matin.

У 2023 році Насобіна виїхала з України до Великої Британії й оселилася в Лондоні. Там вона стала партнером компанії Wycombe Square Investments LLP, яка надає податкові послуги для нерезидентів.

Раніше Daily Mail стверджувала, що Насобіна також могла бути пов’язана з лондонським приватним клубом Eclectic Club, де проводилися концерти та вечірки. За даними таблоїду, серед заходів клубу були виступи російських артистів, яких пов’язують із Кремлем.

Nice-Matin повідомляє, що в результаті вибуху Насобіна отримала важкі травми. За інформацією французьких журналістів, лікарям довелося частково ампутувати їй ноги, а її стан залишається критичним.

Розслідування у справі триває. Правоохоронці вже допитали сина Єрмолаєва 2012 року народження і планують допитати самого бізнесмена. Також до лікарні до постраждалих приходили представники посольства України та генерального консульства в Ліоні, однак, за даними видання, поговорити з ними дипломатам не вдалося.

В Україні запровадили нові виплати військовим за полонених та ліквідованих окупантів

Українські військовослужбовці зможуть отримувати додаткові виплати за окремі результати на полі бою. Йдеться про винагороду за взяття російських військових у полон та знищення живої сили противника.

Про це розповіли в Міноборони.

Нові виплати закріплені постановою Кабінету міністрів № 768 від 12 червня 2026 року. У Міноборони України заявили, що це частина першого етапу масштабної трансформації Сил оборони.
Згідно з документом, за кожного взятого в полон російського військовослужбовця передбачена виплата 100 тис гривень. Якщо полоненого взяли кілька військових, суму розподілять між ними пропорційно.

За знищення живої сили противника встановлено виплату 15 тис гривень. При цьому для нарахування винагороди за ліквідацію противника у стрілецькому або рукопашному бою буде потрібне обов’язкове відеопідтвердження.

Додаткові виплати нараховуватимуться разом з основним грошовим забезпеченням. Командир військової частини повинен видати відповідний наказ до 5 числа поточного місяця за підсумками попереднього, а гроші мають надійти військовослужбовцям до 20 числа.

Одночасно Міноборони запроваджує нові типи контрактів із фіксованими строками служби. Передбачено піхотно-штурмовий контракт, бойовий контракт і базовий контракт. Їхня тривалість залежить від категорії військовослужбовця та обраного формату служби.

Кабмін України готує продаж “Укргазбанку” та “Сенс Банку”

Кабінет міністрів України оновив стратегію роботи банків державного сектору. Документ передбачає поступове скорочення частки держави на банківському ринку та підготовку до приватизації частини держбанків.

Про це повідомило Міністерство фінансів України.

Згідно з новою стратегією, держава планує продати пакети акцій “Укргазбанку” та “Сенс Банку” приватним інвесторам. Підготовка цих банків до приватизації розпочалася ще у 2025 році. У Мінфіні зазначають, що ризики такого кроку попередньо оцінювала Рада з фінансової стабільності. Згідно з його висновками, продаж пакетів акцій не повинен негативно вплинути на стійкість банківської системи.

Приватизація “ПриватБанку” також передбачена стратегією, але лише після завершення воєнного стану. Конкретні терміни, розмір пакета акцій, стартова ціна, формат конкурсу та потенційні покупці поки що не визначені.

Таким чином, рішення Кабміну поки що є стратегічним орієнтиром, а не оголошенням конкретного аукціону.

Під час війни державні банки мають зосередитися на фінансуванні оборонного комплексу, енергетики, аграрного сектору, переробної промисловості, прифронтових регіонів та іпотечних програм.
Також стратегія передбачає посилення контролю за керівництвом держбанків. Для наглядових рад запроваджується щорічна оцінка роботи, а підстави для звільнення незалежних членів через репутаційні ризики будуть розширені.

Кожен банк державного сектору повинен оновити власну індивідуальну стратегію до кінця 2026 року.

Україна та ОАЕ запустили зону вільної торгівлі

З 1 липня 2026 року набула чинності угода про всеосяжне економічне партнерство між Україною та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Документ передбачає створення зони вільної торгівлі та взаємне скасування мит на товари.

Про це повідомила Державна митна служба України.

Після запуску угоди українські компанії отримали безмитний доступ до ринку ОАЕ. У Києві розраховують, що це допоможе розширити експорт, відкрити нові напрямки збуту та збільшити валютні надходження.

Окрім торгівлі товарами та послугами, угода передбачає розвиток співпраці між митними службами двох країн. Найближчим часом сторони планують підписати окремий документ про взаємну митну допомогу. Очікується, що він дозволить швидше обмінюватися інформацією між митними органами, а також ефективніше виявляти та розслідувати порушення митного законодавства.

Угода була підписана 17 лютого 2025 року в Абу-Дабі. Верховна Рада ратифікувала її законом від 26 лютого 2026 року.

У заповіднику “Асканія-Нова” вигоріло майже дві тисячі гектарів степу

На території біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна сталися дві пожежі. За даними аналізу супутникових знімків Sentinel-2 від 24 та 29 червня, загальна площа вигорілих ділянок у заповідній зоні масиву “Південний” склала 1 928 гектарів.

Пожежа 29 червня також поширилася на сусідні сільськогосподарські угіддя буферної зони заповідника. Там вогонь охопив ще 566,6 гектарів.

У результаті пожеж повністю вигоріли кілька кварталів заповідної зони, ще частина території була пошкоджена частково. Вогонь зачепив цілинні степові біотопи з охоронюваними рослинними угрупованнями, занесеними до Зеленої книги України.

На постраждалих ділянках росли рідкісні види ковилу, зокрема ковила українська, ковила волосиста та ковила Лессінга, які занесені до Червоної книги України. Крім того, у зоні впливу вогню опинилися місця зростання інших червонокнижних рослин, зокрема василька Талієва, астрагалу Геннінга та цибулі Регеля.

За даними OSINT-аналізу, повідомлення про загоряння степової рослинності на ділянці “Південний” з’явилися 29 червня. У публікаціях зазначалося, що пожежа могла початися після збиття безпілотника. Інциденти пов’язані із розміщенням військової техніки та особового складу російських військ на території заповідника та поруч із ним.

У Києві після російського удару згоріли склад та офіс компанії MOYO

У результаті масованої російської атаки на Київ повністю згорів склад мережі техніки та електроніки MOYO.

Про це повідомила пресслужба компанії.

У MOYO зазначили, що ніхто зі співробітників не постраждав. На місці всю ніч і ранок працювали необхідні служби.

Крім складу, компанія втратила офіс, у якому команда працювала щодня. У MOYO заявили, що зараз спочатку усуватимуть наслідки удару, а потім відновлюватимуть роботу.

При цьому компанія продовжує приймати нові замовлення на товари, які доступні на сайті.

“Якщо ви вже оформили замовлення раніше, просимо трохи часу. Ми зробимо все можливе, щоб відвантажити його, щойно це стане можливим, або повернути кошти. Ми втратили склад. Але не втратили команду. Не втратили віру. Не втратили бажання працювати далі”, – додали у компанії.

ЗСУ заявили про удари по великому російському НПЗ, мосту та складу безпілотників

У ніч на 2 липня Сили оборони України завдали серії ударів по військових та стратегічних об’єктах Росії та на підконтрольних їй територіях.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Однією з головних цілей став нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижегородської області. За даними української сторони, після удару на території підприємства спалахнула пожежа.

Попередньо, під удар потрапила установка первинної переробки нафти АВТ-6. Масштаб пошкоджень уточнюється.

У Генштабі зазначили, що цей НПЗ є одним із найбільших у Росії. Його проектна потужність становить близько 17 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє паливо та мастильні матеріали, які використовуються, зокрема, для потреб російської армії.

Крім того, українські сили заявили про удар по складу безпілотників у районі Кам’янки Запорізької області.

Також було уражено залізничний міст через річку Сіверський Донець. За даними Генштабу, російські війська використовували його для перекидання особового складу, озброєння та матеріально-технічних засобів.

Ще один удар було завдано в районі Ольшаної Харківської області, де, як стверджується, уражено командно-спостережний пункт російських військ.

Головною ціллю нічної атаки Росії став Київ

У ніч на 2 липня Росія провела масштабну комбіновану атаку на Україну. Головною ціллю удару став Київ.

Про це поінформували у Повітряних силах ЗСУ.

Загалом радіотехнічні війська зафіксували 570 засобів повітряного нападу: 74 ракети та 496 безпілотників різних типів.

У Повітряних силах зазначили, що особливістю атаки стало одночасне застосування різних повітряних цілей з кількох напрямків. Російські війська використовували велику кількість балістичних ракет і реактивних безпілотників.

Серед запущених цілей були чотири протикорабельні ракети “Циркон”, 24 балістичні ракети “Іскандер-М” та С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім ракет “Калібр” і чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69.

Також Росія застосувала 496 безпілотників, зокрема Shahed, “Гербера”, “Італмас”, боєприпаси “Бандероль” та дрони-імітатори типу “Пародія”.

За попередніми даними сили протиповітряної оборони збили або знешкодили 524 повітряні цілі.

Росіяни на ТОТ Луганщини повідомили про продаж квартир у новому житловому комплексі

У тимчасово окупованому Луганську росіяни почали видавати ключі від квартир у новому 20-поверховому житловому комплексі “Красноярський”. Будинок на перетині вулиць Коцюбинського та Володарського, розрахований на 117 квартир, першим введено в експлуатацію цього року.

Про це заявили пропагандистські ЗМІ.

На першому поверсі будівлі окупанти нібито збираються розмістити комерційні приміщення, а поруч облаштувати підземний паркінг на 60 автомобілів. Забудовником об’єкта виступив резидент так званої “вільної економічної зони”, яку Росія використовує для інтеграції захоплених територій.

Окупаційне міністерство будівництва та житлово-комунального господарства заявило, що це другий проєкт цієї компанії в Луганській області, а загалом у 2026 році на окупованій Луганщині нібито планують здати 25 багатоповерхівок.

Однією з перших нерухомість на 15-му поверсі оформили місцеві колаборанти, які скористалися програмою пільгової іпотеки країни-агресора.

Варто зазначити, що подібне будівництво використовується РФ для створення ілюзії мирного життя та просування своїх пропагандистських програм на тимчасово підконтрольних їй територіях з метою отримання вигоди від українців, які залишилися під окупацією.

Насправді будинки будуються без дотримання технічних норм безпеки та контролю якості, через що нові будівлі не зможуть прослужити мешканцям тривалий час.