Велика Британія приєднується до кредиту від ЄС для України

Прес-секретар Європейської комісії з питань фінансів Балаш Уйварі наголосив, що участь Великої Британії у наданні фінансової допомоги ЄС Україні на суму 90 млрд євро стала важливим політичним сигналом.

Про це повідомили на брифінгу Європейської комісії.

В Єврокомісії схвально сприйняли намір Великої Британії приєднатися до кредитної програми Європейського Союзу, спрямованої на підтримку України, загальний обсяг якої становить 90 млрд євро.

У Брюсселі Уйварі заявив, що заява Лондона є важливим кроком, але попереду ще належить провести технічні переговори.

“Сьогодні важливий день, і ми побачили чіткий політичний сигнал від Сполученого Королівства приєднатися до пакету допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро. Це перший крок”, – зазначив він.

Уйварі також зазначив, що комісіям належить продовжити реальні переговори для узгодження кількох ключових питань.

У Єврокомісії зазначили, що Лондон повинен виконати низку умов, щоб повноцінно брати участь у програмі.

Три ключові умови, які мають бути узгоджені сторонами, є принциповими.

“По-перше, має бути те, що ми називаємо партнерством у сфері безпеки та оборони з ЄС, і Сполучене Королівство вже має його з травня минулого року”, – зазначив Уйварі.

Велика Британія, за другою умовою,зобов’язана надати значну фінансову та військову допомогу Україні. Оцінка цього аспекту буде проводитися комісією.

“І по-третє, Велика Британія також має зобов’язатися забезпечити справедливий і пропорційний фінансовий внесок у покриття витрат, пов’язаних із запозиченнями, і це повинно бути пропорційно до вартості контрактів, укладених з організаціями, зареєстрованими у Великій Британії”, – пояснив Уйварі.

Єврокомісія повідомила про намір активізувати переговори з Лондоном. При цьому наголошується на тому, що загальна сума програми у розмірі 90 млрд євро залишиться незмінною, незалежно від участі Великої Британії.

“Участь Великої Британії не змінить загальну потужність програми на 90 млрд, тобто внесок ЄС, але це може дозволити їй бути учасником, наприклад, коли йдеться про закупівлю оборонного обладнання. Тепер нам доведеться обговорити конкретні деталі участі Великої Британії”, – додав прес-секретар.

Росія атакувала п’ять об’єктів “Нафтогазу” за добу

Російські військові атакували п’ять об’єктів інфраструктури компанії “Нафтогаз” у Сумській та Харківській областях за останню добу.

Про це повідомляє пресслужба “Нафтогазу”.

Внаслідок ударів було пошкоджено обладнання, а на деяких об’єктах сталися пожежі. Це призвело до тимчасового призупинення низки виробничих операцій.

“Є пошкодження обладнання, на об’єктах виникли пожежі. Довелося тимчасово зупинити виробничі процеси. Інтенсивність ворожих атак зростає”, – заявив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.

Наразі на місцях задіяні співробітники ДСНС та фахівці профільних компаній. Вони ліквідують наслідки ударів, вживають заходів для зменшення збитків та відновлення роботи інфраструктури.

На одеському ринку “7-й кілометр” було реалізовано 50 тонн гуманітарної допомоги

В Одесі поліція припинила незаконний продаж 50 тонн гуманітарної допомоги на суму понад 40 млн гривень, призначеної для безоплатної передачі українцям.

Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

“За даними слідства, до цього причетні колишній митник, представник благодійної організації та їхній спільник-іноземець. Прокуратура інкримінує їм незаконний продаж гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку (ч. 3 ст. 201-2 КК України)”, — йдеться у повідомленні.

Слідство встановило, що гуманітарна допомога надходила з-за кордону через благодійні фонди. Передбачалося, що одяг та взуття призначалися для безкоштовної роздачі нужденним. Однак з’ясувалося, що ці товари надходили у продаж.

“З жовтня минулого року по квітень 2026 року гуманітарну допомогу завозили вантажівками до складів в Одесі, після чого її перевозили на промтоварний ринок “7 кілометр” і реалізовували за гроші. Щоб створити видимість законності, оформлювали документи про нібито передачу допомоги між благодійними організаціями” – йдеться у повідомленні ОГП

За інформацією відомства, фактично товар одразу направляли на реалізацію. За даними слідства, було продано понад 50 тонн гуманітарної допомоги, завезеної 11 окремими партіями. Загальна вартість цих товарів становить понад 40 мільйонів гривень.

У ході розслідування було проведено понад 60 обшуків. У результаті було вилучено документи, пов’язані з ввезенням та оформленням гуманітарної допомоги, чорнові бухгалтерські записи, мобільні телефони та товари. На вимогу Одеської обласної прокуратури підозрюваних було заарештовано, але їм надано право внести заставу.

У військовій частині виявили військовослужбовців із залежностями та серйозними захворюваннями

В одній з українських військових частин виявили близько двох тисяч мобілізованих, які, як передбачається, не мали права служити через стан здоров’я.

Цю інформацію надав Офіс військового омбудсмена у відповідь на запит “hromadske”.

Йдеться про людей, які страждають на наркотичну залежність, а також про тих, хто проходить замісну підтримуючу терапію.

Раніше військова омбудсменка Ольга Решетилова повідомила, що цих чоловіків призвали до армії з висновками військово-лікарських комісій про їхню “придатність” або “обмежену придатність”.

“Вони потрапили до війська з висновками військово-лікарської комісії про придатність або “обмежену придатність”. Водночас, згідно з наказом Міноборони № 402, мають бути визнані непридатними до військової служби”, – йдеться у відповіді.

Як зазначається, це не поодинокий випадок, а прояв системної проблеми.

“Ситуація вже є кризовою, оскільки значна кількість людей, які за медичними показниками не повинні проходити військову службу, вже перебувають у підрозділах”, – наголосили в Офісі омбудсмена

Наразі проводиться міжвідомча перевірка, в якій беруть участь представники Міністерства оборони та командування Сухопутних військ. Поки що не уточнюється, хто конкретно відповідає за ситуацію.

Назву підрозділу не розкривають. Проте в міністерстві обіцяють всебічно проаналізувати питання та розробити ініціативи щодо коригування законодавства.

В Україні підвищили зарплати державним службовцям

В Україні зменшилася кількість державних службовців, але зросли зарплати в органах влади.

Відповідні дані опублікувало Міністерство фінансів.

У березні грошові виплати отримали 165 400 державних службовців. Це на 2000 осіб менше, ніж за той самий місяць у 2025 році. Їхні виплати наблизилися до 59 000 гривень. Однак розміри виплат варіюються залежно від відомства.

Середній рівень заробітної плати співробітників центральних державних органів, таких як Апарат Верховної Ради, митні та податкові служби, а також державні агентства та інші, склав 58 640 гривень.

Найвищі зарплати зафіксовані в Антимонопольному комітеті — 95 900 грн, у НКРЕКП — 95 300 грн, у Рахунковій палаті — 80 800 грн, в Апараті Верховної Ради України — 79 000 грн, а також у Державній митній службі України — 76 600 грн.

У березні в місцевих органах державної влади працювали 23,2 тис співробітників, середній дохід яких становив 35,8 тис гривень. Найвищий рівень доходів було зафіксовано у державних службовців у Херсонській, Запорізькій та Одеській областях.

Українські дрони можуть пролетіти над парадом у Москві — Зеленський

Президент України Володимир Зеленський висловив сумніви щодо гарантування безпеки під час параду в Москві.

Про це він заявив на відкритті VIII саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.

“Росія оголосила про проведення параду 9 травня. Але на цьому параді не буде військового обладнання. Це буде вперше, якщо це дійсно так, за багато-багато років, коли вони не можуть собі дозволити присутність озброєння на параді. І українські дрони можуть також пролетіти на цьому параді. Це показує, що вони вже не настільки сильні, як раніше. Ми повинні продовжувати тиснути, тиснути санкціями на них. І я дякую вам за 20-й пакет санкцій”, — сказав президент.

У своєму виступі глава держави зазначив, що майбутнє літо стане ключовим періодом для російського президента, коли він прийме рішення: або продовжити ескалацію конфлікту, або перейти до дипломатичних методів.

Зеленський заявив, що зняття санкцій є неприйнятним. Президент підкреслив, що необхідно зосередитися на розробці стратегії на випадок, якщо Росія не припинить військові дії.

Вночі в столиці Росії стався вибух у результаті атаки дрона. Цей інцидент стався всього за п’ять днів до параду 9 травня, який влада країни щорічно використовує для проведення пропагандистських заходів.

Вночі російська армія атакувала Україну 155 ударними безпілотниками

У ніч на 4 травня російська армія атакувала Україну, застосувавши 155 ударних безпілотників: реактивні “Шахед”, “Гербера”, “Італмас”, а також дрони-імітатори “Пародія”.

Про це заявили в Командуванні Повітряних сил ЗСУ.

БПЛА були запущені з Курська, Шаталова, Орла, Приморсько-Ахтарська, Міллерово (Росія), тимчасово окупованих районів Донецька та Гвардійського (Крим). Відбиття повітряної атаки здійснювалося силами авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільних вогневих груп Сил оборони України.

На ранок протиповітряна оборона нейтралізувала 135 БПЛА противника над північними, південними та східними територіями країни.

Внаслідок нічної атаки зафіксовано 14 ударів безпілотників у 10 різних локаціях, а також виявлено уламки збитих дронів у чотирьох локаціях.

Безпілотники атакували Москву та Самару за кілька днів до параду 9 травня

У ніч на 4 травня в Росії зафіксували атаку безпілотників. Один із БПЛА влучив у будівлю на вулиці Мосфільмовській на заході Москви. Дрони також помітили в небі над Самарою.

Про це пишуть російські ЗМІ.

У Москві на місце події прибули екстрені служби, прилеглі вулиці перекрили. За даними російського Telegram-каналу Shot, вибух у Москві пролунав близько першої години ночі. Безпілотник влучив у елітний житловий комплекс “Будинок на вулиці Мосфільмовській”. У мережі з’явилися фотографії пошкодженої будівлі.

Мер Москви Сергій Собянін підтвердив атаку і повідомив, що, за попередніми даними, постраждалих немає.

За даними моніторингових каналів, БПЛА, що впав вночі в Москві, виявився ударним дроном типу FP-1.

“Це перша зафіксована присутність українських ударних дронів у безпосередній близькості від Кремля за дуже тривалий час (…) Підготовка до параду йде повним ходом”, — йдеться в повідомленні.

FP-1 — український далекобійний ударний дрон-камікадзе, розроблений компанією Fire Point. Він був вперше представлений у травні 2025 року. Такий БПЛА призначений для ураження стратегічних цілей у глибокому тилу, здатний долати до 1600 км і нести бойову частину масою до 113 кг.

Згідно з інформацією у матеріалі, українські БПЛА маневрували над Москвою на надзвичайно низьких висотах. Атака сталася за п’ять днів до запланованого параду 9 травня на Червоній площі.

Тієї ж ночі безпілотники фіксували над Самарою. Жителі міста зняли на відео проліт дрона. Приблизно за три кілометри від місця зйомки знаходиться територія колишньої військової частини.

“У Самарській області діє режим “Килим”. Закрито повітряний простір на всіх висотах”, — написав місцевий губернатор.

Україна відійшла на другий план для Білого дому

Президент США Дональд Трамп майже перестав приділяти увагу війні в Україні, і Європа перестала чекати на його повернення до цієї теми.

Про це повідомляє “Politico”.

Майже через два місяці після початку військового конфлікту в Ірані увага Трампа до подій на Близькому Сході відсунула на другий план українське питання в західній спільноті, ставши ключовим орієнтиром для країн по той бік Атлантики.

“Здається, все зайшло в глухий кут і потребує нового імпульсу”, – заявив один європейський чиновник.

Останні доби продемонстрували, що це дедалі частіше перетворюється на ілюзію – Трамп зараз, мабуть, більше зосереджений на критиці і, можливо, навіть на санкціях проти європейських країн, ніж на співпраці, зазначає видання.

Наприклад, нещодавно Дональд Трамп піддав різкій критиці канцлера Німеччини. Він також шокував Пентагон, заявивши про намір скоротити американську військову присутність у трьох європейських країнах. Після цього Трамп провів тривалу телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Під час бесіди вони досягли угоди про тимчасове припинення вогню, при цьому не проконсультувавшись з Україною.

В інших ситуаціях подібні події призвели б до екстрених нарад у європейських столицях. Однак у Європі мало хто відчуває, що світ руйнується — адже в багатьох аспектах він уже зруйнувався, і інші лідери почали адаптуватися, зокрема до можливого формування Європейського оборонного союзу, зазначають ЗМІ.

Журналісти зазначають, що інтерес до України у Західному крилі помітно зменшився. Високопоставлений чиновник Білого дому, говорячи про телефонну розмову Трампа з Путіним, зізнався, що не може пригадати, коли востаннє обговорювався російсько-український конфлікт.

“Іран, безперечно, став основним напрямком уваги”, – підкреслив неназваний високопоставлений чиновник.

Два ключові представники президента, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, займаються переважно питаннями, пов’язаними з Іраном, повідомив чиновник. Однак він також зазначив, що їхні російські та українські колеги продовжують підтримувати взаємодію.

Для європейців дії Трампа та його різкі заяви підкреслили важливість посилення автономії та незалежності від США. Водночас конфлікт в Ірані зміцнив впевненість України, продемонструвавши її зростаючий військовий потенціал і зробивши його очевидним для європейських союзників та інших країн.

“Вплив війни в Ірані та поточна блокада Ормузької протоки є величезними і негативними для України та Європи. Якщо вже на те пішло, це зміцнило рішучість Європи підтримувати Україну”, — заявив другий європейський чиновник.

Військові дії в Ірані та проблеми з енергопостачанням, що послідували за ними, стали для Путіна сприятливою обставиною. Водночас Україна знайшла нове джерело доходів, підписавши угоди з європейськими та арабськими партнерами, які гостро потребують її технологій для захисту від дронів.