Британські та французькі десантники готуються до можливої миротворчої місії в Україні

Британські та французькі десантники проводять навчання з розгортання в будь-якій точці світу. Це сталося після повідомлень про можливе лідерство їхніх країн у миротворчій місії в Україні.

Про це повідомляє The Telegraph.

На авіабазі ВПС Франції “Орлеан-Бріс” проходять масштабні навчання союзників під назвою “Оріон-26”. Це найзначніші військові маневри Франції з часів Холодної війни.

З 24 лютого розпочалися дев’ятиденні навчання повітряно-десантних військ. У цих маневрах брали участь близько 1500 десантників, розміщених між французькими та британськими підрозділами. Під час навчань десантників десантують над базою Коеткідан, розташованою в Бретані на заході Франції.

Міністерство оборони Великобританії повідомило, що ці навчання були створені для того, щоб підготувати військовослужбовців до викликів, характерних для сучасних конфліктів.

Програма підготовки була спрямована на три ключові аспекти: підвищення швидкості виконання завдань, зміцнення фізичної витривалості та розвиток навичок самостійної роботи.

“Десантні сили, що висадилися в цьому районі, зобов’язані протриматися від 48 до 72 годин, використовуючи власні дрони, батареї та боєприпаси”, – пояснив полковник Коломбан де Пончарра, командир парашутного полку 3 корпусу морської піхоти Франції.

Франція та 24 інші держави організовують великі військові навчання, спрямовані на підготовку до можливого конфлікту високої інтенсивності.

У Бєлгороді повідомили про значні пошкодження інфраструктури через ракетний удар

Увечері 26 лютого російський Бєлгород знову зазнав ракетного удару ЗСУ. Влада міста повідомила про перебої з електропостачанням та водопостачанням.

Про це повідомив губернатор Гладков і місцеві моніторингові служби.

Внаслідок вечірньої “бавовни” у Бєлгороді та прилеглих районах спостерігаються проблеми з електропостачанням, а в окремих місцях – з теплом і водопостачанням.

За інформацією з телеграм-каналів, о 23:50 за місцевим часом над містом пролунали вибухи. Незабаром після цього в декількох районах міста зникло світло. Місцеві жителі ділилися відеозаписами, на яких були чутні звуки вибухів і зафіксовані спалахи.

Губернатор області офіційно підтвердив факт ракетного обстрілу. Він повідомив, що в Бєлгороді та Бєлгородському районі серйозно постраждала енергетична інфраструктура. За його словами, експерти зможуть повністю оцінити наслідки удару тільки вдень.

Варто зазначити, що Бєлгород піддається атакам вже не вперше за останній місяць. Після обстрілів у місті часто виникали перебої зі світлом, опаленням і водопостачанням.

Умєров розповів про роботу над параметрами безпеки на переговорах у Женеві

У Женеві відбулися переговори між Україною та США. Також відбулася тристороння зустріч за участю Швейцарії. Делегації обговорили підсумки та плани із Зеленським.

Про це заявив секретар РНБО Рустем Умєров.

Відбулися дві зустрічі: перша — з представниками США, друга — тристороння, в якій брали участь делегації з Америки та Швейцарії. Спеціальний посланник США Стів Віткофф і Джаред Кушнер обговорили з президентом України Володимиром Зеленським підсумки переговорів і подальші дії.

“Працюємо над фіналізацією безпекових параметрів, економічних рішень і узгоджених позицій, які мають стати основою для подальших домовленостей. Завдання — зробити наступну тристоронню зустріч за участі США та Росії максимально предметною”, – написав Умєров.

Економічний блок і довгострокова підтримка України стали ключовими аспектами обговорення. Українська делегація на чолі з міністром економіки Олексієм Соболєвим спільно з американськими колегами підготувала документ, спрямований на відновлення країни.

“Домовилися, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану”, – додав секретар РНБО.

США знайшли спосіб вплинути на Росію в ході мирних переговорів

США призупинили продаж міжнародних активів нафтової компанії “Лукойл” в рамках тиску на Росію в мирних переговорах щодо України.

Цю інформацію надає Reuters, посилаючись на чотири поінформовані джерела.

Співрозмовники підкреслили, що питання санкцій проти нафтових компаній “Лукойл” і “Роснєфть” обговорювалося на попередніх зустрічах у Швейцарії, ОАЕ та США.

За їхніми даними, 26 лютого Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) планує внести зміни до генеральної ліцензії. Це призведе до того, що крайній термін для укладення угод з активами “Лукойлу” буде перенесено з 28 лютого на 1 квітня поточного року.

Міністерство фінансів відкладе термін для допомоги в поточних переговорах з “Лукойлом”, щоб дійти згоди, яка, за словами президента США, сприяє “позбавленню РФ доходів, необхідних для підтримки військової машини, і встановленню миру”.

Джерела стверджують, що будь-яка угода передбачатиме відмову “Лукойла” від отримання авансу. Всі грошові кошти від продажу будуть розміщені на заблокованому рахунку, що знаходиться під юрисдикцією Сполучених Штатів.

“США уповільнили продаж міжнародних активів російського нафтового гіганта “Лукойл”, щоб чинити тиск на Росію в мирних переговорах щодо України… У четвер Управління з контролю за іноземними активами Сполучених Штатів продовжить термін укладення угод з 28 лютого до 1 квітня, як показав документ OFAC”, – пише Reuters.

Ірландія продовжила тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року

В Ірландії прийняли важливе рішення щодо українців. Біженці з України можуть жити, працювати та отримувати соціальну допомогу без оновлення імміграційних документів.

Про це повідомляє офіційний сайт імміграційної служби Ірландії.

Громадяни України, які проживають в Ірландії, можуть не проходити повторне оформлення дозволів, якщо вони були дійсні до 4 березня 2026 року.

Особи, які мають статус тимчасового захисту, можуть розраховувати на автоматичне продовження імміграційних дозволів до 4 березня 2027 року. Продовження стосується також бенефіціарів тимчасового захисту, осіб без громадянства та громадян інших країн, які були змушені покинути Україну через війну.

Громадяни України, які отримали тимчасовий захист в Ірландії, можуть офіційно проживати та працевлаштовуватися без необхідності додаткових дозволів. Їм доступні медичні послуги, освіта та соціальна допомога. Власники цього дозволу можуть перебувати в інших країнах Європейського Союзу до 90 днів, якщо такі держави визнають їхній статус.

У 2026 році уряд Ірландії планує розширити фінансову підтримку для українських біженців та осіб, які шукають притулку. Згідно з бюджетними документами, витрати на підтримку біженців перевищать 2 млрд євро, що стане рекордним показником за останні десять років.

Близько 438 млн євро з цієї суми призначені для соціальних виплат більш ніж 50 тис українців, включаючи одиноких батьків, літніх людей та інші вразливі групи.

У Вашингтоні сотні людей зібралися на марш напередодні четвертої річниці вторгнення Росії в Україну

У Вашингтоні на Національній алеї сотні людей вийшли на марш до резиденції російського посла. Учасники акції закликали посилити санкції та збільшити військову допомогу Києву.

Про це повідомляє “CNN”.

Перед початком маршу з промовами виступили посол Європейського Союзу в США Йовіта Нелюпшене і заступник глави української місії Денис Сенік. Вони попросили США активніше брати участь у боротьбі з агресією Росії.

Сенік зазначив, що Україна потребує посилення військової підтримки, включаючи ракети дальньої дії. Нелюпшене підкреслила важливість посилення санкційного режиму.

Український військовий Андрій Смоленський, який отримав поранення на передовій, також виступив на заході. Він підкреслив, що санкції є єдиним способом, який здатний донести свою позицію до Кремля.

Надія Шапоринська, засновниця організації US Ukrainian Activists і одна з організаторів акції, висловила надію на успішне завершення майбутніх переговорів між США, Україною і Росією.

“Україна хоче справедливого тривалого миру і робить все можливе, щоб він настав якомога швидше”, — зазначила вона.

На заході був присутній також духовний наставник Дональда Трампа Марк Беренс. Він сказав: “Свобода має ім’я — і це ім’я Україна”, підкресливши важливість захисту суверенітету, людської гідності та міжнародного права.

Мітинг у Вашингтоні знову продемонстрував, що підтримка України залишається важливою темою для обговорення в американському суспільстві, особливо напередодні знаменної дати — чотириріччя масштабного конфлікту.

Як змінилося життя громадян і що стало новою нормою для України – аналітика NYT

За чотири роки з моменту початку масштабного конфлікту з Росією, війна стала для українців невід’ємною частиною їхнього життя.

У колонці для “The New York Times” журналістка Маша Ґессен досліджує, як затяжний конфлікт вплинув на громадянське життя, родини та суспільство України.

Якраз чотири роки тому почалася повномасштабна агресія. Автор проводить історичну паралель з подіями Другої світової війни, коли суспільство пережило чотирирічний період тотальної мобілізації. Сьогодні ця дата знову набуває особливого значення.

За її словами, в Україні більше не залишилося куточків, де можна було б відволіктися від війни. Вона проникла в усі аспекти життя: роботу, особисті стосунки, плани на майбутнє і навіть сни. Обстріли енергетичної інфраструктури, постійні тривоги і хронічна нестабільність стали невід’ємною частиною повсякденності.

Всупереч прогнозам про швидке завершення подій у 2022 році, ані ресурсна перевага Росії, ані підтримка Заходу не змогли привести до вирішального перелому. Лінія фронту залишається відносно стабільною протягом тривалого часу.

Українське суспільство пристосувалося до умов затяжного конфлікту. Війна впливає на систему цінностей, соціальні взаємини та сприйняття часу. Це не просто військові дії — це глибока зміна життєвих пріоритетів.

До початку масштабного конфлікту населення України становило приблизно 36 млн осіб. З того часу понад 4 млн, переважно жінки та діти, покинули країну.

Багато сімей були розлучені. Одним із героїв матеріалу став Тарас В’язовченко з Ірпеня. У 2022 році він перевіз свою дружину і дітей до Швейцарії, але сам залишився в Україні. За ці чотири роки він зміг відвідати їх тільки один раз.

“Які стосунки у нас можуть бути, коли вони там, а я тут? Вона вже побудувала там життя. Діти між собою розмовляють французькою, і я їх не розумію”, – розповідає він.

Минулого року чоловік записався до лав ЗСУ, вважаючи своїм обов’язком зробити внесок у захист країни. Але суспільство по-різному ставиться до мобілізації. Після сплеску кількості добровольців у 2022 році виникли складнощі з набором нових бійців до армії, а багато військових досі не мають чітких перспектив демобілізації.

Ґессен вказує, що Україна зазнала значних змін з 2022 року. Це стосується не тільки матеріальних втрат і скорочення населення, а й фундаментальних перетворень у соціальній структурі.

Війна радикально змінила сприйняття дому, безпеки та стабільності. Для мільйонів українців вона перетворилася на затяжне життєве випробування, яке вплине на майбутнє їхніх дітей та онуків.

Попереду невідомість. Однак ясно одне: країна подолала межу, за якою повернення до колишніх довоєнних умов стає неможливим.

Росія атакувала об’єкти енергетики, залізниці та системи водопостачання – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що цього разу російські удари торкнулися не тільки енергетичних об’єктів, а й логістичної інфраструктури, включаючи залізничні станції, а також системи водопостачання в містах.

Він оголосив про це після чергової наради.

“Детально проговорили з представниками регіонів, що захист від російських ударів треба масштабувати та оперативно враховувати зміни російської тактики”, – написав він у телеграмі.

Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявив, що російські військові атакували залізничну інфраструктуру в Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Внаслідок ударів було пошкоджено два локомотиви, проте, за його словами, рух поїздів продовжився без перебоїв.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські війська завдали ударів по Києву і ряду областей, включаючи Дніпропетровську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Полтавську і Сумську. За словами глави держави, основною метою атаки були об’єкти енергетичної інфраструктури, в результаті чого були пошкоджені залізничні колії і житлові будинки.

Раніше URAUA.INFO вже писало, що удари по системам водопостачання можуть стати болючущими за руйнування ТЕЦ.

Угорщина відмовилася від погроз у енергетиці через турботу про жителів Закарпаття

У процесі організації поставок електроенергії в Україну необхідно діяти з підвищеною обережністю, щоб не ущемити інтереси угорської діаспори в Закарпатті.

Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Сійярто повідомив, що на засіданні урядової енергетичної ради, яке відбулося в неділю у зв’язку з припиненням поставок російської нафти трубопроводом «Дружба», обговорювалася можливість тимчасового припинення імпорту електроенергії в Україну.

Міністр підкреслив, що близько половини імпортованої Україною електроенергії надходить з Угорщини. У свою чергу, Будапешт побоюється, що потенційне припинення експорту може негативно позначитися в першу чергу на Закарпатті, де проживає значна кількість угорців.

“Ми не сперечаємося з людьми, які живуть в Україні, або їх сім’ями. Ми маємо розбіжності з українською державою, урядом і президентом Зеленським”, – заявив Сійярто.

У понеділок, 23 лютого, Рада Європейського Союзу з питань зовнішньої політики має намір затвердити 20-й пакет санкцій щодо Росії. Однак Угорщина має намір перешкодити цьому рішенню.

“Угорщина заблокує його. Поки Україна не відновить транспортування нафти до Угорщини та Словаччини через трубопровід “Дружба”, ми не допустимо прийняття рішень, важливих для Києва”, – додав дипломат.

З кінця січня 2026 року припинився транзит нафти трубопроводом “Дружба” через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Цей маршрут був основним для поставок нафти до Словаччини та Угорщини. Угорщина стверджувала, що Україна навмисно блокує транзит з політичних мотивів. Однак Київ пояснював зупинку пошкодженням об’єктів в результаті обстрілів з боку Росії.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в суботу, 21 лютого, попередив про можливість призупинення аварійних поставок електроенергії в Україну, якщо до понеділка, 23 лютого, не відновиться транзит нафти в країну. Пізніше аналогічну заяву зробив і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.