В Україні з 1 серпня оновлять окремі правила мобілізації

З 1 серпня в Україні оновлять низку норм, пов’язаних із мобілізацією, військовим обліком, відстрочками та бронюванням. При цьому сам порядок мобілізації радикально не змінюється: у країні продовжує діяти воєнний стан і загальна мобілізація.

Про це пише видання “Телеграф”.

Понад 90% чинних відстрочок мають продовжити автоматично. Відвідувати установи не потрібно, якщо дані про військовозобов’язаного підтверджені та є в електронних державних реєстрах. У разі помилок або відсутності даних людині потрібно буде звернутися до ЦНАП для їх оновлення.

Юнаки 2009 року народження зможуть вперше стати на військовий облік. До досягнення 18 років це можна зробити лише в ТЦК та СП за місцем проживання. Після 18 років постановка на облік можлива автоматично або через додаток “Резерв+”. У матеріалі наголошується, що постановка на облік не означає призов або мобілізацію.

Критично важливі підприємства повинні до 10 серпня підтвердити відповідність критерію щодо заробітної плати. Для цього потрібно подати довідку про середню зарплату співробітників та податковий розрахунок за останній календарний місяць. Якщо документи подадуть вчасно, статус підприємства та пов’язані з ним відстрочки збережуться на спочатку встановлений термін.

Після 1 серпня у частини військовозобов’язаних зміняться дані в електронному військово-обліковому документі: у одних відстрочка закінчиться, у інших — буде продовжена. Роботодавці повинні внести ці зміни до списків персонального військового обліку протягом п’яти днів після отримання нової роздруківки документа.

Також Міноборони України готує реформу системи ТЦК та СП. Активна фаза змін очікується приблизно у вересні. Основні категорії для мобілізації залишаються колишніми: чоловіки віком від 25 до 60 років, визнані придатними за станом здоров’я та такі, що не мають законних підстав для відстрочки. Громадян віком до 25 років можуть мобілізувати лише за наявності попереднього військового досвіду або спеціальної підготовки.

По Україні вночі летіли 255 безпілотників

У ніч на 31 липня Україна зазнала атаки 255 ударних безпілотників. Застосовувалися дрони Shahed, зокрема реактивні, а також “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори типу “Пародія”.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Безпілотники запускалися з території Росії — з районів Орла та Курська, а також з тимчасово окупованих територій: з Донецька та Гвардійського в Криму.

Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотні системи та мобільні вогневі групи.

ППО збила або придушила 195 безпілотників на півночі, півдні та сході країни. У Дніпропетровській області, як повідомили в ОВА, вночі знищили 14 БПЛА.

При цьому 22 ударні безпілотники досягли цілей у 14 локаціях. Ще в чотирьох місцях зафіксовано падіння уламків.

Українська енергосистема готується до пікових навантажень у серпні

Українська енергосистема готується до максимальних навантажень у серпні. Через прогнозовану аномальну спеку споживання електроенергії вже наступного тижня може зрости приблизно на 1 ГВт.

Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль.

Ситуацію ускладнює те, що зростання споживання збігається з плановими ремонтами на об’єктах генерації. Щоб забезпечити стабільність енергосистеми, профільні відомства та енергокомпанії підготували комплекс заходів.

Зокрема, скориговано графіки ремонтних робіт, у тому числі на блоках АЕС. Також готуються рішення щодо збільшення імпорту електроенергії та стимулювання бізнесу до закупівлі імпортної електроенергії для власних потреб.

Крім того, для покриття можливого дефіциту планують максимально задіяти внутрішні резерви — насамперед додаткові газові потужності та наявну теплову генерацію.

“Укренерго” тим часом готується до можливого запровадження графіків обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Населення закликають економно використовувати електроенергію у години пікового навантаження — з 16:00 до 23:00.

Зеленський призначив Тимура Ткаченка головою Київської обласної адміністрації

Президент України Володимир Зеленський призначив Тимура Ткаченка головою Київської обласної державної адміністрації.

Відповідний указ № 676/2026 від 30 липня опубліковано на сайті Офісу президента.

Іншим указом Зеленський звільнив Руслана Олійника від тимчасового виконання обов’язків голови Київської ОДА.

Раніше, 22 липня, Кабінет міністрів погодив призначення Ткаченка головою Київської обласної державної адміністрації.

До цього, 17 липня, Зеленський звільнив Ткаченка з посади голови Київської міської військової адміністрації. Ще днем раніше Верховна Рада призначила колишнього голову Київської ОДА Миколу Калашника міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Федоров заявив, що готовий повернутися лише до Міноборони

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до уряду лише за умови, що мова йтиме про Міністерство оборони.

Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

За словами Федорова, йому потрібна функціональна посада, яка дозволить реалізувати його бачення роботи.

“Моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада”, – зазначив він.

Такою посадою Федоров назвав саме пост міністра оборони. Він заявив, що розуміє майбутні виклики і готовий до них. При цьому, за його словами, якщо повернення до Міноборони не відбудеться, у нього є й інші шляхи для досягнення поставлених цілей.

Федоров розповів, що про намір призначити нового главу Міністерства оборони президент повідомив йому незадовго до засідання парламентської фракції — приблизно за півгодини або годину.

“За пів години чи за годину до фракції мені повідомили, що буде подаватися кандидатура Клименка… Так. Конфлікт з Генеральним штабом. Я не хочу переказувати розмову з президентом, це наші розмови. І додати нового до цього мені немає чого”, – сказав він.

Федоров наголосив, що особистого конфлікту з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським у нього не було. Розбіжності, за його словами, стосувалися підходів до реформ та загального бачення ведення війни, яке він викладав президенту ще до призначення, а потім — головнокомандувачу та начальнику Генштабу. Він зазначив, що, незважаючи на розбіжності в поглядах, не блокував процеси в армії, оскільки вона воює цілодобово і має працювати максимально ефективно. З головнокомандувачем, як стверджує Федоров, у нього зберігалася робоча комунікація: зустрічі, наради та телефонні розмови відбувалися регулярно й без участі президента.

Коментуючи своє звільнення, Федоров заявив, що не хоче робити припущень щодо мотивів глави держави і вважає, що пояснювати це має сам президент. Він також сказав, що не висував ультиматумів і пішов разом з урядом. Після протестів і прес-брифінгу йому запропонували кілька посад, але він відмовився, оскільки не хотів обіймати декоративну посаду. За словами Федорова, якщо він потрібен для реалізації свого бачення війни, то продовжити цю роботу й домогтися результату він зможе лише на посаді міністра оборони.

ЗМІ провели розслідування щодо скарг на 225-й штурмовий полк ЗСУ

Віськові 225-го ОШП свідчать про погрози розстрілами, стрілянину по своїх, утримання військових між штурмами, а також покарання через так звані “ями” та “дерево правди”. При цьому сам 225-й полк заперечує наявність загороджувальних підрозділів.

Видання Texty.org.ua провело розслідування про 225-й окремий штурмовий полк ЗСУ.

Свідчення для матеріалу надали кілька десятків осіб: діючі та колишні військові полку, бійці суміжних підрозділів і родичі зниклих безвісти.

Окремо в розслідуванні згадується командир полку Олег Ширяєв. Зазначається, що раніше 225-й ОШП уже фігурував в інших публікаціях як один із підрозділів, на який надійшла найбільша кількість скарг до офісу військового омбудсмена.

Один із ключових епізодів пов’язаний з аудіозаписом, на якому людина з голосом, схожим на голос командира полку Олега Ширяєва, дає підлеглим вказівки відкривати вогонь по військових, які рухаються без дозволу. Сам Ширяєв пояснив це необхідністю координації пересування підрозділів та розпізнавання своїх у умовах, коли противник може переодягатися в українську форму.

“У листопаді минулого року про загороджувальні загони почали писати у соцмережах родичі військових з бригад ТрО, викладаючи скріни переписок з рідними. У відповідь командування Південного напрямку заперечувало цю інформацію”, – йдеться в тексті розлідування.

Автори окремо описують історію військового Романа Бедея, який потрапив до 225-го полку після мобілізації. За його словами, після лікування та конфлікту через повернення до частини його етапували назад до підрозділу, утримували в закритому приміщенні, били, а потім відправили на позиції в Запорізькій області.

У матеріалі також описуються випадки побиття та утримання військових, які вчинили провини, у закритих приміщеннях – “ямах”. За словами родичів одного з фігурантів розслідування, він покинув підрозділ після побоїв. Командир 225-го полку, як зазначає видання, заперечує наявність “ям” на базах підрозділу.

Ще один блок розслідування присвячений втратам і можливій недбалості.

“Лише на прикладі вже згаданого батальйону 39-ї бригади берегової оборони МП можна сказати, що за 3 тижні операції під керівництвом полку вони понесли вдвічі(!) більше втрат, ніж майже за три роки війни на островах та Лівобережжі Херсонщини, включно з Кринками. У розпорядженні редакції є цифри”, – додають журналісти.

Автори наголошують, що збирали матеріали близько півроку і вирішили опублікувати їх після того, як непублічні спроби донести проблему до правоохоронців та контролюючих органів не дали результату.

Удари по НПЗ вивели з ладу значну частину російських переробних потужностей

Українські удари по російських нафтопереробних заводах стали однією з причин серйозних проблем із паливом у Росії. Через атаки було виведено з ладу понад 30% фактичних потужностей з переробки нафти та понад 45% номінальних потужностей.

Про це пише Financial Times.

У матеріалі йдеться про те, що ремонт на пошкоджених об’єктах відбувається повільно. Через це наслідки ударів відчуваються тижнями, а на окремих підприємствах — місяцями.

Financial Times проаналізувала дані S&P Global Energy та супутникові знімки найбільших російських НПЗ. За цими даними, частина заводів досі не відновила повноцінну роботу, а підприємства в Киришах, Туапсе, Самарі та Сизрані на момент аналізу взагалі не переробляли нафту.

Експерти вважають, що навіть після відновлення роботи заводам може знадобитися більше року, щоб повернутися до колишнього рівня продуктивності.

“Україна здійснила технологічний прорив, який дозволив суттєво збільшити виробництво далекобійних дронів і налагодити їхній масовий випуск”, – пояснив нові успіхи Сил оборони керівник програми з питань Євразії Німецької ради із зовнішньої політики Штефан Майстер.

За відкритими даними, з початку 2026 року російські НПЗ щонайменше 194 рази зазнавали ударів Сил оборони України. Це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Україна отримала від ЄС новий транш у розмірі 3,47 млрд євро

Україна отримала черговий транш від Євросоюзу у розмірі 3,47 млрд євро. Кошти надійшли в рамках механізму Ukraine Support Loan і вже зараховані до державного бюджету.

Згідно із заявою від прем’єр-міністра України Сергія Корецького, кошти спрямують на посилення оборони та фінансування першочергових потреб держави.

Загалом у 2026 році за цим механізмом для України передбачено 45 млрд євро. Наразі Київ уже залучив 11,6 млрд євро. З цієї суми 3,2 млрд євро пішли на бюджетні потреби, ще 8,4 млрд євро спрямовано на оборону.

Раніше Україна отримала 690 млн доларів після першого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. Загальний обсяг коштів за цією програмою сягнув 2,2 млрд доларів.

Зеленський змінив тактику на зустрічі з Трампом

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня застосував інший підхід, ніж під час попередніх контактів. Він намагався переконати американського президента активніше підтримувати Україну у конфлікті з Росією.

Про це пише The Times.

За словами джерел видання, Зеленський вирішив діяти жорсткіше і зробити ставку на тезу про те, що в України та США є спільний ворог — Росія. Таким чином Київ намагався змінити сприйняття Трампа: не як посередника, а як повноцінного союзника України.

Під час розмови Зеленський заявив Трампу, що Росія допомагала Ірану наводити зброю на американські війська на Близькому Сході. Трамп відповів, що перевірить цю інформацію та запитає про це Володимира Путіна.

Інсайдери також вважають, що ставлення Трампа до Зеленського змінилося на тлі того, що Україна дедалі частіше завдає ударів по Росії та демонструє здатність діяти результативно.

“Очевидно, у Зеленського є козирі, яких, як думав Трамп у лютому минулого року, у нього не було”, – заявив колишній посол США в Україні Джон Гербст.