В Україні призупинили фінансування захисту енергооб’єктів

В Україні частково призупинили фінансування робіт із захисту енергетичної інфраструктури. Причиною став дефіцит коштів у державному бюджеті.

Про це розповів депутат Верховної Ради Сергій Нагорняк.

За його словами, відновити фінансування планують у жовтні або листопаді. Наразі бюджетні кошти спрямовують переважно на виплати військовим, медикам та пенсіонерам.

Незважаючи на затримки з виплатами, підрядники продовжують будівництво захисних споруд за власний рахунок. При цьому розширення програми захисту енергооб’єктів поки що призупинено.

Рівень готовності частини об’єктів становить 60–70%. Нагорняк запропонував зосередити ресурси на завершенні будівництва споруд із високим ступенем готовності.

Раніше влада України планувала завершити підготовку енергетичної інфраструктури до зими до 1 жовтня. Однак, за оцінкою депутата, встановлені терміни виявилися нереалістичними через недостатній контроль за виконанням робіт.

Вступ України до ЄС може ускладнитися через ставлення Польщі до Бандери

Ставлення до Степана Бандери, Романа Шухевича та Української повстанської армії залишається предметом розбіжностей між Україною та Польщею.

Про це заявив посол у Варшаві Василь Боднар.

За його словами, заяви польських політиків про можливі перешкоди для вступу України до Євросоюзу через ставлення до Бандери відображають поширені в Польщі погляди на події Другої світової війни.

“До цієї теми не варто ставитися легковажно. Ми насправді стикаємося з консолідованою громадською думкою у Польщі”, – зазначив посол.

Дипломат зазначив, що негативне сприйняття УПА та її керівників поділяють представники різних політичних сил і громадських організацій Польщі.

Боднар закликав продовжувати вивчення історичних подій, зокрема злочинів проти польського та українського населення. Для цього необхідна спільна робота істориків, доступ до архівів та обговорення різних оцінок минулого.

“Злочини проти цивільного населення – це військові злочини. Ми маємо засуджувати злочини проти цивільного населення незалежно від національності тих, хто їх скоїв. Такі злочини не мають виправдання”, – зазначив Боднар.

Київ має намір продовжувати історичний діалог із Варшавою без конфронтації.

У Києві безпілотник влучив у будівлю Вищої ради правосуддя

Вранці 25 вересня російський безпілотник влучив у будівлю Вищої ради правосуддя у Шевченківському районі Києва. За попередніми даними, постраждали шестеро людей.

Про це повідомили у пресслужбі ВРП.

Удар припав на п’ятиповерхову будівлю на Студентській вулиці, неподалік від станції метро “Лук’янівська”.

Після атаки Вища рада правосуддя тимчасово призупинила роботу. На 10:00 у будівлі було заплановано засідання Ради суддів України.

На місці працюють екстрені служби. Масштаби пошкоджень уточнюються, триває ліквідація наслідків удару.

США запропонували провести тристоронні переговори щодо України в ОАЕ

США виступили з ініціативою організувати тристоронню зустріч за участю Росії та України в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Про це повідомив Володимир Зеленський.

За його словами, американська сторона запропонувала провести переговори на технічному рівні.

Україна очікує від Вашингтона пропозицій щодо дати проведення зустрічі. Місцем переговорів американська сторона запропонувала Об’єднані Арабські Емірати.

Безпілотники атакували два НПЗ та промислові підприємства Росії

У ніч на 25 вересня безпілотники атакували підприємства в Ростовській області, Пермі, Ульяновську та Воронежі.

Про це повідомляють OSINT аналітикі.

У Ростовській області після удару призупинив роботу Новошахтинський завод нафтопродуктів. У Пермі на території НПЗ “Лукойл-Пермнєфтєоргсінтез” виникла пожежа.

В Ульяновську атаковано завод “Іскра”, що випускає електронні компоненти. Повідомляється про вісім постраждалих, серед яких — дитина.

У Воронежі під удар потрапили підприємство “Воронєжсінтезкаучук” та склад Ozon. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі та виробничі будівлі. Чотири людини отримали поранення.

Під час удару по Києву загинув підліток, семеро людей поранено

Вранці 25 вересня російський безпілотник влучив у 16-поверховий житловий будинок у Печерському районі Києва. Загинув 14-річний хлопчик, ще семеро людей отримали поранення.

Про це повідомили в поліції.

Дрон влучив у будівлю на рівні 10–11-го поверхів. Представники районної адміністрації розповіли, що загиблий підліток знімав на відео безпілотник, який наближався до будинку. Двоє постраждалих перебувають у стані середньої тяжкості, п’ятеро отримали легкі травми.

У багатоповерхівці пошкоджено близько 30 квартир, постраждали припарковані поруч автомобілі. На місці працюють рятувальники та правоохоронці.

Пошкодження також зафіксовано в Подільському та Соломенському районах Києва. На території Київської області постраждали виробничі та складські об’єкти, три приватні будинки та чотири автомобілі.

Зеленський повідомив про домовленість щодо нової партії ракет для Patriot

Україна домовилася про отримання нового пакету ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot.

Про це Володимир Зеленський повідомив під час зустрічі з представниками української громади у США.

За словами Зеленського, домовленість було досягнуто 24 вересня.

“Ми сьогодні домовилися, не будемо казати із ким, про пакет ракет для систем Patriot. Важливе рішення, дуже важливе”, – сказав глава держави.

Кількість ракет, які увійдуть до нового пакету, також поки що не розкривається. Не називаються й передбачувані терміни їхньої передачі Україні.

Раніше Зеленський заявляв, що для захисту від російських балістичних ракет Україна розраховує щомісяця отримувати від партнерів не менше 100–120 ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

Також раніше президент США Дональд Трамп допускав можливість надання Україні ліцензії на виробництво менш сучасних модифікацій ракет для систем Patriot.

Ле Пен відклала ідею виходу Франції з військового командування НАТО

Марін Ле Пен заявила, що Франція не повинна виходити з інтегрованого військового командування НАТО до завершення війни в Україні. При цьому політик наголосила, що в довгостроковій перспективі не відмовляється від цієї ідеї.

Про це пише Politico.

Раніше Ле Пен виступала за зміну формату участі Франції в Північноатлантичному альянсі. Її позиція передбачає не повний вихід країни з НАТО, а відмову від участі в об’єднаній системі військового командування організації.

“Доки на порозі Європи триває війна, зараз не час вживати заходів у цьому напрямку, але, звісно, моє бажання це зробити залишається”, – заявила виданню лідерка партії “Національний фронт”.

Питання про перегляд відносин Парижа з військовими структурами НАТО, на її думку, слід відкласти до зміни ситуації в Європі.

Політик також розкритикувала ініціативи президента Еммануеля Макрона у сфері європейської безпеки, зокрема обговорення ролі французького ядерного потенціалу в захисті європейських союзників.

Франція вже виходила зі об’єднаного військового командування НАТО у 1966 році за президентства Шарля де Голля, залишаючись при цьому членом Альянсу. До його військових структур країна повністю повернулася у 2009 році.

Глава МЗС Німеччини заявив про посилення гібридних атак Росії в Європі

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що російські гібридні атаки проти європейських країн, які підтримують Україну, вийшли на новий рівень.

За його словами, це свідчить про посилення загроз безпеці в Європі.

Як один із прикладів Вадефуль навів інцидент в аеропорту Лейпцига на початку серпня. За твердженням міністра, Росія намагалася за допомогою оснащеного вибухівкою безпілотника знищити два українські вантажні літаки. Він назвав цей випадок одним із проявів небезпечної ескалації з боку Москви.

“Це не поодинокий приклад безрозсудної та небезпечної ескалації Росією в Європі, і ми не повинні забувати, що наслідки цієї війни відчуваються в усьому світі”, — зазначив міністр.

Глава німецького МЗС також заявив, що наслідки війни відчуваються далеко за межами Європи. Зокрема, він пов’язав російські удари по українських портах із проблемами експорту зерна та погіршенням продовольчої ситуації в низці країн.

Вадефуль закликав до повного й негайного припинення вогню, обміну військовополоненими та повернення сторін до переговорів. За його словами, дипломатичний процес має ґрунтуватися на принципах міжнародного права й бути спрямованим на досягнення довгострокового мирного врегулювання.