Московський НПЗ зупинив переробку нафти після атаки дронів

Московський нафтопереробний завод “Газпром нафти” призупинив переробку сирої нафти після атаки безпілотників 20 вересня.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на три джерела в галузі.

За даними агентства, після падіння дронів виникли пожежі на двох основних установках первинної переробки нафти. Установка AVT-6 забезпечує близько 53% потужності підприємства, комплекс EURO+ — решту 47%. Таким чином, через пошкодження фактично було зупинено основний процес переробки нафти на заводі.

Джерела Reuters оцінюють терміни ліквідації наслідків та відновлення обладнання в кілька тижнів. З 21 вересня паливо, вироблене Московським НПЗ, також перестало продаватися на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі.

Мер Москви Сергій Собянін раніше підтвердив, що кілька безпілотників досягли території НПЗ і пошкодили промисловий об’єкт. При цьому російська влада не повідомляла подробиць щодо масштабів пошкоджень.

Качинський звинуватив Україну у спробі втягнути Польщу у війну з Росією

Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський виступив із різкими заявами на адресу України, стверджуючи, що у 2022 році Київ нібито намагався домогтися прямого втягнення Польщі у війну з Росією.

За його словами, українська сторона розраховувала на дії Варшави, які польське керівництво вважало неприйнятними.

Качинський пішов далі й заявив, що в Києві обговорювали навіть варіант створення з Польщею “єдиної держави”. З цим припущенням політик пов’язав виступ Володимира Зеленського в польському Сеймі.

За версією Качинського, українське керівництво в перші місяці повномасштабного вторгнення могло переоцінювати військові можливості Польщі та розраховувати на її членство в НАТО. Він підкреслив, що польська армія на той момент не була готова безпосередньо вступити у війну.

Незважаючи на ці звинувачення, Качинський визнав, що Варшава та Київ у той період продовжували взаємодіяти й у більшості спірних ситуацій знаходили компроміс.

Україні може не вистачити коштів на обов’язкові видатки до кінця року — аналітик

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для фінансування обов’язкових державних видатків уже в четвертому кварталі 2026 року.

Такий прогноз озвучив фінансовий аналітик Олексій Кущ, пов’язавши ризики з недобором податкових надходжень.

За словами Куща, державна скарбниця не порожня: у розпорядженні держави залишаються резерви Національного банку, кошти на казначейському рахунку та ресурси Міністерства фінансів. Однак у разі зниження податкових надходжень і збереження запланованих видатків запас міцності бюджету скорочується.

Найбільш вразливими залишаються захищені статті бюджету, насамперед оборона та соціальні видатки.

“Оцінюємо недобір податків у третьому кварталі, екстраполюємо цей недобір податків на четвертий квартал, отримуємо загалом цей дефіцит податкових надходжень на 26-й рік. І бачимо, що там грошей не вистачає”, — зазначив Кущ.

Коментуючи можливий масштаб проблеми, Кущ також відповів на запитання про можливість помилки при плануванні бюджету приблизно на $30 млрд: “Неможливо, але якщо дуже постаратися, то можна”.

У Франції заявили про посилення гібридних загроз з боку Росії

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що загроза гібридної війни з боку Росії є “реальною та задокументованою”. За його словами, європейські країни фіксують кібератаки, диверсії та польоти безпілотників поблизу аеропортів.

Нуньєс відкинув думку, що попередження про російську гібридну активність є частиною політичної кампанії.

“Ні, це не піар”, — підкреслив міністр.

За його словами, розвідувальні служби більшості європейських країн розглядають зафіксовані інциденти як прояви російської гібридної війни. Як один із прикладів він навів польоти невідомих безпілотників поблизу європейських аеропортів, що стали частішими.

“Цього тижня їх було більше. Ці акти саботажу не вигадані”, — заявив Нуньєс.

Раніше президент Франції Еммануель Макрон доручив підготувати заходи щодо захисту критичної інфраструктури та об’єктів оборонної промисловості від безпілотників і кібератак.

Росія змінює тактику застосування реактивних “Шахедів” в залежності від погоди — Ігнат

Російські війська під час атак на Україну дедалі активніше використовують реактивні “Шахеди” та змінюють тактику їхнього застосування з урахуванням погодних умов.

Про це повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, перед атакою враховуються туман, хмарність та інші метеорологічні умови на маршруті польоту та в районі цілі. Залежно від умов Росія може обирати між реактивними та звичайними “Шахедами”, намагаючись ускладнити роботу української ППО.

Ігнат повідомив, що загалом по Україні вже було запущено близько 7700 реактивних ударних безпілотників. Тільки за неповний вересень російські війська застосували близько 1900 таких дронів. За його даними, українські сили знищують близько 60% реактивних “Шахедів”.

Представник Повітряних сил також розповів про загрозу швидкісних ракет “Циркон” і “Кинжал”, швидкість яких може сягати близько 10 тис км/год. У таких умовах на реакцію залишаються лічені хвилини або навіть секунди, тому для України особливо важливо оперативно отримувати інформацію про запуски, зокрема від партнерів по НАТО.

В Україні скасовано спрощену процедуру повернення із СЗЧ

З 21 вересня в Україні більше не діє спрощена процедура повернення військовослужбовців після самовільного залишення частини (СЗЧ). Тепер тим, хто бажає добровільно повернутися на службу, необхідно звертатися до Військової служби правопорядку та проходити через резервний батальйон. Також військовослужбовець може самостійно прибути до такого батальйону.

Про це повідомили в Міністерстві оборони.

Після прибуття командир резервного батальйону протягом трьох діб повинен внести військовослужбовця до списків тимчасово прибулого особового складу. Одночасно перевіряється, чи внесені відомості про СЗЧ до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Процедура відновлення грошового забезпечення тепер може зайняти більше часу.

Військовослужбовець більше не може самостійно обрати частину для повернення. Однак він може отримати письмову згоду або рекомендаційний лист від бойової військової частини, де хотів би продовжити службу. Рекомендації від частин забезпечення при цьому не враховуються.

Фактично у разі самовільного залишення частини порушується кримінальна справа. Для її можливого закриття військовослужбовцю необхідно подати рапорт про добровільне повернення, отримати згоду командира та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого, прокурора та до суду. Якщо військовослужбовець самовільно залишив частину не вперше, суд може ухвалити інше рішення.

“Помер як боягуз”: дочка Келлога різко висловилася щодо загибелі чоловіка під час втечі від ТЦК

Меган Моббс, дочка спеціального представника президента США Кіта Келлога, різко відреагувала на повідомлення про загибель чоловіка, який намагався втекти від представників ТЦК.

Свій допис вона оприлюднила у соцмережі “Х”.

“Помер боягузом. Міг би померти героєм”, — прокоментувала вона повідомлення про інцидент.

32-річний Володимир загинув, намагаючись втекти від співробітників ТЦК. Як повідомляється, чоловік кинувся в річку й спробував переплисти її, однак його знесло течією. Пізніше тіло Володимира виявили дайвери. У загиблого залишилися дружина та маленький син. За словами рибалок, які стали свідками події, під час переслідування співробітники ТЦК погрожували чоловікові зброєю.

Висловлювання Моббс привернуло увагу через жорстку оцінку дій загиблого. На слова відреагувала активістка Марта Гавришко, яка проживає у США.

“Представниця американського істеблішменту — людина, яка нічим не жертвує в цій війні, чиї члени сім’ї не гинуть, не отримують каліцтв, не зникають безвісти й не піддаються тортурам у полоні — вважає себе вправі читати українським чоловікам лекції про правильний спосіб помирати. І так, саме слово “помирати”. Бо, мабуть, жити більше не вважається прийнятним варіантом для них. Вони мають померти. Бажано героїчно. Бажано на полі бою. Тоді група Епштейна зможе крокувати поруч із Зеленським, покладати квіти на їхні могили й виголошувати схвильовані промови про помсту Росії за них — одночасно підкидаючи все нових українських чоловіків у ту саму машину смерті”, — написала Гавришко.

За словами активістки, загиблий Володимир був ветераном АТО і вже мав бойовий досвід, проте “цього разу він не хотів бути героєм, а хотів дивитися, як росте його син”.

“Але такі люди, як Меган, не залишили українським чоловікам, таким як він, жодного прийнятного виходу. І тому він все одно загинув. А тепер люди на кшталт Меган глузують з його смерті, бо, мабуть, єдиний український чоловік, гідний поваги, — це мертвий український чоловік-солдат, за умови, що він помре “правильно”, — додала Гавришко.

Десятки поїздів в Україні затримуються до 16 годин через російські атаки

Десятки пасажирських поїздів курсують із значними затримками після російських ударів по залізничній інфраструктурі.

За даними “Укрзалізниці”, час очікування на окремих маршрутах сягає 16 годин.

Найбільші затримки зафіксовано у поїздів, що курсують через ділянки, де тривають відновлювальні роботи. Залізничники змушені змінювати маршрути руху та направляти потяги резервними маршрутами.

У компанії повідомили, що фахівці працюють над відновленням пошкодженої інфраструктури та намагаються скоротити відставання поїздів від розкладу. Пасажирів просять враховувати можливі зміни часу прибуття та відправлення.

Незважаючи на наслідки атак, рух поїздів триває. “Укрзалізниця” обіцяє оперативно інформувати пасажирів про зміни в розкладі.

AfD підтвердила переговори щодо повернення російського газу до Німеччини

У німецькій партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) підтвердили контакти з російською стороною щодо можливого відновлення поставок газу до Німеччини. Представник партії з питань зовнішньої політики Маркус Фронмайєр раніше обговорював цю тему з головою “Газпрому” Олексієм Міллером.

Про це заявила заступниця голови фракції в Бундестазі Беатрікс фон Шторх.

Співголова AfD Аліса Вайдель заявила, що Німеччина потребує доступних енергоносіїв і має повернутися до імпорту російського газу. Партія також підтвердила плани продовжувати контакти з Москвою з енергетичних питань.

Раніше Reuters повідомляв, що керівництво AfD та голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв готують зустріч, яка може відбутися у 2027 році. Однією з її головних тем має стати можливе відновлення поставок російського газу до Німеччини.

При цьому AfD не входить до складу уряду Німеччини і не має повноважень самостійно ухвалювати рішення щодо імпорту російського газу. Чинний німецький уряд виступає проти повернення до колишньої залежності від російських енергоресурсів.