США не підписали заяву країн ООН із засудженням російських погроз іноземцям у Києві

Майже 50 країн — членів ООН підписали спільну заяву із засудженням російських погроз на адресу дипломатичних установ і посольств у Києві. Серед підписантів — європейські держави, Японія, Південна Корея та інші країни. США документ не підтримали.

Про це повідомляє “France 24”.

“Ми також засуджуємо нещодавні погрози Росії на адресу дипломатичних установ та посольств у Києві. Це те, чого ми не можемо прийняти”, — йдеться у спільній заяві, оприлюдненій представником України в ООН Андрієм Мельником.

На ситуацію також відреагував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш: він заявив, що глибоко стурбований заявами Росії про намір завдавати послідовних і систематичних ударів по українських оборонних підприємствах у Києві, а також по центрах прийняття рішень і командних пунктах.

Раніше МЗС Росії заявило про початок “системних ударів” по об’єктах, пов’язаних з проектуванням, виробництвом і застосуванням безпілотників, а також по “центрах прийняття рішень” у Києві. Російське відомство також закликало іноземців “якнайшвидше покинути” українську столицю.

На тлі цих заяв представники Євросоюзу повідомили, що дипломати не мають наміру евакуюватися з Києва.

В Україну доставлять прах головного опонента Бандери для перепоховання

У Люксембурзі ексгумували останки другого голови ОУН, полковника Армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Їх планують перепоховати в Україні.

Про це розповів перший заступник голови Держкомтелерадіо та чинний голова Організації українських націоналістів Богдан Червак.

На захід прибули представники Офісу президента, Міністерства закордонних справ та Українського інституту національної пам’яті.

З 1938 року Мельник очолив ОУН після вбивства Євгена Коновальця в Роттердамі. У 1940 році організація розділилася на дві протиборчі групи: прихильників Бандери та Мельника. Мельник і його соратники співпрацювали з нацистською Німеччиною під час війни, незважаючи на складні відносини з німцями. Деякі члени фракції Мельника були заарештовані й страчені, а сам Мельник у лютому 1944 року опинився в концтаборі “Заксенхаузен”. Однак у жовтні того ж року його звільнили. За місяць до цього з того ж табору був випущений Бандера. Німці мали намір використовувати українських націоналістів для дій проти Червоної армії.

Після 1945 року Мельник оселився в Західній Європі, провівши свої останні роки головним чином у Люксембурзі, де й помер у 1964 році.

Перепоховання планується 24 травня на території Національного військового меморіального кладовища, де спочивають видатні українці.