США вимагають від Києва проєкт мирного договору до 27 листопада

Вашингтон закликає Київ прискорити переговори і підготувати проєкт мирної угоди до 27 листопада.

Про це пише видання “Financial Times” із посиланням на власні джерела.

Згідно з інформацією, наданою виданням, Сполучені Штати очікують, що Україна представить узгоджений документ до 27 листопада. Після цього Вашингтон планує передати його Росії. Білий дім прагне завершити весь процес до початку грудня. Цей час вважається сприятливим для запуску політичної ініціативи, яка може вплинути на подальший розвиток війни.

За даними “FT”, українська влада розробляє свої пропозиції у відповідь на ініціативи, пов’язані з позицією Трампа. У Києві аналізують можливі формати майбутнього документа і коригують його, щоб відобразити ключові інтереси України та її підхід до питань безпеки.

Трамп поставив умову для введення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий схвалити санкції проти Росії, але за умови, що за ним залишиться право приймати остаточні рішення щодо будь-яких подібних заходів.

Про це повідомляє “Reuters” з посиланням на високопосадовця Білого дому.

“Він його підпише. Він дав про це сигнал минулої ночі”, — сказав співрозмовник агентства.

Білий дім наполягатиме на чіткому формулюванні, яке забезпечить Трампу збереження контролю над санкціями.

“Для Білого дому та президента завжди було важливо, щоб у пакеті санкцій був виняток, який гарантував би президенту остаточне ухвалення рішень щодо санкцій. Тож, якщо це включено, я думаю, що президент розглядатиме можливість підписання рішення”, — сказав неназваний посадовець.

За тиждень до цього державний секретар США, Марко Рубіо, заявив, що Вашингтон майже вичерпав можливості для введення нових санкцій проти Росії.

Серед виборців Дональда Трампа зростає підтримка військової допомоги Україні

Підтримка України серед прихильників Трампа зростає. Це пов’язано з новою інформаційною та комунікаційною стратегією президента України Володимира Зеленського.

Про це розповідають в аналітичній колонці “The Wall Street Journal”.

З початком повномасштабної війни в березні 2022 року 67% прихильників Трампа висловили позитивне ставлення до Зеленського.

В результаті впливу російської дезінформації, критики Трампа і комунікаційних помилок цей показник знизився до 19% до березня 2025 року.

За останні сім місяців після оновлення стратегії рівень підтримки зріс більш ніж удвічі.

Зеленський активізував співпрацю з консервативними медіа, включаючи “The Ben Shapiro Show”, “Special Report with Brett Baier” і “Newsmax”.

У серпні він організував у Києві молитовний сніданок за американським зразком, зібравши тисячі учасників з різних держав. Інтерв’ю було опубліковано на християнському каналі “Trinity Broadcasting Network”.

За інформацією від Ukraine Freedom Project, підтримка військової допомоги Україні серед релігійних консерваторів збільшилася на 22% з червня, а серед республіканців, які регулярно відвідують церкву, цей показник зріс на 18%.

У жовтні 78 відсотків республіканців, які підтримують Зеленського, також висловили свою підтримку наданню допомоги Україні.

За даними опитувань, 64% виборців, які підтримують республіканців, бачать у Путіні головну причину продовження війни, тоді як лише 13% вважають Зеленського основною перешкодою для її завершення. Військові успіхи України впливають на думку американських виборців, незважаючи на широке поширення дезінформації.

Після аналізу подій – зокрема, знищення 35% Чорноморського флоту РФ, ударів по нафтопереробних заводах і авіабазах, а також операції “Павутина” – половина республіканців дійшла висновку, що Україна здобуває перемогу. 85% з них підтримують продовження військової допомоги.

Рубіо змінив ставлення США до Росії – Bloomberg

Позиція США щодо Росії, особливо введення нових санкцій, змінилася завдяки держсекретареві Марко Рубіо.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом декількох місяців президент США Дональд Трамп відмовлявся вводити санкції проти Росії, вважаючи, що зможе досягти угоди з президентом РФ Володимиром Путіним через дипломатичні канали.

Цього тижня він несподівано змінив свою позицію, скасувавши зустріч у Будапешті та наклавши санкції на великі нафтові компанії Росії — “Роснефть” і “Лукойл”.

В агенції поінформували, що такі зміни стали наслідком заяв Марко Рубіо, який поінформував Трампа про те, що позиція Росії щодо припинення конфлікту не зазнала змін.

За інформацією з джерел, Рубіо відмовився від зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим за підсумками телефонної розмови. Під час бесіди він усвідомив, що Росія має намір затягувати переговори про припинення конфлікту і прагне до продовження бойових дій.

Здатність Рубіо змінити позицію адміністрації Трампа свідчить про його значний вплив. Його підхід також відрізняється від стратегії спеціального представника Трампа з питань Росії Стіва Віткоффа.

Немає жодних ознак того, що вплив Віткоффа на Трампа в питанні Росії ослаб. Однак деякі джерела стверджують, що його переговори з Путіним та іншими російськими високопосадовцями перед самітом на Алясці створили враження готовності Кремля до поступок, хоча це було не так.

Згідно з інформацією з джерел, зустріч Трампа і Путіна в серпні була напруженою. Путін наполягав на обговоренні питання українських територій, що викликало невдоволення Трампа, і він був готовий покинути саміт.

Таким чином, підготовку зустрічі в Будапешті цього разу здійснював саме Марко Рубіо.

Незважаючи на складнощі першого саміту, Трамп погодився на нову зустріч з Путіним після тривалої телефонної розмови. В останні дні Росія направила США свій мирний план, який включав значні територіальні поступки з боку України.

“Минулого разу США знадобилося провести зустріч на Алясці, щоб усвідомити негнучкість Росії. Цього разу розуміння прийшло до зустрічі, що стало значним прогресом”, – зазначила Ліана Фікс, старша наукова співробітниця Ради з міжнародних відносин.

У Росії також спостерігалася певна плутанина. За повідомленням обізнаного джерела, після телефонної розмови між Трампом і Путіним російські офіційні особи вирішили, що американський лідер погодився на передачу Донбасу Україні в обмін на невеликі територіальні поступки.

Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Дональд Трамп запропонував заморозити конфлікт на поточних позиціях фронту. Однак Кремль ще до саміту на Алясці відкинув цю ідею. Сергій Лавров обговорив ці розбіжності з Марко Рубіо.

До цього моменту процес підготовки до майбутнього саміту в Угорщині вже йшов шкереберть. Той факт, що цього разу за організацію саміту відповідав Рубіо, а не Віткофф, став ковтком свіжого повітря для багатьох європейських політиків. Вони висловлювали занепокоєння, що за Віткоффа США могли б занадто зблизитися з Росією, що, в свою чергу, посилило б тиск на Україну.

За інформацією від джерел, перед зустріччю Трампа із Зеленським, Віткофф намагався переконати Трампа піти на поступки Росії і передати їй Донбас.

Хоча саміт був скасований і введені санкції, Рубіо не виключив можливості продовження взаємодії з Росією.

“Ми завжди відкриті до діалогу, якщо це допоможе досягти миру. Президент вже кілька місяців говорив, що буде змушений вдатися до певних заходів, якщо не вдасться просунутися в мирному врегулюванні. Сьогодні він прийняв рішення діяти”, – сказав Рубіо.

Трамп очікує на підтримку китайського лідера у врегулюванні конфлікта в Україні

Президент США Дональд Трамп повідомив, що обговорить російсько-український конфлікт з китайським лідером Сі Цзіньпіном на майбутній зустрічі.

Про це він розповів журналістам на борту літака, що вирушав до Малайзії.

Трамп висловив надію, що Китай надасть сприяння США в завершенні війни між Росією і Україною.

“Ми ввели проти Росії жорсткі санкції. Я думаю, вони будуть ефективними. Однак мені б хотілося, щоб Китай нас підтримав”, – сказав американський президент.

Він підкреслив, що у нього склалися позитивні відносини з лідером Китаю.

“Однією з тем, про які ми будемо говорити, є ситуація між Росією і Україною. Щотижня гине 7000 осіб. Солдати, в основному солдати. І ми, безумовно, будемо говорити про це. Він теж хотів би, щоб це закінчилося”, – додав Трамп.

Коли риторика не стає дією: стратегічна помилка України у переговорах із США

Україна в липні–жовтні 2025 року, опинившись у важкому становищі на фронті та відчуваючи нестачу підтримки західних партнерів, покладала надії на активні дії США для кардинальної зміни ходу війни.

Після попередніх заяв Дональда Трампа про можливість повернення Києвом усіх окупованих територій багато українців сприйняли його адміністрацію як потенційного союзника – “нового Байдена”, готового посилити підтримку до небаченого рівня. Ці очікування підігрівалися риторикою Трампа про те, що він один здатний швидко врегулювати конфлікт, що породжувало надію на потужну нову хвилю військової допомоги.

Володимир Зеленський, прагнучи закріпити цей потенційний прорив, публічно оцінив зустріч з Трампом 17 жовтня у Вашингтоні як “позитивну” і заявив, що “повернення миру залежить від усіх сторін”, намагаючись продемонструвати відкритість до діалогу та сподіваючись на взаємність. Проте за кілька днів, коли емоції вщухли, з’явилися більш критичні та об’єктивні оцінки, що розвінчували початковий оптимізм. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, особливо Reuters, які посилалися на джерела в обох делегаціях, зустріч пройшла в напруженій атмосфері, і для президента України вона виявилася глибоким “розчаруванням”, що розкривало справжні наміри вашингтонської адміністрації.

Головним розчаруванням, яке стало символом усієї зустрічі, стало категоричне відхилення Трампом прохання про поставки далекобійних крилатих ракет “Томагавк”. Українська сторона, розраховуючи на нові постачання цих ракет для здатності вражати глибокі тилові об’єкти противника, зазнала повної поразки в цьому питанні. Натомість президент США відхилив це прохання, аргументуючи це власними потребами національної безпеки. Як зазначають експерти, у виступах Трампа однією з “червоних ліній” стала думка, що війну можна завершити і без “Томагавків”, що свідчило про принципово інший підхід до конфлікту.

За словами аналітика організації Razom for Ukraine Катерини Лісунової, Трамп неодноразово під час зустрічі заявляв: “можливо, зараз не час їх віддавати… “Томагавки»”потрібні і самим США”. Він прямо повідомив, що США мають залишати за собою ці ракети:

“Ми також хочемо залишити «Томагавки», нам не хочеться віддавати те, що треба для захисту нашої країни”.

Таким чином, Україні було чітко дано зрозуміти – у найближчий час нових “Томагавків” не буде, що закріпило стратегічну перевагу Росії у сфері далекобійної артилерії. Після зустрічі віце-президент США Дж. Ванс підтвердив журналістам, що рішення щодо надання ракет ще не ухвалене, фактично відклавши це питання на невизначений термін і позбавивши Україну чіткої перспективи в цьому життєвому питанні.

Натомість Трамп посилив акцент на мирних перемовинах з Росією, демонструючи пріоритет швидкого політичного врегулювання над військовою перемогою України. За кілька днів до зустрічі з Зеленським він провів телефонну розмову з Путіним, а у Вашингтоні публічно закликав зупинити війну “на нинішній лінії фронту”, тобто фактично “заморозити” конфлікт на умовах, вигідних агресору. Він порадив “зупинитися на тих рубежах, де вони є”, заявивши при цьому, що “78% Донбасу вже захоплено Росією”, цим самим легалізуючи російські завоювання.

Тобто Трамп фактично відмовився від вимоги звільняти додаткові території і закликав зупинити обстріли “прямо зараз”, ігноруючи той факт, що така “заморозка” лише консервує конфлікт і дає Росії час на перегрупування. Крім того, Трамп відмовився від інших ініціатив, які Україна очікувала отримати для посилення своєї позиції. Пропозицію Києва розширити співпрацю у сфері безпілотників він фактично відхилив, заявивши, що США вже працюють з Ізраїлем і “мають багато своїх дронів”, показуючи небажання глибше втягуватися в технологічну підтримку України. Аналогічно, він не підтримав посилення санкцій проти Москви: коли йому нагадали про додаткові обмеження, Трамп відповів, що це “не на часі”, тим самим знявши тиск на агресора в найкритичніший момент.

Усі ці сигнали свідчать про чітку тенденцію – Трамп більше зосереджений на прямих переговорах з Росією, а не на новій військовій допомозі для України, розглядаючи Київ більше як об’єкт, а не суб’єкт майбутніх угод.

Міжнародні експерти в Україні вже зробили висновок: Київ прорахувався, сподіваючись переманити Трампа на свій бік за допомогою логіки необхідності силового тиску на агресора. Як вказують аналітики, Трамп чітко “робить ставку на переговорний процес” і “вірить, що зможе домовитися з Путіним”, тоді як будь-який новий військовий чи санкційний тиск на РФ в його очах лише заважає цій меті, розглядаючись як дестабілізуючий фактор. Іншими словами – якщо Зеленський сподівався на додаткові “важелі» (як “Томагавки” чи санкції), то отримав чіткий сигнал, що адміністрація Трампа вважає ці кроки непріоритетними та навіть шкідливими для своєї головної мети – швидкої угоди з Кремлем.

Як підсумовує Reuters, зустріч “не стала катастрофою для України, але стала зрозумілим розчаруванням” для Зеленського, який “сподівався переконати” Трампа надати нові ракети та іншу критичну зброю. Ця оцінка повністю збігається з поглядом експертів. За словами Катерини Лісунової, меседж Трампа є однозначним: “на цю потужну зброю найближчим часом чекати не варто”, що означає стратегічне обмеження можливостей України у веденні наступальних дій. З подібних заяв складається образ того, що довгі перемовини і домінантне розуміння Путіна у Трампа для Києва завершились не посиленням підтримки, а пропозицією «заморожування» конфлікту на умовах, що не відповідають інтересам безпеки України та її територіальній цілісності.

Отже, результат зустрічі засвідчив невдалий стратегічний розрахунок України, яка сприйняла передвиборчу риторику Трампа за прямий посіб до дій. Попри початкові сподівання і публічні позитивні заяви Зеленського, зроблені для збереження лиця та віртуального простору для маневру, хід переговорів показав, що Трамп не переймається “долею Донбасу” поза існуючим кордоном і відклав питання про наступні поставки на невизначений час. Українські аналітики вже зазначають – фактично “зеленому світлу” з Вашингтона для продовження активної війни за повне звільнення територій наразі не видно, натомість горить «жовте», що сигналізує про необхідність готуватися до оборонної кампанії в умовах зменшення підтримки.

Ця нова реальність змушує Україну переглядати свої стратегічні плани, розраховуючи переважно на власні сили та пошук альтернативних союзників, оскільки політика адміністрації Трампа виявилася спрямованою не на посилення Києва, а на досягнення угоди з Москвою за рахунок інтересів України.

США не схвалюють план ЄС щодо використання заморожених коштів Росії

США не підтримали пропозицію ЄС використовувати заморожені російські активи для допомоги Україні через “репараційну позику”.

“Bloomberg” пише про це з посиланням на джерела серед чиновників США та Європи.

Американські представники заявили, що поки не мають наміру брати участь у цьому проєкті через побоювання щодо стабільності фінансових ринків. Одне з джерел уточнило, що США не беруть на себе жодних зобов’язань щодо цієї ініціативи ЄС.

Як відомо, Європейський союз планує використовувати заморожені активи центральних банків Росії як забезпечення для залучення кредитів на загальну суму до 140 млрд євро (приблизно 160 млрд доларів) для надання підтримки Україні. Європейська комісія розробляє детальний механізм, який буде оприлюднений тільки після затвердження лідерами країн-членів ЄС. Очікувана подія відбудеться на саміті в Брюсселі цього тижня.

Європейські представники висловили невдоволення тим, що США не надали очікуваної підтримки. Вони нагадали, що раніше адміністрація Трампа закликала Європейський союз більш активно використовувати заморожені російські активи.

Трамп не надав належного значення російським ударам по мирних українцях

Президент США Дональд Трамп повідомив, що обговорював з російським президентом атаки на цивільні об’єкти України. Однак він підкреслив, що більшість постраждалих — військові.

Про це Трамп заявив на зустрічі з прем’єром Австралії Ентоні Албанізом.

Журналіст поцікавився у Трампа, чи обговорювалися минулого тижня з президентом Росії його удари по мирних районах України, і чи просив він припинити такі атаки.

“Так, я це зробив. Але, як вам відомо, більшість жертв — це солдати. Вони гинуть в Росії та Україні — це неймовірно”, — відповів він.

Президент США зазначив, що щотижня в результаті бойових дій гине від 5 до 7 тис військових.

“Крім цього, відбуваються напади на Київ та інші міста. Гинуть люди, але найбільше солдатів, які втрачають свої життя на полі бою”, – сказав Трамп.

Трамп запропонував створити фонд для підтримки України за участю Китаю

Дональд Трамп хоче створити фонд допомоги Україні, використовуючи нові тарифи на імпорт з Китаю. Це змінить акценти в дипломатичних переговорах і посилить тиск на Москву, оскільки Китай перестане підтримувати російські військові дії.

Про це пише “The Telegraph”.

За планами Трампа, імпорт з Китаю може обкладатися митом у розмірі 500%. Кошти, отримані від цього заходу, будуть спрямовані на озброєння української армії. Дана ініціатива пов’язана з підготовкою до візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона, який відбудеться 17 жовтня.

Трамп все частіше критикує дії Кремля, відзначаючи, що Україна не має достатньо ресурсів для перемоги. Підтримка України є ключовим елементом американської стратегії щодо Росії, яка також включає можливі поставки зброї, в тому числі ракет Tomahawk. Для введення нових тарифів потрібна згода союзників США, серед яких європейські країни мають різні думки про Китай і його роль у конфлікті.