США та Іран не змогли домовитися про припинення конфлікту

Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що тривалі переговори з Іраном не дали результату у вигляді угоди про повне припинення конфлікту.

Про це він повідомив на прес-конференції за підсумками переговорів.

У суботу, 11 квітня, в Ісламабаді відбулися тристоронні переговори між представниками США та Ірану, в яких Пакистан виступав у ролі посередника.

Венс повідомив, що в ході переговорів американські представники провели кілька значущих бесід з представниками Ірану.

Однак, як він зазначив, негативним моментом стало те, що ці переговори не привели до угоди про повне припинення конфлікту.

“Погана новина в тому, що ми не дійшли згоди. І я вважаю, що це набагато гірша новина для Ірану, ніж для Сполучених Штатів Америки. Отже, ми повертаємося до США, не досягнувши угоди”, – додав Венс.

Зеленський прокоментував угоду між США та Іраном

Президент України відреагував на угоду між США та Іраном про тимчасове перемир’я на два тижні.

Володимир Зеленський написав про це в Telegram.

“Припинення вогню – це правильне рішення, що веде до закінчення війни. Це збереження життя людей, відмова від руйнування міст і сіл, можливість для електростанцій та іншої інфраструктури нормально працювати, а отже, це час та необхідні умови, щоб дипломатія могла дати результат”, – написав він.

Президент заявив, що Україна незмінно виступає за припинення бойових дій у конфлікті, який Росія веде в Європі, а також за встановлення миру на Близькому Сході та в Перській затоці.

Зеленський заявив про готовність України до симетричної відповіді у разі, якщо Росія припинить свої атаки. За його словами, це може стати ключем до створення умов для майбутніх угод. Президент також підкреслив важливість дипломатичних зусиль США в цьому питанні.

“Протягом цих тижнів Україна допомагає захищати життя на Близькому Сході та в Затоці. Українські експертні військові команди продовжать працювати в регіоні заради подальшого розвитку безпекових спроможностей”, – зазначив глава держави.

Він підкреслив, що стабільність у цьому регіоні вкрай важлива, оскільки безпека тут безпосередньо впливає на глобальну економіку та рівень життя людей у всьому світі.

У повідомленні наголошується на важливості забезпечення безпеки та врахування інтересів усіх народів під час формування післявоєнних умов. Зеленський особливо виділив захист свободи судноплавства в Ормузькій протоці як ключове питання.

Президент наголосив, що для забезпечення сталого прогресу необхідні узгоджені та рішучі заходи з боку світової спільноти, які зміцнять глобальну безпеку.

Сибіга запропонував допомогу у відкритті Ормузької протоки

Україна здатна сприяти звільненню Ормузької протоки завдяки своєму військовому досвіду.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із такою заявою на міжнародній зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, що була організована Великою Британією.

Сибіга нагадав про нещодавнє історичне турне президента України Володимира Зеленського країнами Близького Сходу. Під час цього візиту було укладено довгострокові двосторонні договори про безпеку з Саудівською Аравією та Катаром.

“Більше не існує ізольованих регіональних конфліктів. Бойовий досвід України цінний для Близького Сходу. Глобальна безпека є взаємопов’язаною”, — підкреслив глава МЗС.

Андрій Сибіга вказав на прямий зв’язок між подіями в Ормузькій протоці та діями Росії проти України. Він наголосив, що Іран переслідує ті самі цілі, що й Росія в Чорному морі, а саме: дестабілізувати світові ринки та чинити тиск на інші країни.

Міністр наголосив, що Україна також зацікавлена у стабільності світових ринків. Росія не повинна використовувати нестабільність на Близькому Сході для продовження конфлікту на довгі роки.

“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, — зазначив глава МЗС.

Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО

Трамп засудив НАТО та союзників за відмову підтримати військову операцію проти Ірану. Він не виключив перегляду відносин або навіть виходу США з альянсу.

Про це американський президент заявив в інтерв’ю The Telegraph

Журналіст поцікавився у президента США, чи має він намір переглянути участь країни в НАТО у світлі конфлікту на Близькому Сході.

“Так, я б сказав, що йдеться про більше, ніж перегляд. Я ніколи не був під впливом НАТО. Я завжди знав, що НАТО – це паперовий тигр, і, до речі, Путін це теж знає”, – відповів Трамп.

Крім того, він знову висловив невдоволення на адресу прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера через його рішення не брати участі в американо-ізраїльському конфлікті з Іраном, натякнувши, що можливості Королівського флоту не відповідають вимогам цієї операції.

“У вас навіть немає флоту. Ви занадто старі, і у вас були авіаносці, які не працювали”, – зауважив Дональд Трамп.

На додаток, президент США висловив вдячність держсекретарю Марко Рубіо за його позицію, яка полягала у запереченні необхідності членства США в НАТО.

Фрагменти ракети впали поруч із посольством України в Ізраїлі

Вранці біля посольства України в Ізраїлі виявили уламки іранської касетної ракети.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

“Сьогодні вранці частини іранської касетної ракети впали приблизно за 30 метрів від посольства України в Ізраїлі. На щастя, відвідувачі перебували всередині, і ніхто не постраждав”, – зазначив міністр.

Цей інцидент підтверджує, що іранський режим становить небезпеку для всіх у регіоні.

“Він не поважає не лише Віденську конвенцію, а й базові норми людського життя. Важливо, щоб усі були об’єднані у захисті життя від такого терору. Україна робить свій внесок. І тиск на режими в Тегерані та Москві має постійно посилюватися”, – написав Сибіга.

Війна в Ірані грає на руку Росії та становить загрозу для України — Зеленський

Росія виграє економічно завдяки зростанню цін на нафту та пом’якшенню санкцій. Водночас США можуть зосередитися на Близькому Сході та зменшити військову допомогу Україні.

Президент України зробив цю заяву в інтерв’ю “Axios”.

Зеленський також висловив занепокоєння можливими складнощами у постачанні озброєння, зокрема систем протиповітряної оборони.

“Я не просто занепокоєний — я впевнений, що такі виклики будуть”, — зазначив президент.

Володимир Зеленський поінформував лідерів близькосхідних держав про дані розвідки, що стосуються російської допомоги Ірану. Йшлося про можливе надання цілевказівки для атак на американські та союзні бази в регіоні.

За його словами, є підстави вважати, що Росія надавала Ірану супутникові знімки військових об’єктів у Саудівській Аравії, Катарі, Йорданії та ОАЕ. Крім того, припускається, що Росія ділилася з Іраном досвідом використання FPV-дронів у бойових умовах.

Глава держави наголосив на тому, що Україна звернулася до країн регіону із закликом до якнайшвидшого завершення конфлікту та пошуку шляхів мирного врегулювання.

Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого тиску з боку адміністрації Дональда Трампа, який може стосуватися територіальних поступок після завершення конфлікту в Ірані.

Він наголосив, що Україна не ініціювала конфлікт і не повинна нести відповідальність за його завершення, а виведення українських військ може створити ризики для безпеки країни.

Президент зазначив, що мирні переговори затримуються через те, що США зараз зосереджені на ситуації в Ірані.

Україна — це не наша війна: Трамп розкритикував Мерца за позицію щодо Ірану

Президент США Дональд Трамп розкритикував канцлера Німеччини Фрідріха Мерца за його висловлювання про те, що Німеччина не бачить своєї ролі у конфлікті між США та Іраном.

“Європейська правда” повідомляє, що президент США заявив це на засіданні уряду.

Трамп висловився щодо позиції Мерца щодо Ірану, зазначивши його заяву про те, що “ця війна — не наша”.

“Коли я почув, як глава Німеччини сказав: “Це не наша війна щодо Ірану”, я сказав: “Ну, Україна — це не наша війна, ми допомогли, але Україна — це не наша війна”, — заявив він.

Президент США знову заявив, що між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним існує глибока взаємна неприязнь.

“Я сказав: “Ну, знаєте, війна в Україні — це не наша війна, і це дійсно так, але я хотів би, щоб усіх цих молодих людей перестали вбивати, а їх продовжують вбивати”, — додав Трамп.

Трамп заявив, що США мають можливість завершити цей конфлікт, незважаючи на те, що він, за його словами, «не впливає» на країну.

“Ситуація трохи заспокоюється, і я вважаю, що у нас є шанс це зробити. Але це не впливає на нас, оскільки ми знаходимося за тисячі кілометрів”, – зазначив президент США.

Ціни на дизельне паливо в Україні майже зрівнялися із середньоєвропейськими

Станом на 26 березня 2026 року на українському ринку палива тривають значні коливання цін. Через конфлікт на Близькому Сході світові ціни на нафту марки Brent почали зростати ще на початку березня, перевищивши психологічні позначки.

Про це повідомляє “Комерсант український”.

Через повну залежність України від імпорту будь-яка зміна цін на європейських біржах одразу ж позначається на вартості палива на місцевих автозаправних станціях.

В останні місяці ціни на дизельне паливо стрімко зростають не тільки в нашій країні, але й у державах Європейського Союзу. Хоча український ринок поки що реагує на ці зміни з деяким запізненням, він швидко наближається до європейських показників.

На кінець березня 2026 року ціна в 1,69 €/л наближається до середнього показника по ЄС, який становить 1,84 €/л.

Фахівці стверджують, що різкий стрибок цін на дизельне пальне в Україні пов’язаний, серед іншого, з проблемами в логістиці та військовим конфліктом.

“На сьогодні 100% пального ми імпортуємо і тому залежимо, перш за все, від ціни країни походження. На сьогодні ми отримуємо пальне з декількох європейських країн. Це Литва, Польща, Румунія, Словаччина, трохи Болгарія. І залежно від того, які ціни на пальне в цих країнах, ми отримуємо свою ціну і плюс вартість логістики, доставки”, – розповів економіст Андрій Новак.

Новак наголошує, що зростання цін на паливо стало глобальним явищем, і Україна не стала винятком. Незважаючи на те, що логістичні ланцюги вже налагоджені, наша країна безпосередньо залежить від вартості палива у ключових постачальників.

“Оскільки світова тенденція через зростання світової ціни на нафту в тому, що пальне зросло практично по всьому світу, навіть у Сполучених Штатах Америки, які ніби є самодостатні у виробництві і переробки нафти, але по всьому світу підняли ціни на пальне і тому це не оминуло і Україну”, – сказав експерт.

Дизельне паливо в Україну надходить переважно з Польщі та Румунії, які є ключовими хабами для поставок палива з різних країн, зокрема зі США. Крім того, частина поставок здійснюється морським транспортом через порти Дунаю, зокрема грецькі та болгарські.

Також на українському ринку представлена продукція з Литви, Німеччини та Австрії. Дизельне паливо з Німеччини та Австрії в основному надходить у західні регіони країни.

У зв’язку з підвищеним попитом та обмеженими логістичними можливостями іноді виникають парадоксальні ситуації: оптова ціна на паливо в Європі знижується, тоді як в Україні вона продовжує зростати через затори на кордонах та брак вільних бензовозів.

За офіційними прогнозами на квітень 2026 року, очікується, що ціни на дизельне паливо залишаться високими, хоча не виключається ймовірність їх подальшого зниження.

“Практика показує, що повернення цін до повного, до якогось кризового моменту, не буває. Тому розраховувати, що у нас ціна повернеться до початку іранської війни – я б не сподівався на таке, але певний відкат може бути, тільки після того, коли серйозно опуститься світова ціна на нафту і стабілізується на нижчих показниках, ніж є зараз”, – підкреслив Андрій Новак.

Експерти прогнозують, що вартість нафти коливатиметься в межах 95–105 доларів за барель. Оскільки Україна закуповує пальне, орієнтуючись на європейські індекси (Platts), ціни на пальне на українських автозаправних станціях безпосередньо залежатимуть від вирішення конфлікту на Близькому Сході.

Пентагон може перенаправити частину зброї для України на Близький Схід – WP

Пентагон вивчає можливість перенаправити зброю, призначену для України, на Близький Схід. Це пов’язано з тим, що конфлікт з Іраном вичерпує запаси критично важливих боєприпасів США.

Про це пише The Washington Post.

Незважаючи на те, що остаточне рішення поки не прийнято, цей крок стане демонстрацією посилення компромісів, які потрібні для продовження війни з Іраном. Центральне командування США вже завдало понад 9 тис ударів протягом менш ніж чотирьох тижнів бойових дій.

Джерела стверджують, що серед озброєння, яке може бути перенаправлене з України, є ракети-перехоплювачі для систем ППО. Вони були замовлені в межах програми НАТО PURL, яка стартувала минулого року. Ця програма передбачає закупівлю американської зброї для Києва країнами-партнерами.

Програма PURL сприяла постачанню спеціалізованого військового обладнання до Києва, незважаючи на припинення значної частини прямої підтримки Пентагону в галузі безпеки з боку адміністрації Трампа.

У заяві представник Пентагону підкреслив, що Міністерство оборони забезпечить американські війська та їхніх союзників усім необхідним для успішного ведення бойових дій і досягнення перемоги. При цьому він утримався від подальших коментарів.

Посолка України в США Ольга Стефанішина заявила, що Київ інформує своїх партнерів про свої потреби, особливо в галузі протиповітряної оборони. Вона також зазначила, що в умовах війни країна переживає “період значної невизначеності”.

Представник НАТО ухилився від відповіді на питання про те, чи обізнаний альянс про можливе перенаправлення американської зброї і чи викликає це у нього побоювання. Однак у своєму листі він підкреслив, що країни-учасниці продовжують вносити кошти в PURL і поставки техніки в Україну не припиняються.

З минулого літа в рамках цієї ініціативи було поставлено 75% ракет для зенітних комплексів Patriot в Україні, а також практично всі необхідні боєприпаси для інших систем протиповітряної оборони.

Основні європейські союзники України взяли на себе провідну роль у наданні фінансової допомоги та постачанні озброєння після того, як Дональд Трамп вступив на посаду президента США.

Двоє європейських дипломатів висловили занепокоєння тим, що з моменту початку операції США проти Ірану 28 лютого Вашингтон стрімко витрачає свої боєприпаси. Це може вплинути на виконання європейських замовлень і порушити поставки американських систем в Україну в рамках програми PURL.

Одне джерело, обізнане з внутрішніми розрахунками Пентагону, повідомило, що поставки до PURL, можливо, триватимуть, однак майбутні поставки можуть не включати системи протиповітряної оборони. Це пов’язано з тим, що США прагнуть поповнити власні запаси та запаси союзників у Перській затоці.

Пентагон може відкласти або повністю змінити напрямок американських поставок, якщо цього вимагатиме військова ситуація. Однак перед такими діями він зобов’язаний поінформувати законодавців. Про це повідомив представник американського оборонного відомства.

За інформацією двох американських посадовців, 23 березня Пентагон поінформував Конгрес про плани перенаправити близько $750 млн, виділених країнами НАТО в рамках програми PURL, на поповнення запасів американських збройних сил замість відправки додаткової допомоги Україні.

Одне з джерел підкреслило, що залишається незрозумілим, чи усвідомлювали європейські країни-учасниці ініціативи, яким чином витрачаються ці кошти.