Уряд ухвалив рішення про зміну назв 22 географічних об’єктів у Криму

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перейменування 22 географічних об’єктів на території тимчасово окупованого Криму.

Про це повідомило представництво президента України в Автономній Республіці Крим.

Більшість перейменувань стосуються повернення історичних кримськотатарських назв, що є частиною деколонізаційної політики України. Представництво наголосило, що цей крок спрямований на відновлення історичної справедливості та забезпечення прав корінних народів.

Зокрема, змін зазнали такі об’єкти:

— Урочище Аврорівка стало урочищем Башбек.

— Балка Артемівка отримала назву балка Тока.

— Урочище Багратіонове перейменували на урочище Конрат.

— Річка Воронцівка тепер має назву річка Кучук-Чатирлик.

— Залізнична станція Кіровське стала станцією Іслям-Терек.

— Красногвардійський канал перейменували на Курманський канал, а його Красногвардійське відгалуження — на Курманське відгалуження.

— Станція Краснопартизанськ стала Борангар, а Красноперекопськ — Яни Капу.

— Урочище Краснофлотське отримало назву Кайнаш, а залізнична станція Краснофлотське — Ічкі.

— Кутузовський фонтан перейменували на джерело Сюнгу-Су.

— Урочище Лазо стало урочищем Кирмачи, а урочище Ломоносове — Бай-Когенлі.

— Інші об’єкти також повернули свої історичні назви, як-от урочище Передове, яке стало Туп-Тархан, і Червоний камінь, що отримав назву Кизил-Таш.

У представництві зазначили, що деколонізація, зокрема й деколонізація топоніміки, є важливою частиною української політики пам’яті: повернення історичних назв у Криму прямо пов’язано з забезпеченням прав корінних народів України

Це рішення стало черговим кроком у напрямку відновлення національної ідентичності та культурної спадщини Криму, що є невід’ємною частиною України.

Репресії в окупованому Криму: як росіяни тиснуть на українців у колоніях та фабрикують справи

У тимчасово окупованому Криму російська влада продовжує посилювати репресії проти українців: вони фабрикують справи за статтями “державна зрада”, “тероризм”, “екстремізм” та “дискредитація російської армії”.

Про це повідомила журналістка Олександра Єфименко в ефірі Громадського радіо.

За її словами, останнім часом зросла кількість справ проти жінок. Відомо, що філолог із Севастополя Оксана Сенеджук та юристка з Ялти Людмила Колесникова стали жертвами таких переслідувань. Проти обох відкрито справи за статтею «державна зрада».

Людмила Колесникова, яка раніше працювала слідчою в Криму, була затримана російськими силовиками у травні 2024 року після поховання своєї матері. Її звинуватили у «дрібному хуліганстві», а потім відкрили кримінальну справу. У жовтні стало відомо, що Колесникова два місяці перебувала у СІЗО без офіційного статусу.

Подібний механізм використовують для фабрикування справ. Спочатку людину звинувачують за адміністративною статтею, що дозволяє проводити обшуки та затримання, а потім відкривають кримінальну справу. Така схема застосовувалася, наприклад, щодо художника Богдана Зізи з Євпаторії, якого звинуватили в “тероризмі” за те, що він облив будівлю адміністрації синьо-жовтою фарбою.

Журналістка також наголосила на посиленні умов утримання українців у російських колоніях. Відомо, що Руслан Месутов, Ремзі Бекіров, Муслім Алієв та Теймур Абдуллаєв перебувають у суворих умовах або в одиночних камерах. Абдуллаєв, зокрема, був покараний через виконання ранкової молитви. Такі дії часто супроводжуються дискримінацією за релігійними ознаками.

Крім цього, адвокати, які захищають українців у Криму, стикаються з переслідуваннями. Більшість з них мають адміністративні статті за публікації в соціальних мережах, а дехто був позбавлений адвокатського статусу, що унеможливлює їхню роботу у кримінальних справах.