«Експансія Трампа»: чому риторика обраного президента США турбує світ та які наслідки для України

Обраний президент США Дональд Трамп нещодавно заявив про прагнення розширити територію Сполучених Штатів, викупивши Гренландію, повернувши контроль над Панамським каналом та навіть анексувавши Канаду.

Ці ідеї викликали широкий міжнародний резонанс та можуть створити нові ризики для світового порядку, а також безпосередньо вплинути на долю України.

Гренландія — це територія з особливим статусом, яка адміністративно належить Данії, але має широку автономію. Вона багата на природні ресурси (зокрема — рідкісноземельні метали) та займає стратегічне геополітичне положення в Арктиці.Трамп не першим із американських президентів звертається до ідеї купівлі Гренландії — ще у 1946 році США пропонували Данії 100 млн доларів золотом за острів. Проте і тоді, і зараз данська влада відповіла категоричною відмовою. Вони наголосили на прагненні гренландців до самовизначення та на небажанні «продавати» власну землю.

Панамський канал — важлива транспортна артерія між Тихим та Атлантичним океанами. США колись справді контролювали зону каналу до 1999 року, доки не передали її Панамі за міжнародними угодами. Тепер Трамп заявляє, що “надмірні тарифи” та “загроза китайського впливу” роблять необхідним “повернення” каналу під американську юрисдикцію. Офіційні представники Панами рішуче відкидають ці претензії, наголошуючи на суверенітеті своєї держави і прозорому управлінні стратегічним об’єктом.

Втручання у внутрішні справи Панами може створити прецедент, який поставить під сумнів міжнародні договори, що регулюють навігацію та економічну діяльність у цій зоні.

Найбільш неочікуваною виявилася заява Дональда Трампа щодо можливості включення Канади до складу США у форматі “51-го штату”. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив із різкою відмовою від подібних претензій, назвавши їх такими, що “підривають стратегічні відносини з найближчим сусідом”. Він наголосив: Канада зберігатиме власний суверенітет і ніколи не стане частиною Сполучених Штатів.

Аналітики звертають увагу на тісну інтеграцію між двома країнами, особливо у сфері торгівлі (USMCA). Проте будь-які спроби «поглинання» ставлять під загрозу цей баланс та можуть викликати внутрішні протести у самих США.

Заяви Трампа про “територіальну експансію” не лише підривають довіру до міжнародного права та принципу суверенітету, а й можуть стати прикладом для інших держав із територіальними амбіціями. Як зазначають експерти, це може підживити агресивну політику авторитарних режимів, в тому числі й Росії, та виправдовувати їхні зазіхання на сусідні території.

Якщо США як провідна демократія власним прикладом розпочнуть імперську риторику, це може спонукати інші країни ігнорувати норми ООН і розв’язувати конфлікти військовими методами. Розхитування таким чином світового порядку може призвести до масштабної дестабілізації.

Україна, яка й без того протистоїть агресії з боку Росії, може виявитися у складнішій ситуації. Якщо Вашингтон випромінюватиме сигнал, що суверенітет інших держав не такий уже “святий”, то Кремлю простіше буде аргументувати власні загарбницькі дії. Така зміна тональності з боку США здатна послабити міжнародний тиск на Росію і ускладнити дипломатичну підтримку Києва.

Окрім того, інші держави, які симпатизують позиції Москви, можуть використати “приклад США” для обґрунтування власних загарбань. Це створить черговий загрозливий прецедент для світової безпеки, а Україна залишиться серед тих, хто безпосередньо відчуває на собі наслідки таких тенденцій.

Наскільки серйозно Трамп чи його адміністрація готові втілювати озвучені наміри у життя, покаже час. Цілком можливо, що гучні заяви залишаться суто риторичними, аби підігріти інтерес виборців або заявити про себе з позиції сили. Утім, навіть якщо ці ідеї ніколи не втіляться, сам факт їхнього публічного озвучення розхитує дипломатичні норми та міжнародні відносини.

Україна та інші країни, що розраховують на підтримку чи союз зі Сполученими Штатами, мають уважно стежити за тональністю і реальними діями Вашингтона. Трансформація підходів до міжнародного права з боку “гегемона” може створити ефект доміно, коли інші держави почнуть відверто нехтувати принципами територіальної цілісності.

Таким чином, ініціативи Дональда Трампа щодо територіальної експансії, хоч і здаються малореалістичними, здатні вплинути на глобальну політику. Вони ставлять під сумнів основи післявоєнної архітектури безпеки й дають аргументи державам, що прагнуть вирішувати “територіальні питання” силовим шляхом. Для України це вкрай небезпечний сигнал, оскільки подібна риторика може послабити міжнародні механізми захисту і підживити наративи тих, хто прагне розширювати кордони всупереч волі сусідів.

Україна проводить наступ у Курській області, але не досягла успіхів – WP

Україна розпочала нову наступальну операцію в Курській області, проте значного прогресу поки не досягла.

Про це пише The Washington Post, аналізуючи ситуацію на фронті.

У статті зазначається, що глава президента України Володимира Зеленського раніше заявив у соцмережах, що Росія “отримує по заслугах”.

Втім, майже через тиждень після початку операції досягнення залишаються обмеженими. Українським військам вдалося здобути скромні успіхи на окремих ділянках, однак Росія стабільно просувається на лівому фланзі, беручи в полон українських військових.

Газета наголошує, що Україна “поступово втрачає території”, оскільки Росія зосереджує значні сили для їх повернення. Українські військові, які перебувають у Курській області, підтвердили виданню, що останні дні були надзвичайно складними.

Росіяни атакували з різних напрямків одночасно. У деяких місцях їм вдалося просунутися, — розповів один із військових.

Особливу загрозу для Збройних Сил України становлять підрозділи з Північної Кореї, які Росія залучила до бойових дій. Ці війська, за підтримки російської артилерії та безпілотників, діють великими групами, ігноруючи дрони та продовжуючи наступ навіть зазнаючи втрат.

Український військовий Олег зазначив, що ця тактика виявилася ефективною, дозволяючи російським військовим уникати участі в найнебезпечніших місіях.

“Минулого місяця 400-500 північнокорейських солдатів атакували нашу позицію, чисельно перевершуючи нас щонайменше в шість разів. Битва тривала вісім годин, доки ми не вичерпали боєприпаси і не були змушені відступити”, — розповів він.

На думку The Washington Post, утримання Україною ділянки в Курській області може стати ключовим елементом майбутніх переговорів про мир. Водночас українські чиновники вважають, що відступ із регіону може створити загрозу масштабного наступу 60-тисячного угруповання російських військ, розміщених у цьому районі.

Прем’єр Гренландії заявив про прагнення до незалежності, а не підконтрольності США чи Данії

Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде наголосив, що острів прагне до незалежності та не хоче бути ні американським, ні данським.

Про це він заявив на пресконференції в Копенгагені 10 січня, повідомляє Financial Times, передає Цензор.НЕТ.

Гренландці не хочуть бути данцями, вони також не хочуть бути американцями. Вони хочуть бути гренландцями, – заявив Егеде.

Він також зазначив, що не спілкувався з обраним президентом США Дональдом Трампом, який раніше висловлював амбіції щодо встановлення контролю над Гренландією. Егеде додав, що прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підтвердила відсутність контактів між данським урядом та майбутньою адміністрацією США.

Метте Фредеріксен підтримала прагнення Гренландії до незалежності, назвавши це “законним і зрозумілим”. Проте вона зазначила, що вірить у переваги єдності Королівства Данія, яке включає Данію, Гренландію та Фарерські острови.

Я особисто вірю, що якщо ми тримаємося разом, ми сильніші в глобальній грі, – сказала Фредеріксен.

Тим часом державний секретар США Ентоні Блінкен закликав не витрачати час на обговорення ідей нового президента, тоді як CNN повідомляє, що серед данських чиновників зростають побоювання щодо серйозних намірів Трампа стосовно Гренландії.

Масштабна нічна атака: РФ запустила 74 дрони, більшість знищено

У ніч на 11 січня Росія здійснила масований удар по Україні, використавши 74 безпілотники. Українські сили протиповітряної оборони збили 47 апаратів, а ще 27 дронів були “локаційно втрачені”.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ та Київська обласна військова адміністрація.

За інформацією військових, запуски дронів здійснювалися з російських міст Міллерово, Орел, Брянськ і Приморсько-Ахтарськ. Підтверджено знищення ворожих цілей у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях.

Наслідки атаки були зафіксовані у семи областях, де уламки збитих дронів пошкодили господарські будівлі, приватні будинки та автотранспорт. Зокрема, у Київській області внаслідок падіння уламків постраждали два приватних будинки та дві господарські споруди.

За попередніми даними, жертв серед населення немає, а інформація про поранених наразі відсутня.

Ця атака стала черговим підтвердженням систематичних спроб РФ завдати шкоди цивільній інфраструктурі України та зламати дух опору. Сили ППО вкотре демонструють високу ефективність у відбитті загроз, захищаючи мирних мешканців.

Фон дер Ляєн хоче термінової зустрічі з Трампом: FT пояснює причини

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається організувати термінову зустріч із новообраним президентом США Дональдом Трампом до його офіційного повернення в Білий дім.

Про це пише видання Bloomberg.

У статті йдеться про те, що Брюссель занепокоєний планами нового американського лідера щодо України та торговельних тарифів.

Газета Financial Times повідомляє, що посадовці ЄС уже аналізують сотні виконавчих указів і санкцій, введених у дію президентом США Джо Байденом, побоюючись, що Трамп відкличе їх, що може зашкодити зовнішнім відносинам.

Європейські представники бояться, що Трамп може скасувати рішення Байдена без урахування їхнього впливу на міжнародних партнерів.

Політики вже почали переглядати нормативні акти, що стосуються санкцій проти Росії, торгівлі та кібербезпеки, щоб оцінити потенційні ризики для блоку.

Швидкий перегляд подібних рішень напередодні інавгурації Трампа підкреслює вразливість Європи перед можливими діями нового президента, який неодноразово погрожував жорсткими заходами щодо союзників США.

Зеленський намагається достукатися до США через альтернативні ЗМІ – WP

Президент України Володимир Зеленський намагається достукатися до американців усіма можливими способами до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

Про це пише видання The Washington Post.

Там ідеться, що український лідер побоюється, що його американський колега перестане підтримувати Київ або змусить його укласти невигідну угоду з країною-агресором.

Крім того, за словами автора, українські бійці останнім часом зазнають невдач на лінії фронту, а ворожі війська просуваються вперед зі значною швидкістю.

Щоб переконатися, що Трамп не підведе Україну, Зеленський намагається донести до американської громадськості, як важливо підтримати його.

Нещодавно відомий американський подкастер Лекс Фрідман приїхав до Києва, щоб взяти інтерв’ю у президента. У ньому Зеленський був вельми експресивний – використовував нецензурні вирази, критикував чинного президента США Джо Байдена та європейських партнерів.

Згідно зі статтею, цим інтерв’ю український лідер хотів донести свою точку зору до аудиторії, яка зазвичай недоступна для традиційних ЗМІ, про те, що для припинення війни Україні мають бути надані гарантії безпеки.

Туск: Україна дозволила першу ексгумацію жертв Волинської трагедії

Україна нарешті дозволила провести першу ексгумацію польських жертв Волинської трагедії.

Про це написав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у мережі Х.

Він назвав цю подію «проривом» і подякував польським та українським міністрам культури за плідну співпрацю.

Варто зазначити, що у своєму посланні Туск назвав жертв Волинської трагедії «польськими жертвами Української повстанської армії».

Він додав, що Варшава з нетерпінням очікує подальших рішень.

Нагадаємо, що раніше видання URAUA писало про те, що поляки звинувачували українську владу в затягуванні процесу пошуку жертв. Ба більше, Варшава погрожувала блокувати євроінтеграцію Києва під час головування в ЄС, якщо це історичне питання не буде вирішено.

У Покровську критична інфраструктура зруйнована: безпека та евакуація стають проблемою

Безпекова ситуація у Покровську значно погіршується через постійні обстріли російськими військами.

Про це повідомив голова місцевої військової адміністрації Сергій Добряк, пише “Гордон”.

За його словами, удари завдаються не лише по самому місту, а й по прилеглих селах, що призводить до катастрофічних наслідків для інфраструктури.

Внаслідок обстрілів майже вся критична інфраструктура міста знищена. Мешканці залишилися без електропостачання, газу, води та тепла. Попри це, евакуація населення триває вкрай повільно — за добу місто залишає лише 5–10 людей.

Це літні люди та певна маргіналізована частина суспільства. Велика кількість літніх осіб ніколи не виїжджала за межі свого села чи міста. Через це вони відчувають страх перед змінами. Однак ми помітили, що після обстрілів, коли людина виживає або отримує поранення, вона все ж вирішує евакуюватися, — пояснив голова адміністрації.

Нагадаємо, на сьогодні у Покровську залишається близько 7 тисяч осіб. Як зазначив Добряк, серед них немає дітей.

Лідер болгарської партії закликав до анексії частини України: реакція українського посольства

Лідер болгарської партії “Відродження” Костадин Костадінов виступив із провокаційною заявою, у якій озвучив територіальні претензії Болгарії на частину Одеської області України, зокрема на Південну Бессарабію.

За його словами, Україна нібито “розпадається”, а Болгарія повинна скористатися ситуацією, щоб повернути цей регіон під свій контроль.

Костадінов заявив, що Південна Бессарабія була частиною болгарської держави понад 450 років, а її корінне населення, за його словами, й досі складають болгари.

Джерело: Telegram-канали

Також політик висловив ідею “об’єднання Болгарії та Македонії в одне спільне державне утворення” та підкреслив, що Болгарія повинна претендувати на ці території на майбутньому мирному конгресі, який нібито вирішуватиме “долю української державності”.

Українське посольство в Болгарії вже відреагувало на цю заяву: дипломати закликали болгарську владу офіційно засудити слова Костадінова, назвавши їх “пропагандою кремлівських наративів”, які підривають стабільність у регіоні та суперечать міжнародному праву.

У заяві посольства також підкреслюється, що подібні висловлювання не відповідають позиції офіційної Софії та шкодять українсько-болгарським відносинам.