Польща припиняє роботу притулків для українських біженців

Парламент Польщі прийняв закон, який з 1 листопада обмежить прийом біженців у центрах розміщення. Тепер туди зможуть заселятися тільки пенсіонери, вагітні жінки та люди з інвалідністю.

Про це повідомляє “Чехія-Онлайн”.

Наразі всі українські біженці, які прибули до Польщі, мають право на безкоштовне проживання в спеціальних центрах протягом трьох місяців. Після закінчення цього терміну вони будуть повинні оплачувати проживання самостійно.

Вже більше половини мешканців цих центрів перевищили встановлений тримісячний термін і тепер самостійно оплачують проживання та харчування.

Адам Шлапка, представник уряду, підкреслив, що поступове закриття центрів не означає, що допомога біженцям припиниться. Це скоріше еволюція системи підтримки, яка адаптується до нових потреб.

“Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вважає, що зараз настав час, коли цей тип підтримки може бути припинений”, – заявив Шлапка.

Близько 6 тис вимушених переселенців, які досі користуються послугами центрів і не належать до категорії особливо вразливих осіб, зможуть отримати підтримку в рамках програми  “До незалежності разом”, яка фінансується Європейським союзом. В рамках цієї ініціативи будуть виділені кошти на оплату оренди житла та покриття витрат на курси польської мови.

У зв’язку зі зміною потреб української громади в Польщі було прийнято рішення про закриття центрів.

Багато біженців вже успішно адаптувалися в польському суспільстві, знайшли роботу і можуть самостійно забезпечувати себе житлом. Тепер ресурси будуть спрямовані на підтримку найбільш незахищених верств населення.

Рада визнала факт депортації українців в рамках польської операції “Вісла”

Верховна Рада України схвалила закон про визнання депортованими громадян країни, які в рамках операції “Вісла” були насильно переселені з території Польської Народної Республіки.

Євгенія Кравчук, народний депутат від фракції «Слуга народу», повідомила про це у Facebook.

Вона звертає увагу на те, що за прийняття законопроекту № 2038, який вносить зміни до деяких законів України та визнає депортованими громадян України, які були примусово переселені з території Польської Народної Республіки в 1944–1951 роках, проголосувало 284 народних депутати України.

У той час було насильно переміщено близько 750 тис осіб. Вона продемонструвала фотографію свого дідуся Антона і бабусі Марії Худзиків, які в 1945 році були змушені покинути своє рідне село під Перемишлем і переїхати на Тернопільщину.

Вона зазначила, що сьогодні, нарешті, Верховна Рада України визнала це переселення насильницьким переміщенням.

“Нагадаю, що в 1944-1951 роках відбулася примусова депортація українців з території Польщі в рамках операції “Вісла”, а також інших переселень, які відбувалися на основі двосторонніх угод між СРСР та Польщею”, – написала Кравчук.

Вона стверджує, що це, по суті, засудження дій комуністичного режиму того часу. Переселення, яке мало бути добровільним, стало примусовою депортацією. Це призвело до репресій, втрати будинків і навіть до втрати життя для деяких людей.

Відповідно до нового закону, люди, які були переселені, отримують статус депортованих. Їм належить компенсація у вигляді одноразової грошової виплати. У разі смерті такої людини, виплата буде здійснена її спадкоємцям – дружині або чоловікові, а також дітям.

Дуда заявив, що Зеленський не знав про Волинську трагедію до їхньої розмови

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Володимир Зеленський раніше не чув про Волинську трагедію та дізнався про неї лише під час їхньої особистої розмови.

Про це повідомляє RMF24.

“Анджею, я ніколи раніше не чув про масові вбивства, про вбивства поляків на західних землях України, на Волині. У школі нам цього не викладали”, – зізнався український лідер.

Польський президент додав, що, на його думку, український лідер був щирим.

Дуда також висловив переконання, що значна частина українців не обізнана з подіями, які в Польщі трактуються як Волинська трагедія – масові вбивства польського населення, скоєні під час Другої світової війни.

“Ви впевнені, що дідусь хвалився онукам, розповідав їм біля колиски, як він заколов сусідку вилами та розбив її дитину об стіну сараю?”, –  емоційно підкреслив Дуда у своїй заяві.

Ця витримка із розмови пролунала на тлі складної історичної памʼяті між Україною та Польщею, що час від часу стає предметом політичного діалогу між двома державами.

На початку війни США заборонили передачу Україні винищувачів МіГ-29

На початку повномасштабної війни 2022 року Україна звернулася до Польщі з проханням надати винищувачі МіГ-29, але цьому завадила позиція США.

Цією інформацією поділився президент Польщі Анджей Дуда.

“Україна неодноразово просила нас про постачання МіГів. Це постійно звучало в моїх розмовах із Володимиром Зеленським. Ми обговорювали з нашими союзниками можливість передачі літаків як країна-член НАТО, але американці заблокували цю ініціативу”, – сказав Дуда.

За його словами, під час переговорів українська сторона демонструвала невдоволення. Це було пов’язано з тим, що США не оприлюднили інформацію про свою заборону.

“Українці зверталися до нас зі скаргами. Вони чули від американців, що потрібно звернутися до поляків. Через це складалося враження, ніби Польща не бажає передавати ці літаки”, – пояснив президент.

За його словами, також було зупинено передачу Україні танків та інших важких штурмових транспортних засобів. Однак Дуда підкреслив, що саме Польща першою відправила Україні важке озброєння, що, на його думку, значною мірою допомогло Україні.

У Києві постраждала будівля польського консульства

У Києві в ніч на п’ятницю, 4 липня, російська атака пошкодила будівлю польського консульства.

Про це заявив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський.

Він поділився інформацією про те, що спілкувався з послом в Україні Пйотром Лукасевичем, і підтвердив, що всі працівники консульського відділу перебувають у безпеці.

“Відновіть постачання зенітних боєприпасів в Україну і введіть жорсткі санкції проти агресора”, – звернувся він до президента США.

Сікорський підкреслив, що Україна гостро потребує систем протиповітряної оборони.

Президент Польщі анонсував зустріч із Зеленським та прокоментував євроінтеграцію України

Президент Польщі Кароль Навроцький зустрінеться з українським лідером Володимиром Зеленським у рамках запланованих переговорів.

Навроцький повідомив про це в інтерв’ю “Polsat News”.

“Я обов’язково зустрінуся з президентом Зеленським у межах запланованого циклу зустрічей. Як глава держави, я планую відвідати всіх наших сусідів… Польща та Україна мають багато спільних інтересів і цілей. Є також питання, які потребують обговорення”, – зазначив Навроцький.

Він торкнувся аграрних проблем і питання ексгумації жертв Волинської трагедії.

Президент Польщі наголосив, що зараз Україна не може вступити до НАТО. Країна перебуває у стані війни, а її членство в Альянсі спровокувало б конфлікт за участю всіх країн-учасниць.

“Я проти беззастережного прийняття України до Євросоюзу. Безумовно, ми потребуємо стратегічного співробітництва з Україною, але воно має ґрунтуватися на принципах партнерства”, – констатував Навроцький.

Він також підкреслив, що майбутнє України в рамках західних організацій відповідає інтересам Польщі.

Навроцький може змінити ставлення до України на посаді президента – Дуда

Після вступу на посаду новий президент Польщі Кароль Навроцький може переглянути свою позицію щодо України. Таке припущення висловив його попередник Анджей Дуда на прес-конференції за підсумками саміту НАТО в Гаазі.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

У період передвиборчої агітації Навроцький зробив низку висловлювань, які можна розцінити як антиукраїнські.

Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що у своїй діяльності на посаді глави держави він керувався принципами відповідального лідера в умовах агресії Росії проти сусідньої держави та її дій на території України.

На його переконання, коли Кароль Навроцький стане главою держави і побачить стан справ у країні з висоти свого становища, ситуація зазнає значних змін, і це буде зовсім не схоже на те, що відбувалося під час передвиборчої гонки.

“Це інші обов’язки – які у тебе з’являються після того, як ти складаєш присягу президента Польщі. Тому я щодо цього спокійний”, – заявив Дуда.

У Чехії та Польщі зростає напруженість щодо українців

Хоча європейські держави зацікавлені в українських біженцях як у джерелі робочої сили та поповненні населення, у деяких країнах ставлення до українців стає менш дружнім.

Про це повідомила Елла Лібанова, керівник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

На думку Лібанової, в Чехії та Польщі ставлення до українців стає все більш негативним. Вона вважає, що це пов’язано, перш за все, з економічними причинами.

Фахівець із соціології пояснила, що українка, яка приїхала до Польщі з однією або двома дітьми, отримувала від держави більше підтримки, ніж польська мати-одиначка з такою ж кількістю дітей.

Лібанова пояснила, що різниця у виплатах обумовлена нижчим рівнем життя українських жінок, які не мали власного житла та багатьох предметів першої необхідності в країні прибуття. Однак, на її думку, цей факт залишився без уваги більшості поляків або чехів.

Водночас фахівець з демографії висловила переконання в тому, що країни, які прийняли українських біженців, прагнуть, щоб вони залишилися там на постійній основі. Це не тільки дає можливість використовувати додаткову робочу силу, але й допомагає вирішити проблему старіння населення в цих державах.

Євросоюз ухвалив рішення про тимчасовий захист для біженців з України

13 червня в Євросоюзі було ухвалено рішення про надання тимчасового захисту українським біженцям. Термін дії цього заходу було продовжено до 4 березня 2027 року.

Про це йдеться в заяві Ради ЄС.

“Сьогодні Рада одноголосно підтримала продовження тимчасового захисту для понад чотирьох мільйонів українців, які рятуються від російської агресії, до 4 березня 2027 року”, — йдеться в повідомленні.

Глава МВС і адміністрації Польщі, яка наразі головує в ЄС, Томаш Семоняк повідомив, що поки Росія продовжує свої агресивні дії проти України, Європейський союз буде підтримувати український народ.

“Ми продовжимо захищати мільйони українських біженців протягом року”, — додав Семоняк.

За його інформацією, польське головування запропонувало обговорити план поетапного зняття тимчасових заходів захисту в Євросоюзі після встановлення миру.

“Найближчим часом ми зосередимося на розробці спільних рішень для всього ЄС у цій сфері, особливо в контексті повернення людей в Україну”, — додав Семоняк.

З березня 2022 року Європейський Союз надав захист і притулок понад 4 мільйонам українців, які були змушені покинути свої домівки через конфлікт. Це стало можливим завдяки директиві про тимчасовий захист.

Система сприяє полегшенню роботи національних систем надання притулку, оскільки особи, які мають такий статус, звільняються від необхідності подавати індивідуальні клопотання про надання притулку.

“Продовження до березня 2027 року дає українцям, змушеним покинути свої домівки, зрозуміти: їм не потрібно подавати прохання про надання притулку”, — додали в Раді ЄС.