У МЗС розкритикували рішення Польщі встановити день пам’яті жертв Волинської трагедії

МЗС зазначило, що рішення Сейму Польщі оголосити 11 липня Днем пам’яті жертв так званого “геноциду ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки” суперечить духу добросусідських відносин між Україною і Польщею.

Про це йдеться в заяві МЗС України.

“Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн”, — йдеться у заяві.

В українському зовнішньополітичному відомстві звернули увагу на важливість неупередженого та об’єктивного розгляду складних моментів спільної історії.

“Шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки”, — підкреслили в МЗС України.

Відомство рекомендувало польській стороні не вживати заходів, які можуть призвести до погіршення відносин між країнами і звести нанівець результати, досягнуті завдяки продуктивному спілкуванню і спільній роботі України та Польщі.

На польсько-українському кордоні знайшли покинуті зенітні гармати

У Підкарпатському воєводстві Польщі виявили залишені без нагляду зенітні гармати. Ймовірно, вони були призначені для передачі Україні.

Про це повідомляє RMF24.

У Підкарпатському воєводстві, розташованому на кордоні з Україною, були виявлені безхазяйні зенітні установки. Про це повідомили польські засоби масової інформації.

На даний момент відомо, що ці установки належали приватній компанії, яка, судячи з усього, планувала їх транспортування в Україну.

У Республіці Польща правоохоронні органи ініціювали перевірку за фактом неналежного поводження зі зброєю та боєприпасами, яке було зафіксовано в одній з приватних організацій.

У свою чергу, Яцек Добжинський, представник польського міністра-координатора спеціальних служб, повідомив, що ця компанія мала ліцензію на торгівлю зброєю.

Під час військових дій на території України загинув польський журналіст

Кшиштоф Горжелак, відомий польський журналіст, загинув у бою з російськими військами в Україні. Йому було 45 років.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Кельца.

Журналіст, який стояв біля витоків створення місцевого порталу Кельце «Nasze Kielce», вирішив стати на захист своєї країни і приєднався до збройних сил України.

“Він був журналістом, яких зараз майже не зустрінеш. Нескорений і непідкупний, він до кінця шукав правду, незважаючи ні на що. Самостійно розслідував випадки зловживань владою в Кельці, повіті та воєводстві, включаючи найвищі рівні. Для нього правда була найвищою цінністю”, — йдеться в дописі.

У повідомленні йдеться, що загибель Кшиштофа “викликає сльози і змушує зрозуміти: ця війна зовсім близько, вона тут і зараз, вона — божевілля, і її потрібно якомога швидше зупинити”.

В Україні відбудеться поховання польського журналіста. У Польщі у нього залишилися близькі родичі: мати, батько, брат і дочка.

Туск звинуватив кандидата в президенти Польщі в державній зраді

Глава уряду Польщі Дональд Туск охарактеризував як зраду обіцянку кандидата в президенти Кароля Навроцького перешкодити вступу України до Північноатлантичного альянсу.

Глава польського уряду заявив про це в ефірі “TVN24”.

За словами Туска, це один із найрезонансніших інцидентів під час виборчої кампанії. Він підкреслив, що членство України в НАТО має ключове значення для безпеки Польщі.

“Як ви пам’ятаєте, були моменти, коли я, будучи прем’єр-міністром, і покійний президент Лех Качинський знаходили повне взаєморозуміння. Однак у більшості випадків між нами виникали розбіжності та політичне протистояння. Єдиним питанням, щодо якого ми були єдині, була Україна. Ми обидва підтримували її суверенітет, прозахідний курс і прагнення до членства в НАТО”, – сказав Туск.

На його думку, Польща не повинна підтримувати вимоги Путіна.

У Кракові знайшли мертвими двох чоловіків у готелі, один із них – українець

У Кракові, у гуртожитку на вулиці Реймонта, знайдено тіла двох чоловіків.

Як повідомляє “Польське радіо”, один із загиблих був громадянином України. Особу другого чоловіка наразі офіційно не встановлено, хоча при ньому були документи.

Прес-секретар воєводської поліції Катажина Цісло уточнила, що одному із загиблих було 58 років і він проживав у цьому готелі вже два роки. З

а попередньою інформацією, одна з осіб могла стати жертвою насильства, тоді як інша, ймовірно, скоїла самогубство.

Причини та точний час смерті будуть визначені після судово-медичної експертизи. Польські правоохоронці продовжують розслідування, щоб з’ясувати всі обставини трагедії.

Польща прагне встигнути узгодити наступний пакет антиросійських санкцій до липня

Польща працює над тим, щоб до 1 липня узгодити з Європейським союзом 17-й пакет санкцій щодо Росії.

Про це повідомило “Polskie Radio 24”.

У своєму виступі в Європарламенті Адам Шлапка, міністр у справах Європейського Союзу, наголосив, що обмежувальні заходи мають залишатися значущим важелем впливу на економіку Росії, пов’язану з військовою сферою.

Як він повідомив, робота з розроблення нового пакета обмежувальних заходів уже розпочалася, і її необхідно завершити до завершення польського головування в Європейському союзі.

До Європейського союзу вже надійшов проєкт 17-го пакета санкцій від Європейської комісії. Серед нових обмежень – заборона на експорт до Росії хімічних речовин, які використовуються в ракетних двигунах.

Крім того, до переліку небажаних осіб було занесено ще 15 осіб і 45 організацій, що займаються розробкою і виробництвом продукції для військової промисловості.

Європейський союз буде активно впливати на тіньовий флот Росії, зокрема на судна, які порушують міжнародні санкції, перевозячи російську нафту за цінами, що перевищують встановлені обмеження.

Шлапка наголосив, що необхідно чинити всебічний тиск на Росію і надавати Україні зброю для зміцнення її позицій перед можливими переговорами про припинення вогню.

Міністр Польщі вважає, що Україна має бути сильною, щоб укласти успішну угоду і гарантувати її виконання надалі.

Польські перевізники оголосили про нові протести на українському кордоні

Польські транспортні компанії мають намір провести акцію протесту поруч із пунктом пропуску “Дорогуськ”, який є одним із головних на кордоні з Україною.

Про це заявив Комітет захисту транспортних перевізників і роботодавців.

Організатори висловлюють невдоволення умовами роботи та зниженням доходів. Вони звинувачують українських перевізників у тому, що ті демпінгують і витісняють їх із ринку після скасування системи дозволів для українських компаній.

“Влада не реагує на наші прохання, тому ми змушені вживати заходів самостійно. Наша мета – відновити баланс у сфері вантажоперевезень”, – йдеться в заяві.

У Польщі назвали важливим кроком у відносинах з Україною ексгумацію жертв Волинської трагедії

Павел Коваль, який очолює польсько-українську робочу групу з історичного діалогу, висловив думку, що ексгумаційні роботи, які відбуваються в селі Пужникі Тернопільської області, являють собою значний крок уперед у розвитку відносин між двома державами.

Про це пише PAP.

Павел Коваль також нагадав, що раніше було виявлено рештки “значної кількості загиблих”.

“Скоро почнуться генетичні дослідження. Вчені повідомлятимуть про хід робіт і ділитимуться деталями про місце, де, ймовірно, знайдено тіла жертв”, – додав він.

За його словами, після багаторічних розбіжностей, у результаті діалогу між представниками політичних кіл Польщі та України, вдалося досягти взаєморозуміння.

“Ми домоглися того, що кожен поляк і українець зможе легко знайти, поховати і вшанувати своїх близьких. Для цього буде створено простий адміністративний процес”, – сказав Коваль.

Він також охарактеризував це як значний прогрес, оскільки вперше за десять років проводяться роботи з вилучення останків із поховань, і українська сторона вже видала кілька дозволів на проведення подальших ексгумаційних або пошукових робіт.

Коваль підкреслив, що в низці ситуацій неможливо визначити точне місце поховання останків людей, які загинули під час Другої світової війни. Це стосується не тільки подій, пов’язаних із Волинською трагедією, а й репресій, які були проведені проти поляків у період правління Сталіна.

4 травня Андрій Наджос, який обіймає посаду заступника міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції, повідомив про те, що в селі Пужники Тернопільської області добігають кінця роботи з вилучення останків поляків, які загинули в 1940-х роках.

Польща розпочала військову операцію після провокацій з боку російських літаків

Глава військового відомства Польщі Владислав Косиняк-Камиш оголосив про старт нової військової операції, мета якої – зміцнити безпеку і посилити контроль над повітряним простором у регіоні Балтійського моря.

Про це повідомляє “РАР”.

Під час урочистої церемонії присвоєння генеральських звань у п’ятницю Косиняк-Камиш оголосив про те, що у відповідь на інциденти за участю російських повітряних суден у регіоні Балтійського моря польські збройні сили розпочали здійснення нової операції.

В ході операції, що стартувала на поточному тижні, були задіяні додаткові повітряні судна для здійснення моніторингу повітряного простору Польщі в північних регіонах.

Згідно з неофіційними даними, операція передбачає, крім іншого, передислокацію додаткових військових вертольотів з інших регіонів на бази в районі Балтійського моря і на кордон з Калінінградською областю Російської Федерації.

“Це відповідь на загрози, з якими ми стикаємося. Йдеться про інциденти, що зачіпають нас або наших союзників у Північній і Балтійській Європі”, – сказав глава Міноборони Польщі.

Нині в країнах НАТО діє постійна місія Baltic Air Policing, у якій беруть участь військово-повітряні сили. Вони по черзі надають свої літаки для захисту повітряного простору Литви, Латвії та Естонії, у яких немає власних військово-повітряних сил.