Минулого року Україна витратила на лобіювання у США в сім разів менше, ніж Росія

У 2024 році Україна виділила на просування своїх інтересів у Сполучених Штатах 62,5 тис доларів.

Ця інформація доступна на порталі даних Opendatabot.

Того ж року Росія виділила понад $460 тис на просування своїх інтересів у Сполучених Штатах Америки, що в сім разів перевищує суму, витрачену Україною.

Згідно з даними проєкту, у 2022 році Україна вклала в лобіювання у США в шість разів менше, ніж у 2023 році.

З початку 2022 року на просування інтересів України в США було спрямовано понад $5,4 млн. Водночас Росія вклала в лобіювання своїх інтересів удвічі більше – $11,8 млн.

У проєкті зазначається, що й інші держави прагнуть оптимізувати свої бюджети. Зокрема, Польща 2024 року скоротила витрати на лобістську діяльність у США вп’ятеро, до $245,2 тис.

Фінансові експерименти адміністрації Трампа та загроза знецінення світової валюти

Політика адміністрації Трампа починає давати про себе знати не лише на торгівельних майданчиках, а й у самому серці фінансової системи. Традиційно долар, як основна резервна валюта, користувався довірою завдяки стабільності економіки, але експерименти можуть призвести до негативних наслідків для статусу долара.

Одним із ключових аргументів прихильників вільної торгівлі є те, що обмін здійснюється добровільно і приносить взаємну вигоду. У умовах глобалізації статус резервної валюти дозволяв США “продавати” емітовані долари в обмін на реальні товари та послуги, що приносило додаткові доходи у вигляді сеньоражу. Ці механізми складалися на основі довіри та стабільності, що робило долари затребуваним активом у світовій системі. Проте експерименти, що проводяться Трампом, підірвали ці основи: нестандартне застосування тарифних заходів, спрямованих не лише проти традиційних торговельних партнерів, але й проти країн зі стабільною економікою, може руйнувати звичну гармонію у міжнародних розрахунках.

Зазвичай митна захистна політика веде до ревальвації національної валюти, оскільки підвищені тарифи роблять імпорт дорожчим і зменшують зовнішньоторговельний дефіцит. Але у випадку з доларом ситуація може обернутися протилежним ефектом. Наростаючий протекціонізм, змішаний із непослідовною торговельною політикою, підірває репутацію долара як “безпечного притулку”. Гроші, як відомо, люблять тишу – стабільність і відсутність несподіваних “шумів” на фінансових ринках. Зараз же політичні експерименти створюють атмосферу невизначеності, і накопичені резерви валюти можуть втратити свою привабливість, перетворившись на “фантики”.

Історичні паралелі не змушують себе чекати. Подібні заходи застосовувалися у 1930-х роках, коли спроби захисту внутрішнього ринку призводили до ізоляціоністської політики, що зрештою гальмувала економічне зростання та прискорювала депресію. Сьогодні спостерігається аналогічна динаміка: зростання торговельного дефіциту, великі обсяги емісії та зміна довіри інвесторів до долара можуть стати каталізаторами знецінення. При цьому найбільш постраждають американські споживачі – особливо бідні та представники середнього класу, яким доведеться сплачувати за товари та послуги значно вищу ціну.

Неможливо не зазначити, що долар перестає сприйматися однозначно як благородна валюта, підтримана найсильнішою економікою світу. Сучасні експерти вказують на те, що методологія вільної торгівлі, яка дозволяла Америці “фінансувати” дефіцит бюджету за рахунок міжнародних резервів, сьогодні опиняється під тиском змінених глобальних обставин. У умовах, коли світові економічні відносини зазнають глибоких трансформацій, стабільне становище долара починає розхитуватися.

Таким чином, експерименти адміністрації Трампа ризикують призвести до знецінення долара, навіть вопреки традиційним механізмам митного захисту. У умовах наростаючої невизначеності та зростаючого протекціонізму основній резервній валюті загрожує втрата колишньої сили й довіри. Головне питання залишається відкритим – наскільки швидко американська економіка та її фінансова система зуміють адаптуватися до нових реалій. Якщо довіра світової спільноти буде підірвана, наслідки зачеплять не лише США, але й глобальну фінансову стабільність, що, зрештою, позначиться на кожному споживачеві у всьому світі.

США припиняють свою військову присутність у ключовому польському центрі допомоги Україні

Командування Сухопутних військ США в Європі та Африці повідомило про переміщення особового складу і техніки з аеропорту Ясьонка в Польщі, який відіграє важливу роль у підтримці України.

Про це йдеться в повідомленні командування.

Сполучені Штати Америки передають повноваження з управління об’єктом Польщі та НАТО.

“Важлива робота з надання військової допомоги Україні через Ясьонку триватиме під керівництвом Польщі та НАТО. Ця діяльність здійснюватиметься за підтримки оптимізованої військової присутності США. Польща та її союзники підтримуватимуть надійну захисну інфраструктуру навколо цього критично важливого об’єкта”, – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що військовослужбовці та техніка Сполучених Штатів Америки будуть переміщені в інші локації на території Польщі. Ця операція була запланована заздалегідь, щоб підвищити ефективність військових операцій США.

Сполучені Штати Америки були представлені в Ясьонці від самого початку повномасштабного військового конфлікту в Україні.

Перші очні переговори зі США про копалини відбудуться наприкінці тижня – Bloomberg

У рамках широкої угоди про співпрацю в галузі видобутку корисних копалин між Сполученими Штатами Америки та Україною пройдуть консультації на рівні заступників міністрів.

Про це повідомляє “Bloomberg”, з посиланням на власні джерела.

У період з 11 по 12 квітня до Сполучених Штатів Америки вирушить делегація з нашої країни. До її складу увійдуть заступники міністрів економіки та юстиції. Мета візиту – провести технічні консультації з представниками адміністрації президента Дональда Трампа з питань, пов’язаних з угодою про корисні копалини.

Крім того, під час переговорів було залучено міжнародну юридичну компанію для надання консультацій.

Міністерство закордонних справ України підтвердило інформацію про майбутній візит, але не надало жодних подробиць. Інші джерела “Bloomberg” повідомили про це на умовах конфіденційності.

Найближчим часом українська делегація вирушить на зустріч, яка стане першим очним етапом переговорів щодо проєкту угоди, запропонованого американською стороною. Раніше, наприкінці березня, вже проводилися онлайн-консультації.

Альянс не братиме участі в переговорах між Україною та Росією – Генсек НАТО

Північноатлантичний альянс не бере участі у переговорах щодо припинення війни між Україною та Росією, тому не встановлює жодних умов чи обмежень у цьому процесі.

Про це в інтерв’ю виданню NV заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

“Ми, НАТО, не беремо участі в цих переговорах. Однак вони дійсно ведуться Сполученими Штатами спільно з представниками України та Росії. Я радий, що США активізували цей процес, і переговори тривають”, – зазначив генсек Альянсу.

За словами Рютте, НАТО не висуває «червоних ліній» під час перемовин, оскільки не є стороною переговорного процесу. Водночас він підкреслив, що Альянс поділяє мету України щодо збереження суверенітету та сталого розвитку.

“Ми не беремо участі в цьому процесі. Однак, як і всі, ми прагнемо бачити Україну процвітаючою суверенною державою, яка впевнено йде вперед. Це наша спільна мета. Мир має бути справедливим і довгим”, – наголосив він.

На думку Рютте, ініціатива у цьому діалозі наразі перебуває в руках Росії, і саме вона повинна продемонструвати готовність до реального припинення агресії.

Україна звіряє угоду про копалини з Конституцією – Сибіга

У рамках співробітництва зі США в галузі корисних копалин Україна здійснює внутрішні державні процедури та перевірки.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

За словами посадовця, найближчим часом до Сполучених Штатів Америки може прибути українська делегація для проведення додаткових переговорів.

Наразі проводиться оцінка відповідності угоди про рідкоземельні метали основному закону України.

Сибіга також підкреслив, що документ не повинен вступати в протиріччя з процесом євроінтеграції України, і цей момент було доведено до відома американських партнерів.

Як стало відомо, у процесі аналізу угоди візьме участь одна з провідних юридичних фірм, а вже 4 квітня відбудеться черговий етап переговорів у режимі онлайн.

Нові мита Трампа: новий удар по економіці України під час війни

Рішення Вашингтона запровадити безпрецедентні загороджувальні мита на імпорт сколихнуло світову економіку. 2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про нові тарифні обмеження проти майже всіх торговельних партнерів – як суперників, так і союзників. Цей крок розпалює глобальну торговельну війну, підживлює інфляційні ризики та сіє побоювання рецесії.

Оголошені Трампом мита мають універсальний характер. Вводиться базовий 10%-й тариф на всі імпортні товари до США . Крім цього, низка країн отримала ще вищі ставки: так, для Європейського Союзу мито становитиме 20%, для Японії – 24%, Південної Кореї – 25%, Тайваню – 32%. Найжорсткіше покараний Китай – сумарний тариф для китайських товарів досягне фактично понад 50% . Під торговельний «каток» потрапили і менші економіки: 46% – для В’єтнаму, 36% – для Таїланду, близько 30% – для Індонезії та Південної Африки. США не пощадили навіть деяких традиційних союзників – від Австралії до Тайваню – а також дрібні ринки (жартують, що під мита примудрилися потрапити навіть безлюдні острови в Антарктиці). Натомість кілька ізольованих від Заходу держав — таких як Росія і Білорусь — формально уникли нових тарифів, але лише тому, що і так майже нічого не постачають до США.

Під ударом опинилися стратегічні галузі. Окремим наказом Вашингтон запровадив 25% мито на всі легкові автомобілі та вантажівки іноземного виробництва , а з травня такий самий тариф пошириться і на автозапчастини. Раніше адміністрація вже підняла до 25% мита на сталь і алюміній, розширивши їх і на готові металовироби. Тепер фактично весь промисловий імпорт – від машинобудування до хімії – здорожчає на американському ринку. Винятки мінімальні: за даними Білого дому, нові тарифи не торкнуться лише товарів, яких США самі не видобувають або не виробляють (наприклад, деякі рідкісні метали, мінерали, ліки). Таким чином, Сполучені Штати поставили більшу частину світу перед фактом: умови доступу на найбільший ринок планети суттєво погіршуються.

Трамп виправдовує свою різку протекціоністську політику принципом “взаємності”. Мовляв, нові “reciprocal tariffs” покликані вирівняти умови торгівлі: усунути бар’єри, які інші країни виставляють для американських товарів. За його словами, десятиліттями США терплять несправедливу конкуренцію. Адміністрація стверджує, що високі мита повернуть виробництва і робочі місця до Америки. Популісти з обох американських партій схвально зустріли такий крок, називаючи його “історичним”. Власне, середній імпортний тариф у США тепер підскочив до 22% – рівня сторічної давнини (початку XX століття) , тож Білий дім говорить про “нову еру” економічного націоналізму.

Для України, яка і без того переживає війну та економічну кризу, нова хвиля протекціонізму у світі – додатковий виклик. З позитивного: наша держава уникнула адресних “каральних” мит від США. В рамках тарифної реформи Україні встановлено лише загальне базове мито 10% – жодних підвищених ставок, як-от 31% для Молдови чи 20% для ЄС . Як підкреслила перша віцепрем’єр-міністер – міністер економіки Юлія Свириденко, це складно, але не критично для нас . По суті, умови торгівлі з Америкою погіршаться, але не більше, ніж для більшості інших країн світу. При цьому США демонструють розуміння особливого статусу України як союзника: Київ уже заявив про намір домагатися індивідуальних преференцій, апелюючи до стратегічного партнерства, вигідного обом сторонам .

Втім, певних втрат не уникнути. Український експорт до США становить невелику частку нашого торговельного обороту (близько 2% за даними 2024 року), але він сконцентрований у чутливих галузях. Передусім це металургія: наприклад, минулого року на поставки чавуну (для американської сталеливарної промисловості) припало $363 млн, а сталевих труб – $112 млн . Тепер ця продукція обкладена додатковим 10%-м митом, до того ж на сталь вже діяв окремий тариф 25% ще з березня. Українські металурги і так працюють у складних умовах війни; нові бар’єри можуть знизити їхню конкурентоспроможність на ринку США. Так само й аграрний експорт постраждає: близько третини наших поставок у Штати – це продукти харчування та сировина АПК. Тепер українське зерно, олія чи соки коштуватимуть для американського імпортера на 10% дорожче, що ускладнить просування цієї продукції. Хоча обсяги прямих продажів до Америки невеликі, сам прецедент насторожує.

Найбільша загроза для України – непрямі ефекти торговельної війни. Європейський Союз є головним ринком для українських експортерів, тому удари по економіці ЄС боляче відгукнуться і в нас. Якщо через дії Трампа впаде європейський експорт (наприклад, німецькі автовиробники недорахуются мільярдів виторгу у США), це може сповільнити економічне зростання в Європі і знизити попит на українські товари – від металу до продовольства. Наші виробники сировини вже відчувають глобальне просідання цін: скажімо, сталь і руда дешевшають на світових ринках на очікуваннях зниження китайського попиту . Логістика та ланцюги постачання теж під тиском. Україна під час війни вимушено перебудувала свої товарні потоки через європейські кордони; тепер же глобальні перевізники можуть зіткнутися з новими заторами і витратами через перенаправлення світових потоків в обхід США.

Нові мита Дональда Трампа пролунали тривожним сигналом для всього світу. Глобальна економіка входить у зону турбулентності: старі правила більше не діють, міжнародна торгівля стає полем бою геополітики. Для України, що перебуває на передовій як у прямому, так і переносному сенсі, це випробування на міцність. Торгова війна загрожує додати ще один удар по вітчизняній економіці. У цій тривожно-аналітичній ситуації важливо зберігати холодний розум: прораховувати ризики, відстоювати національні інтереси на переговорах і водночас бути готовими негайно реагувати на виклики.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Трамп діє як спекулянт і використовує війну в Україні для наживи – Politico

Президент США розглядає ситуацію, пов’язану з війною в Україні, як шанс для отримання прибутку. Він прагне укласти з Києвом угоду про видобуток корисних копалин на вкрай невигідних для України умовах.

Про це повідомляє видання “Politico”.

Відповідно до останньої редакції договору, Сполучені Штати мають отримувати половину доходів від продажу нафти, газу, вугілля та інших вуглеводнів, що видобуваються на території України, а також майже всі доходи від продажу металів, мінералів та інших копалин.

Також Сполучені Штати Америки отримуватимуть усі роялті та доходи від видобутих копалин, доки Україна не поверне США щонайменше $100 млрд військового боргу.

Це зовсім не схоже на політику ленд-лізу, яку проводив США за часів президентства Теодора Рузвельта.

У період Другої світової війни Сполучені Штати Америки надали допомогу 38 країнам, надавши їм поставки та обладнання на суму приблизно $50 млрд. Однак у відповідь вони отримали лише близько 8 млрд.

“Нагадує нерівноправні угоди, які західні держави нав’язали Китаю в XIX столітті, ніж ленд-ліз”, – описали у статті договір, укладений між Трампом і Україною

Важливо зазначити, що ключова різниця між такими нерівноправними угодами й договором Трампа про мінеральні ресурси полягає в тому, що перші були нав’язані стороні, яка програла, а не союзнику.

“Хоча українці й обурені пропозицією про виплату репарацій з боку США, важливо зазначити, що Трамп не висуває вимоги про “військові репарації” – компенсацію за шкоду, заподіяну переможеним агресором. Натомість президент США поводиться як військовий спекулянт, аморально використовуючи ситуацію у своїх інтересах”, – зазначили у виданні.