Рубіо закликав союзників США приєднатися до кампанії з ліквідації МКС

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація Дональда Трампа має намір домогтися “ліквідації” Міжнародного кримінального суду. Вашингтон хоче залучити до цієї кампанії інші країни.

Про це повідомляє CNN.

Рубіо звинуватив МКС у діях проти США і заявив, що суд використовує проти Вашингтона інструменти міжнародного права. Конфлікт між США та судом триває ще з часів першого терміну Трампа, коли МКС намагався розслідувати можливі військові злочини американських військових в Афганістані.

Під час другого терміну Трампа США вже ввели санкції проти низки представників МКС. Причиною стали спроби суду розслідувати дії США та Ізраїлю, а також рішення, які Вашингтон вважає спрямованими проти своїх союзників.

За інформацією CNN, американська дипломатія розпочала кампанію з ізоляції суду. США закликають інші держави не визнавати юрисдикцію МКС, припинити фінансову підтримку та переглянути участь у Римському статуті.

“Використовуючи всі інструменти, які є в розпорядженні нашого уряду, працюючи разом з кожним союзником, який готовий діяти спільно з нами, ми демонтуємо МКС – цеглина за цеглиною, якщо це буде необхідно”, – заявив Рубіо.

Крім того, країни, які продовжують підтримувати МКС і водночас отримують американську допомогу, можуть зіткнутися з додатковим контролем та переглядом співпраці. Високопоставлені представники США вже проводять переговори з державами — учасницями Римського статуту, переконуючи їх відмовитися від підтримки суду.

Білий дім підтримав проект нових санкцій США проти Росії

Білий дім погодив законопроект про нові жорсткі санкції проти Росії. Про це заявив автор ініціативи, американський сенатор Ліндсі Грем.

Про це повідомляє “РБК-Україна”

За словами сенатора, тепер очікується розгляд і ухвалення документа в Конгресі США.

“Ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроекту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом”, – наголосив Грем.

Законопроєкт надає президенту США право вводити тарифи та обмеження проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ. Під ці заходи також можуть потрапити іноземні компанії та держави, які допомагають Москві обходити вже діючі санкції.

Грем заявив, що Вашингтон має намір провести консультації з країнами, які закуповують російські енергоресурси або беруть участь в обході обмежень. За словами сенатора, мета нових заходів — посилити тиск на Росію та підштовхнути її до завершення війни.

Вашингтон знову ввів обмеження проти російських нафтових компаній

США відновили дію санкцій проти російського нафтового сектору після кількох місяців тимчасових винятків. Йдеться про обмеження щодо компаній “Роснєфть” і “Лукойл”.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Послаблення було запроваджено 12 березня 2026 року на тлі кризи навколо Ормузької протоки та конфлікту в Ірані. Тоді Вашингтон зробив виняток для російських нафтових компаній, щоб не допустити різкого зростання світових цін на паливо.

Пізніше термін дії цих винятків кілька разів продовжували. Завдяки цьому російські компанії тимчасово могли працювати в умовах м’якшого режиму санкцій.

За оцінкою S&P Global, за період з 12 березня по 17 червня Росія отримала додаткові доходи приблизно на 2 млрд доларів через відсутність частини обмежень.

Наразі режим санкцій проти російського нафтового сектору знову відновлено. Це означає повернення тиску на ключові компанії, які залишаються важливим джерелом доходів для російського бюджету.

Тулсі Габбард перед звільненням оприлюднила звіт про біолабораторії в Україні

Директор Національної розвідки США Тулсі Габбард, яка має залишити посаду наприкінці червня, оприлюднила звіт про мережу біологічних лабораторій, що фінансуються Вашингтоном у різних країнах, зокрема в Україні.

Документ опублікований на сайті Директора національної розвідки США (DNI).

За її словами, йдеться про понад 120 лабораторій у більш ніж 30 державах. Габбард стверджує, що частина таких об’єктів могла працювати з небезпечними патогенами за умови недостатнього рівня контролю та прозорості.

В опублікованому документі окремо згадується Національний науковий центр “Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини” у Харкові. У звіті йдеться, що установа, ймовірно, могла містити небезпечні патогени і залишалася вразливою через бойові дії.

Габбард також звинуватила представників адміністрації Джо Байдена в приховуванні інформації про такі програми від американців. При цьому український Центр стратегічних комунікацій раніше заявляв, що тези про “секретні американські біолабораторії” в Україні просуває російська пропаганда.

У Києві наголошували, що співпраця зі США стосувалася модернізації лабораторій, біобезпеки та запобігання поширенню небезпечних захворювань, а відповідні документи та угоди знаходяться у відкритому доступі.

SIPRI заявив про нову гонку ядерних озброєнь у світі

Дев’ять держав, що володіють ядерною зброєю, у 2025 році продовжили модернізувати та розширювати свої арсенали.

Про це йдеться у щорічній доповіді Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Йдеться про США, Росію, Велику Британію, Францію, Китай, Індію, Пакистан, КНДР та Ізраїль. За даними SIPRI, більшість цих країн розгорнули нові ядерні або здатні нести ядерний заряд системи озброєння.

Станом на січень 2026 року загальний світовий запас ядерних боєголовок оцінювався приблизно в 12 187 одиниць. З них близько 9 745 перебували в арсеналах для можливого застосування, а приблизно 4 012 були розміщені на ракетах і літаках.

Від 2 100 до 2 200 боєголовок перебували у стані високої бойової готовності на балістичних ракетах. Майже всі вони належать Росії та США.

Експерти SIPRI вважають, що період скорочення зброї масового ураження після холодної війни фактично завершився. За їхньою оцінкою, ядерні держави дедалі частіше ігнорують зобов’язання щодо роззброєння та прискорюють оновлення своїх арсеналів.

Вашингтон розглядає новий пакет військової допомоги Києву на $400 млн

За словами держсекретаря Марко Рубіо, США можуть надати Україні черговий пакет військової підтримки на суму 400 млн доларів.

Про це повідомляє Reuters.

За словами Рубіо, необхідні кошти вже були затверджені американським Конгресом. При цьому деталі майбутнього пакету, включаючи перелік озброєння та обладнання, поки що не називаються.
Одночасно Палата представників США продовжує розглядати ініціативу, пов’язану з подальшою військовою допомогою Україні та новими санкційними заходами проти Росії.

У разі ухвалення нових рішень американська підтримка Києва може бути розширена, а санкційний тиск на Москву — посилений.

У МЗС України спростували повідомлення про виїзд посольства США з Києва

Міністерство закордонних справ України заявило, що інформація про виїзд посольства США з Києва не відповідає дійсності.

Так у відомстві відреагували на слова глави дипломатії Євросоюзу Каї Каллас, яка раніше припустила, що американські дипломати покинули українську столицю через погрози Росії.

Каллас під час неформальної зустрічі глав МЗС країн ЄС заявила, що, за її даними, всі європейські посольства продовжують працювати в Києві, тоді як США нібито виїхали. Вона пов’язала це з російськими заявами про можливі нові удари по українській столиці.

Представник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам спростував ці відомості. За його словами, американське дипломатичне представництво залишається в Києві і продовжує роботу. Саме посольство США також не повідомляло про зміну режиму роботи або евакуацію персоналу.

“Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності”, — заявив Георгій Тихий.

Приводом для обговорення стали нещодавні погрози Росії на адресу Києва та іноземних представництв. Низка європейських країн уже заявила, що їхні дипломати залишаються в українській столиці, незважаючи на заяви Москви та можливу загрозу нових атак.

США не підписали заяву країн ООН із засудженням російських погроз іноземцям у Києві

Майже 50 країн — членів ООН підписали спільну заяву із засудженням російських погроз на адресу дипломатичних установ і посольств у Києві. Серед підписантів — європейські держави, Японія, Південна Корея та інші країни. США документ не підтримали.

Про це повідомляє “France 24”.

“Ми також засуджуємо нещодавні погрози Росії на адресу дипломатичних установ та посольств у Києві. Це те, чого ми не можемо прийняти”, — йдеться у спільній заяві, оприлюдненій представником України в ООН Андрієм Мельником.

На ситуацію також відреагував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш: він заявив, що глибоко стурбований заявами Росії про намір завдавати послідовних і систематичних ударів по українських оборонних підприємствах у Києві, а також по центрах прийняття рішень і командних пунктах.

Раніше МЗС Росії заявило про початок “системних ударів” по об’єктах, пов’язаних з проектуванням, виробництвом і застосуванням безпілотників, а також по “центрах прийняття рішень” у Києві. Російське відомство також закликало іноземців “якнайшвидше покинути” українську столицю.

На тлі цих заяв представники Євросоюзу повідомили, що дипломати не мають наміру евакуюватися з Києва.

Сенатори обох партій США закликають пришвидшити надання допомоги Україні

Група сенаторів від обох партій закликала Пентагон негайно виділити 600 млн доларів на військову допомогу. З цієї суми 400 млн призначені для ЗСУ в рамках програми USAI. Решта 200 млн підуть на підтримку Естонії, Латвії та Литви.

Про це повідомляє “Associated Press”.

Пентагон не встиг надати план витрат до встановленого терміну — 15 травня. Сенатори висловлюють занепокоєння тим, що затримки у підтримці України на четвертому році конфлікту послаблюють можливості Заходу щодо стримування Росії.

Звернення було ініційовано та підписано демократами Діком Дурбіном, Майклом Беннеттом і Кетрін Кортес Масто, а також республіканцями Чаком Грассі, Кевіном Крамером і Томом Тіллісом.

У документі підкреслюється, що протягом чотирьох років український народ демонструє видатну стійкість у боротьбі з російським вторгненням. Проте військовим ЗСУ вкрай необхідна і цілком виправдана додаткова підтримка з боку США.

Понад три тижні тому міністр оборони, виступаючи в Конгресі, заявив, що кошти для України вже “розморожено” і що сенаторам найближчим часом буде представлено детальний план їх використання. Однак оборонне відомство не виконало цю обіцянку, не вклавшись у встановлений термін — 15 травня.

Політики зазначили, що будь-яке зволікання з боку Пентагону, особливо на тлі чуток про можливе скорочення американської військової присутності в Балтійському регіоні, значно знижує здатність Заходу стримувати російську агресію.

Допомогу в розмірі 400 млн доларів передбачено в рамках програми USAI на фінансування виробництва та закупівлі нового озброєння для України на американських військових заводах. Закон про національну оборону затвердив це фінансування в грудні 2025 року.