Україна пропонує взаємне припинення ударів по аеропортах за посередництва Європи

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна звернулася до Європи з проханням допомогти укласти з Росією угоду про припинення взаємних ударів по аеропортах.

Про це глава МЗС України повідомив виданню “Politico”.

“Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо вирішити або досягти так званого припинення вогню по аеропортах”, – сказав Сибіга.

Міністр вважає, що Росія може бути зацікавлена в такій угоді, оскільки ключові російські транспортні вузли, такі як Шереметьєво в Москві та Пулково в Санкт-Петербурзі, дедалі частіше зазнають атак українських далекобійних ракет і дронів.

Київ не вимагає від Європи, щоб вона заміняла Вашингтон у міжнародних справах. За словами Сибіги, всі дії Європи повинні сприяти зміцненню дипломатичних зусиль під керівництвом США і не створювати альтернативних напрямків — “це має бути додатковим напрямком”.

Пропозиція Сибіги з’явилася на тлі заяв низки європейських лідерів про необхідність більш активної участі континенту в дипломатії щодо питання України.

Навіщо витрачати дрони на “велику стіну” — Мадьяр

Командувач Силами безпілотних систем Роберт Бровді (Мадьяр) вважає, що 9 травня українським військовим краще атакувати регіони Росії, а не Москву, де посилено протиповітряну оборону.

Про це він заявив в інтерв’ю для “Guardian”.

Мадьяр зазначив, що символічна атака на Красній площі під час параду на честь Дня Перемоги приверне увагу світових ЗМІ. Однак він вважає, що Україна зможе завдати удару там, де російська система ППО менш ефективна.

“Навіщо витрачати дрони на “велику стіну”? Якщо ви завдаєте удару по енергетичному сектору або військових об’єктах, це найкращий удар — на периферії”, — сказав він.

У Росії тимчасово закрили 13 аеропортів після атаки безпілотників

Вранці 8 травня на півдні Росії тимчасово закрили 13 аеропортів. Причиною став інцидент із дроном, який влучив в адміністративну будівлю “Аеронавігації” в Ростові-на-Дону.

Про це повідомляють російські пропагандисти.

У Мінтрансі Росії повідомили, що співробітники перебувають у безпеці, а технічні фахівці проводять перевірку справності обладнання на об’єкті “Аеронавігація”.

Авіакомпанії вносять зміни до розкладу рейсів у зв’язку з новими правилами управління повітряним рухом.

Наразі призупинено роботу аеропортів в Астрахані, Владикавказі, Волгограді, Геленджику, Грозному, Краснодарі, Махачкалі, Магасі, Мінеральних Водах, Нальчику, Сочі, Ставрополі та Елісті.

Дрони ЗСУ завдали удару на відстані 700 км від кордону

ЗСУ атакували нафтовий об’єкт у Ярославлі, який розташований за понад 700 кілометрів від кордону України.

Президент Зеленський повідомив про удар у своєму зверненні вранці 8 травня.

За його словами, ціллю атаки став стратегічно важливий нафтовий об’єкт, який суттєво підтримував фінансування російської військової кампанії. Операція була здійснена Збройними Силами України у співпраці з військовою розвідкою.

“Українські далекобійні санкції продовжили діяти у відповідь на російські удари по наших містах і селах. Росія має обрати справжній мир, і лише сильний тиск це забезпечить”, — написав Зеленський у Telegram.

До 7:00 ранку 8 травня українські сили зафіксували понад 140 випадків обстрілу передових позицій. Водночас над прифронтовими районами тривало активне переміщення розвідувальних дронів.

“Усе це чітко свідчить про те, що з російської сторони навіть імітаційної спроби припинити вогонь на фронті не було”, — зазначив Зеленський і додав, що Україна діятиме дзеркально.

Безпілотники атакували Москву та Самару за кілька днів до параду 9 травня

У ніч на 4 травня в Росії зафіксували атаку безпілотників. Один із БПЛА влучив у будівлю на вулиці Мосфільмовській на заході Москви. Дрони також помітили в небі над Самарою.

Про це пишуть російські ЗМІ.

У Москві на місце події прибули екстрені служби, прилеглі вулиці перекрили. За даними російського Telegram-каналу Shot, вибух у Москві пролунав близько першої години ночі. Безпілотник влучив у елітний житловий комплекс “Будинок на вулиці Мосфільмовській”. У мережі з’явилися фотографії пошкодженої будівлі.

Мер Москви Сергій Собянін підтвердив атаку і повідомив, що, за попередніми даними, постраждалих немає.

За даними моніторингових каналів, БПЛА, що впав вночі в Москві, виявився ударним дроном типу FP-1.

“Це перша зафіксована присутність українських ударних дронів у безпосередній близькості від Кремля за дуже тривалий час (…) Підготовка до параду йде повним ходом”, — йдеться в повідомленні.

FP-1 — український далекобійний ударний дрон-камікадзе, розроблений компанією Fire Point. Він був вперше представлений у травні 2025 року. Такий БПЛА призначений для ураження стратегічних цілей у глибокому тилу, здатний долати до 1600 км і нести бойову частину масою до 113 кг.

Згідно з інформацією у матеріалі, українські БПЛА маневрували над Москвою на надзвичайно низьких висотах. Атака сталася за п’ять днів до запланованого параду 9 травня на Червоній площі.

Тієї ж ночі безпілотники фіксували над Самарою. Жителі міста зняли на відео проліт дрона. Приблизно за три кілометри від місця зйомки знаходиться територія колишньої військової частини.

“У Самарській області діє режим “Килим”. Закрито повітряний простір на всіх висотах”, — написав місцевий губернатор.

Через українські удари нафтопереробка в Росії знизилася до показників 2009 року

З початку квітня Україна атакувала об’єкти нафтопереробної промисловості щонайменше дев’ять разів. Ці удари призвели до зниження середнього обсягу нафтопереробки в Росії до рівня 2009 року.

Агенція “Bloomberg” повідомила про це з посиланням на власні джерела.

За даними офіційних заяв обох сторін, у квітні Збройні сили України здійснили щонайменше 21 атаку на нафтопереробні заводи, морські об’єкти та інфраструктуру нафтопроводів. З цих ударів дев’ять були спрямовані на нафтопереробні підприємства, що є рекордним показником з початку року.

В результаті ударів середній рівень переробки нафти знизився до 4,69 млн барелів на день. Це найменший показник з грудня 2009 року.

За інформацією “Bloomberg”, у квітні Україна відновила тактику, що застосовувалася наприкінці 2025 року, зосередивши удари на окремих нафтопереробних підприємствах. Цей метод дозволяє досягти максимальної шкоди, ускладнюючи їхнє швидке відновлення.

Україна також посилила удари по нафтопроводах, вивівши з ладу щонайменше п’ять станцій перекачування нафти. Російська трубопровідна мережа, найдовша у світі та створена в епоху Холодної війни, виявилася досить стійкою до атак. Завдяки цьому противнику вдалося перенаправити потоки нафти в обхід пошкоджених ділянок, і на даний момент ці удари не мали істотного впливу на внутрішні поставки.

ВМС України повідомили про ураження катерів у Керченській протоці

У ніч на 30 квітня українські військово-морські сили завдали удару по російських катерах, які забезпечували охорону Керченського мосту, що з’єднує Краснодарський край Росії з анексованим Кримом.

Про це повідомили у ВМС.

У районі Керченської протоки стався інцидент, під час якого були атаковані та пошкоджені патрульний сторожовий катер ФСБ “Соболь” і катер протидиверсійного призначення “Грачонок”. Повідомляється, що російська сторона зазнала “безвозвратних і санітарних втрат”, тобто є загиблі та поранені. Також у відкритому доступі з’явилося відео, на якому зафіксовано ураження цих катерів.

Росія поки що не відреагувала на заяви Києва. “Соболь” і “Грачонок” — це назви проектів (типів) катерів, а не окремих суден. У Чорноморському флоті Росії експлуатується кілька катерів цих типів.

Рух по Керченському мосту призупинено з ночі. Причини перекриття офіційно не оголошуються.​​​​

У Нижегородській області дрони атакували завод вибухових речовин

У Дзержинську Нижегородської області Росії стався наліт дронів на завод вибухових речовин імені Свердлова.

Про це повідомляють місцеві жителі.

Вночі проти 30 квітня мешканці Дзержинська стали свідками вибухів та атаки на місцевий завод, що виробляє вибухові речовини. Фахівці ASTRA вивчили відеозаписи, надані очевидцями. На кадрах, знятих за 2,5 км від заводу в Комсомольському мікрорайоні, видно дим, що піднімається з боку підприємства. Однак через брак інформації встановити, що саме загорілося після атаки, неможливо.

ФКП “Завод імені Я. М. Свердлова” — це велике підприємство, розташоване в місті Дзержинську Нижегородської області, яке відіграє ключову роль в оборонній промисловості Росії. Завод, що входить до військово-промислового комплексу країни, спеціалізується на виробництві вибухових речовин і має понад столітню історію. Він є одним із провідних виробників у цій галузі та має величезне значення для промисловості Росії.

Завод потрапив під санкції України через підтримку дій, що загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності країни. 23 червня 2023 року підприємство було включено до санкційного списку Євросоюзу. Також завод перебуває під санкціями США, Великої Британії, Японії та Швейцарії.

Україна завдає ударів дедалі глибше в тил Росії – ISW

Українські війська вміло використовують вразливі місця в російській системі ППО, що дає змогу атакувати важливі об’єкти далеко від лінії фронту.

Про це йдеться в новому звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).

Експерти вважають, що російська система протиповітряної оборони перевантажена. Її ресурси розподілені по великій території, що створює вразливості, якими користується Україна. Атаки на ворога стають дедалі більш далекими та інтенсивними.

У ніч проти 26 квітня зазнав атаки нафтопереробний завод у Ярославлі, який є одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії. На заводі сталася пожежа, і, судячи з усього, були пошкоджені важливі технологічні установки.

У Севастополі, що перебуває під тимчасовою окупацією, в результаті ударів було пошкоджено військові кораблі, радіолокаційне обладнання та інфраструктуру аеродрому Бельбек.

Росія офіційно підтвердила масштаб атаки, зазначивши участь десятків безпілотників.

Експерти підкреслюють, що з березня поточного року Україна помітно посилила активність у проведенні ударів на далекі відстані. За останні кілька тижнів було зафіксовано щонайменше десять атак на об’єкти нафтогазової інфраструктури Росії. Ці удари охоплюють дедалі віддаленіші території, включаючи Челябінськ, який знаходиться на відстані понад 1800 км від кордону з Україною.

Головним викликом для системи оборони Росії є величезні розміри країни та велика кількість потенційних цілей.

ISW зазначає, що системи протиповітряної оборони РФ змушені одночасно захищати фронт, тил і критично важливі об’єкти інфраструктури. Це призводить до того, що масове використання безпілотників ускладнює їх перехоплення, оскільки наявних ресурсів недостатньо для ефективного захисту всіх ключових цілей.

В умовах зростання внутрішнього виробництва безпілотних літальних апаратів Україна, судячи з усього, продовжуватиме нарощувати активність у цій сфері.

За прогнозами фахівців, частота нападів зросте, удари будуть наноситися по дедалі більш значущих економічних і військових об’єктах, що призведе до подальшого ослаблення російської системи ППО.