Війна між РФ та Україною може незабаром закінчитися через вичерпання всіх важливих ресурсів – Кущ

Війна Росії проти України наближається до завершення через вичерпання потенціалу для її ведення, зокрема через трикратне скорочення іноземної фінансової підтримки.

Про це заявив економіст Олексій Кущ в інтерв’ю журналісту Юрію Романенку.

Він зазначає, що спостерігає посилення системних деструктивних процесів в економіці та зовнішній політиці. На його думку, у сторін конфлікту вичерпуються фінансові, демографічні, ментальні та інфраструктурні ресурси.

Кущ підкреслює, що Київ усвідомлює критичну ситуацію і опиниться перед вибором: шукати шляхи припинення бойових дій або допустити крах усієї політичної системи.

Експерт попереджає про неминучий перехід національної економіки в рецесію та вказує на значне падіння обсягів західної допомоги.

За його інформацією, пряма допомога союзників скоротилася з 40-50 млрд дол на рік до 30 млрд дол на два роки, тобто по 15 млрд дол щорічно. Це спричинило дефіцит бюджету в розмірі 27 млрд дол у поточному періоді, який прогнозувався ще на початку 2026 року.

Український економіст вважає, що аналогічний дефіцит коштів очікується й у 2027 році, що загалом становитиме 50 млрд дол дефіциту.

Через атаки РФ та погіршення погоди у семи областях України сталися відключення світла

Вранці 22 вересня ворожі атаки із застосуванням БПЛА та артилерії спричинили нові відключення електроенергії для споживачів у семи областях України.

Про це повідомляє НЕК “Укренерго” у Facebook.

У зону відключень потрапили Київська, Дніпропетровська, Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Чернігівська та Сумська області. У тих місцях, де дозволяє ситуація з безпекою, аварійні бригади вже приступили до ремонту.

При цьому в компанії уточнили, що в Київському, Дніпропетровському та Чернігівському регіонах частина мешканців залишилася без світла ще й через зливи та вітер.

За даними “Укренерго”, станом на 9:30 вівторка рівень споживання енергії в країні виявився на 4,5% вищим за показники попередньої доби.

Енергетики пов’язують зростання навантаження з високою хмарністю та дощами в більшості регіонів, через що значно знизилася продуктивність домашніх сонячних електростанцій.

У зв’язку з цим громадян просять розумно та економно витрачати електроенергію в період з 10:00 до 22:00.

Окупанти ввели комендантський режим біля кордону з Естонією: що це означає

Російська влада ввела комендантський режим у Кінгісеппському та Сланцевському районах Ленінградської області, що межують з Естонією. Спеціальні обмеження на пересування та перебування громадян у прикордонній смузі триватимуть до 26 вересня.

Про це повідомляє естонська телерадіокомпанія ERR.

Там уточнили, що заходи безпеки терміном на 10 днів запровадила Федеральна служба безпеки країни-агресора.

Нові приписи забороняють рух плавзасобів по річці Нарва на південь від Нарвського водосховища, а також перебування людей на її російському узбережжі. У темну пору доби громадянам заборонено перебувати поза населеними пунктами, крім того, під заборону потрапило полювання в межах п’ятикілометрової зони.

Москва називає офіційною причиною посилення контролю посилення охорони кордонів, хоча напередодні естонські служби затримали людину, яка незаконно перетнула кордон з боку Росії.

Співробітник прикордонної служби Естонії Андріс Вільцин пояснив, що такі кроки з боку Кремля не є типовими, але й безпрецедентними їх вважати не можна.

Він запевнив, що естонські правоохоронці стежать за ситуацією на території РФ і готові оперативно реагувати на будь-які інциденти.

Глава Міністерства внутрішніх справ Естонії Ігор Таро підкреслив, що поточні зміни не становлять загрози для безпеки Таллінна, а поточні оцінки ризиків залишаються незмінними.

Зеленський прибув до Нью-Йорка на сесію ООН та зустріч із Трампом: з ким ще відбудуться переговори

Президент України Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою Зеленською та групою дипломатів прилетів до Нью-Йорка для участі в 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН та проведення низки переговорів.

Про це він повідомив у своїх соцмережах.

У графіку Зеленського передбачено близько 20 зустрічей, зокрема годинну бесіду з американським лідером Дональдом Трампом у Білому домі, яка розпочнеться о 20:15 за київським часом.

Також заплановані зустрічі з європейськими керівниками, конгресменами, сенаторами США, очільниками міжнародних структур, корпорацій та аналітичних центрів.

Глава держави має намір підписати оборонну угоду Drone Deal для посилення ППО та залучення фінансів задля деескалації та захисту громадян.

Крім того, у Нью-Йорку відбудеться саміт “Кримської платформи” на високому рівні.

Тим часом перша леді України проведе зустрічі з дружиною прем’єр-міністра Великої Британії, президентом Світового банку та філантропами, а також виступить у Колумбійському університеті та на майданчику ООН.

Журналісти Reuters з’ясували, що дорогою до США український лідер зустрівся з директором ЦРУ Джоном Реткліффом під час дозаправки літака в Ірландії. Імовірно, між ними також могла відбутися розмова.

Качинський звинуватив Україну у спробі втягнути Польщу у війну з Росією

Лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський виступив із різкими заявами на адресу України, стверджуючи, що у 2022 році Київ нібито намагався домогтися прямого втягнення Польщі у війну з Росією.

За його словами, українська сторона розраховувала на дії Варшави, які польське керівництво вважало неприйнятними.

Качинський пішов далі й заявив, що в Києві обговорювали навіть варіант створення з Польщею “єдиної держави”. З цим припущенням політик пов’язав виступ Володимира Зеленського в польському Сеймі.

За версією Качинського, українське керівництво в перші місяці повномасштабного вторгнення могло переоцінювати військові можливості Польщі та розраховувати на її членство в НАТО. Він підкреслив, що польська армія на той момент не була готова безпосередньо вступити у війну.

Незважаючи на ці звинувачення, Качинський визнав, що Варшава та Київ у той період продовжували взаємодіяти й у більшості спірних ситуацій знаходили компроміс.

Чому у світі бракує дизелю і що це означає для України

Світовий ринок дизельного пального опинився під одночасним тиском перебоїв морських перевезень і скорочення виробництва на нафтопереробних заводах. Запаси, які допомагали компенсувати втрату постачань, зменшуються. У результаті дорожчає не лише заправка автомобіля: додаткові витрати отримують перевізники, аграрії та підприємства, а через них – споживачі товарів і послуг.

Коротко: чому виникла проблема з дизелем

Нинішня криза має кілька причин, які посилюють одна одну:

  1. Перебої на Близькому Сході. Війна та обмеження судноплавства ускладнили вивезення нафти й готового пального.
  2. Скорочення російських постачань. Пошкодження нафтопереробної інфраструктури та експортні обмеження зменшили доступні для інших країн обсяги.
  3. Обмежені можливості інших заводів. Наростити виробництво дизелю швидко й у потрібному обсязі виявилося складно.
  4. Низькі запаси. Ринок має менше резервів, якими можна перекрити затримку танкера або зупинку підприємства.
  5. Сезонне навантаження. Осінні польові роботи, ремонти НПЗ і наближення опалювального сезону додатково загострюють ситуацію.

Чому наявність нафти не гарантує достатньої кількості дизелю

Між видобутком нафти та продажем пального на АЗС є кілька окремих етапів. Сировину потрібно доставити на завод, переробити, довести продукт до необхідних характеристик, а потім перевезти його до споживача. Проблема на будь-якому з цих етапів може обмежити пропозицію.

Нафтопереробний завод виробляє одразу кілька продуктів: бензин, дизель, авіаційне пальне та інші. Він не може довільно перетворити весь обсяг нафти на дизель лише тому, що той подорожчав.

Як пояснює Управління енергетичної інформації США – EIA, можливості змінювати співвідношення продуктів переробки обмежені. Саме тому ціни на різні види пального можуть рухатися неоднаково навіть за однакової вартості сировини.

Звідси й головна особливість нинішньої ситуації: збільшення видобутку нафти саме по собі не усуває нестачу готового дизелю, якщо бракує доступної переробки або можливостей доставки.

Як війна на Близькому Сході вплинула на постачання

Країни Перської затоки постачають на світовий ринок і нафту, і нафтопродукти. Тому порушення роботи морських маршрутів б’є відразу по двох ланках: покупці недоотримують готове пальне, а частина закордонних заводів — сировину для його виробництва.

За вересневим звітом Міжнародного енергетичного агентства, у серпні чистий експорт дизелю та газойлю з країн Перської затоки становив близько 390 тисяч барелів на добу – лише трохи більше чверті довоєнного рівня. Прохід через Ормузьку протоку залишався суттєво обмеженим.

Сукупне скорочення чистого експорту дизелю та газойлю з регіону й Росії у серпні становило 1,6 млн барелів на добу порівняно з лютим. Це показує, чому втрату постачань складно компенсувати одним альтернативним джерелом.

Яку роль відіграють російські НПЗ та експортні обмеження

Удари по російській нафтопереробній інфраструктурі в межах війни Росії проти України скорочують можливості виробництва й відвантаження пального. Додатковий вплив мають рішення Москви обмежувати експорт для забезпечення власного ринку.

S&P Global у матеріалі від 16 вересня повідомляла про продовження російської заборони на експорт дизелю до кінця жовтня. Видання також описувало новий тиск на європейський ринок після зупинки саудівського нафтопроводу East–West, який допомагав обходити Ормузьку протоку.

Коли звичний постачальник скорочує продажі, його покупці шукають заміну. Вони починають конкурувати за партії пального, на які вже розраховували інші країни. Так регіональний збій передається міжнародному ринку.

Тому пояснювати всю дизельну кризу лише атаками на російські заводи некоректно: одночасно діють масштабні перебої на Близькому Сході та обмеження інших ланок постачання.

Чому інші країни не можуть швидко закрити нестачу

Для збільшення випуску потрібні справні установки, сировина, персонал і вільні виробничі потужності. Якщо завод уже працює майже на межі, висока ціна дизелю не створить додаткову установку за кілька днів.

За даними EIA, оприлюдненими 18 вересня, завантаження американських НПЗ за тиждень, що завершився 11 вересня, становило 97%. Тобто один із головних альтернативних постачальників уже використовував переважну частину своїх можливостей.

Зростання американського експорту допомагає закордонним покупцям, але водночас посилює конкуренцію за пальне всередині США. Це пояснює, чому навіть велика країна-виробник не захищена від глобального подорожчання.

Запаси дозволяють пережити тимчасову зупинку заводу або затримку постачання без негайного дефіциту для споживачів. Але якщо ними місяцями компенсують нестачу виробництва, можливостей для наступного такого маневру стає менше.

За повідомленням Reuters від 21 вересня, липневі запаси дизелю у торговельно-складському вузлі Амстердам — Роттердам – Антверпен були на 16% нижчими за середній рівень останніх п’яти років. Агентство наводило дані Insights Global.

За таких умов нові перебої важче перекрити резервами. Покупці активніше змагаються за доступні обсяги, а ринок сильніше реагує на повідомлення про аварії, атаки чи обмеження експорту.

Чому восени та взимку ризики зростають

Восени потреба в дизелі збільшується через збирання врожаю та перевезення сільськогосподарської продукції. Одночасно частина нафтопереробних заводів проходить сезонне технічне обслуговування.

У холодний період додається попит на опалювальне паливо. Воно належить до близького до дизелю сегмента нафтопродуктів, тому зростання його споживання може впливати й на дизельний ринок. Цей зв’язок окремо пояснює EIA у матеріалі про чинники формування цін.

Сезонність не створила нинішню кризу, але вона накладається на вже скорочені постачання та низькі резерви.

Дизель використовується далеко за межами легкових автомобілів. Через вантажні перевезення, аграрне виробництво та роботу техніки його подорожчання може поступово передаватися вартості інших товарів і послуг.

Сфера Можливий наслідок
Вантажні перевезення Зростання витрат на доставку сировини, продуктів і готових товарів.
Сільське господарство Дорожча робота тракторів, комбайнів та перевезення врожаю.
Будівництво Додаткові витрати на спецтехніку й транспортування матеріалів.
Резервне електропостачання Зростання вартості роботи дизельних генераторів.

Це не означає, що всі ціни зростатимуть на однаковий відсоток. Наслідки залежать від частки пального у витратах конкретного бізнесу, умов контрактів і конкуренції.

Що це означає для України

Для українського ринку важливі і міжнародні ціни, і доступність маршрутів імпорту. Якщо ресурс на одному напрямку дорожчає або його складніше доставляти, постачальники змушені перебудовувати закупівлі.

За дослідженням Консалтингової групи “А-95” від 7 вересня, у серпні Україна імпортувала 588 тисяч тонн дизпального. Це на 10% менше, ніж у серпні 2025 року. Водночас за січень – серпень імпорт зріс на 7%, до 4,2 млн тонн.

Змінилася й логістика: через західний напрямок надійшло 67% серпневого імпорту проти 50% роком раніше. Частка південного напрямку скоротилася до 33%. В “А-95” пояснювали переорієнтацію різницею європейських котирувань, воєнними ризиками та дорожчою доставкою на півдні.

Ці дані показують, що система постачання адаптується, але не усувають ризику нових перебоїв. Водночас із самого факту світової кризи не можна робити висновок про неминуче зникнення дизелю на українських АЗС. Для такого прогнозу потрібні актуальні дані про внутрішні запаси, споживання та майбутні поставки.

Коли ситуація може поліпшитися

Для стійкого послаблення кризи мають відновитися морські перевезення, виробництво на пошкоджених або обмежених у роботі заводах і регулярні експортні потоки. Після цього потрібен час, щоб поповнити запаси.

У вересневому короткостроковому прогнозі EIA передбачалося, що американські запаси дистилятного пального залишатимуться нижчими за мінімальні сезонні рівні 2021-2025 років до кінця 2026-го та протягом більшої частини 2027 року. Агентство також очікувало, що перебої російської переробки впливатимуть на світовий ринок у першому півріччі 2027-го.

Це прогноз за певних припущень, а не встановлена дата завершення кризи. Швидше відновлення постачань може полегшити ситуацію, а нові атаки чи затримки перевезень – продовжити її.

Найважливішими ознаками поліпшення будуть збільшення доступних обсягів готового пального, стабільні поставки та відновлення запасів. Самого зниження ціни на нафту для цього недостатньо.

Українські захисники вразили комплекс “Небо-М” у Ростовській області

Українські військові знищили мобільний радіолокаційний комплекс “Небо-М” поблизу військового аеродрому Міллерово у Ростовській області РФ.

Про це повідомляє Угрупування Об’єднаних сил у соціальній мережі Facebook.

Спільну операцію провели бійці 429-ї бригади “АХІЛЛЕС” та 43-ї окремої артилерійської бригади. Вони уточнили, що з цього російського аеродрому окупанти здійснюють регулярні запуски ударних безпілотників “Шахед”.

Станція вартістю близько 100 млн дол розташовувалася на відстані приблизно 175 км від лінії фронту. Як видно на оприлюднених кадрах, об’єкт було знищено ударом українського баражуючого боєприпасу RAM-2X.

У результаті ураження ворожа армія втратила можливість своєчасно виявляти українські повітряні цілі на цьому напрямку.

На Київщині українець відкрив вогонь по людях біля дитячого майданчика: двоє поранених

У Василькові Київської області 32-річний місцевий мешканець влаштував стрілянину з травматичної зброї біля дитячого майданчика, в результаті чого поранення отримали двоє людей.

Про це повідомила Нацполіція області.

За даними слідчих, фігурант підійшов до групи відпочивальників, почав нецензурно висловлюватися та робити їм зауваження.

Коли один із громадян спробував наблизитися, нападник двічі вдарив його кулаком в обличчя, після чого дістав із сумки пістолет для відстрілу гумових куль і зробив щонайменше 10 пострілів у бік двох чоловіків.

Постраждалі віком 42 та 30 років отримали непроникаючі вогнепальні поранення та були госпіталізовані.

Оперативники карного розшуку спільно з поліцейськими встановили особу стрільця та затримали його. Під час обшуку в його квартирі вилучено речові докази. Зловмиснику повідомили про підозру в хуліганстві із застосуванням зброї.

На Карпатському форумі країни С8 сформували 50 проєктів на суму понад 1 млрд євро

Під час Карпатського економічного форуму учасники сформували 50 інвестиційних та торговельних проєктів, загальна вартість яких перевищує 1 млрд євро.

Про це поінформував прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соцмережах.

Він уточнив, що ініціативи охоплюють усі держави альянсу С8 і стосуються нафтогазового сектору, енергетики, інфраструктури та культури.

Глава Кабміну наголосив, що Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Чехія, Австрія та Сербія разом створюють економіку, об’єднану спільними транспортними маршрутами, виробничими ланцюгами та міжрегіональними зв’язками.

За словами Корецького, новий формат зосередиться на розвитку взаємної торгівлі, залученні великого капіталу через створення єдиних регіональних платформ, а також на участі всіх країн С8 у відновленні України.