Європі не вистачає сил для підтримки України на переговорах про мир – The Times

Європейські держави виявляються не в силах повноцінно підтримати Україну на мирних переговорах.

Про це пише видання The Times.

Відомо, що напередодні віцепрезидент США Джей Ді Венс фактично закликав європейців узяти на себе вагомішу частку фінансового тягаря в питанні допомоги Києву в протистоянні Москві.

Але, на думку автора, Брюссель не має достатніх ресурсів, щоб допомогти ЗСУ домогтися вигідних умов мирної угоди або проконтролювати дотримання режиму тиші.

Так, наприклад, у “коаліції охочих” очікування щодо введення 64 тисяч військових на територію України виглядають “занадто оптимістично”. Це значно менше за 200 тисяч військовослужбовців, які, за попередніми оцінками президента Володимира Зеленського, необхідні для надійного миру та запобігання новому удару з боку РФ після підписання перемир’я.

При цьому, якщо говорити про фінанси, Європа, згідно зі свіжими даними Кільського інституту, у червні обійшла США і стала головним донором української підтримки.

Проте в статті йдеться, що дипломатичні ініціативи ЄС хоч і масштабні, але без серйозної військової складової ризикують залишитися лише символічними.

Як пише газета, доля територіальної цілісності України безпосередньо залежить від того, наскільки Вашингтон буде готовий і далі постачати ЗСУ зброєю, відправляти військових і демонструвати політичну рішучість.

У Білорусь приїхали сотні військових РФ для навчань: Україна стежить за ситуацією – Демченко

До Білорусі для участі у спільних навчаннях прибули сотні російських окупантів і кілька десятків одиниць техніки агресора.

Про це розповів представник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі телемарафону.

За його словами, в цей самий час Мінськ направив частину своїх підрозділів до Росії для участі в тих самих навчаннях – там також розгорнуто тренувальні майданчики.

Українська розвідка, як стверджує Демченко, уважно відстежує будь-які переміщення ворожих військ і техніки в Білорусі.

Представник ДПСУ зазначив, що розвідники з Міноборони та Держприкордонслужби постійно моніторять, чи прибувають нові підрозділи загарбників до Білорусі, щоб розуміти можливий масштаб їхньої участі у спільних маневрах.

Він сказав, що цей напрямок, як і раніше, залишається одним із найнебезпечніших для Києва, оскільки під час таких навчань не можна скидати з рахунків ризик провокацій або спроб розгойдати ситуацію на північному кордоні країни.

Водночас, за оцінкою Демченка, наразі загроза нового наступу з території Білорусі мінімальна.

Він запевнив, що ті сили, які зараз зосереджені в Білорусі, не становлять значної небезпеки для ЗСУ. До того ж, не фіксується створення ударних угруповань, спрямованих до українських рубежів.

Азербайджан розглядає можливість зняття ембарго на військові поставки в Україну

Азербайджан може переглянути своє рішення про заборону на поставку зброї Україні, якщо Росія продовжить наносити удари по газовій інфраструктурі України, через яку проходить азербайджанський газ.

Про це повідомляє видання “Caliber.Az”.

У неділю відбулася телефонна розмова між главами Азербайджану та України — Ільхамом Алієвим і Володимиром Зеленським. Під час бесіди було порушено питання про те, що російська армія завдає ударів по об’єктах газової інфраструктури України, через які проходить азербайджанський газ. Також обговорювалася ситуація з нафтобазою SOCAR в Одесі.

Глави держав висловили невдоволення діями російських військових.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел видання, якщо Росія продовжить свою агресивну політику щодо інтересів Азербайджану, то офіційний Баку може переглянути своє рішення про заборону на поставки зброї Україні.

Каллас скликає європейських глав МЗС для обговорення кроків щодо саміту Трампа і Путіна

Кая Каллас підкреслила, що будь-яка угода між США і Росією про припинення війни повинна враховувати інтереси України та ЄС. У понеділок вона скликає міністрів закордонних справ європейських країн для обговорення подальших кроків.

Про це повідомляє “Reuters”.

“США можуть змусити Росію вступити в серйозні переговори. Будь-яка угода між двома країнами повинна враховувати інтереси України та Європейського Союзу, оскільки це стосується безпеки не тільки України, але й усієї Європи”, – заявила Каллас у письмовому коментарі.

Вона підкреслила, що в контексті прагнення до миру, який буде стабільним і справедливим, міжнародне право однозначно визначає статус тимчасово окупованих територій – вони належать Україні.

“Угода не повинна стати інструментом для нової російської агресії проти України, НАТО і Європи”, – підкреслила висока представниця ЄС.

Також, як повідомила Каллас, під час зустрічі буде розглянуто питання про стан справ у Газі.

Середня зарплата українців за три роки сягне 39 тис. гривень

До 2028 року середній дохід громадян України щороку збільшуватиметься приблизно на 5 тис. гривень. Це означає, що через три роки він може становити 39 758 гривень.

Уряд прийняв постанову № 946 від 6 серпня 2025 року. У документі схвалено Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки.

У новому прогнозі економічного розвитку розглядаються два можливі варіанти розвитку подій.

Згідно з оптимістичним сценарієм, з 2026 року очікується значне поліпшення ситуації в галузі безпеки. У той же час, песимістичний сценарій передбачає продовження повномасштабної військової агресії з боку Росії.

За першим, оптимістичним сценарієм, номінальна середньомісячна зарплата буде зростати наступним чином: у 2026 році вона становитиме 30 240 гривень, у 2027-му — 35 268, а у 2028 році досягне 39 758.

Якщо війна триватиме, то зарплати будуть такими: у 2026 році — 30 032 гривні, у 2027-му — 34 808, а у 2028-му — 39 436.

Відповідно до першого прогнозу, уряд припускає, що в період з 2026 по 2028 рік кількість людей у віці від 15 до 70 років, які займаються економічною діяльністю, збільшиться з 13 млн до 13,2 млн.

За оптимістичним прогнозом безробіття зросте з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027 році, а потім знизиться до 12,8% у 2028 році. За песимістичним сценарієм безробіття зростатиме щорічно з 12,6% у 2026 році до 12,8% у 2028 році.

Україна ризикує втратити важливого європейського союзника — Чехію

Чехія прийняла безліч українських біженців, активно постачала Україні зброю і створила Міжнародний альянс для закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Зараз же перед країною постала загроза зміни політичного курсу.

Про це повідомляє видання “Neue Zürcher Zeitung”.

Згідно з результатами соціологічних досліджень, на майбутніх виборах до парламенту, які відбудуться восени, з великою перевагою лідирує Андрій Бабіш — колишній прем’єр-міністр і лідер партії ANO. Він критикує підтримку, що надається Україні, виступає за якнайшвидше мирне врегулювання конфлікту з Росією і заявляє про свою готовність зупинити поставки зброї, включаючи закупівлю боєприпасів для Збройних сил України.

Бабіш, який був прем’єр-міністром з 2017 по 2021 рік, активно підтримував Дональда Трампа і вважав Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини, своїм кумиром.

“У європейських столицях побоюються, що повернення Бабіша до влади послабить підтримку України з боку інших центральноєвропейських країн. Це може зміцнити союз Орбана і Роберта Фіцо, прем’єр-міністра Словаччини”, – пише видання.

Нещодавно Бабіш висловив занепокоєння з цього приводу, повідомивши, що уряд, очолюваний ANO, планує призупинити програму поставок боєприпасів і подальше озброєння Києва. Він також висловив незгоду з недавнім рішенням НАТО збільшити витрати на оборону і поставив під сумнів зобов’язання за статтею 5 про взаємну допомогу.

Але вирішальним аспектом його зовнішньополітичної стратегії стане вибір союзників, оскільки рейтинг схвалення ANO в опитуваннях становить приблизно 30%, що недостатньо для більшості.

Можливий, але непростий сценарій для Бабіша — це отримання його партією більшості в парламенті в союзі з ультраправою СДПН Томіо Окамури, яка підтримує Путіна. СДПН виступає за проведення референдумів про вихід Чехії з ЄС і НАТО. Крім того, в її списках є проросійські кандидати, які поширюють пропаганду Кремля, як зазначає “NZZ”.

У Великій Британії відбудеться зустріч представників США, України та Європи

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі та віце-президент США Джей Ді Венс організовують зустріч радників з національної безпеки з Європи, України та США з приводу війни в Україні.

Про це повідомляє “BBC”.

Зустріч відбудеться в Чівнінгу — заміській резиденції міністра закордонних справ, яка знаходиться в графстві Кент. Венс і його сім’я зараз живуть в цьому місці.

За інформацією “ВВС”, зустріч, ймовірно, була організована з ініціативи США.

У суботу вранці Кір Стармер провів телефонну розмову з президентом Зеленським. Представник Даунінг-стріт повідомив, що обидва лідери дійшли єдиної думки про те, що зустріч стане ключовим заходом для обговорення кроків щодо досягнення справедливого і довгострокового миру.

У західних засобах масової інформації з’явилася інформація про те, що в цій зустрічі візьме участь керівник Адміністрації президента України Андрій Єрмак.

Аріанна Подеста, представник прес-служби Європейської комісії, розповіла представникам ЗМІ, що глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен підтримувала зв’язок з лідерами країн Європейського союзу в ході підготовки до зустрічі, яка має відбутися в суботу в другій половині дня.

Подеста підкреслила, що фон дер Ляйен продовжить підтримувати з ними зв’язок після зустрічі.

Вона підкреслила, що Європейський союз продовжує сприяти мирному врегулюванню конфлікту між Росією та Україною, в якому Україна може самостійно приймати рішення, що не суперечать її суверенітету, і ЄС готовий надати їй підтримку в цьому питанні.

Відмова Зеленського від територіальних поступок може загострити відносини з Трампом – NYT

Нещодавня заява президента Володимира Зеленського про категоричну відмову передавати будь-які українські території Росії може викликати невдоволення з боку Дональда Трампа.

Про це повідомило видання The New York Times.

За інформацією джерела, американський лідер зробив укладення мирної угоди між Україною та РФ одним зі своїх головних зовнішньополітичних пріоритетів, навіть якщо для цього доведеться погодитися на умови, невигідні для Києва.

У матеріалі наголошується, що Зеленський назвав свою позицію “рішучою відмовою від поступок”, а колишній президент Петро Порошенко підкреслив, що українці – це нація, яка не торгує власними землями, і мир в обмін на території є неприпустимим.

Разом з тим, за даними соціологічних опитувань, кількість українців, які допускають можливість поступок, з 2023 року поступово зростає і нині становить близько половини від усіх опитаних.

За інформацією західних ЗМІ, серед варіантів завершення війни, які обговорюють США та Росія, є вимога виведення українських військ з усієї території Донецької області. Експерти попереджають, що у разі збереження жорсткої позиції Києва це питання може стати предметом серйозних суперечок між українською владою та новою адміністрацією у Вашингтоні.

24% українців підтримують продовження війни до перемоги – опитування Gallup

Згідно з даними опитування американського дослідницького інституту Gallup, лише 24% громадян України вважають, що війна з Росією має тривати до повної перемоги.

Водночас переважна більшість – 69% – виступає за якнайшвидше завершення бойових дій шляхом переговорів.

Опитування фіксує зростання запиту на дипломатичне врегулювання конфлікту серед українського населення на тлі затяжної фази війни, щоденних втрат і складної економічної ситуації.

Джерело: news.gallup.com

Дослідники не уточнюють, за яких саме умов більшість українців вважає можливим досягнення миру шляхом перемовин. Однак загальна тенденція свідчить про втомленість суспільства від війни та прагнення до пошуку альтернатив бойовим діям.

Раніше подібні настрої фіксували й інші міжнародні соціологічні центри, наголошуючи на необхідності врахування громадської думки в стратегічному плануванні подальших дій.