Зеленський: Умєров стане головою української делегації на переговорах із РФ

Українську делегацію на переговорах із Росією в Туреччині тепер очолюватиме секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram.

Він розповів, що доручив скласти делегацію для наступних переговорів із країною-агресором. Передбачається, що туди увійдуть представники українських спецслужб, Міністерства закордонних справ та Офісу президента.

Зеленський також написав, що обговорив результати переговорної роботи, якої потребує Україна.

Глава держави наголосив, що Київ готовий працювати “максимально продуктивно”, щоб домогтися звільнення військовополонених, повернення викрадених дітей, припинення вбивств і підготовки до зустрічі лідерів країн-борців, щоб “дійсно покласти край цій війні”.

Він підсумував, що позиція України максимально прозора, додавши, що його країна ніколи не хотіла цієї війни, тож Кремль має закінчити те, що він сам почав.

Рада може проголосувати за скасування незалежності НАБУ і САП

У Верховній Раді України планується голосування щодо законопроєкту, який фактично скасовує незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Про це повідомив депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк.

Голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна розповіла, що сьогодні, 22 липня, до документу внесли зміни, щоб “зробити САП декоративною інституцією і передбачити повну залежність діяльності НАБУ від волі генпрокурора”.

За її словами, нещодавні рейди із застосуванням фізичної сили та підозри щодо співробітників агентства стали передумовою для повномасштабної атаки на ці відомства.

Відомо, що в разі схвалення поправок генеральний прокурор отримає право стати фактичним керівником САП і делегувати повноваження прокурора відомства іншим прокурорам, давати НАБУ обов’язкові письмові вказівки і запитувати матеріали будь-якої справи, передоручати справи будь-якому прокурору і передавати справи, що розслідуються НАБУ, в інші органи.

На думку Радіної, якщо ці зміни буде ухвалено, антикорупційну інфраструктуру України буде практично знищено.

Вона закликала народних депутатів не підтримувати ініціативу, назвавши наслідки ухвалення законопроєкту для держави “катастрофічними”.

У НАБУ і САП також запевнили, що поправки до законопроєкту “фактично знищують незалежність САП і підпорядковують діяльність відомств генеральному прокурору”.

Україна і Данія почали розробляти перехоплювач БПЛА зі штучним інтелектом

Українська компанія Odd Systems оголосила про укладення стратегічного партнерства з данською компанією Terma Group, виробником пілонів для винищувачів F-16. Метою співпраці стане створення недорогої системи перехоплення безпілотників на основі штучного інтелекту.

Про це проінформувало видання Defense Express.

Українське підприємство не стало розкривати конкретних деталей проєкту, але в Данії заявили, що нададуть передові сенсорні технології та системи ситуаційної обізнаності для протестованих у боях безпілотних платформ Odd Systems.

У статті йдеться, що, об’єднавши свої компетенції, фірми мають намір розробити надійну систему перехоплення дронів, здатну ідентифікувати, відслідковувати й автономно нейтралізувати широкий спектр повітряних загроз – від FPV-дронів і квадрокоптерів типу Mavic до розвідувальних і далекобійних безпілотників.

Аналітики припустили, що безпілотні платформи Terma Group, найімовірніше, слугуватимуть ефекторами для таких дронів у майбутній системі, додаючи, що Odd Systems уже виробляє платформу перехоплення Horska-12.

За даними видання, поки зарано міркувати про остаточний дизайн такої дронової системи. Однак сама її назва явно передбачає рішення, що поєднує в собі можливості виявлення і знищення.

Також наголошується, що при цьому може бути використаний досвід Terma як у компонентах радіолокаційного виявлення, так і в системах наведення перехоплювачів.

Автор пише, що цей продукт не може бути негайно розгорнутий в Україні, але данська компанія вже оголосила про наймання інженерів і фахівців конкретно для цього проєкту.

Україна збирається попросити МВФ про схвалення нової програми – Свириденко

Новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Україна має намір розпочати нову програму фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ) з огляду на необхідність забезпечити стійкість бюджету в розпал війни, кінця якої не передбачається.

Про це вона розповіла в інтерв’ю Bloomberg.

За її даними, міжнародні донори досі фінансували лише половину з 75 млрд дол, необхідних Києву для покриття бюджетного дефіциту протягом наступних двох років.

Свириденко зазначила, що поточна програма співпраці з фондом на суму 16 мільярдів доларів розрахована до 2027 року. Однак невизначеність щодо тривалості війни з окупантами змушує Україну готуватися до переговорів про нову угоду.

Вона уточнила, що якщо базовий сценарій передбачає продовження війни у 2026 році, то дуже ймовірно, що Київ отримає нову програму МВФ.

Новий прем’єр каже, що під час серпневого перегляду програми сторони обговорять економічні та військові прогнози, щоб визначити доцільність нової угоди та її можливі параметри.

За словами джерел, знайомих із планами сторін, переговори за новою програмою можуть розпочатися вже 2025 року.

Зеленський увів у дію рішення РНБО про мораторій на перевірки органами бізнесу: деталі документа

Президент Володимир Зеленський негайно ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про введення мораторію на перевірки бізнесу.

Документ було опубліковано на сайті Офісу президента.

Закон “Про запровадження правових та організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу і стимулювання економічного зростання в Україні” діє з 21 липня. За його виконанням стежить секретар РНБО Рустем Умєров.

Документ передбачає обмеження контролю підприємствами з низьким рівнем ризику та авторизованими економічними операторами, перегляд підходу до контролю залежно від рівня ризику, акцентуючи увагу на реальних ризиках недотримання податкового та митного законодавства.

Згідно з рішенням відомства, тепер буде проаналізовано та спрощено регуляторні процедури, знижено адміністративне навантаження на бізнес, виключено дублювання функцій наглядових органів, впроваджено цифрові інструменти моніторингу та оцінки ефективності нагляду.

Крім того, буде прискорено ухвалення законодавчих пропозицій щодо посилення захисту прав бізнесу в кримінальному процесі, де перевіряється діяльність підприємців, і відмова від недоцільних обмежень їхніх прав та активів.

Зазначається, що рішення вже потрапило під критику деяких політиків за те, що в ньому немає заборони на перевірки, а міститься лише низка рекомендацій щодо того, як знизити їхню кількість.

У питанні передачі системи Patriot Україні є певна неясність – Мерц

Сполучені Штати ще не повідомили Німеччину про те, коли вони можуть передати їй системи Patriot замість тих, які країна готова відправити українській армії.

Про це канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив на спільній прес-конференції зі своїм норвезьким колегою Йонасом Гаром Стере.

За його інформацією, є спільна обіцянка Вашингтона передати Берліну та іншим європейським столицям системи ППО Patriot, які вони відправлять Києву. Однак цей обмін ще не забезпечено.

Мерц зазначив, що зараз тривають переговори з американською стороною щодо того, коли відбудеться цей обмін, а деталі обговорюються міністрами оборони.

Під час конференції Стере підтвердив, що Норвегія теж готова брати участь у зміцненні української системи ППО, зокрема, шляхом фінансування закупівлі США системи Patriot.

Варто нагадати, що Німеччина оголосила про готовність купити для ЗСУ дві системи ППО Patriot, а Норвегія профінансує ще одну.

Окупанти використовують хибні цілі у своїх атаках в Україні: у ГУР пояснили

Новий БПЛА окупантів використовується РФ як хибні цілі та розвідувальний дрон, а також для виснаження ППО України.

Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО).

За деякими даними, цей безпілотник може нести боєголовки вагою до 15 кілограмів. Фюзеляж дельтакрила схожий на Shahed-136, але значно менший.

Зазначається, що всі компоненти і підсистеми – китайського виробництва, майже половина з них – від компанії CUAV Technology, що спеціалізується на дослідженнях, розробці та виробництві системних модулів і додатків для дронів.

За даними ДСР, серед них такі компоненти, як контролери автопілота, навігаційні модулі та антени, датчики швидкості і трубки Піто.

Як повідомляється, у жовтні 2022 року ця компанія заявила, що обмежить постачання своєї продукції до Києва і Москви, щоб запобігти її використанню у військових цілях. Однак уже 2023 року загарбники представили ймовірний саморозгортальний БПЛА вертикального зльоту, який виявився продукцією CUAV Technology, доступною на Aliexpress.

Крім продукції CUAV, у цих БПЛА використовують двигун і електронний модуль запалювання марки DLE, сервоприводи KST, FPV-камеру Razer від Foxeer Technology, модуль передавання даних Mayatech RFD900X, відеопередавач ReadyToSky, контролер живлення Hobbywing Technology і акумулятор HRB Power.

Крім того, у відомстві стверджують, що дрони РФ також оснащені китайською копією австралійського модуля передачі даних RFDesign RFD900x.

Цей продукт призначений для передачі даних на великі відстані – до 40 кілометрів видимості, залежно від антени. Пристрій дає змогу організувати канал передачі даних від безпілотника до наземної станції або від дрона до дрона, що розширює можливості розвідки.

Україна не може збільшити виробництво зброї через брак коштів

Україна збільшила випуск зброї, але ресурсів для подальшого розвитку не вистачає. Київ просить західні країни підтримати українське виробництво фінансово.

Про це повідомляє “The New York Times”.

Минулого року компанія “Українська бронетехніка” подвоїла випуск бронетранспортерів і мінометів порівняно з 2023-м. Держава ж дедалі частіше просить партнерів про фінансову допомогу для виробництва зброї, але, за словами керівника компанії Владислава Белбаса, цього недостатньо: “нам потрібно збільшувати обсяги виробництва”.

За словами президента Володимира Зеленського, нині Україна забезпечує 40% потреб фронту у зброї, виробляючи її самостійно. Безпілотні літальні апарати, які стали незамінним інструментом на полі бою, майже повністю виробляються в Україні.

Компанії також розробляють нові види техніки, зокрема легкі автомобілі-баггі, які можуть ухилятися від атак ворожих дронів, і роботизовані платформи для евакуації або транспортування вантажів.

У 2024 році українські підприємства отримали від зарубіжних партнерів понад півмільярда доларів на розробку і виробництво зброї. Однак потреби в цьому напрямі набагато більші.

За словами Олени Білоусової, експертки з Київської школи економіки, промисловий потенціал України дозволяє виробляти зброю на суму до $35 млрд на рік. Однак на даний момент цей показник становить близько $15 млрд.

Півроку президентства Трампа: пауза в допомозі Україні й невизначеність у ставленні до Росії

Минуло шість місяців із моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому. Його друге президентство стартувало із гучних заяв, жорстких обіцянок і великої політичної інтриги.

Але півроку потому стає дедалі очевидніше: у питанні війни Росії проти України Сполучені Штати під керівництвом Трампа зайняли позицію, яку важко назвати навіть нейтральною – це радше стратегічне мовчання, що дедалі більше викликає занепокоєння в Києві й не лише.

Жодного пакету допомоги: зміни в риториці та дії

За ці шість місяців США не оголосили жодного нового пакету військової допомоги Україні. Ба більше, гуманітарна допомога була урізана, а військова – неодноразово блокувалась чи тимчасово припинялась. Усього за цей період військова підтримка офіційно заморожувалась тричі, що викликало гостру реакцію не лише в Україні, а й серед союзників США в Європі.

Лише в липні адміністрація Трампа запропонувала нову модель озброєння для Києва – не напряму від США, а через треті країни, які можуть придбати американську зброю й передати її ЗСУ. Альтернативний варіант: союзники передають Україні своє озброєння, а потім компенсують його, закуповуючи нове в США.

На практиці ж реалізація цієї ідеї виглядає дуже обмеженою. Лише Німеччина підтвердила готовність передати дві системи Patriot, які будуть заміщені американськими. Ще кілька країн начебто розглядають участь у програмі, але конкретики досі немає. Решта ймовірних постачань залишаються у “стратегії туману”, як висловлюються самі західні дипломати.

Санкційна пауза: Росія – поза увагою Білого дому

Ще один тривожний сигнал – відсутність нових санкцій проти Росії. З початку президентства Трампа не запроваджено жодного нового пакету обмежень, а контроль за дотриманням чинних – помітно послабився. Російський експорт нафти, який мав би бути під тиском, уникнув навіть формальних ускладнень з боку США. У той час, як Велика Британія та ЄС самостійно знизили цінову стелю на російську нафту, Сполучені Штати вирішили залишитися осторонь.

Особливо показовим виглядає ігнорування санкційного законопроєкту Грема-Блюменталя, який протягом чотирьох місяців пролежав у Сенаті, після чого був офіційно заморожений адміністрацією Трампа. Президент відкрито натякнув, що йому не потрібен закон, щоби шантажувати Москву новими санкціями – якщо на те піде, він особисто натисне на Кремль, як і коли вважатиме за потрібне.

Таке трактування міжнародної безпеки та політики стримування РФ викликає обґрунтовані запитання не лише у Вашингтоні, а й у європейських столицях. Росія фактично отримала паузу – неофіційний коридор безкарності, яким, без сумніву, користується.

“Ультиматум” без підкріплення: політичний жест чи блеф?

У липні президент Трамп раптово вдався до нової тактики – оголосив Москві дедлайн, упродовж якого очікує певних дій щодо війни в Україні. Публічно не повідомлялось, у чому конкретно полягає ультиматум, однак інсайдери стверджують, що йдеться про змушення Києва до переговорів або про зміну формату конфлікту.

Однак немає жодних доказів, що Трамп готується діяти в разі ігнорування цього сигналу з боку Путіна. Більше того, багато хто в політичних колах США та ЄС розцінює “ультиматум” радше як символічний жест, який має замінити реальні санкції або допомогу.

Такий крок викликає сумніви не тільки в Україні, а й серед американських союзників. Коли попередні ультиматуми залишаються без наслідків, вони втрачають силу як інструмент тиску. І Росія це розуміє.

Головна інтрига: що станеться у вересні?

Наступні кілька тижнів можуть стати визначальними. Якщо Кремль проігнорує “терміни” Трампа, це стане перевіркою на рішучість нового американського президента. У Вашингтоні спостерігачі не виключають двох сценаріїв: або Трамп відповість рішуче – ймовірно, запровадить персональні санкції або ініціює нову військову схему, або обмежиться словами – що означатиме де-факто згоду США на стратегічну пасивність.

Україні ж важливо бути готовою до обох сценаріїв. В умовах зменшення прямої військової допомоги з боку США, наша держава мусить ще активніше працювати з європейськими партнерами, зміцнювати власне виробництво і вимагати компенсацій за затягування постачань. Наразі прямий курс США залишається непередбачуваним, і це – нова реальність, до якої слід адаптуватися.

Замість висновку

Шість місяців президентства Дональда Трампа засвідчили: США знову стоять перед вибором, бути лідером демократичного світу чи зосередитися на внутрішній політиці, залишивши союзників сам-на-сам із глобальними викликами. У питанні України поки переважає другий варіант.

Немає нових поставок, немає санкцій, лише риторика — така формула зовнішньої політики Вашингтона у 2025-му. Чи зміниться ситуація восени — залежить не лише від Путіна, а й від того, чи наважиться Трамп перетворити свої гучні обіцянки на реальні дії.