В Україні можуть підвищити пенсії, зарплати та прожитковий мінімум: у Раді зареєстровано новий законопроєкт

Народні обранці України направили на обговорення до Верховної Ради проєкт закону, який передбачає підвищення мінімальних розмірів пенсій, зарплат і прожиткового мінімуму 2025 року.

Про це йдеться в оприлюдненому проєкті законопроєкту №12462.

У документі описується процес поступового збільшення мінімального розміру оплати праці та інших виплат. Передбачається, що мінімальна заробітна плата переглядатиметься тричі: у квітні, липні та жовтні.

У проєкті закону визначено кроки щодо збільшення розміру прожиткового мінімуму і мінімальних пенсійних виплат.

Наразі літні громадяни України отримують мінімальний розмір пенсії в розмірі 2 361 гривні. З 1 квітня сума буде збільшена до 3 407 гривень, з 1 липня – до 4 808 гривень, а з 1 жовтня – до більш ніж 7 000 гривень.

З 1 квітня прожитковий мінімум для працездатних громадян підвищиться до 5400 гривень. З 1 липня він становитиме 7620 гривень, а з 1 жовтня – 11184 гривні.

Загалом виплати збільшаться на кілька тисяч гривень.

У Верховній Раді розглядається можливість введення відповідальності за неправомірну мобілізацію

Посадові особи ТЦК і лікарі, що входять до складу ВЛК, можуть бути притягнуті до відповідальності за недотримання правил мобілізації.

Текст відповідного законопроекту було оприлюднено на веб-сторінці Верховної Ради.

У парламенті розглядають можливість притягнення до кримінальної відповідальності співробітників територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій за недотримання правил призову та медичного огляду.

“Прийняття закону дозволить забезпечити правовий механізм для оперативного розслідування фактів порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій”, – йдеться в пояснювальній записці.

Згідно з новою ідеєю, військові комісаріати нестимуть відповідальність за незаконний призов громадян, які не підлягають мобілізації, а також за незаконне звільнення військовозобов’язаних від призову.

Як запобіжний захід за подібні діяння може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді обмеження по службі строком до 2 років, направлення в дисциплінарний батальйон на аналогічний період або позбавлення волі на строк до 5 років.

В умовах воєнного стану термін ув’язнення може бути продовжено до 3-8 років, а також може бути призначено додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.

Якщо лікар порушить правила проведення медогляду в умовах воєнного стану, то йому може погрожувати притягнення до відповідальності.

Згідно із законопроєктом, за цей злочин має настати покарання у формі позбавлення волі строком від 3 до 8 років. Також можливе обмеження права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади впродовж від 1 до 3 років.

Нардеп Микола Тищенко з’явився у Верховній Раді після завершення терміну домашнього арешту

Народний депутат Микола Тищенко, звинувачений у незаконному позбавленні волі військовослужбовця, 8 січня відвідав засідання Верховної Ради, незважаючи на попередній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Про це повідомили народні депутати Ірина Геращенко, Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.

Згідно з інформацією, термін домашнього арешту Тищенка завершився 23 грудня 2024 року. Того ж дня він не з’явився на судове засідання, пославшись на погане самопочуття.

6 січня суд мав обрати новий запобіжний захід, однак засідання перенесли на 10 січня через клопотання адвоката про відвід судді.

Контекст справи

20 червня 2024 року у Дніпрі сталася резонансна сутичка за участю нардепа. За словами блогера Ігоря Лаченкова, люди з оточення Тищенка побили й незаконно утримували військовослужбовця Дмитра Павлова (“Сина”), коли той гуляв із дитиною та друзями. Причиною конфлікту стала суперечка між Павловим і Тищенком. Павлов нібито запитав у нардепа, хто ці озброєні люди без розпізнавальних знаків, що супроводжували його.

Тищенко стверджував, що інцидент стався під час обшуків на нелегальних ботофермах і що «на представників поліції напали». Нардеп опублікував відео, де поліцейський у його супроводі спілкується з Павловим. Він також заявив, що Павлов ударив слідчого і намагався втекти.

Поліція Дніпра не підтвердила версію Тищенка. За їхніми даними, невідомі в камуфляжі побили 33-річного Павлова та незаконно утримували його. У зв’язку з цим відкрили два кримінальні провадження: через умисне легке тілесне ушкодження та незаконне позбавлення волі.

Згодом стало відомо, що поліцейський, який перебував із Тищенком у Дніпрі, був зі столичної поліції та згодом був звільнений.

25 червня Миколі Тищенку оголосили підозру в незаконному позбавленні волі, і того ж дня його відправили під домашній арешт.

Ще одному фігуранту справи, ймовірно, охоронцеві Тищенка, також повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі та катуванні. Поліція затримала одного з нападників на Павлова.

Судове засідання для переобрання запобіжного заходу нардепу відбудеться 10 січня.