Кравченко обійняв посаду генерального прокурора

Руслан Кравченко офіційно призначений на посаду генерального прокурора України.

Президент Володимир Зеленський затвердив відповідний указ.

Публікація документа відбулася після того, як Верховна Рада схвалила призначення.

Президент Зеленський направив його подання до парламенту 16 червня. Уже наступного дня, 17 червня, депутати схвалили його кандидатуру.

Під час засідання Кравченко виступив перед присутніми. Він розповів, що його стаж роботи в прокуратурі становить 11 років.

У цей період, як він стверджує, йому доводилося мати справу з найгучнішими і найскладнішими розслідуваннями.

Кравченко запевнив, що на новій посаді буде діяти чесно і дотримуватися своїх переконань.

“На якій би посаді я не був, я ніколи б не здався”, – заявив він під час промови в Раді.

Кравченко, як генеральний прокурор, також зазначив, що “буде тримати всіх в рамках закону”.

У Раді хочуть оголосити Північну Корею країною-агресором

Сім народних обранців Верховної Ради виступили з ініціативою про визнання КНДР державою-агресором у зв’язку з її участю в російсько-українському конфлікті.

Про це йдеться в проєкті постанови № 13301.

Пропонується звернутися до міжнародних організацій, таких як ООН, Європейський парламент, Парламентська асамблея Ради Європи, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ, Парламентська асамблея ГУАМ, а також до національних парламентів різних країн світу з вимогою визнати Корейську Народно-Демократичну Республіку (КНДР) державою-агресором.

У цьому зверненні йдеться про те, що Північна Корея брала участь у військовій агресії Російської Федерації проти України і постачала зброю агресору.

Комітет підкреслює, що дії КНДР, такі як дозвіл на застосування збройних сил на території іншої країни без дотримання умов або продовження їхнього перебування, розглядаються як акт агресії відповідно до статті 3 резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 “Визначення агресії”, ухваленої 14 грудня 1974 року.

Серед авторів: Олексій Гончаренко, депутат від фракції “Європейська солідарність”, Софія Федина, від фракції “Голос”, Наталя Піпа, депутатка від “Слуги народу”, і Георгій Мазурашу, від фракції “Слуга народу”.

Україна припинила співпрацю з Росією в митних питаннях

Уряд України анулював угоду між двома країнами про взаємодію у сфері митного контролю.

Цю інформацію надав Тарас Мельничук, постійний представник уряду у Верховній Раді.

За офіційними даними, 16 травня перестала діяти угода, підписана 1993 року, яка регулювала митну взаємодію між двома країнами. Цей документ сприяв спрощенню та прискоренню пасажирських і вантажних перевезень, а також узгоджував роботу прикордонних митних служб і спрощував процедури митного оформлення.

Отже, Україна продовжує процес припинення дії угод з Росією в різних галузях міждержавних відносин.

В угоді було передбачено спрощення та прискорення пасажирських і вантажних перевезень між Україною та Росією, включно з оптимізацією процедур митного оформлення та узгодженням графіка роботи прикордонних митних служб.

Кабмін не планує змінювати роботу системи бронювання від мобілізації

Прем’єр-міністр повідомив, що найближчим часом уряд не має наміру вносити значні зміни в критерії та методи бронювання громадян від призову на військову службу.

Денис Шмигаль розповів про це у Верховній Раді під час Години запитань до уряду.

У відповідь на запитання він наголосив, що умови бронювання і так “максимально зрозумілі, оцифровані та фактично гранично прозорі”.

“Спільно з військовими ми дуже чітко зараз відстежуємо, як відбувається бронювання, хто бронюється, в яких галузях, у нас для критичних підприємств критичної інфраструктури оборонно-промислового комплексу є відповідний підхід спільно з Міністерством оборони і з Генштабом”, – заявив Шмигаль.

Глава уряду зазначив, що наразі ситуація з бронюванням відповідає як потребам армії, так і економічним вимогам. У зв’язку з цим, найближчим часом не планується значних змін у цьому напрямку.

У Раді планують розглянути закони про національний спротив

Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу Президента, повідомила, що у травні до Верховної Ради внесуть кілька законопроєктів про створення національної системи спротиву.

Вона повідомила про це в Telegram-каналі.

“Готовність суспільства до війни. Тепер це буде умовою існування нашої держави”, – розповіла Верещук.

Система національного спротиву спрямована на те, щоб підготувати суспільство до можливих військових загроз. В адміністрації глави держави обговорювали питання, пов’язані з розробкою законодавчих ініціатив у цій сфері.

В обговоренні брали участь представники Міністерства оборони, командування та Генерального штабу Збройних сил України, а також Міністерства освіти і науки. Крім того, були запрошені представники громадських організацій, які висловили готовність посприяти в підготовці законопроєктів і підзаконних актів.

У травні до Верховної Ради планують внести кілька важливих законопроєктів. Верещук висловила надію на те, що народні обранці нададуть їй підтримку.

“Йдеться не просто про зміни законодавства. Ми створюємо нову екосистему підготовки всього цивільного населення до спротиву ворогу. Це додатково та паралельно з базовою військовою підготовкою чоловіків до служби у війську”, – зауважила заступниця керівника ОП.

Зеленський попередив нардепів про покарання за відмову підтримати угоду про копалини

Депутатів, котрі не підтримають ухвалу угоди про співпрацю в галузі ресурсів зі Сполученими Штатами, варто обмежити в отриманні американських віз.

Таку ідею озвучив президент України Володимир Зеленський під час спілкування зі ЗМІ.

Він наголосив, що в тексті угоди, який був схвалений урядом, немає положень, які б суперечили основному закону країни, а умови загалом є сприятливими для обидвох країн. Тож, на переконання Зеленського, парламент має схвалити цей договір.

Однак Зеленський зауважив, що деякі депутати не мають наміру підтримувати фінальне схвалення договору про співпрацю зі США.

“Вони приїжджають в США щомісяця. Розказують, як тут погано в Україні, як закінчити війну дуже швидко, які частини України важливі, які — не дуже важливі. Після того, як вони проходять коридорами конгресменів або сенаторів, вони кажуть, що вони зі США друзі, браття навіки, а потім вони повертаються в Україну і не голосують за те, що принципово для Америки”, — сказав Зеленський.

Наступного тижня, 8 травня, Верховна Рада може розпочати розгляд питання про ратифікацію угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки, що стосується корисних копалин.

Раніше влада оприлюднила 12-сторінковий договір про корисні копалини, який було підписано в столиці США. У цій угоді визначено основні принципи взаємодії, проте детальніші деталі будуть відображені в наступних, технічних угодах, які поки що не були опубліковані.

У Раді назвали дату ратифікації угоди зі США про копалини

У Верховній Раді мають намір розглянути і схвалити угоду зі США про співпрацю в галузі корисних копалин вже наступного тижня.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

“Учора, вочевидь у поспіху, Кабмін вніс текст ратифікації в Раду. Формально це начебто зробили о 23:59 01 травня, за фактом уже вночі 02 травня”, – написав він.

У тексті законопроєкту і в усіх супутніх документах була вказана дата – 1 травня. Ба більше, апарат Верховної Ради та її спікер оперативно підготували й опублікували документ. І це було зроблено тією ж датою.

Железняк уточнив, що після передання документів депутатам починається семиденний період, протягом якого вони мають ухвалити рішення про голосування.

Згодом нардеп уточнив, що 8 травня відбудеться голосування з питання ратифікації угоди про викопні ресурси між Сполученими Штатами Америки та Україною.

Верховна Рада має намір залучити СБУ до законодавчої роботи

У Верховній Раді схвалили законопроєкт, який дає Службі безпеки України можливість розробляти і вносити свої законопроєкти на розгляд уряду і президента України.

Цю інформацію можна знайти на сайті Верховної Ради.

У супровідному документі зазначено, що коригування необхідні для вирішення завдань, що перебувають у компетенції Служби безпеки України, а також для приведення цих норм у відповідність до вимог воєнного часу.

Наразі, відповідно до закону про Кабінет Міністрів, тільки певні органи мають право вносити проєкти рішень на розгляд уряду. Серед них: секретаріат Кабінету Міністрів, міністерства, центральні органи виконавчої влади (за винятком тих, чия діяльність координується через конкретного члена уряду), державні колегіальні органи та місцеві державні адміністрації.

Служба безпеки України не включена до цього списку, тому поки що не може ініціювати подібні ініціативи.

Ухвалення нового закону допоможе Службі безпеки України більш ефективно працювати в умовах сучасних викликів і загроз національній безпеці країни. Це дасть змогу Службі безпеки оперативно реагувати на системні загрози та вдосконалювати нормативно-правові акти з питань, що входять до її компетенції.

В Україні буде створено національну систему оперативного реагування на кібератаки

Парламент затвердив закон, спрямований на підвищення рівня захисту інформації та забезпечення кібербезпеки державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Про це повідомив Олександр Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

“Сьогодні відбулася історична подія. Парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №11290”, – написав народний депутат.

Як він повідомив, за ухвалення закону проголосували 240 народних обранців.

У документі йдеться про те, як зміцнити національну систему захисту від кіберзагроз. У ньому також ідеться про розширення повноважень спеціалізованих організацій і про залучення експертів із приватного сектору.

Зокрема, пропонується сформувати професійне співтовариство експертів у галузі кібербезпеки в усіх державних структурах, де обробляються конфіденційні дані громадян України.

Відповідно до законодавства, необхідно розробити та забезпечити роботу національної системи реагування на інциденти у сфері кібербезпеки, кібератаки та кіберзагрози, що можуть зачепити інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи, де обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, захист якої передбачено законом. Також потрібно забезпечити захист об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

За функціонування цієї системи відповідає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

До структури національної системи захисту від кіберзагроз увійдуть: CERT-UA, а також спеціалізовані групи реагування на інциденти у сфері кібербезпеки, кібератаки та кіберзагрози, ініційовані державними або місцевими органами влади.

Також у законі встановлюються єдині вимоги до криптографічного та технічного захисту інформації, а також до кіберзахисту. Передбачається протидія технічним розвідкам і запроваджується система оцінки рівня кіберзахисту.