Австралія направить військовий літак до Польщі для охорони логістичних маршрутів

Австралія посилить співпрацю з НАТО і в серпні відправить до Польщі літак E-7A Wedgetail, а також близько 100 військових для підтримки України.

Таку заяву зробив міністр оборони країни Річард Марлз.

“На запит НАТО і уряду Польщі, в серпні літак Королівських ВПС Австралії E-7A Wedgetail прибуде до Європи. Його місія – забезпечити безпеку маршрутів доставки гуманітарної та військової допомоги в Україну, щоб країна могла протистояти агресії Росії”, — зазначив Марлз після саміту НАТО в Гаазі.

Він розповів, що до Польщі відправляться 100 солдатів з Австралії. Вони виконуватимуть завдання протягом трьох місяців, змінюючи один одного.

Як заявив міністр, розміщення військового контингенту Австралії в Польщі буде здійснено відповідно до угоди, яка була підписана з НАТО.

Нідерланди відправляють Україні техніку та вкладають кошти в розвиток дронів

Нідерланди виділять Україні допомогу на €175 млн. У пакет увійдуть 100 радарів для виявлення дронів, спеціальні транспортні засоби для перевезення поранених, а також додаткові засоби для підтримки дронів.

Про це оголосили в Міністерстві оборони Нідерландів.

У складі чергового пакету військової допомоги від Нідерландів на суму 175 млн євро, який буде надано Україні, планується розширити співпрацю з українською промисловістю. Зокрема, мова йде про контракти на виробництво безпілотних літальних апаратів на загальну суму 500 млн євро. Про це заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс напередодні саміту НАТО в Гаазі.

В рамках нового пакету допомоги Україна отримає 100 радарів, призначених для виявлення безпілотних літальних апаратів. Ці радари будуть передавати інформацію про місцезнаходження дронів системам протиповітряної оборони. Очікується, що все обладнання буде доставлено до кінця 2025 року.

Крім того, в рамках пакету допомоги буде надано 20 частково безпілотних машин для евакуації поранених. Ці модульні системи можна використовувати не тільки для медичної евакуації, але й для інших цілей.

На дрони через міжнародну коаліцію виділять 80 млн євро. Раніше Нідерланди повідомили про свій внесок у розмірі 20 млн.

Напередодні Нідерланди уклали угоди з українськими промисловими підприємствами про виробництво 600 тис безпілотних літальних апаратів на суму 500 млн євро. Ці дрони вкрай необхідні Україні для використання на лінії фронту.

Німеччина пам’ятає про Україну на тлі конфлікту між Ізраїлем та Іраном — Вадефуль

Міністр закордонних справ Німеччини висловив занепокоєння тим, що конфлікт між Ізраїлем та Іраном відволікає увагу від ситуації в Україні. При цьому він підкреслив, що Німеччина не забуває про свого партнера.

Він заявив про це в інтерв’ю журналу “Spiegel”.

У міністра поцікавилися, чи не викликає у нього побоювань те, що протистояння між Ізраїлем та Іраном може відвернути увагу від ситуації в Україні.

“Ми пам’ятаємо про Україну. Не залишаємо без уваги й інші конфлікти та гуманітарні катастрофи, наприклад, у Судані та Південному Судані, де гинуть тисячі людей”, – зазначив Вадефуль.

На його переконання, чим наполегливіше західні країни будуть поводитися по відношенню до Москви, тим вищі шанси на те, що Кремль піде на переговори.

“Ми не повинні послаблювати військову підтримку. Потрібно продовжувати допомагати Києву. Це важливо для нашої свободи”, – підкреслив він.

Глава відомства підкреслив, що з кожним новим днем конфлікту ситуація стає все більш трагічною.

“Європейці рішучі, але наша стратегія буде набагато ефективнішою, якщо ми налагодимо тісну співпрацю з США. У цьому випадку Путін може швидко погодитися на переговори”, – зазначив Вадефуль.

Канада виділить Україні $1,5 млрд на військову допомогу і посилить санкції проти Росії

Канада повідомила про виділення Україні нового пакету військової допомоги на суму 2 млрд канадських доларів, що становить приблизно 1,5 млрд доларів США.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зробив цю заяву перед зустріччю з президентом Володимиром Зеленським на саміті G7.

“Ми надаємо додаткову військову допомогу: дрони, гелікоптери, різні боєприпаси. Загалом йдеться про понад 2 млрд дол. прямої військової допомоги Україні”, – сказав Карні.

Крім цього, Канада істотно розширює санкції проти Росії.

“Вводимо санкції проти декількох осіб і понад 40 організацій в Росії та інших країнах. Ці структури допомагають уникати обмежень. Також обмеження торкнуться понад 200 суден тіньового флоту”, – зазначив прем’єр-міністр.

Він також повідомив про те, що Україні буде надано кредит на суму 2 млрд доларів, відсотки за яким будуть виплачуватися із заморожених російських активів.

“Це наш внесок. Ми будемо співпрацювати з європейськими та іншими союзниками, щоб вони також взяли участь. Ми чітко покажемо, що наша підтримка залишиться незмінною, поки українці не отримають справедливий мир”, – підсумував Карні.

Чорногорія долучиться до місії ЄС з навчання українських військових

Після дев’яти місяців “очікування” депутати парламенту Чорногорії вирішили відправити солдатів армії Чорногорії до місії Європейського союзу, яка надає військову допомогу Україні.

Про це повідомляє “Radio Slobodna Evropa”.

Дев’ять місяців тому проект рішення був представлений на розгляд парламенту, але до його прийняття справа дійшла тільки зараз.

49 з 81 депутата висловилися на підтримку цього рішення.

В обґрунтуванні рішення про направлення військовослужбовців Чорногорії в місію Європейського союзу вказується, що це необхідно для зміцнення обороноздатності України і захисту її суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів. Крім того, це є заходом стримування і реагування на поточні дії Росії і потенційні загрози з боку інших держав-агресорів.

Представники опозиційних сил висловили невдоволення діями спікера парламенту Андрія Мандича, який виступає проти членства в НАТО і підтримує політику президента Росії. Вони вважають, що спікер перешкоджає прийняттю відповідного рішення.

Його політична сила, яка входить до коаліції, не підтримує приєднання до Альянсу і заходи, вжиті Чорногорією щодо Росії через її дії стосовно України.

У 2017 році, коли при владі перебувала Демократична партія соціалістів (ДПС), Чорногорія стала членом НАТО. Однак у 2020 році ця партія була усунена від влади.

“Дев’яносто відсотків нинішньої парламентської більшості не підтримали вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.

У своїй заяві Драган Крапович, міністр оборони Чорногорії, неодноразово підкреслював, що в рамках цієї місії не планується задіяти військовослужбовців Чорногорії на території України.

“Хочу, щоб це було гранично ясно. Я проти. Всі події місії проходять в ЄС, в Польщі та Німеччині”, – підкреслив міністр.

Скорочення допомоги США Україні може зміцнити впевненість Путіна в його перемозі

Зменшення обсягів військової підтримки з боку США на адресу України не стане гарантом міцного миру в країні і не змусить президента Росії переглянути свою концепцію досягнення перемоги.

Про це йдеться в звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).

На думку аналітиків, концепція перемоги Москви передбачає, що російські військові здатні утримувати позиції на полі бою довше, ніж українські сили і ніж Захід готовий підтримувати Україну.

Фахівці ISW відзначають, що західна військова підтримка, особливо та, яку можуть оперативно і в значних обсягах надати Сполучені Штати, відіграє ключову роль у досягненні українськими силами значних здобутків на полі бою і в переосмисленні Кремлем своєї стратегії перемоги.

У звіті підкреслюється, що успіхи в бойових діях, які змінять розрахунки російського президента, можуть підштовхнути Росію до початку конструктивних переговорів з метою досягнення мирного врегулювання конфлікту.

“Скорочення допомоги США Україні може дати Росії більше можливостей на полі бою. Це, ймовірно, підштовхне Путіна до продовження конфлікту і зміцнить його впевненість у здатності Росії завоювати Україну. Це суперечить заявленій меті президента США Дональда Трампа — забезпечити міцний мир в Україні”, — зазначають в ISW.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.

Допомога ЄС Україні дешевша за експорт з Росії

У 2025 році РФ може заробити на експорті сировини та енергоносіїв більше, ніж Європейський Союз витрачає на військову допомогу Україні.

Про це повідомляє видання “Bild”.

Згідно з інформацією, наданою редакцією, у 2025 році Російська Федерація отримає дохід від експорту енергетичних ресурсів і сировини в розмірі 233 млрд євро. З цієї суми понад 20 млрд буде отримано від країн Європейського Союзу.

Підкреслюється, що це значно перевищує обсяг коштів, які Євросоюз спрямовує на підтримку України в її протистоянні з російською агресією.

За даними “Bild”, тільки за останній місяць держави Європейського союзу придбали у Росії нафти, газу та урану на суму близько 2 млрд євро.

У публікації підкреслюється, що завдяки значним обсягам експорту енергоресурсів Росія здатна підтримувати розвиток і стабільне зростання своєї військової економіки.

Чехія відправить Україні майже 400 тис боєприпасів

До кінця квітня Україна має отримати ще 400 тис. снарядів великого калібру в рамках програми постачання боєприпасів, яку реалізує Чехія.

Міністр оборони Чехії Яна Чернохова поділилася цією інформацією в інтерв’ю “CNN Prima News”.

Вона зауважила, що торік Україна за сприяння Чехії залучила близько 1,5 млн боєприпасів різних калібрів. Глава відомства повідомила, що 2025 року фінансування проєкту буде забезпечено до осені.

Чернохова підкреслила, що не прагне конкретних показників, відповідаючи на запитання модератора про те, чи збільшиться кількість боєприпасів цього року порівняно з попереднім.

“Ми будемо постачати боєприпаси по всьому світу в максимально можливому обсязі. У нас ще достатньо ресурсів – близько півтора мільйона”, – сказала вона.

Як зазначила Чернохова, успіх ініціативи та вчасне доставлення боєприпасів в Україну залежать від того, наскільки активно діятимуть донори.

Раніше глава зовнішньополітичного відомства Ян Ліпавський повідомив, що для втілення ініціативи було залучено додаткові фінансові кошти від Канади, Норвегії, Данії та Нідерландів.

За словами Чернохової, до цього процесу залучаються й інші держави. Вона додала, що тривають двосторонні переговори з Бельгією, яка також висловила готовність взяти участь в ініціативі.