Київ пообіцяв відповідати на недружні кроки Варшави дзеркальними заходами

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ буде дзеркально реагувати на дії Польщі, які українська сторона вважає недружніми або принизливими.

Так глава МЗС прокоментував останнє загострення у відносинах між Києвом і Варшавою.

За його словами, Україна завжди цінувала допомогу Польщі та конструктивно ставилася до двосторонніх відносин, однак “час мовчання минув”.

Сибіга закликав не перетворювати чутливі питання історичного минулого на інструмент політичного тиску. Він наголосив, що суперечки навколо історії мають залишатися у сфері роботи істориків, а не руйнувати відносини між двома країнами.

Окремо міністр розкритикував президента Польщі Кароля Навроцького, заявивши, що той руйнує позитивні напрацювання останніх місяців. При цьому Сибіга зазначив, що Київ продовжує щодня обговорювати з польськими партнерами питання збереження дипломатичного каналу.

Загострення пов’язане з рішенням Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла через присвоєння одному з українських підрозділів почесного найменування на честь УПА. Після цього Зеленський надіслав нагороду польському президенту поштою, а від польських орденів також почали відмовлятися й інші українські політики.

Зеленський надіслав до Польщі орден Білого Орла після рішення Навроцького

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що надіслав президенту Польщі Каролю Навроцькому орден Білого Орла. Раніше польський лідер ухвалив рішення позбавити Зеленського цієї найвищої державної нагороди Польщі.

Зеленський опублікував фото відправлення ордена поштою та прокоментував заяву Навроцького про те, що орден Білого Орла є символом особливої довіри Польщі та вимагає поваги до цінностей польської держави.

Український президент заявив, що Київ не буде сперечатися з рішенням Варшави. При цьому він підкреслив, що Україна залишається вдячною тим народам, державам і лідерам, які продовжують підтримувати її у захисті свободи та майбутнього миру в Європі.

Зеленський також наголосив на готовності України до змістовного діалогу з Польщею, щоб не допускати нових розбіжностей щодо болючих сторінок спільної історії та забезпечити повагу до невинних жертв XX століття.

Рішення Навроцького пов’язане з присвоєнням одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. У Києві цей крок польської сторони вже назвали помилкою, від якої виграє лише Москва.

Посол України в Польщі відмовився від польської нагороди через рішення щодо ордена Зеленського

Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що повертає польську державну нагороду — Кавалерський хрест ордена “За заслуги перед Республікою Польща”.

Таке рішення він ухвалив після того, як президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

Боднар наголосив, що Україна сприймає Польщу як друга, союзника та партнера. За його словами, українці пам’ятають допомогу, яку польське суспільство надало після початку конфлікту, і цінують підтримку мільйонів поляків.

“Я не можу залишитися осторонь від рішення, яке вважаю історично несправедливим. Розуміючи емоції, які панують в Польщі, не можу прийняти, що президента України, Володимира Зеленського – друга Польщі, главу держави, яка мужньо захищається від російського агресора та боронить мир в Європі, позбавлено найвищої польської нагороди”, – заявив дипломат.

Боднар також закликав Київ і Варшаву не втрачати здатність до діалогу. За його словами, у двох країн можуть бути різні погляди, але від взаємних суперечок виграє лише Москва.

Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявив про намір повернути польську нагороду. Рішення Навроцького пов’язане з присвоєнням одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.

Зеленський подякував Естонії за підтримку та анонсував переговори в Таллінні

Президент України Володимир Зеленський подякував Естонії за послідовну підтримку України та українських громадян. Окремо він відзначив президента Алара Каріса та першу леді Сір’є Каріс за їхню солідарність.

Про це український лідер написав у Telegram.

9 червня в Таллінні у Зеленського заплановані переговори з представниками країн Північної Європи та Балтії. За словами українського президента, головна мета зустрічей — посилення можливостей України для захисту людей.

“Цінуємо солідарність Естонії та всіх наших партнерів, які допомагають Україні вистояти та наблизити справедливий світ. Дякуємо всім, хто нас підтримує “, – зазначив президент.

Сторони мають намір узгодити позиції перед майбутніми рішеннями на рівні самітів Євросоюзу, G7 та НАТО. Зеленський підкреслив, що Київ очікує від партнерів конкретних рішень у найближчій перспективі.

Окрема програма передбачена для першої леді України. Вона візьме участь у розширенні Глобальної коаліції українських студій, відкритті україномовного аудіогіда в Естонії та зустрічі з представниками Естонського центру міжнародного розвитку.

Зеленський заявив про бажання запросити короля Чарльза III до України

Президент України Володимир Зеленський заявив, що хотів би бачити короля Великої Британії Чарльза III з візитом в Україні. За його словами, такий візит можливий лише за умови, що це дозволить ситуація з безпекою.

Про це український лідер розповів в інтерв’ю The Guardian.

Зеленський зазначив, що у нього склалися близькі стосунки з британським монархом. Український президент нагадав, що вони вже неодноразово зустрічалися.

Президент підкреслив, що Київ хотів би запросити Чарльза III, однак поки що невідомо, чи вдасться організувати такий візит цього року. За його словами, питання безпеки залишається головним фактором.

Зеленський також зазначив, що британський король продовжує підтримувати Україну, але не став розкривати подробиці цієї підтримки.

Туск закликав Київ і Варшаву не доводити суперечку навколо УПА до розколу

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернувся до президентів України та Польщі із закликом провести відверту розмову на тлі нового загострення у відносинах між двома країнами.

Про це він заявив у своєму дописі у соцмережі “Х”

Приводом для напруженості стало рішення присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА. За словами Туска, дипломатичні спроби врегулювати ситуацію поки що не дали результату.

“Співпраця лежить в інтересах обох наших держав і народів, а конфлікт – в інтересах Москви. Гадаю, це очевидно для нас усіх”,– написав Туск.

Позицію Туска підтримав глава МЗС України Андрій Сибіга. Він також заявив, що зростання напруженості між Києвом і Варшавою не принесе користі ані українцям, ані полякам.

На цьому тлі в Польщі обговорюють питання про можливе позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Ініціатором розгляду цього питання виступив Кароль Навроцький.

Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.

Україна повернула з полону ще 185 військових та одного цивільного

5 червня Україна та Росія провели другий етап масштабного обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”. До України повернулися 185 військовослужбовців та один цивільний.

Про це розповів президент Володимир Зеленськмй.

Серед звільнених — бійці ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби. Це рядові, сержанти та офіцери, які воювали на різних напрямках, зокрема в Маріуполі та на “Азовсталі”, а також у Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Сумській, Київській та Курській областях.

Частина повернутих перебувала в полоні з 2022 року. Серед звільнених є учасник вертолітної операції з постачання заблокованої “Азовсталі», а також батько і син, які служили в одній бригаді і потрапили в полон з різницею в один день.

Після повернення всі звільнені пройдуть медичний огляд і отримають необхідну допомогу. У Києві відзначили роль США та Об’єднаних Арабських Еміратів в організації обміну.
Перший етап обміну за формулою “1000 на 1000” відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула 205 військовослужбовців.