Саміт НАТО в Гаазі: як нові домовленості вплинуть на Україну

Підсумки нещодавнього саміту НАТО в Гаазі виявилися для України несподівано сприятливими. Попри побоювання, що Київ може лишитися поза увагою ключових документів, Україна не просто згадується у фінальному комюніке, але й стає важливою частиною оборонного планування Європи.

Найвагоміший результат саміту – це включення допомоги Україні до переліку видатків на оборону країн Альянсу. Це означає, що будь-яка країна НАТО, підтримуючи Україну зброєю чи фінансами, офіційно зараховуватиме такі витрати до своїх оборонних бюджетів. Іншими словами, українська безпека відтепер сприймається НАТО як частина спільної європейської безпеки.

Чому це важливо для України?

По-перше, таке рішення дозволить уникнути ситуації, коли держави НАТО скорочують військову підтримку через внутрішньополітичні дебати щодо витрат. Тепер допомога Києву фактично стає обов’язковою статтею витрат, що дає Україні певні гарантії стабільності та передбачуваності підтримки з боку Заходу.

Також це рішення підкріплює надії України на подальше поглиблення співпраці із західними партнерами у військово-технічній сфері. Відтепер фінансування українського оборонного сектора не буде залежати лише від політичних настроїв окремих країн, а стане невід’ємною частиною довгострокового планування Альянсу. В перспективі це дозволить Києву планувати й реалізовувати масштабні оборонні програми за участю західних компаній, зокрема щодо модернізації збройних сил та розвитку власного військово-промислового комплексу.

Однак є й інші аспекти, що мають неоднозначні наслідки.

У документі відсутні звичні формулювання про Росію як агресора, які були присутні в попередніх резолюціях НАТО. Росія названа головною загрозою для Євроатлантичного простору, але прямі звинувачення у відповідальності за розв’язану війну зникли. Ця м’якість формулювань може свідчити про спроби Заходу залишити двері відкритими для переговорів з Кремлем, що потенційно може викликати занепокоєння Києва щодо довгостроковості позиції НАТО.

Ще одним важливим результатом саміту стало зобов’язання усіх країн Альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення означає, що НАТО серйозно ставиться до нарощування військової могутності у відповідь на нові загрози. Для України це означатиме, що західні союзники матимуть достатньо ресурсів не тільки для власної оборони, але й для посилення української армії.

Підтвердження всіма 32 членами НАТО відданості знаменитій 5-й статті статуту Альянсу – “напад на одного є нападом на всіх” – ще один позитивний сигнал. Попри спекуляції про те, що Сполучені Штати можуть ослабити цю гарантію за президентства Дональда Трампа, Вашингтон офіційно підтвердив свою залізну прихильність колективній обороні. Це важливо для України, оскільки сильна єдність усередині НАТО знижує ризик агресивних дій Росії проти сусідніх країн, що зміцнює позиції Києва.

Водночас, це вже не перший випадок, коли Альянс демонструє символічні жести замість реальних перспектив членства України. Включення до оборонних бюджетів, звичайно, є значним досягненням, але не вирішує ключового питання – чи може Україна розраховувати на вступ до НАТО у майбутньому? Це питання саміт оминув, залишаючи Київ у невизначеності.

Відсутність чіткої дорожньої карти щодо членства залишається головною проблемою української дипломатії у відносинах з НАТО. Саміт у Гаазі знову наочно продемонстрував, що Альянс хоче уникнути прямого конфлікту з Москвою, уникаючи однозначних зобов’язань щодо прийняття України у свої ряди. В таких умовах Києву доведеться балансувати між підтримкою союзників та власними очікуваннями, не втрачаючи при цьому шансів на дипломатичне вирішення конфлікту.

Таким чином, результати гаазького саміту НАТО можна вважати позитивними, але з певними застереженнями. Україна отримує додаткові гарантії підтримки й інтегрується до системи європейської оборони. Проте відсутність чітких формулювань щодо агресії Росії та перспектив членства в Альянсі нагадує, що дипломатична гра триває, і Києву слід бути готовим як до поглиблення партнерства, так і до складних переговорів щодо майбутнього врегулювання війни. Тож нинішнє рішення НАТО – важливий, але тільки проміжний етап у довгостроковій боротьбі України за свою безпеку та місце в європейській системі оборони.

Єврокомісія відмовилася знижувати максимальну ціну на російську нафту

Єврокомісія відмовилася від ідеї знизити стелю цін на російську нафту. Це сталося через побоювання, що нова ескалація на Близькому Сході викличе зростання цін на енергоносії.

Про це повідомляє “Politico”.

За інформацією, отриманою від представників ЗМІ, питання про зниження максимальної вартості нафти для Москви з 60 до 45 доларів за барель мало стати предметом обговорення на зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів об’єднання в понеділок.

Проте, за інформацією від двох дипломатичних представників, напруженість у відносинах між Ізраїлем та Іраном вплинула на позицію Брюсселя. У зв’язку з цим, ймовірно, зниження цін не буде передбачено в рамках 18-го пакету санкцій проти Росії.

“На зустрічі G7 цього тижня країни вирішили не поспішати з рішеннями. Ціни були близькі до критичної позначки, але зараз ситуація занадто нестабільна, щоб вживати заходів”, – зазначило джерело видання.

Або допомагаємо Україні, або вивчаємо російську мову – Каллас

Керівник зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Кая Каллас виступає за посилення підтримки України. В іншому випадку, на її думку, країнам Європи доведеться освоювати російську мову.

Про це повідомляє “The Guardian”.

На думку високопоставленого дипломата Європейського союзу, ЄС активно підтримує Україну, в тому числі тому, що “Україна – це перший рубіж оборони Європи”. Росія ж реагує тільки на силу.

Дипломат підкреслює важливість нового пакету санкцій, запропонованого ЄС. Вона стверджує, що кожна нова санкція послаблює можливості Росії продовжувати війну.

Каллас зазначила, що європейські країни повинні докласти додаткових зусиль для забезпечення безпеки України і своєї власної.

“Якщо ми перестанемо підтримувати Україну, то всім нам варто почати вивчати російську мову. Чим сильніша Україна зараз на полі бою, тим впевненіше вона буде на переговорах, коли Росія вирішить їх розпочати”, — сказала вона, цитуючи генсека НАТО Марка Рютте.

ЄС розробляє план щодо збільшення доходів від російських активів

Євросоюз планує використовувати заморожені російські активи для збільшення доходів, вкладаючи їх у більш ризиковані інвестиційні проекти. Це робиться для довгострокової підтримки України без порушення міжнародного права.

Про це повідомляє “Politico”.

В Європейському союзі розробляють нову фінансову стратегію, яка дозволить отримати дохід від майже 200 млрд євро заморожених активів Росії. При цьому будуть дотримані всі юридичні формальності.

Планується перевести ці кошти в більш ризикований інвестиційний фонд. Це дозволить отримувати більш високий відсоток і підтримати економіку України, яка постраждала від військових дій.

“Ідея полягає в тому, щоб не допустити конфіскації основної суми і уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права», – повідомили джерела видання.

У 2022 році у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України були вжиті заходи щодо блокування активів. Однак повне вилучення власності поки не розглядається як можливий варіант, оскільки це може викликати юридичні та фінансові проблеми для таких країн, як Німеччина та Італія.

Замість цього Європейський союз має намір використовувати виключно прибуток від цих активів. Це, як стверджується, дозволить уникнути звинувачень у привласненні коштів, що належать Москві.

Минулого року країни G7 ухвалили рішення виділити Україні 45 мільярдів євро за рахунок доходів від інвестування заморожених активів.

Євросоюз продовжив санкції через анексію Криму і Севастополя

Європейський союз ухвалив рішення про продовження обмежувальних заходів щодо Російської Федерації у відповідь на незаконне приєднання Криму і Севастополя. Термін дії санкцій продовжено до 23 червня 2026 року.

Рада ЄС підтвердила це в офіційному документі.

ЄС вперше ввів ці санкції в червні 2014 року.

У них прописана заборона на ввезення продукції з незаконно приєднаних Криму і Севастополя в країни Європейського союзу. Також в них йдеться про те, що не можна інвестувати в інфраструктуру і фінанси, а також надавати туристичні послуги в цих регіонах.

Також накладається заборона на вивезення певних товарів і технологій кримськими компаніями або для використання в Криму в галузі транспорту, зв’язку та енергетики.

Заборони поширюються і на імпорт обладнання, що використовується в сфері розвідки і видобутку нафти, газу та інших корисних копалин.

Європейський Союз вкотре заявив про своє невизнання та рішуче засудження незаконної анексії Криму та Севастополя, яка є порушенням міжнародного права.

У Брюсселі знову звернули увагу на те, що приєднання цих земель до іншої держави суперечить фундаментальним принципам світової спільноти.

У заяві Ради Європейського Союзу підкреслюється, що з 2022 року Російська Федерація все активніше посягає на незалежність і недоторканність території України, розпочавши нічим не спровоковану і невиправдану військову агресію.

Угорщина заблокувала рішення Ради ЄС з енергетики

Угорщина заблокувала ініціативу Єврокомісії, спрямовану на відмову від імпорту нафти і газу з Росії.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто зробив цю заяву в соцмережі “X”.

“Через загострення ситуації на Близькому Сході ми вирішили не вносити цей план”, – заявив Сійярто.

Глава МЗС Угорщини заявив, що питання енергетики є сферою відповідальності національного рівня, і тому Брюссель не повинен втручатися в цю галузь.

Він вважає, що ініціатива Єврокомісії становить загрозу для угорської незалежності та стабільності в сфері енергетики.

Єврокомісія озвучила умови для пом’якшення антиросійських санкцій

Європейський союз готовий розглянути можливість зняття обмежень з Росії, коли в Україні встановиться мир і будуть отримані гарантії того, що Росія не буде вживати агресивних дій.

Про це розповів спецпредставник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван.

“Ми обговоримо скасування санкцій, коли причини, які призвели до їхнього запровадження, більше не існуватимуть… Ми не збираємося робити це заздалегідь – без врегулювання, яке гарантує майбутню безпеку, суверенітет і свободу України”, – зауважив посадовець Єврокомісії, відповідальний за санкційну політику.

О’Салліван заявив, що йому нічого не відомо про можливі спроби Кремля встановити контакт з Європейською комісією з метою обговорення питання про зняття санкцій.

Посадовець заявив, що Москва може прагнути до того, щоб “Россельхозбанк” знову підключили до системи SWIFT, що дозволить здійснювати фінансові операції з європейськими та американськими партнерами.

“Ми тільки бачили це прохання. Ми ніколи не відповідали на нього і не розглядали в принципі. Та це показує, що саме вони хотіли б скасувати. Я переконаний, що таких санкцій існує багато. Вони хотіли б скасувати морські санкції”, – сказав О’Салліван.

Згідно з його інформацією, обсяг торгівлі з Росією скоротився з 275 млрд євро до початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України до 60 млрд євро. При цьому триває торгівля фармацевтичними товарами та деякими видами сільськогосподарської продукції.

О’Салліван також зазначив, що західні санкції не повністю позбавили Росію доступу до необхідних компонентів для її озброєнь. Росія знайшла альтернативні шляхи отримання цих компонентів, в тому числі через Китай. Однак тепер ці компоненти стали дорожчими для Росії. Це не виключило можливість їх отримання, але зробило їх менш доступними і значно дорожчими.

Чорногорія долучиться до місії ЄС з навчання українських військових

Після дев’яти місяців “очікування” депутати парламенту Чорногорії вирішили відправити солдатів армії Чорногорії до місії Європейського союзу, яка надає військову допомогу Україні.

Про це повідомляє “Radio Slobodna Evropa”.

Дев’ять місяців тому проект рішення був представлений на розгляд парламенту, але до його прийняття справа дійшла тільки зараз.

49 з 81 депутата висловилися на підтримку цього рішення.

В обґрунтуванні рішення про направлення військовослужбовців Чорногорії в місію Європейського союзу вказується, що це необхідно для зміцнення обороноздатності України і захисту її суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів. Крім того, це є заходом стримування і реагування на поточні дії Росії і потенційні загрози з боку інших держав-агресорів.

Представники опозиційних сил висловили невдоволення діями спікера парламенту Андрія Мандича, який виступає проти членства в НАТО і підтримує політику президента Росії. Вони вважають, що спікер перешкоджає прийняттю відповідного рішення.

Його політична сила, яка входить до коаліції, не підтримує приєднання до Альянсу і заходи, вжиті Чорногорією щодо Росії через її дії стосовно України.

У 2017 році, коли при владі перебувала Демократична партія соціалістів (ДПС), Чорногорія стала членом НАТО. Однак у 2020 році ця партія була усунена від влади.

“Дев’яносто відсотків нинішньої парламентської більшості не підтримали вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.

У своїй заяві Драган Крапович, міністр оборони Чорногорії, неодноразово підкреслював, що в рамках цієї місії не планується задіяти військовослужбовців Чорногорії на території України.

“Хочу, щоб це було гранично ясно. Я проти. Всі події місії проходять в ЄС, в Польщі та Німеччині”, – підкреслив міністр.

ЄС планує затвердити 18-й пакет санкцій проти Росії вже наступного тижня

Глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц висловив упевненість, що вже наступного тижня Європейський союз схвалить 18-й пакет санкцій щодо Росії, незважаючи на заперечення Словаччини.

Мерц зробив таку заяву в Берліні після зустрічі з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

“Дякую Єврокомісії за пропозиції щодо 18-го пакету санкцій. Сподіваюся, що наступного тижня його приймуть”, – сказав канцлер Німеччини.

Як повідомив Мерц, незважаючи на заперечення з боку Братислави, обговорення пакету санкцій розпочнеться наступного тижня в комітеті постійних представників країн ЄС у Брюсселі.

“Якщо буде потрібно, ми повернемося до цього питання на засіданні Європейської ради. Але, ймовірно, вже наступного тижня ми зможемо домовитися”, – припустив канцлер.

Видання уточнює, що мова йшла про майбутній саміт ЄС.

У відповідь на цю заяву Фредеріксен, у свою чергу, виступила за посилення політики щодо Росії. Вона підкреслила, що Захід занадто довго сподівався на діалог з Кремлем. У той же час у США триває розробка можливих санкцій як на рівні Конгресу, так і на рівні адміністрації.