Посли ЄС проведуть екстрену нараду через мита Трампа

У неділю посли 27 країн Євросоюзу проведуть термінову нараду. Це сталося після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про намір збільшити мита для європейських держав.

Про це повідомляє “Reuters”.

Кіпр, який виконує обов’язки голови ЄС, оголосив про скликання засідання на неділю. Початок заплановано на 17:00 (16:00 за Гринвічем).

“Посли 27 країн ЄС зберуться на екстрену зустріч у неділю після заяви Трампа про підвищення мит на європейських союзників до тих пір, поки США не отримають дозволу на покупку Гренландії”, – пише видання.

Президент США Дональд Трамп оголосив про введення 10% тарифів для країн НАТО, включаючи Велику Британію, Францію і Німеччину, за розміщення їх військ в Гренландії у відповідь на погрози США взяти під контроль арктичний острів.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас прокоментувала погрози президента США Дональда Трампа ввести мита у відповідь на позицію європейських країн щодо Гренландії. Вона підкреслила, що розбіжності між союзниками вигідні Китаю і Росії.

Україна посилює сектор безпеки та оборони через впровадження стандартів НАТО

Україна продовжує впровадження стандартів НАТО у сфері безпеки та оборони, зосереджуючись на зміцненні доброчесності, ефективного врядування та протидії корупції.

Про це йшлося під час Міжнародного науково-практичного форуму “Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони”.

У заході взяли участь представники НАЗК, Міністерство оборони України, Національного університету оборони, а також делегації НАТО. Серед високопосадовців був присутній міністр оборони України Денис Шмигаль.

Під час форуму наголошувалося, що впровадження міжнародних стандартів управління в оборонному секторі є ключовою умовою підвищення стійкості держави в умовах війни, а також важливим елементом інтеграції України до євроатлантичного безпекового простору.

У НАЗК зазначили, що відомство системно працює над запровадженням антикорупційних механізмів, сумісних із підходами країн-членів НАТО, зокрема в питаннях управління ризиками, прозорості процесів та підзвітності в секторі оборони.

Співпраця між НАЗК, Міністерством оборони та Національним університетом оборони розглядається як стратегічна – вона має забезпечити підготовку кадрів нового покоління, здатних працювати за принципами доброчесності, цивільного контролю та міжнародних стандартів безпеки.

Учасники форуму підкреслили, що посилення інституційної спроможності оборонного сектору та боротьба з корупцією залишаються одним із пріоритетів України на шляху до зміцнення національної безпеки та подальшого зближення з НАТО.

Орбан виступив з критикою кредиту ЄС для України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розкритикував рішення Європейського Союзу про виділення кредиту Україні на €90 млрд.

Про це пише видання The Guardian.

Залишаючи саміт лідерів ЄС, Віктор Орбан заявив, що Угорщина повністю відмовляється від участі в цьому процесі.

“Я переконаний, що це невдале рішення. Більшість країн, крім Чехії та Словаччини, вважають його правильним. Я ж думаю, що це вкрай небезпечний крок, який може привести Європу до війни”, – заявив угорський прем’єр.

Орбан  також заявив, що українці не зможуть погасити кредит. Він вважає, що ці кошти будуть втрачені, і ті, хто надав позику, повинні будуть взяти на себе всі фінансові ризики і наслідки.

Лідери ЄС не дійшли згоди щодо використання російських активів

Після 16-годинних обговорень європейські лідери не змогли домовитися про передачу заморожених державних активів Росії Україні.

Про це повідомляє видання Politico.

Це стало значним ударом для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які протягом декількох тижнів активно просували ідею використання €210 млрд заморожених російських активів для підтримки України. У підсумку саміт завершився прийняттям альтернативного плану, запропонованого прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером.

ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі €90 млрд на два роки. Гарантія повернення цих коштів буде забезпечена загальним бюджетом Євросоюзу, що допоможе Україні уникнути фінансової кризи навесні наступного року. Однак Угорщина, Словаччина і Чехія офіційно заявили про свою відмову приєднатися до цієї програми.

Бельгійський прем’єр Барт де Вевер фактично зупинив використання російських активів, оскільки більша їх частина зберігається в бельгійській компанії Euroclear. Він наполягав на необмежених фінансових гарантіях для захисту країни від можливих позовів з боку Кремля, що інші лідери розцінили як спробу отримати “карт-бланш” за рахунок загальних коштів. В кінцевому підсумку Бельгія та Італія змогли “проштовхнути” свій варіант із загальним боргом, який Еммануель Макрон назвав “найбільш практичним рішенням”.

Видання вказує, що для Німеччини досягнутий результат є “болючим компромісом”. Раніше Берлін виступав проти спільних позик. Єдиною поступкою, на яку погодився Мерц, стало положення про те, що заморожені активи Російської Федерації можуть бути використані в майбутньому для погашення кредиту.

Однак механізм реалізації цього заходу вимагає додаткового опрацювання. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні назвала завершення саміту “перемогою здорового глузду”. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що, незважаючи на всі розбіжності, підтримка України тепер забезпечена на технічному рівні.

Україна отримає €2,3 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility

Рада Європейського Союзу виділила Україні 2,3 млрд євро через фінансовий інструмент Ukraine Facility.

Про це повідомили в Мінфіні.

До державного бюджету незабаром надійдуть 2,1 млрд євро кредитних коштів і 200 млн євро у вигляді гранту. Цей регулярний транш передбачений в рамках інструменту Pillar I. Фінансування буде спрямовано на першочергові соціальні та гуманітарні потреби країни.

В межах програми Ukraine Facility на період 2024-2027 років передбачено виділення близько 50 млрд євро для підтримки України, з яких 38,337 млрд євро призначені для прямої бюджетної допомоги.

З початку 2024 року до державного бюджету надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких більше 8,3 млрд євро – у 2025 році.

Для отримання чергового траншу фінансової допомоги від Європейського Союзу Україна впровадила низку реформ, запланованих до кінця третього кварталу 2025 року. Ці реформи торкнулися ключових сфер, включаючи управління державними фінансами, судову систему, бізнес-середовище, банківський сектор, агропродовольчий сектор, видобуток стратегічних корисних копалин, зелений перехід і систему охорони навколишнього середовища.

Голова Єврокомісії закликала Трампа не втручатися у справи ЄС

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з публічним попередженням Дональду Трампу про неприпустимість втручання у внутрішні справи Європи. Вона підкреслила, що президент США не повинен втручатися в європейську демократію.

Про це пише Politico.

Заява фон дер Ляєн була реакцією на питання про Стратегію національної безпеки США. У цьому документі міститься суперечливе твердження про те, що Європі в найближчі два десятиліття загрожує “цивілізаційне знищення”.

“Коли справа доходить до виборів, народ сам вирішує, хто стане лідером країни. Це суверенітет виборців, і його потрібно захищати. Ніхто інший не має права втручатися”, – заявила фон дер Ляєн.

Варто зазначити, що цю тезу активно просувають ультраправі лідери, включаючи прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також російська пропаганда.

В американському документі міститься критика спроб Європи обмежити діяльність ультраправих партій, які автори стратегії називають “політичною цензурою”. З цієї причини, як заявила фон дер Ляєн, ЄС представив проєкт “Щит демократії”, спрямований на посилення захисту від іноземного втручання в інтернет і вибори.

Хоча глава Єврокомісії зазначила, що її відносини з американськими лідерами залишаються “дуже хорошими”, вона підкреслила: Європа повинна зосередитися на власних проблемах, а не порівнювати себе з іншими.

“У глибині душі я переконана в необхідності трансатлантичних зв’язків. Але що дійсно важливо? Важливо, що ми пишаємося нашим статусом Європейського Союзу, віримо в свою силу і справляємося з викликами. Наші відносини з США змінилися. Чому? Тому що ми теж змінюємося. Важливо пам’ятати: яка наша позиція? У чому наша сила? Давайте працювати над цим, пишатися і відстоювати єдину Європу”, – заявила Урсула фон дер Ляєн.

Україна ризикує втратити заморожені мільярди Кремля

Якщо війна завершиться, Україна може не повернути заморожені активи Центробанку Росії. Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути ці кошти Москві.

Такою інформацією поділилися джерела видання “Politico”.

Під час свого літнього візиту до США спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван отримав чітку вказівку від американських чиновників. Адміністрація Трампа наполягає на поверненні російських активів після укладення мирної угоди.

Після візиту О’Саллівана президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен запропонувала країнам ЄС план щодо використання заморожених у депозитарії Euroclear суверенних активів Росії на суму близько 140 млрд євро. Ці кошти пропонується направити на надання Україні “репараційного кредиту”. Особливість цього кредиту полягає в тому, що Україна повинна буде повертати отримані кошти тільки в разі, якщо Росія після завершення конфлікту виплатить репарації.

Один з дипломатів стверджує, що це спроба ЄС закріпити за активами певну політичну формулу, характерну для Європи. У зв’язку з цим існує ймовірність, що Трамп може не підтримати цей сценарій.

Після того як у листопаді стала відома інформація про мирний план американської адміністрації, з’ясувалося, що Трамп пропонував виділити 100 млрд доларів із заморожених російських активів на відновлення та інвестування в Україну під контролем США. Решту коштів передбачалося передати в окремий американо-російський фонд. Ці плани США щодо розподілу активів між собою і Росією, навіть якщо частина коштів формально призначалася для допомоги Україні, викликали обурення у чиновників Європейського союзу.

Україна готується до “вічної війни” з Росією – Reuters

До 2025 року в Україні планується виготовити близько 4 млн БПЛА. Деякі експерти припускають, що ця цифра може збільшитися вдвічі.

Про це пише Reuters.

Зусиль України щодо заповнення нестачі людських ресурсів через збільшення інвестицій у безпілотні технології виявилося недостатньо. Мало хто вірить у швидке досягнення миру через тривале настання Росії, хоча воно і відбувається повільно та з великими втратами.

“Схоже, обидві сторони прагнуть підготувати свої народи та економіки до тривалого конфлікту”, – пише видання.

В Україні працюють сотні збройових компаній різних масштабів. Однак, незважаючи на збільшення інвестицій у безпілотники, проблема нестачі людей залишається невирішеною.

Як зазначила Ярослава Барб’єрі з Chatham House Ukraine, через затяжний характер конфлікту багато українців бачать у призові на військову службу “квиток в один кінець”. Це пов’язано з тим, що командири не поспішають звільняти досвідчених військовослужбовців, навіть якщо ті служать вже багато років.

За інформацією видання, раніше призовники і добровольці, які приєдналися до армії після початку конфлікту, підписували контракти на невизначений термін, які діяли до закінчення військових дій. Тепер планується, що нові контракти будуть укладатися на п’ять років. Також буде введено положення, згідно з яким після звільнення солдати не зможуть бути призвані на службу повторно протягом мінімум одного року, а можливо, і довше.

До речі, наступного місяця міністри ЄС вперше зберуться у Львові. Вони обговорять кроки до членства, якого влада України прагне досягти до 2030 року.

Вступ України до Європейського Союзу вимагає відповідності економіки та бізнесу країни правилам Євросоюзу, що є значною складністю в умовах триваючого конфлікту та постійного ризику накладення вето на членство Києва з боку Угорщини або інших країн-членів, як зазначається в статті.

Європейський Союз активно працює над посиленням підтримки України, в тому числі розглядає можливість розблокування заморожених російських активів для їх використання українською стороною.

Норвегія не буде самостійно надавати гарантії за “репараційним кредитом”

Норвегія готова підтримати ідею ЄС про використання заморожених російських активів для створення “репараційного кредиту” для України. Однак країна не планує залучати для цього свій суверенний фонд.

Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг повідомив про це в інтерв’ю NRK.

“Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму. Це не так”, – сказав він.

Сума перевищує 1,6 трлн норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 159 млрд доларів. “Репараційний кредит” планується сформувати із заморожених російських активів, більша частина яких розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Бельгія раніше висловила незгоду з пропозицією використовувати заморожені активи Росії. Брюссель обґрунтував свою позицію тим, що побоюється можливих судових розглядів з боку Москви.

Столтенберг зазначив, що Норвегія вже вносить значні фінансові кошти на підтримку України. Він також підкреслив, що його країна готова брати участь у планах Європейського Союзу щодо створення “репараційного кредиту” для України, але не має наміру надавати гарантії самостійно.

За словами політика, остаточне рішення буде прийнято з урахуванням підсумкового рішення ЄС щодо кредитних зобов’язань перед Україною.