Цього тижня Велика Британія проведе другий саміт щодо України

Кір Стармер проведе онлайн-зустріч із європейськими лідерами щодо ситуації в Україні

Про це повідомляє видання The Guardian.

За інформацією журналістів, зустріч стане підсумком насиченого тижня дипломатичних переговорів. Перед цим заплановані перемовини між Україною та США, а також окремі консультації за участю представників європейських країн.

“Ви можете очікувати, що прем’єр-міністр проведе другу зустріч лідерів коаліції, яка стане продовженням саміту в Ланкастер-Хаусі”, – заявив прессекретар глави британського уряду.

У дискусіях візьмуть участь міністри оборони Великої Британії, Німеччини, Італії та Польщі.

Очікується, що на зустрічі обговорять актуальні питання безпеки, подальшу підтримку України та спільні кроки для протидії російській агресії.

Війну потрібно закінчити негайно і на максимально справедливих умовах – Тимошенко

Юлія Тимошенко зажадала негайно припинити бойові дії і висловила своє незадоволення на адресу керівника німецької розвідувальної служби Бруно Каля, який висловився за продовження війни в Україні.

Свій коментар опозиціонерка залишила на особистій сторінці у “Facebook”

Юлія Тимошенко навела слова Каля, який припустив, що в разі завершення конфлікту в Україні до 2030 року, Росія зможе застосувати свої сили для нападу на європейські країни раніше, ніж очікувалося.

Далі вона виступила із засудженням такої позиції:

“Ціною самого існування України і ціною життів сотень тисяч українців хтось вирішив заплатити за “знесилення” Росії заради безпеки в Європі? Не думала, що про це насміляться сказати настільки офіційно і відкрито… Це багато чого пояснює… Вважаю, що Верховна Рада зобов’язана негайно відреагувати”, – написала політик.

На думку колишнього прем’єр-міністра, необхідно невідкладно завершити конфлікт і зробити це на умовах, які максимально відповідатимуть принципам справедливості.

Три країни поставлять Україні сучасні системи протиповітряної оборони на мільйони доларів

Швеція, Литва та Ірландія нададуть Україні системи протиповітряної оборони, що включають мобільні ракетні установки, артилерійські знаряддя і радари. Вартість цього обладнання обчислюється мільйонами доларів.

Про це йдеться в оглядовій статті Forbes.

Як підкреслює аналітик Девід Акс, європейські партнери активно співпрацюють, щоб заповнити прогалини в галузі безпеки.

Наприклад, Швеція надасть артилерійські знаряддя Tridon виробництва Saab, а також пускові установки Saab RBS 70 спільно з Литвою. Ірландія, зі свого боку, поставить радари Giraffe, також розроблені Saab у Швеції.

Як пояснює Акс, RBS 70 – це “стара добра” система протиповітряної оборони, яка використовує 30-кілограмові ракети з лазерним наведенням. Ці ракети можуть вражати літаки, вертольоти і безпілотники на відстані до п’яти кілометрів і на висоті до трьох кілометрів.

Для транспортування і установки системи потрібно всього три людини, а сама установка займає не більше двох хвилин.

Система RBS 70, встановлена на вантажному автомобілі, дає змогу виявляти цілі на відстані до 50 кілометрів. Радар може передавати координати цілі екіпажу ракети або кабелем, підключеним до пускової установки.

Оператор отримує візуальний і звуковий сигнал від пускової установки, коли ціль виявлено.

Як повідомив Акс, на початку 2023 року Україна отримала перші системи RBS 70 і Giraffe зі Швеції. Їх направили до 47-ї та 93-ї механізованих бригад, а також, можливо, до інших підрозділів.

Проте гармата Tridon – це інновація у сфері постачання озброєння в Україну.

“По суті, це вантажна версія знаменитої шведської 40-міліметрової гармати Bofors. Tridon підключається до тієї самої командної та контрольної мережі, що й Giraffe та RBS 70. Крім того, ця скорострільна гармата здатна випускати кілограмові снаряди на відстань до чотирьох миль (6,5 кілометра), що дає їй змогу вражати як бронетехніку, так і літаки”, – пише Акс.

Аналітик зазначає, що з отриманням цього озброєння Росія зазнає ще більших втрат у повітрі. Також важливим і несподіваним стало те, що нейтральна Ірландія почала постачати Україні критично важливе військове обладнання.

“Навіть якщо Україна воюватиме без підтримки США, вона не зможе битися самотужки. Дедалі сучасніша зброя надходить з інших європейських країн”, – підкреслює Акс.

Європа все ще залежить від США: чи зможуть союзники НАТО самостійно підтримувати Україну

Партнери США по НАТО в Європі, як і раніше, перебувають у сильній залежності від Сполучених Штатів.

Про це повідомляє The Telegraph у своїй оглядовій статті.

Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прагнуть залучити президента США Дональда Трампа до реалізації свого плану щодо захисту України. Однак, незважаючи на заяви Великої Британії та Франції про збільшення витрат на оборону, викликає сумніви можливість Європи самостійно вирішити українське питання.

Від початку конфлікту європейські держави надали Україні військову допомогу на суму близько 62 млрд євро. Однак очевидно, що розміщення військ на території України та підтримка її безпеки потребуватимуть набагато більших витрат.

На думку аналітика Деніела ДеПетріса, Макрон і Стармер, ймовірно, вважають, що європейці здатні самостійно вирішити цю проблему. Це може статися за умови, що адміністрація Трампа надасть підтримку у вигляді повітряної підтримки, розвідки, рекогносцировки і спостереження, а також протиповітряної оборони. Однак усе залежатиме від готовності Вашингтона захищати Україну та її європейських союзників у разі порушення Росією будь-якого перемир’я – а саме цього адміністрація Трампа прагне уникнути.

“Якщо виключити з рівняння США, то європейські сили підтримки в Україні можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Союзники Вашингтона по НАТО в Європі, як і раніше, сильно залежать від США в галузі нанесення ударів на великі відстані, командування і управління, розвідки і спостереження (ISR), зокрема супутникового зв’язку, а також дозаправлення в повітрі. Крім того, виробництво боєприпасів у Європі, як і раніше, перебуває на низькому рівні”, – пише він.

Крім цього, збройні сили європейських країн мають лише обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони. Деякі держави, такі як Німеччина і Польща, не бажають надавати їх Україні, побоюючись за власну безпеку.

Євросоюз також не зміг виконати вчасно обіцянку надати українській армії один мільйон 155-мм артилерійських снарядів. У результаті довелося шукати їх на складах колишніх країн Варшавського договору.

У Лондоні відбудеться зустріч групи європейських лідерів для обговорення ситуації в Україні

Велика Британія ініціює обговорення з європейськими лідерами можливості створення групи для продовження переговорів з питання конфлікту між Росією та Україною.

Про це пише Bloomberg.

За даними, отриманими від неназваних джерел, зустріч може відбутися вже 2 березня і стане продовженням зустрічей на найвищому рівні, які пройшли минулого тижня в Парижі під керівництвом президента Франції Еммануеля Макрона.

Згідно з інформацією, майбутня зустріч надасть можливість лідерам країн обговорити результати перемовин із президентом США Дональдом Трампом і його представниками, що відбулися минулого тижня, і сформувати спільну стратегію.

“Вони попередили, що плани не були доопрацьовані і все ще можуть змінитися, і що це може бути фактично проведено як альтернативний варіант”, – йдеться у публікації.

Представники європейських країн активно працюють над тим, щоб відмовити президента США від поспішного укладення угоди про припинення вогню з Росією. Вони побоюються, що це може надати сміливості Москві і знизити рівень безпеки в Європі.

У Білому домі 24 лютого відбулася зустріч між Макроном і Трампом. А 27 лютого прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер планує зустрітися з президентом США у Вашингтоні.

Кіт Келлог займеться обговоренням гарантій безпеки для України

Спеціальний представник США з питань України та Росії Кіт Келлог у лютому проведе низку переговорів із представниками європейських країн.

Про це повідомляє Bloomberg.

За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа прагне з’ясувати, які саме заходи можуть ухвалити європейські союзники для запобігання новим загрозам з боку Росії. Зокрема, американська сторона цікавиться, наскільки країни Європи готові надати свої збройні сили для потенційного мирного врегулювання.

Також США хочуть отримати чіткі гарантії підтримки України та визначити, які конкретні кроки союзники можуть зробити вже зараз, щоб зміцнити позиції Києва на міжнародній арені.

Очікується, що переговори можуть визначити подальшу стратегію Вашингтона щодо конфлікту та розстановки сил у регіоні.

Країни Північної Європи та Балтії висловили свою підтримку Україні

Представники держав Північної Європи та Прибалтики 14 лютого 2025 року зробили звернення, в якому наголосили на твердій і безумовній підтримці України.

Про це йдеться в офіційній заяві на сайті уряду Швеції.

У тексті акцентується увага на тому, що Україна має стати переможцем у конфлікті, ініційованому Росією, щоб гарантувати встановлення справедливого і міцного миру. Результати цієї війни матимуть серйозні й основоположні наслідки для безпеки в Європі та Північній Америці.

Наразі пріоритетом є посилення позицій України. Держави Північної Європи та Балтії, які є одними з провідних донорів військової допомоги Україні на душу населення, планують розширити цю підтримку.

Вони активно взаємодіють з Україною, США та іншими державами-членами НАТО, а також із партнерами по ЄС, прагнучи миру за допомогою сили. Держави твердо підтримують незалежність і територіальну цілісність України та переконані в необхідності надання їй надійних гарантій безпеки. Україна і Європа мають бути залучені до будь-яких дискусій, націлених на досягнення справедливого і довгострокового миру.

Глави держав також повідомили про те, що активно вкладають кошти в розвиток своїх збройних сил. Вони наголосили на своїй готовності й надалі зміцнювати спільну безпеку та обороноздатність, а також нести відповідальність за мир і стабільність у Європі.

Європа не готова до швидкого перекидання військ НАТО у разі нападу Росії – Spiegel

У разі військової агресії Росії країни-члени НАТО зіткнуться з серйозними проблемами в оперативному переміщенні військ і важкої техніки в межах Європи.

Як повідомляє Spiegel, військова техніка не може безперешкодно перетинати кордони країн ЄС через нормативні обмеження щодо ваги транспорту.

У деяких випадках важким бойовим машинам доводиться робити значні об’їзди, щоб уникнути обвалу мостів, які не розраховані на таке навантаження.

“Незважаючи на тривалі старання, ЄС досі має серйозні обмеження щодо швидкого перекидання військ, що підтверджує спеціальний звіт Європейської рахункової палати”, – йдеться в матеріалі Spiegel.

Попри багаторічні зусилля та мільярдні інвестиції, держави Європейського Союзу лише частково змогли вирішити цю проблему.

Ця ситуація викликає занепокоєння в країнах Альянсу, оскільки ефективне логістичне забезпечення може стати ключовим фактором у протидії потенційній загрозі з боку Росії.

Країни Балтії офіційно завершили процес відключення від російської енергосистеми

Естонія, Латвія і Литва успішно від’єднали свої енергосистеми від російської частотної зони БРЕЛЛ. Підключення до європейської енергосистеми планується на 9 лютого.

Про це повідомляє Euractiv.

Близько 6-ї години ранку за місцевим часом розпочався процес відключення. Насамперед було знеструмлено лінії електропередачі, що з’єднують Литву і російський Калінінград.

Потім були відключені лінії, що зв’язують Литву і Білорусь, а також Латвію і Росію.

Завершальним етапом стало відключення високовольтних ліній між Естонією і Росією на кордоні в Нарві, про що повідомила державна компанія Elering.

За інформацією прес-секретаря Elering Айна Кестера, Естонія від’єдналася від російської енергосистеми о 9:09 за місцевим часом.

“Приблизно о 6:40 було відключено лінії зв’язку між Литвою і Калінінградською областю. О 7:30 перестали працювати лінії між Литвою і Білоруссю. Латвія відключилася від Росії о 8:00, а наші лінії – приблизно о 9 годині. Наразі все виглядає нормально, і причин для занепокоєння немає”, – сказав він.

Від’єднання Балтійських держав від російської енергетичної мережі не викликало проблем у споживачів – система продовжує функціонувати в штатному режимі, як повідомили в компанії Elering.

У неділю, 9 лютого, у другій половині дня, заплановано синхронізацію енергосистеми Балтійських країн із континентальною європейською мережею. До цього моменту оператори енергосистем Естонії (Elering), Латвії (AST) і Литви (Litgrid) проведуть тестові випробування автономного режиму роботи.

У цей період енергосистеми Балтійських країн функціонуватимуть ізольовано від інших частотних зон. Електроенергію отримуватимуть від місцевих електростанцій, а також через з’єднання Естонія-Фінляндія та Литва-Швеція.