Заява Трампа про безпеку Європи може вплинути на обсяги допомоги Україні – NYT

Заява президента Трампа про те, що США не повинні так активно гарантувати безпеку Європи, може призвести до того, що союзники, які намагаються посилити свою військову міць, будуть змушені скоротити допомогу Україні.

Про це пише “The New York Times”.

З моменту, коли Дональд Трамп обійняв посаду президента, він заявив про намір припинити підтримку України з боку Сполучених Штатів. Це викликало побоювання у європейських лідерів щодо можливості поставок зброї, необхідної Україні.

Коаліція європейських держав, які висловлюють підтримку Україні, активно працює над тим, щоб забезпечити постачання озброєння на свої території відтоді, як президент Трамп чітко позначив необхідність збільшення відповідальності Європи за безпеку України і свою власну.

Це одна з причин, через яку Верховна Рада України більшістю голосів підтримала в четвер угоду про передачу Сполученим Штатам частини майбутніх доходів від продажу природних ресурсів, включно з корисними копалинами. Хоча ця угода не гарантує безпеку, вона залишає відкритою можливість для продовження поставок американської зброї та іншої військової підтримки.

“Він сказав мені, що йому потрібно більше зброї, але він говорить це вже три роки”, – сказав Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським минулого місяця в Римі.

Країни Європи в рамках співпраці надали приблизно половину від загальної суми в 130 млрд доларів, які були спрямовані на підтримку України з моменту початку російської агресії у 2022 році. Решту коштів надали Сполучені Штати.

У п’ятницю США дали згоду на передачу Україні 125 артилерійських снарядів великої дальності та 100 ракет до системи Patriot із запасів Німеччини. Це вкрай важливе озброєння виробляється в США і не може бути вивезено за межі країни без дозволу американського уряду, навіть якщо воно належить іншій державі.

Тоді як європейські лідери та інвестори, найімовірніше, мають намір збільшити фінансування виробництва зброї, керівники галузі та експерти пророкують, що для запуску виробничих ліній знадобиться близько десяти років.

“Вони стикаються з подвійною проблемою – необхідністю переозброюватися самим і постачати в Україну, а промислових потужностей недостатньо для виконання обох завдань”, – заявив Метью Севілл, директор відділу військових наук Королівського інституту об’єднаних служб.

В Україні щорічно виробляють мільйони безпілотних літальних апаратів, зокрема дешевих дронів-камікадзе, щоб скоротити витрату артилерійських боєприпасів.

За словами представника західної розвідки, який уважно відстежує ситуацію на фронті, українські військові стали більш ефективно використовувати зенітні ракети Patriot, застосовуючи дешевші засоби для відбиття менш значних загроз.

“Вони хотіли б отримати більше крилатих ракет, більше балістичних ракет і безліч іншої зброї, але наразі їм доведеться заповнити цю прогалину”, – додав аналітик.

Україна готує зустріч радників з національної безпеки зі США та Європи

Україна планує провести зустріч представників служб національної безпеки США, Великої Британії, Франції та Німеччини з метою обговорення подальших дій у рамках мирного врегулювання конфлікту.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Володимир Зеленський зазначив, що у квітні представники його команди вже зустрічалися в Лондоні та Парижі, щоб обговорити перспективи завершення конфлікту між Росією та Україною, який триває вже четвертий рік.

Останніми тижнями в Москві перебував спеціальний представник президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф. Його метою було проведення зустрічей із президентом Росії Володимиром Путіним та іншими високопоставленими офіційними особами.

“Я не готовий назвати вам дату зараз, оскільки в США відбулися деякі зміни”,– відповів Зеленський журналістам.

Президент також висловив свою думку з приводу звільнення Майкла Волца з посади радника з питань національної безпеки.

“Державний секретар Рубіо має повноваження радника з національної безпеки, і я не думаю, що хтось буде чекати на нове призначення”,- додав глава держави.

Володимир Зеленський звернув увагу на те, що нині відбувається активна взаємодія між радниками зі Сполучених Штатів Америки, країн Європи та України.

США відправили Україні F-16 “з автошроту”

Збройні сили США відправили до України кілька списаних F-16 з метою забезпечення деталями для літаків, які надали партнери з Європи.

Про це повідомляє “The War Zone”.

Представник Військово-повітряних сил повідомив, що Сполучені Штати підтримали ремонт і обслуговування винищувачів F-16, які були передані Україні європейськими союзниками. Ці літаки були списані і непридатні для польотів, але їхні компоненти можуть бути використані для ремонту інших літальних апаратів.

Винищувачі, що залишилися без ключових компонентів, були завантажені на борт транспортного літака Ан-124 з реєстраційним номером UR-82027. 26 квітня він вирушив із міжнародного аеропорту Тусон у штаті Аризона в аеропорт Жешув-Ясьонка в Польщі. Цей хаб є важливим логістичним вузлом для постачання допомоги Україні.

Згідно з інформацією, наданою виданням, корпуси були отримані з території, відомої як “авіаційне кладовище”. Йдеться про 309-ту групу технічного обслуговування і відновлення авіації, яка базується на авіабазі Девіс-Монтен.

Геннадій Хазан, який обіймає посаду президента Української асоціації пілотів, раніше висловив свою думку з приводу ситуації з літаками F-16, які були передані Україні. Ці винищувачі були вироблені у 80-х роках минулого століття, але до них не постачаються запасні частини. Замість цього надаються літаки-донори, які використовуються для ремонту.

Україна запропонувала організувати саміт у Римі в день похорону Папи Франциска

Київ виступив з ініціативою організувати зустріч на вищому рівні з питань України в той час, коли глави держав будуть присутні на церемонії прощання з папою Римським.

Про це пише “La Repubblica”.

Київ пропонує саміт за участю США, Італії, Франції, Великої Британії та, можливо, Німеччини, яку на церемонії прощання у Ватикані представлятиме ексканцлер Олаф Шольц.

“Не впевнений, що саміт вдасться провести в день похорону папи. Де його організувати? Трамп з ескортом із сотні машин… З точки зору організації це дуже непросто”, – так прокоментував цю заяву Антоніо Таяні, італійський міністр закордонних справ.

Однак Київ не полишає спроб організувати саміт. Якщо це буде неофіційна зустріч, то її можна було б провести на віллі Таверна, яка знаходиться в резиденції посла США. Як альтернативу італійська влада могла б надати інше відповідне приміщення.

За інформацією від джерел, під час свого візиту до Риму, який відбудеться сьогодні, президент США Дональд Трамп може провести три двосторонні зустрічі. У планах – переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

У Європі змінюють стратегію надання допомоги Україні – WP

Європейські країни можуть змінити підхід до підтримки України, змістивши фокус з постачання готової зброї на інвестування у розвиток її оборонної промисловості.

Про це повідомляє “The Washington Post” з посиланням на європейських посадовців.

У виданні зазначають, що все більше країн ЄС розглядають модель фінансування українського ВПК як вигіднішу і стабільнішу форму допомоги. На думку європейських політиків, такий формат дозволить не лише зменшити тиск на власні ресурси, але й посилити здатність України самостійно забезпечувати себе зброєю.

“Це безпрограшний варіант. Нам це буде дешевше, а їм потрібно виробляти”, – заявив один із співрозмовників WP, наголосивши, що українці мають досвід, з якого Європа може навчатися.

Крім того, країни-члени НАТО розглядають можливість використання території України як полігону для випробування нових систем озброєнь, зокрема безпілотників, де Київ має суттєвий практичний досвід.

Європа повинна взяти на себе роль США в наданні допомоги Україні

Дії команди Трампа, які викликали обурення у президента Зеленського і були незграбними спробами налагодити стосунки з Кремлем, стали початком нового складного періоду для України та західних країн.

Про це пише “The Times”.

Заява президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про намір завершити конфлікт в Україні впродовж доби зустріла рішучу відсіч з боку Путіна, який не має наміру припиняти агресію. Велика Британія та її союзники мають посилити підтримку Києва, щоб українці могли ефективно захищатися.

Відтоді як Дональд Трамп обійняв посаду президента США, військова підтримка України з боку Вашингтона значно скоротилася. Останній пакет допомоги, що включає в себе $500 млн на закупівлю військового обладнання, зокрема ракет для протиповітряної оборони, був переданий Україні в останні дні роботи адміністрації Джо Байдена.

Водночас Сполучене Королівство, Королівство Данія, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Єврокомісія продовжують надсилати в Україну боєприпаси та гуманітарну допомогу, загальна сума якої досягла 138 млрд євро.

Хоча Сполучені Штати Америки залишаються найбільшим донором України та основним постачальником військової допомоги, вони вже надали на 23 млрд євро менше, ніж європейські країни.

У питаннях економіки, як і в інших сферах, Трамп, схоже, прагне послабити позиції Америки у вільному світі. Велика Британія та країни Європи мають зосередитися на збільшенні підтримки України, підвищенні оборонних витрат, формуванні європейських “сил безпеки” для розміщення на заході України та збереженні єдності НАТО.

Сер Кір Стармер зберіг позицію Бориса Джонсона щодо України.

Велика Британія надала Україні фінансову підтримку в розмірі близько 0,5% від свого ВВП. Це більше, ніж Франція, Італія та Іспанія, але менше, ніж скандинавські та балтійські країни, такі як Данія та Естонія, які виділили понад 2%.

Сер Кір Стармер також пообіцяв збільшити витрати на оборону з 2,3% ВВП до 2,5% до 2027 року. Однак військові начальники наполягали на збільшенні до 2,65%.

Ситуація в Україні не настільки невтішна, як могла б бути, якби Трамп здобув перемогу на повторних виборах кілька років тому. Однак не можна дозволити Москві скористатися протиріччями в команді Трампа і використати їх у своїх інтересах. Велика Британія та європейські країни мають заповнити прогалину, залишену США.

Україна оновила угоду про вільну торгівлю зі Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном

Україна оновила торговельний договір з державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), до якої входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У договорі було оновлено розділи, які стосуються спрощення торговельних процесів. Деяких змін також зазнали санітарні та фітосанітарні заходи та державні закупівлі. Оновили регламенти технічного співробітництва та охорони прав на інтелектуальну власність.

“Це перезапуск угоди 2010 року, адаптований до нової реальності. Вона відкриває нові можливості для українського бізнесу на великих ринках”, – зазначив голова українського уряду.

Ще угода отримала нові розділи, які присвячені електронній комерції, підтримці бізнесу, торгівлі та сталому розвитку, як наголосив очільник уряду.

У рамках співпраці в галузі сільського господарства Україна уклала нові договори з Норвегією, Ісландією та Швейцарією. Як зазначив Шмигаль, це дасть змогу усунути перешкоди та зробити продукцію українських виробників доступнішою на ринках цих держав.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Скасування санкцій США не допоможе Росії без участі Європи — The Economist

Деякі західні експерти вважають, що у разі часткового послаблення санкцій США проти Росії ефект для Кремля буде незначним.

Про це йдеться у статті британського видання The Economist.

Як зазначається в публікації, європейські санкції мають набагато більшу силу, ніж американські, і саме Європа відіграє ключову роль у справжньому тиску на російську економіку.

“Європа, ймовірно, виступить проти послаблення санкцій США, і вона має вагоміші аргументи: її санкції більш дієві, ніж американські, і цю зброю слід використовувати”, — підкреслює видання.

Разом з тим у матеріалі вказується, що деякі експерти вважають вплив обмежень з боку США критичним, оскільки Росія прагне повернути доступ до американських технологій, фінансових інструментів і платіжних систем.

“Однак наш аналіз показує, що це не так. Без участі Європи в російській торгівлі доступ до платіжних систем та іноземних інвестицій у Росію буде сильно обмежений”, – не погоджується з цим The Economist

Для порівняння, до початку повномасштабної агресії РФ у 2022 році товарообіг між Росією та США становив близько 35 мільярдів доларів, а нині він зменшився вдесятеро. І навіть якщо санкції буде скасовано, істотного зростання цього показника не очікується. Натомість у 2021 році товарообіг між Росією та Євроcоюзом перевищував 305 мільярдів доларів — у шість разів більше, ніж у наступні роки.