Росія придбала військового обладнання на суму 18 млрд доларів – РЕБ

У період з 2023 року по липень 2024 року Росія придбала понад 22 тис верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ-верстатів) та супутніх матеріалів на суму 18,2 млрд доларів.

Про це свідчить дослідження, проведене Радою економічної безпеки України.

Як наголошується, без обладнання з числовим програмним управлінням неможливе вироблення будь-якої зброї.

До початку повномасштабної військової операції в Україні частка верстатів із числовим програмним управлінням (ЧПУ), які Росія закуповувала за кордоном, становила від 70% до 90%. Для супутніх оригінальних компонентів цей показник був ще вищим – від 80% до 95%.

За інформацією про митні платежі, серед трьох основних постачальників обладнання для Росії виявилися:

– Китай — понад 62% від загального обсягу постачання на суму 2,6 млрд доларів;

– Тайвань – 8,9% від загального обсягу поставок на суму 371 млн доларів;

– Південна Корея – 5,47% від загального обсягу поставок на суму 228 млн доларів.

Крім того, значна частина російського імпорту була зроблена в європейських країнах: у Росію було ввезено понад десять тисяч верстатів із числовим програмним управлінням на суму 405 млн доларів.

Технологічні вироби були виготовлені в Італії (4459 верстатів на 168,8 млн доларів) та Німеччини (2849 верстатів на 139,9 млн доларів).

Як наголошується, країна-агресор купувала не тільки обладнання, а й комплектуючі та витратні матеріали до нього, загальна вартість яких перевищила 14 млрд доларів. Серед них продукцію на суму понад 7 млрд доларів було вироблено в Китаї, але також значний внесок зробили і європейські країни. Понад 20% компонентів на суму 2,6 млрд доларів було вироблено у Швейцарії, а 3,5% компонентів та матеріалів на суму 0,5 млрд доларів – у Німеччині.

У дослідженні наголошується, що з кінця 2023 року країни, які підтримують санкції, посилили заходи, спрямовані на обмеження доступу Росії до обладнання з числовим програмним управлінням.

Євросоюз запровадив суворі обмеження на експорт та реекспорт такого обладнання до Росії. Однак ці заходи не поширюються на дочірні підприємства європейських виробників у третіх країнах, таких як Туреччина, Китай, Індія та Малайзія.

Додатково у РФ з Китаю йдуть комплектуючі для обладнання, яке було випущено наприкінці 1990-х років і призначене для виробництва мікросхем.

Адміністрація Трампа готова розгорнути американські війська в Україні у рамках миротворчої місії

Адміністрація президента Сполучених Штатів може надати Україні гарантії безпеки, але за певних умов.

Як повідомляє Bloomberg, це можливо після припинення вогню.

Європейські союзники згодні з президентом Володимиром Зеленським у тому, що США мають приєднатися до будь-яких миротворчих зусиль та відправити свої війська до України після припинення російсько-української війни.

Країни-члени Європейського союзу підтримують позицію президента України Володимира Зеленського щодо того, що Сполучені Штати Америки мають взяти участь у будь-яких миротворчих ініціативах та направити свої військові контингенти до України після завершення конфлікту між Росією та Україною.

Джерела повідомили, що США можуть піти на цей крок, незважаючи на те, що раніше президент Трамп висловлювався проти розміщення американських військових на території України.

“Якщо європейські союзники будуть змушені відправити війська самостійно, це може підірвати довіру до гарантії та створити розкол у НАТО, оскільки це означатиме фактичний кінець трансатлантичного співробітництва в рамках альянсу”, – вважає чиновник з європейського уряду.

У публікації наголосили, що Дональд Трамп, ймовірно, став менш скептично ставитися до підтримки України. Його команда продемонструвала, що США мають намір зосередитися на забезпеченні безпеки України. У неофіційних бесідах наближені президента США визнають, що надання гарантій безпеки Україні є необхідним. Водночас у відповідь на розміщення американських військ в Україні Трамп розраховує, що саме європейські країни візьмуть на себе основну відповідальність за виконання умов можливої ​​угоди.

“Європейці розуміють, що США очікують від них надання основної частини військ, адже Трамп вважає війну в Україні європейською справою”, – додали в джерелі видання.

Представники адміністрації Трампа також дали зрозуміти, що не надаватимуть безпосередньої підтримки в процесі відновлення України. Передбачається, що цим матиме займатися приватний сектор, але переговори з цього питання все ще ведуться.

Європейські партнери України сподіваються, що Трамп не змусить Україну раніше почати переговори з Росією з огляду на його загрози Кремлю.

Декілька європейських лідерів – зокрема президент Франції Емманюель Макрон- розглядають ідею розгортання військ в Україні після припинення вогню. За словами джерела, зараз у Європі продовжуються переговори, щоб запропонувати конкретні кроки Штатам.

Глава МЗС Естонії закликав Захід не боятися поразки Кремля у війні з Україною

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна висловив думку, що у країнах Заходу все ще зберігається страх перед можливими наслідками поразки Росії у війні проти України.

Про це він заявив в інтерв’ю для “24 каналу”.

Тсахкна наголосив, що нинішня ситуація потребує рішучості та єдності союзників, аби забезпечити поразку Росії.

“Нам потрібно зосередитись на тому, як ми можемо виграти війну разом і як Кремль може програти війну, та не боятися цього”, – зазначив глава естонської дипломатії.

Міністр зауважив, що історичний досвід розпаду Радянського Союзу показав, що подібні події можуть призвести до позитивних змін.

“Що станеться, коли Радянський Союз розпадеться? Але сталося багато хорошого”, – додав він.

Маргус Тсахкна закликав союзників по НАТО позбутися страхів, спрямувати зусилля на поразку Кремля та зберігати єдність для забезпечення довгострокової безпеки Європи. Він також підкреслив, що членство України в НАТО стане найефективнішою гарантією стабільності на континенті.

В Італії дозволили геям ставати католицькими священниками за умови дотримання целібату

В Італії оголошено нові правила, які дозволяють геям навчатися на священників у римо-католицьких семінаріях за умови дотримання целібату.

Про це повідомляє видання The Guardian із посиланням на заяву Італійської єпископської конференції (CIE).

У документі зазначається, що Церква прагне не зводити питання сексуальної орієнтації до єдиного визначального аспекту у формуванні духовенства. Головною метою підготовки майбутніх священників в емоційно-сексуальній сфері є здатність прийняти целібат як дар, свідомо обрати його та відповідально дотримуватися.

У процесі формування, коли йдеться про гомосексуальні схильності, важливо не зводити всі відмінності лише до цього аспекту. Ціллю підготовки священників є прийняття целібату як дару, вільний вибір цього шляху та відповідальне його виконання, – йдеться у заяві CIE.

Водночас в документі підкреслюється, що сексуально активні гомосексуали не можуть бути допущені до навчання в семінаріях чи вступати до духовних орденів.

Це рішення йде всупереч заявам Папи Римського Франциска, який раніше висловлювався проти прийняття геїв у семінарії. Він зазначав, що присутність осіб з гомосексуальними схильностями у духовних закладах несе ризик подвійного життя, що суперечить принципам католицької віри.

Цей крок Італійської єпископської конференції викликав дискусії як серед духовенства, так і серед вірян, оскільки ставить нові виклики перед традиційними уявленнями Католицької церкви про підготовку священників та целібат.

Ультраправа партія “АдН” відмовилася засудити вторгнення Росії в Україну

Ультраправа популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) ухвалила рішення не засуджувати повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.

Про це повідомляє видання Tagesschau.

11 січня під час партійної конференції в місті Різа, Саксонія, делегати партії затвердили передвиборчий маніфест, у якому свідомо виключили пункт про засудження дій Росії проти України.

З такою пропозицією виступив один із засновників “АдН” Альбрехт Глазер, однак його ініціативу не підтримали 69% делегатів із 600 присутніх на конференції.

Головою партії обрали 45-річну Аліс Вайдель, яка також стала кандидатом у канцлери Німеччини. Вайдель відома своєю позицією щодо енергетичної співпраці з Росією, зокрема ідеєю відновлення роботи газопроводів системи “Північний потік”. Це викликає обурення як серед політичних опонентів, так і в громадському середовищі.

Проведення конференції супроводжувалося масовими протестами. За різними даними, у демонстраціях взяли участь від 6 до 12 тисяч осіб, які виступали проти ультраправої політики “АдН” та її позиції щодо війни в Україні.

Ця позиція партії викликає різке засудження серед політичних лідерів і громадськості в Німеччині, адже більшість політичних сил країни активно підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії.

Поразка України обійдеться США на $808 млрд дорожче, ніж допомога – дослідження

Перемога Росії у війні проти України створить для США значно більші фінансові витрати, ніж нинішня підтримка Києва.

Про це йдеться у доповіді Американського інституту підприємництва (AEI), передає Цензор.Нет з посиланням на Bloomberg.

За оцінками AEI, якщо Росія досягне успіху, США доведеться витратити додаткові $808 мільярдів на стримування потенційних агресивних дій Кремля в Європі. Це підвищить військовий бюджет Пентагону з планованих $4,4 трильйона до $5,2 трильйона до 2029 року.

Аналіз підкреслює, що російська перемога змінить безпекову ситуацію в Європі, надавши Москві впевненості для подальших зазіхань на країни НАТО. Це вимагатиме значно більших витрат з боку США для посилення оборони альянсу.

“Короткострокові витрати на допомогу Україні в її захисті від російської агресії є значно меншими, ніж довгострокові витрати на те, щоб дозволити Росії перемогти”, – йдеться у доповіді.

Обраний президент США Дональд Трамп залишив відкритим питання майбутньої допомоги Україні. За його словами, США можуть скоротити або повністю припинити підтримку Києва, залежно від розвитку ситуації.

Нагадаємо, переговори між Україною та Росією планувалися на першу половину 2025 року, незалежно від результатів президентських виборів у США.

Доленосний 2025-й: як вибори в Європі та Канаді вплинуть на Україну

Україна уважно спостерігає за низкою виборів, що відбудуться у 2025 році в Європі й Канаді, оскільки їхні результати можуть безпосередньо вплинути на зовнішню підтримку української держави.

На тлі складної міжнародної ситуації та продовження війни з Росією, партії та лідери, які прийдуть до влади у цих державах, здатні або зміцнити нинішній курс на допомогу Україні, або, навпаки, підважити його.

Перш за все, привертають увагу дострокові парламентські вибори у Німеччині, призначені на 23 лютого. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив Бундестаг через політичний глухий кут у формуванні стабільної коаліції. Німецький політикум останнім часом стикається з посиленням “Альтернативи для Німеччини”, політичної сили з ультраправим і проросійським відтінком. Якщо ця партія набере критичну вагу у майбутньому парламенті, підтримка України може опинитися під загрозою. Водночас провідні позиції можуть посісти християнські демократи (ХДС), які виступають за продовження допомоги Києву. Зрештою, хто саме сформує уряд, визначить, чи зберігатиме Німеччина активну участь у проукраїнській коаліції.

Ще один важливий фронт — президентські вибори в Румунії. Країна вже потрапила у невизначеність, оскільки результати попереднього першого туру анулював Конституційний суд. Проєвропейська кандидатка Єлена Ласконі та інші ліберальні сили ще мають шанси утримати курс на сприяння Україні. Проте є й політики, відкрито чи приховано симпатизуючі ідеї територіальних компромісів з Києвом, що особливо непокоїть, враховуючи необхідність спільної безпекової політики у регіоні. Вирішальним стане те, чи зможе румунський електорат віддати перевагу тим, хто бачить майбутнє в більш тісній взаємодії з Європою, і, відповідно, продовжить підтримувати український курс.

У Польщі, де 18 травня відбудуться президентські вибори, завершується друга й остаточна каденція Анджея Дуди. Його спадщина — одна з найбільш рішучих проукраїнських політик у Європі. Хоча роль президента у Польщі здебільшого стосується зовнішньої політики та оборони, від поглядів нового очільника багато залежатиме в тому, як Варшава продовжить чи скоригує курс підтримки України. Прогнозують, що головна боротьба точитиметься між мером Варшави Рафалом Тшасковським та представником “Права і справедливості” Каролем Навроцьким. Перший вважає, що інтереси Польщі безпосередньо пов’язані із захистом України, а другий — більш скептичний, хоча відкрито антикерівництво в Україні не декларує.

Натомість у Молдові 11 липня відбудуться парламентські вибори, що можуть стати ще серйознішим випробуванням для президента Маї Санду та її партії “Дія і справедливість”. Попри те що під час минулих президентських перегонів їй вдалося здолати проросійські сили, на парламентських виборах вони цілком можуть об’єднатися і здобути більшість. Це може перекреслити проєвропейський вектор і суттєво змінити ставлення Кишинева до України, особливо якщо уряд формуватимуть політики з відкрито проросійською позицією.

Тим часом Чехія, яка вже зарекомендувала себе як надійний союзник Києва, в жовтні обиратиме новий парламент. Чинний кабінет міністрів під керівництвом Петра Фіали демонструє чітку проукраїнську позицію, але в країні розгортаються консервативні та частково проросійські настрої. На виборах фаворитом може стати партія мільярдера Андрея Бабіша, який свого часу виступав із скептичними коментарями щодо української інтеграції з ЄС. Якщо опозиції вдасться повернути собі владу, то рівень підтримки України, хоч і не зійде нанівець, але ризикує зменшитися.

Канада, де на 25 жовтня заплановані парламентські вибори, залишається одним із найбільш послідовних партнерів України. Прем’єр Джастін Трюдо, який очолює уряд із 2015 року, нині втрачає популярність, і Консервативна партія під керівництвом П’єра Пуальєвра має реальні шанси на перемогу. Утім, канадський політикум у більшості налаштований на підтримку України, й навіть зміна уряду, ймовірно, не стане поворотом на 180 градусів. Проте кожен нюанс у формуванні нового кабінету може вплинути на масштаби та форму допомоги Києву.

Таким чином, 2025 рік обіцяє виявитися складним з огляду на низку виборчих перегонів, у яких прихильники посилення зв’язків із Україною можуть зіткнутися з тими, хто або втомився від війни, або схильний до “м’яких” компромісів із Росією. Кожне з цих голосувань несе ризики перегляду курсу на підтримку Києва — як у політичному, так і в економічному сенсі. У Німеччині, Румунії, Польщі, Молдові, Чехії та Канаді існує достатньо сил, що можуть якщо не розвернути, то принаймні пригальмувати проукраїнську політику.

Глобально ж, зважаючи на втому європейських суспільств від затяжних криз та економічні виклики, голоси “поміркованих” чи навіть приховано проросійських сил ризикують зростати. Участь таких сил у коаліціях, набуття впливу на формування урядів неодмінно відбиватиметься на готовності постачати зброю, фінансову допомогу або посилювати санкції проти Росії. Тож Україні варто пильно стежити за всіма цими виборами й налагоджувати комунікацію з ключовими кандидатами, щоб за будь-якого розкладу забезпечити собі стабільних та надійних партнерів.

Україна заявила про готовність замінити Угорщину в ЄС і НАТО

МЗС України заявило, що країна готова зайняти місце Угорщини в Євросоюзі та НАТО, якщо Будапешт вирішить вийти з цих організацій на користь членства в СНД чи ОДКБ.

Таку заяву було зроблено у відповідь на безпідставну критику з боку угорської влади, повідомляє  “Online.ua”.

У МЗС підкреслили, що лише дві з 27 країн-членів ЄС — Угорщина та Словаччина — не змогли забезпечити диверсифікацію джерел постачання енергоресурсів та продовжують залежати від Росії.

Реакція на закиди Угорщини

Українські дипломати відповіли на заяви угорської влади, яка звинувачувала Київ у нібито негативному впливі на ціни для споживачів через рішення України не продовжувати транзитну угоду з Росією після 2025 року. У МЗС нагадали, що Єврокомісія вже підтвердила: це рішення не вплинуло на енергетичну безпеку країн ЄС або ціни для споживачів.

“Єдиною причиною проблем на енергетичному ринку Європи завжди була Росія. Кремль десятиліттями використовував енергію як зброю, шантажуючи європейські уряди та підриваючи енергетичну безпеку. Після початку повномасштабної агресії проти України Росія стала екзистенційною загрозою для стабільності та миру на європейському континенті”, — йдеться у заяві МЗС.

Українські дипломати наголосили, що країни ЄС працюють спільно, щоб зменшити енергетичну залежність від Росії. Водночас Угорщина та Словаччина, попри логіку та безпекові інтереси, продовжують зберігати свою залежність від російських енергоресурсів.

У Німеччині подружжя зізналося у вбивстві українки та її доньки заради викрадення немовляти

Подружжя з Німеччини, яке підозрюють у жорстокому вбивстві української біженки Марини Стеценко та її доньки Маргарити, зізналося у скоєному.

Про це повідомляє DW.

Суд у Мангаймі (федеральна земля Баден-Вюртемберг) уже розпочав розгляд цієї справи, яка викликала значний резонанс. Очікується, що вирок оголосять у лютому.

За даними слідства, подружжя, віком 45 та 43 роки, пішло на вбивство заради викрадення п’ятитижневої дівчинки Маргарити. Їх мотивом було бажання завести дитину.

Жінка вступила до групи підтримки українських біженців у Telegram, щоб знайти жертву. Вона зв’язалася з 27-річною Маргаритою, яка шукала перекладача для супроводу під час народження дитини.

Згодом пара запросила українську жінку та її матір у ресторан, де підсипала їм заспокійливе. Зробивши вигляд, що везуть їх до лікарні, злочинці привезли жінок до озера. Там чоловік убив 51-річну Марину Стеценко, вдаривши її по голові, а потім так само вчинив із її донькою. Тіло матері спалили.

Після злочину пара повернулася додому з немовлям, але незабаром їх затримали.

Нагадаємо, раніше видання URAUA повідомляло, що в Україні діють так звані “фабрики дітей”, частими клієнтами яких є мешканці Ірландії, Німеччини, Великої Британії та Італії.