Україна має повноправно інтегруватися до Європейського Союзу — Зеленський

Україна має стати повноправним і невід’ємним членом Європейського Союзу, оскільки без її участі загальноєвропейський проєкт залишиться незавершеним.

Про це наголосив Президент Володимир Зеленський.

Український лідер заявив, що влада вживає всіх можливих дипломатичних заходів для прискорення процесу євроінтеграції. На думку глави держави, Україна бореться не тільки за свій суверенітет, а й за мир і безпеку всієї Європи. Президент також наголосив на необхідності досягнення конкретних результатів у ході переговорів та створення нових переговорних платформ.

“Європейський проєкт просто не здатний бути завершеним і самодостатнім без України. Тому наше членство в Євросоюзі має бути абсолютним та рівноправним”, — наголосив Зеленський.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц напередодні запропонував, щоб Україна стала “асоційованим членом” Європейського Союзу. Київ міг би отримати статус спостерігача на засіданнях органів ЄС без права голосу. Ця ініціатива розглядається як перший крок до повного включення України до структур ЄС.

Мінекономіки повідомило про кількість заброньованих працівників

Станом на 23 травня в Україні кількість працівників, заброньованих від мобілізації, перевищує 1,3 млн осіб.

Міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев повідомив про це в ефірі телемарафону.

“Кількість заброньованих зараз становить більше ніж 1,3 мільйона. Протягом останніх кількох років вона коливається від десь 1,1 мільйона до 1 млн 300 тисяч. У цих параметрах система бронювання вже працює кілька років і в цих параметрах вона буде працювати й надалі”, – заявив міністр.

За словами Соболева, наразі відомство співпрацює з Міністерством оборони, прагнучи залучити в економіку та на потреби Сил оборони близько двох мільйонів осіб, чиї військово-облікові дані не були оновлені.

“Тому що під час воєнного стану, як сьогодні, людина має або працювати, або воювати. Тому ми шукаємо з ними варіанти, і які процедури спростити, і що зробити для того, щоб залучити людей або в економіку, або в Сили оборони”, – додав голова Мінекономіки.

Міністр економіки наголосив, що в нових умовах компанії мають повторно підтвердити свій статус критично важливих підприємств. Він також зазначив, що якщо підприємства не відповідатимуть оновленим критеріям, вони можуть втратити цей статус, а разом з ним і право бронювати своїх співробітників.

Соболев зазначив, що в червні відповідальні органи на федеральному та регіональному рівнях мають намір переглянути критерії, за якими підприємства відносяться до цієї категорії.

У Швеції озвучили аргументи на користь приєднання України до НАТО

Україна має отримати чітку та довгострокову перспективу членства в НАТО. Сильні збройні сили та сучасний оборонний сектор значно зміцнять альянс.

Таку заяву зробив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

За даними видання “Politico”, шведський уряд вважає, що будь-яка європейська країна може стати членом НАТО, якщо відповідає встановленим критеріям.

За словами шведського міністра, жодна третя сторона не повинна мати право вето в цьому питанні. Швеція розглядає Україну як важливий елемент для забезпечення безпеки в Європі.

Глава військового відомства Швеції назвав ключові причини, через які зміцнення зв’язків з Києвом є важливим для альянсу: Україна має значний бойовий досвід і значну кількість військових формувань.

«Де ще в Європі ми можемо знайти 110 бригад?», — підкреслив Пол Йонсон.

За його словами, ЗСУ розробили оригінальну та передову систему ведення бойових дій у реальних умовах, а оборонний ринок України вирізняється високою ефективністю серед країн континенту. У результаті повномасштабного вторгнення з боку РФ Україна здійснила дерегуляцію, приватизацію та стимулювала конкуренцію, що дозволило швидко збільшити обсяги виробництва зброї.

Водночас шведський міністр зазначив, що питання про вступ України до НАТО залишається вкрай делікатним і, як і раніше, викликає розбіжності серед членів оборонного альянсу.

“Я визнаю, що є союзники, які проти цього. Але якщо ви запитаєте мене про нашу позицію, то це наша позиція”, — підсумував Йонсон.

Деякі держави-члени НАТО побоюються, що рішучі дії на підтримку Києва можуть призвести до прямого конфлікту з Росією або змусити альянс вступити в активні бойові дії.

ЗСУ завдали удару по хімічному підприємству в Пермському краї Росії

Українські сили завдали удару по хімічному підприємству “Метафракс Кемікалс” у Пермському краї Росії.

Про це заявив Володимир Зеленський у соцмережах у суботу, 23 травня.

“Вдячний Службі безпеки України за ураження одного з важливих російських військових підприємств. Відстань від нашого кордону — 1700 кілометрів, це Пермський край”, — написав президент

“Метафракс Кемікалс” відіграє значну роль у російській хімічній галузі. Продукція компанії необхідна для десятків військових підприємств країни, включаючи авіатехніку, дрони, ракетні двигуни та вибухові матеріали. Зеленський заявив, що виробничий процес на заводі призупинено.

Зеленський опублікував у мережі відеозапис. На початку ролика можна побачити кадри, на яких об’єкт уже уражений: над ним піднімається дим. Сам об’єкт, розташований на значній відстані, погано розрізнити, видно лише дим на тлі. Далі на відео зафіксовано підліт дрона до цього об’єкта, а в цей час у місті чути вибух.

Телеграм-канал Exilenova повідомив, що дрон атакував хімічний комплекс АКМ компанії “Метафракс” у Губасі, який займається виробництвом аміаку, карбаміду та меламіну.

У ніч на 23 травня дрони атакували й інші регіони Росії. Зокрема, у Новоросійську після удару спалахнула нафтобаза.

У Києві відбулася акція проти залучення трудових мігрантів

Сьогодні, 23 травня, у центрі Києва відбулася акція проти трудової міграції. Учасники виступили проти залучення іноземної робочої сили та заявили про необхідність насамперед забезпечувати роботою громадян України.

Про це повідомляють у телеграм-каналах.

На плакатах і у скандуваннях лунали гасла “Україна для українців”, “Роботи замість мігрантів”, “Ні троянській корові”, “За білу Україну” та інші заклики проти міграційної політики.

Джерело:apostrophe.ua

Приводом для акції стала дискусія, яка в останні тижні активно розгортається в українських соцмережах навколо можливого завезення іноземної робочої сили. Протестну кампанію просували, зокрема, через чати та петиції, а сама тема швидко вийшла за межі інтернет-обговорень.

Організатори та учасники акції стверджують, що влада має робити ставку на повернення українців з-за кордону, підвищення зарплат і захист внутрішнього ринку праці. У тексті петиції до Кабміну міститься вимога відмовитися від політики масового залучення іноземців і створити умови для роботи власних громадян. На сьогодні вона зібрала необхідні 25 тис підписів.

Акція в Києві стала помітним проявом суспільного невдоволення на тлі демографічної кризи, нестачі робочої сили та відсутності чіткої комунікації влади щодо майбутнього ринку праці. Тема міграції вже стала частиною політичного порядку денного і, судячи з сьогоднішнього протесту, залишатиметься чутливою для українського о

Угорщина знову обмежила ввезення української сільськогосподарської продукції

Угорщина посилила обмеження на імпорт деяких українських сільськогосподарських продуктів.

Про прийняте рішення оголосив прем’єр-міністр Петер Мадяр.

Глава угорського уряду в короткій заяві повідомив, що Угорщина відмовляється від наміру покинути Міжнародний кримінальний суд і вводить заборону на ввезення сільськогосподарської продукції з України. Прем’єр-міністр не надав подробиць свого рішення. Проте пізніше в урядовому віснику з’явилася інформація про нові обмеження. Це повідомлення було опубліковано в контексті переговорів між Києвом і Будапештом щодо двосторонніх відносин та європейської інтеграції України.

Угорщина ввела заборону на ввезення деяких українських товарів, включаючи яловичину, свинину, м’ясо птиці, яйця, мед, зернові, борошно, рослинну олію та вино. Ці обмеження частково були введені ще у 2023 році. Після закінчення надзвичайного стану 14 травня 2026 року тимчасові заходи були скасовані, але уряд вирішив поновити заборону. У Будапешті обґрунтували це рішення необхідністю захистити місцевих виробників від тиску з боку дешевших імпортних товарів. Українська сторона поки що не надала офіційного коментаря щодо цього рішення угорського уряду.

ЄС готує позицію для переговорів із Москвою

У країнах Євросоюзу активізується дискусія щодо відновлення прямих контактів із Росією. Це відбувається на тлі спроб знайти шляхи завершення війни в Україні. Європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для переговорів із Кремлем.

Про це повідомляє “The New York Times”.

За інформацією видання, міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС наступного тижня на зустрічі на Кіпрі мають намір обговорити можливі параметри майбутніх контактів, включаючи формат діалогу та потенційні “червоні лінії” для Європи. При цьому, незважаючи на активні обговорення серед дипломатів, остаточних рішень щодо вибору переговірника поки що не ухвалено.

Кілька високопоставлених чиновників і дипломатів стверджують, що повернення до обговорення діалогу з Росією є значною зміною в політичній стратегії. Після повномасштабного вторгнення 2022 року більшість контактів з Москвою було призупинено.

В ЄС дедалі частіше усвідомлюють труднощі підтримання жорсткої ізоляційної політики. Як повідомляє NYT, спроби США врегулювати конфлікт не привели до значних результатів, а увага Вашингтона переключається на інші міжнародні проблеми. У зв’язку з цим у Європі зростає занепокоєння щодо недостатньої залученості континенту до процесу розробки майбутніх угод щодо України.

Низка європейських політиків переконана, що для посилення впливу ЄС необхідно діяти більш злагоджено та виступати єдиним фронтом на переговорах. Водночас їхні колеги вказують на небезпеку передчасного співробітництва з Москвою.

Представники європейських інститутів, включаючи президента Європейської ради Антоніу Кошту, висловили думку про необхідність підготовки до можливого “вікна” для переговорів. Європа має бути готова взяти участь у цьому процесі, коли трапиться сприятлива нагода.

Деякі експерти вважають, що в Москві змінюється стратегія: хоча раніше Росія була орієнтована на прямі переговори зі Сполученими Штатами, тепер вона все частіше натякає на готовність до взаємодії з європейськими партнерами.

У ЗМІ згадуються діючі та колишні високопоставлені європейські політики як можливі посередники з боку ЄС. Однак на даний момент немає ні офіційних рішень, ні навіть узгодженого списку. Дипломатичні джерела підкреслюють, що всі ці обговорення поки що перебувають на початковій стадії, на рівні концепцій.

У Новоросійську після атаки дронів спалахнуло найбільше нафтосховище на Кавказі

У ніч на суботу, 23 травня, Новоросійськ зазнав атаки безпілотників. У результаті удару сталася пожежа в районі російського нафтового терміналу “Грушова”.

Мер Новоросійська попередив мешканців про атаку, а потім оголосив про загрозу ракетного удару. Він також зазначив, що в прибережних зонах були тимчасово заблоковані дороги.

Місцеві мешканці поширили відеоматеріали, на яких зафіксовано роботу російської системи протиповітряної оборони та потужну пожежу за межами міста. Супутникові знімки, надані NASA FIRMS, підтвердили, що пожежа почалася на території нафтового комплексу.

Пожежа спалахнула в районі нафтотерміналу “Грушова”, що належить компанії “Чорномортранснафта”. Це найбільше нафтосховище на Кавказі, здатне вмістити близько 1,2 млн тонн нафтопродуктів у підземних і наземних резервуарах. На терміналі “Грушова” розташовано 50 резервуарів для зберігання нафти та нафтопродуктів.

Сенатори обох партій США закликають пришвидшити надання допомоги Україні

Група сенаторів від обох партій закликала Пентагон негайно виділити 600 млн доларів на військову допомогу. З цієї суми 400 млн призначені для ЗСУ в рамках програми USAI. Решта 200 млн підуть на підтримку Естонії, Латвії та Литви.

Про це повідомляє “Associated Press”.

Пентагон не встиг надати план витрат до встановленого терміну — 15 травня. Сенатори висловлюють занепокоєння тим, що затримки у підтримці України на четвертому році конфлікту послаблюють можливості Заходу щодо стримування Росії.

Звернення було ініційовано та підписано демократами Діком Дурбіном, Майклом Беннеттом і Кетрін Кортес Масто, а також республіканцями Чаком Грассі, Кевіном Крамером і Томом Тіллісом.

У документі підкреслюється, що протягом чотирьох років український народ демонструє видатну стійкість у боротьбі з російським вторгненням. Проте військовим ЗСУ вкрай необхідна і цілком виправдана додаткова підтримка з боку США.

Понад три тижні тому міністр оборони, виступаючи в Конгресі, заявив, що кошти для України вже “розморожено” і що сенаторам найближчим часом буде представлено детальний план їх використання. Однак оборонне відомство не виконало цю обіцянку, не вклавшись у встановлений термін — 15 травня.

Політики зазначили, що будь-яке зволікання з боку Пентагону, особливо на тлі чуток про можливе скорочення американської військової присутності в Балтійському регіоні, значно знижує здатність Заходу стримувати російську агресію.

Допомогу в розмірі 400 млн доларів передбачено в рамках програми USAI на фінансування виробництва та закупівлі нового озброєння для України на американських військових заводах. Закон про національну оборону затвердив це фінансування в грудні 2025 року.