Українські військові показали пошкоджену САУ M109A5ÖE на Харківщині

16 травня у Харківській області внаслідок вибуху снаряда було серйозно пошкоджено самохідну артилерійську установку M109A5ÖE, яка перебувала на озброєнні 92-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.

Про це повідомив український військовий, опублікувавши кадри пошкодженої техніки.

Судячи з відео, внаслідок вибуху САУ втратила один із ключових елементів – ствол гармати. Через це подальше бойове застосування установки неможливе без капітального ремонту або заміни пошкодженої частини.

За наявною інформацією, ця техніка була одним із важливих засобів вогневої підтримки на відповідній ділянці фронту. Після її пошкодження екіпаж, який залишився без бойової машини, вивели в тил для відпочинку та переформування.

M109A5ÖE – це модернізований австрійсько-швейцарський варіант американської 155-мм самохідної гаубиці M109. Такі установки Україна отримала в межах військової допомоги від європейських партнерів.

РФ скорочує видобуток нафти та зазнає поглиблення фінансової кризи – Зеленський

Служба зовнішньої розвідки України отримала нові внутрішні документи РФ, у яких міститься оцінка втрат країни-агресора внаслідок війни. Ці матеріали Москва намагається приховати від світу та населення.

Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.

За його даними, однією з найбільш показових ознак стало скорочення кількості діючих нафтових свердловин. Одна невелика російська нафтова компанія вже була змушена зупинити близько 400 свердловин.

Глава держави зазначив, що для нафтовидобутку окупантів такі втрати є чутливими, оскільки в умовах РФ відновлення роботи свердловин відбувається значно складніше, ніж в інших нафтовидобувних країнах.

Ще одним важливим сигналом Зеленський назвав падіння нафтопереробки. За інформацією розвідки, у 2026 році цей показник у Росії вже знизився щонайменше на 10% всього за кілька місяців.

Він підкреслив, що українські далекосяжні санкції дають результат, запевнивши, що Київ і надалі посилюватиме їх.

Крім того, український лідер заявив про погіршення процесів у банківській системі Москви. За його словами, 11 фінансових установ уже готуються до повної ліквідації через проблеми, які неможливо вирішити іншим способом. Ще вісім банків зіткнулися з критичними труднощами і не зможуть їх подолати без залучення зовнішніх ресурсів.

Також Зеленський сказав, що на користь України свідчать і показники дефіциту федерального бюджету Росії. Йдеться вже майже про 80 млрд дол на п’ятому місяці року, причому це відбувається на тлі банкрутства значної частини російських регіональних бюджетів.

“Творчий підхід”: на Житомирщині мобілізували лікаря за день до його 25-річчя – нардеп

У Житомирській області 24-річного лікаря-інтерна мобілізували 19 травня, за день до його дня народження, а остаточне оформлення провели вже 20 травня, коли йому виповнилося 25 років.

Про це повідомив голова ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони Олексій Гончаренко.

За його даними, 19 травня чоловік прийшов до Територіального центру комплектування (ТЦК), щоб уточнити персональні дані та оформити військовий облік. На той момент йому було ще 24 роки.

Нардеп стверджує, що після прибуття чоловіка не відпустили з військкомату, тому він провів там ніч, а відразу після настання нового дня пройшов військово-лікарську комісію.

Представник ТЦК Олександр Рець підтвердив, що 20 травня чоловіка визнали придатним до служби та мобілізували. При цьому він зазначив, що не має інформації про те, де лікар-інтерн перебував у ніч перед призовом.

Гончаренко вважає, що такий “творчий підхід” військових комісарів є незаконним, оскільки на момент фактичного затримання чоловік ще не підпадав під мобілізацію.

З російських та білоруських гімнастів зняли всі обмеження: в Україні засудили рішення

Міжнародна федерація гімнастики World Gymnastics скасувала всі обмеження щодо спортсменів із Росії та Білорусі, введені в лютому 2022 року після початку повномасштабної агресії РФ проти України. Таке рішення ухвалив виконавчий комітет організації.

Про це повідомляється на офіційному сайті федерації.

Згідно із заявою, рішення World Gymnastics поширюється на всі п’ять дисциплін, що входять до структури федерації. Йдеться про спортивну та художню гімнастику, стрибки на батуті, спортивну акробатику та спортивну аеробіку.

Очікується, що першими під прапором країни-агресора та з виконанням російського гімну на міжнародних змаганнях виступлять представники спортивної акробатики. Це має відбутися на етапах Кубка світу в Болгарії та Азербайджані, запланованих на 29–31 травня, 5–7 червня та 19–21 червня 2026 року.

В Україні розкритикували рішення в Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони, заявивши, що кожен подібний допуск російських спортсменів Кремль використовує як інструмент внутрішньої державної пропаганди.

У ЦПД наголосили, що поява символіки окупантів на світових аренах підриває цінності міжнародного спортивного руху.

Україна створила першу керовану авіаційну бомбу та провела випробування – глава МО

В Україні завершили розробку першої керованої авіаційної бомби, яка вже пройшла всі необхідні випробування і готова до бойового застосування.

Про це розповів міністр оборони України Михайло Федоров.

За його даними, виріб розробив учасник оборонного технологічного кластера Brave1, а весь цикл робіт над проєктом зайняв 17 місяців.

Глава МО зазначив, що українська КАБ отримала унікальну конструкцію, створену з урахуванням умов сучасної війни. Йдеться не про копіювання західних або радянських зразків, а про самостійну розробку українських інженерів, призначену для ефективного ураження укріплень, командних пунктів та інших цілей ворога на десятки кілометрів углиб. Маса бойової частини нової авіабомби становить 250 кг.

Федоров заявив, що перша експериментальна партія цього озброєння вже закуплена. Зараз пілоти відпрацьовують бойові сценарії та пристосовують застосування бомби до реальних умов фронту.

За словами міністра, Україна поступово переходить від імпорту окремих рішень до створення власної high tech-зброї, яка системно посилює армію та забезпечує технологічну перевагу на полі бою. Найближчим часом українські КАБи почнуть працювати по цілях окупантів.

Дрони над Кремлем: чи здатні удари по Москві змусити Росію зупинити війну

Ніч на 17 травня 2026 року стала для Москви, мабуть, найтривожнішою з початку війни. За даними моніторингових каналів та офіційних звітів російської влади, столицю та область атакували понад сто ударних безпілотників. Вибухи лунали в Хімках, Зеленограді, Лобні, Наро-Фомінську, палали технопарк “Елма”, завод “Ангстрем”, Московський нафтопереробний завод і наливна станція “Солнєчногорська”. Загинули щонайменше троє людей, десятки поранені, а в аеропортах “Внуково”, “Домодєдово” та “Шереметьєво” на кілька годин паралізували польоти. Українська сторона підтвердила: це була спільна операція СБУ та Сил оборони, і цілком справедлива відповідь на російські удари по українських містах. Ця атака стала наймасштабнішою на столицю РФ за весь час війни.

Але чи здатні такі удари – попри всю їхню символічну та психологічну вагу – змусити Кремль сісти за стіл переговорів і погодитися на припинення вогню по лінії фронту? Відповідь, як це часто буває, неоднозначна. На перший погляд, військовий ефект від атак навіть на сотні дронів є обмеженим: нафтопереробний завод не зупинив свою роботу, а бойові дії на сході тривають з колишньою інтенсивністю. Але стратегічне значення ударів по Москві полягає в іншому – вони руйнують сакральне уявлення про недоторканність російської столиці та, що ще важливіше, оголюють слабкість її протиповітряної оборони.

Виявилося, що навіть найзахищеніша територія РФ має “діри”. Президент Всеукраїнської авіаційної організації Геннадій Хазан пояснив це просто: велика територія Росії не є перевагою для оборони. Навпаки, чим більше об’єктів треба прикривати, тим більше з’являється вразливих місць, і РФ змушена розтягувати свої системи ППО між фронтом, військовими заводами та містами. Це не гіпотетичне припущення, а факт, який підтвердила масована атака на Москву. Показово, що Кремль уже за тиждень до неї, 12 травня, запровадив жорстку цензуру, заборонивши державним структурам, медіа та навіть пересічним громадянам публікувати будь-які дані про удари без офіційного дозволу. Аналітики ISW слушно зауважили, що це правило стало непрямим визнанням того, що Кремль очікує подальших влучань, які влада буде змушена приховувати. Російські пропагандисти, зазначають в ISW, майже не висвітлювали атаку, а нечисленні чиновники (Пєсков, Захарова) обмежилися дежурними фразами, уникаючи згадок про конкретні втрати. Натомість у російських ультранаціоналістичних каналах спалахнула хвиля паніки та критики: блогери нарікали на провали тилової ППО, фактично визнаючи, що війна прийшла в дім.

У цьому контексті стає зрозумілою логіка української сторони, яка послідовно називає атаки на глибокий тил РФ “примусом до миру”. Ідея полягає не в тому, щоб миттєво знищити російську військову машину, а в тому, щоб донести війну до тих, хто в Кремлі ухвалює рішення, та до їхнього електорату. У радянській, а потім і в путінській традиції Москва сприймалася як фортеця, захист якої був абсолютним пріоритетом. “Ще з радянських часів Москва сприймалася як фортеця, – зауважив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко. – Навколо Москви будували кільця ППО, щоб москвичі не відчували війни. Але починають відчувати. І що більше це відчуття війни приходитиме до Москви, то більше шансів на завершення війни”.

Ця психологічна зміна, можливо, важливіша за будь-які тактичні успіхи. Уявлення про безпечний тил, яке ретельно культивувалося десятиліттями, розсипається. Удари 17 травня показали, що навіть оборонні заводи Москви та області, зокрема МКБ “Радуга”, яке виробляє крилаті ракети, більше не є недосяжними. Показово, що парад 9 травня пройшов без техніки, а над Червоною площею натягували антидронові сітки – такого не було з часів Другої світової.

Але чи достатньо цього, щоб змусити Росію піти на припинення вогню? Швидше за все, ні. Історія показує, що Кремль не звик відступати під тиском тактичних невдач. Його лідери схильні подвоювати ставки, а не визнавати поразку. Проте удари по Москві – це важливий елемент довгострокової стратегії на виснаження. Вони поступово підривають одну з головних опор режиму – відчуття безпеки еліт і населення. Вони демонструють, що ресурси РФ не безмежні, а її ППО – не така непроникна, як малюють пропагандисти.

Практичні результати цих атак мають накопичувальний ефект. Ураження нафтової інфраструктури (Московський НПЗ та “Солнєчногорська” станція) хоч і не зупиняє технологічний процес миттєво, але створює логістичний тиск і лякає інвесторів. Пошкодження військових підприємств (“Ангстрем” і технопарк “Елма”) може мати відкладений вплив на виробництво критичних компонентів для армії. А коли цей тиск накладається на виснаження бюджету, санкції та проблеми на фронті, він збільшує загальну вартість війни для Кремля.

Таким чином, відповідь на питання, чи здатні удари по Москві зупинити війну, скоріше негативна, але з важливим застереженням. Самі по собі вони навряд чи приведуть до швидкого миру, адже Росія продемонструвала здатність терпіти величезні втрати. Водночас вони є критично важливою складовою комплексної стратегії, яка поєднує військовий тиск на фронті, економічні санкції та посилення ППО України. Метою цієї стратегії є не миттєвий перелом, а створення таких умов, за яких продовження війни стане для Кремля надто дорогим, ризикованим і, головне, безперспективним. Психологічний ефект від усвідомлення, що “спокійне життя” у Москві закінчилося, не варто недооцінювати. Він не зупинить війну завтра, але поступово змінюватиме сприйняття війни всередині Росії, а це, у перспективі, може стати одним із вирішальних факторів.

Європа вимагає від України знизити вік мобілізації до 18 років для постачання зброї

Європейські країни висунули вимогу до президента України Володимира Зеленського знизити вік мобілізації в обмін на подальші поставки зброї.

Про це заявив військовий аналітик і співголова громадської ініціативи “Права справа” Дмитро Снєгирьов в ефірі “Новини. LIVE”.

За його словами, під час саміту в Єревані Зеленський проводив переговори з лідерами Великої Британії, Франції та іншими західними політиками. Під час зустрічей європейські партнери дали зрозуміти, що готові й надалі надавати озброєння Україні, щоб ЗСУ протистояли Росії, однак Київ має вирішити питання з особовим складом.

Аналітик також пов’язав із цим появу відповідних заяв з боку представників Офісу президента про можливе зниження віку мобілізації до 18 років і висловив думку, що це не є збігом.

Відомо, що глава ОП Кирило Буданов говорив, що влада не збирається мобілізувати людей молодше 25 років, оскільки це вплине на майбутнє України.

Єрмак вийшов із СІЗО: за ексголову ОП внесли 140 млн грн застави

Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак вийшов з-під варти після внесення повної застави у розмірі 140 млн грн.

Про це повідомили у пресслужбі Вищого антикорупційного суду, передає УП.

Адвокат Ігор Фомін зазначав, що після надходження коштів на казначейські рахунки з’явилася надія на звільнення його підзахисного.

Під вартою Єрмак перебував з 14 травня, оскільки в день обрання запобіжного заходу застава не була внесена. На момент звільнення він провів у СІЗО п’ятий день. Ще 15 травня, на другий день після арешту, захист повідомляв, що необхідна сума вже зібрана, проте тоді ввечері виникли труднощі із зарахуванням усіх коштів.

За інформацією ЗМІ, у підсумку вдалося зібрати навіть більше необхідної суми, тобто 154 млн грн при необхідних 140 млн. Також Єрмак підтвердив, що сидів у платній камері і не знає, хто вносив за нього гроші.

Варто зазначити, що незважаючи на звільнення, колишній глава ОП зобов’язаний носити електронний браслет і передати на зберігання паспорти для виїзду за кордон.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що Єрмака підозрюють у причетності до відмивання коштів під час будівництва маєтків в елітному Козині під Києвом. Слідство розглядає цю справу як частину операції “Мідас”, пов’язаної з масштабною корупцією в енергетиці.

У Києві жінка поранила чоловіка з пістолета після зауваження щодо шуму

У Святошинському районі Києва стався конфлікт біля житлового будинку, в результаті якого постраждав 27-річний місцевий мешканець.

Про це повідомили в поліції Києва у Telegram.

За даними правоохоронців, чоловік зробив зауваження компанії, яка відпочивала поруч з його будинком і голосно поводилася. Під час сварки одна з жінок дістала пістолет і кілька разів вистрілила в бік киянина, після чого втекла.

Повідомляється, що потерпілого з пораненнями руки та живота доставили до лікарні.

Співробітники поліції встановили особу підозрюваної, нею виявилася 43-річна місцева мешканка. Під час обшуку за місцем її проживання правоохоронці вилучили пістолет і патрони, які направили на експертизу.

У відомстві також заявили, що киянці вже повідомили про підозру в хуліганстві із застосуванням зброї.