Ринок праці в Україні у 2025 році: хто потрібен, де найвищі зарплати та що з мігрантами

2025 рік став критичним для українського ринку праці, що стикається з численними викликами. Проблеми нестачі робочої сили стають все більш актуальними, і експерти задаються питанням, як відновити баланс між попитом на робочу силу та її пропозицією.

Одним з основних аспектів цієї ситуації є дефіцит кваліфікованих кадрів, що ставить на порядок денний важливі завдання для роботодавців і державних установ.

За словами Тетяни Бережної, заступника міністра економіки України, на ринку праці нині перебуває близько 13,3 млн працівників, при цьому ще близько млн активно шукають роботу. Однак ситуація з безробіттям залишається напруженою, адже 12,5 млн українців є економічно неактивними. До цієї категорії належать студенти, люди, які займаються домашнім господарством, пенсіонери, які, незважаючи на вік, могли б ще працювати, жінки у декреті, а також особи з інвалідністю.

Ці люди можуть стати важливим ресурсом для поповнення трудового ринку, якщо їм буде надано можливість перекваліфікації та здобуття нових актуальних професій. Однак проблема не лише в кваліфікації — деякі з цих людей не можуть знайти роботу через відсутність відповідних навичок або освіти.

Дефіцит робочої сили в Україні, зокрема в таких секторах, як будівництво, сільське господарство та IT, ще більше підсилюється виходом частини працездатного населення за кордон. У цьому контексті питання пошуку і збереження кадрів стає одним з найважливіших для української економіки.

Ситуація загострюється і через те, що багато роботодавців шукають кадри в межах країни, однак часто мають проблеми з набором необхідної кількості працівників. Можливе залучення трудових мігрантів, зокрема з Бангладеш, може стати одним із рішень цієї проблеми. Трудові мігранти можуть частково компенсувати дефіцит робочої сили, хоча їх прибуття також викликає чимало запитань щодо впливу на ринок праці та на життя місцевих громад.

З огляду на це, важливою частиною стратегії на 2025 рік має бути розвиток нових кваліфікаційних програм, спрямованих на забезпечення того, щоб українці, особливо з економічно неактивних категорій, мали можливість отримати навички, що відповідають вимогам сучасного ринку праці.

Конфлікт у столичній владі: Кличко звинуватив нового голову КМВА у блокуванні важливих рішень

У Києві загострився публічний конфлікт між мером міста Віталієм Кличком і новопризначеним головою Київської міської військової адміністрації Тимуром Ткаченком, якого президент Володимир Зеленський призначив наприкінці 2024 року.

Кличко звинуватив керівництво КМВА в політичних інтригах і блокуванні роботи міста:

“Новий керівник КМВА, без військової освіти та досвіду, який замінив на посаді бойових генералів, блокує вирішення ключових господарських питань – відновлення пошкоджених будинків, виплату компенсацій постраждалим мешканцям, відновлення інфраструктури та інші нагальні завдання. Це дестабілізує управління містом і створює загрозу життєзабезпеченню столиці. Водночас він намагається перебрати повноваження мера, міської ради та КМДА, порушуючи закон. Нагадую, що військова адміністрація – це тимчасовий орган, що має займатися обороною та безпекою, а не узурпацією влади”, – заявив Кличко.

Новий очільник КМВА Тимур Ткаченко відкинув звинувачення та, у свою чергу, зауважив, що саме мерія не справляється із критичними питаннями відновлення столиці.

“По місту досі багато будівель не відновлено після обстрілів, згорілі автомобілі вивезли лише нещодавно – і то не завдяки рішенню мера. Вчора я мав зустріч із Кличком, щоб обговорити ці питання. Але замість допомоги в роботі отримав лише безпідставні звинувачення. Тому військова адміністрація робитиме те, що не може зробити мерія. І я не маю наміру влаштовувати політичні шоу, як це роблять люди, які багато років працюють у міській владі. Ми будемо вирішувати проблеми столиці й допомагати киянам”, – заявив Ткаченко.

Конфлікт між мером Києва та військовою адміністрацією триває, створюючи ризики для ефективного управління містом в умовах війни.

Україна допускає припинення вогню, але лише за умови гарантій безпеки – CBS News

Все більше українців обговорюють можливість припинення вогню у війні з Росією, але наголошують, що це можливо лише за умови реальних гарантій безпеки.

Про це йдеться у матеріалі CBS News.

За три роки повномасштабної війни суспільна думка в Україні еволюціонувала: якщо раніше будь-які переговори з Росією відкидалися, то тепер деякі громадяни готові до припинення бойових дій. Однак ключовою умовою для цього залишається надання гарантій, які унеможливлять повторну агресію.

Журналісти CBS News наводять слова українки Євгенії Пуцкової, яка втратила на війні чоловіка та старшого сина. Вона наголосила, що підтримала б переговори, але лише у разі надання реальних гарантій безпеки.

“Просте заморожування лінії фронту нічого не дасть. Тому що за декілька років Росія знову вторгнеться”, – зазначила жінка.

Військові: “Ми будемо битися до кінця”

Водночас українські військові вважають, що припинення вогню без перемоги є неможливим.

Так, командир спецпідрозділу АРТАН ГУР МОУ заявив, що, навіть якщо президент США Дональд Трамп припинить військову допомогу Україні, українські воїни продовжать боротьбу, навіть якщо у них закінчиться зброя.

Цю позицію підтримав і військовий медик, мобілізований анестезіолог Михайло Ілік, який щодня рятує життя поранених бійців:

“Безумовно. Це наша земля. Ми повинні стояти за неї до останнього”, – наголосив він.

Політичні перспективи миру

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Київ не погодиться на визнання окупації своїх територій і вимагає справедливого миру з широкими гарантіями безпеки.

Раніше Дональд Трамп заявив, що активно працює над планом припинення війни. Він вважає, що зниження цін на нафту може допомогти у розв’язанні конфлікту.

Китай також “вітає” наміри Трампа щодо завершення війни, про що повідомили у МЗС КНР, наголосивши, що бойові дії мають завершитися переговорами.

Як перемогти недоліки: чи стануть проблеми логістики і корупції вирішальними для ЗСУ

Українська армія вже третій рік поспіль веде повномасштабну боротьбу проти агресора, й цей досвід засвідчує: ніхто не застрахований від помилок.

Попри колосальну військову допомогу від західних союзників, дефіцит озброєнь та боєприпасів залишається відчутним. Ресурсів для проведення масштабних контрнаступальних дій усе ще бракує, що частково пояснюється затримками в постачанні та вразливістю логістичних маршрутів.

Важливим викликом залишається проблема корупції та неефективних бюрократичних процедур. Навіть після низки гучних скандалів і створення спеціалізованих антикорупційних органів (на кшталт НАБУ) багато інституційних змін гальмуються через опір системи. Розслідування щодо закупівель продуктів харчування за завищеними цінами — лише один із прикладів системних проблем, які потребують невідкладної уваги, особливо коли кожна гривня на фронті має величезне значення.

До того ж армії критично бракує кваліфікованих фахівців — операторів HIMARS, пілотів F-16, технічного персоналу для обслуговування високотехнологічних систем. Питання ротації вкрай болюче: багато бійців перебувають на передовій без належного відпочинку з початку вторгнення, що призводить до фізичного й психологічного виснаження. Це ускладнює виконання бойових завдань і загалом негативно впливає на боєздатність ЗСУ.

Одним із хронічних недоліків також є медичне забезпечення: евакуацію поранених інколи здійснюють із затримками, а реабілітаційні центри для ветеранів і досі не покривають усіх потреб. Лише частина госпіталів має сучасне обладнання та можливості для якісного відновлення поранених. Так само бракує програм психологічної підтримки, які могли б запобігати розвитку посттравматичних розладів.

Окрему увагу слід приділити інформаційній безпеці. Через необережне користування месенджерами чи соціальними мережами можуть «засвітитися» дані про розташування підрозділів, що надає ворогові цінну розвідувальну інформацію. Крім того, противник не припиняє кібератак на українські військові системи зв’язку, намагаючись паралізувати координацію між підрозділами.

Та, попри всю складність, українська влада й військове керівництво не сидять склавши руки. Запрацювала вітчизняна ІТ-армія, мета якої — оперативно протидіяти хакерським атакам. У рамках програми Comprehensive Assistance Package (CAP) Україна прагне розширити співпрацю з НАТО, щоби посилювати власні оборонні спроможності та використовувати передовий досвід Альянсу. Крім того, у сфері державних закупівель продовжує розвиватися Prozorro, що має підвищити прозорість витрат і знизити ризики корупції.

Саме в комплексі цих рішень і дій криється шанс на якісне перезавантаження: якщо перемогти в інформаційній, кадровій та логістичній сферах, Україна зможе ефективніше протистояти агресії й гарантувати, що міжнародна допомога реалізується з максимальною користю. Тривала війна висуває жорсткі вимоги до системи, проте саме здатність визнавати і виправляти недоліки допоможе країні вистояти й закласти фундамент для подальшого відновлення та процвітання.

Російська армія зазнає катастрофічних втрат на Курщині — Forbes

Російські війська стикаються з критичною ситуацією на Курському напрямку через масштабні втрати особового складу та техніки.

Видання Forbes повідомляє, що ці втрати завдають серйозного удару по боєздатності армії РФ, створюючи глибоку кризу в її структурі.

За даними журналістів, у Курську загинуло або отримало поранення близько 30 тис російських військових та 4 тис найманців із Північної Кореї. Масштаби втрат змушують командування РФ вдаватися до відчайдушних заходів, зокрема використовувати цивільні автомобілі замість бронетехніки для виконання бойових завдань.

Джерело: www.forbes.com

Експерти Forbes також наголошують, що такі величезні втрати створюють серйозні проблеми в логістиці та організації бойових операцій РФ. Кремль розраховує, що українські сили перебувають у ще гіршій ситуації, проте фактично російська армія наближається до критичного рівня виснаження.

Аналітики називають цю ситуацію “перегонами на виживання”, де обидві сторони ведуть боротьбу на межі своїх можливостей. Росія продовжує витрачати останні резерви заради захоплення невеликих територій, тоді як ЗСУ успішно стримують ворога, виснажуючи його бойовий потенціал.

Ключовим питанням цього протистояння залишається те, яка сторона першою не витримає інтенсивного навантаження. Forbes підкреслює, що війна перетворилася на змагання на витривалість, де кожна втрачена одиниця техніки чи особового складу може стати вирішальним фактором для кінцевого результату.

Росія створює перешкоди для повернення українців з окупованих територій – Лубінець

Росія цілеспрямовано ускладнює повернення громадян з тимчасово окупованих територій, створюючи штучні перепони та змушуючи людей проходити через багаторівневі перевірки.

Про це під час брифінгу в Івано-Франківську заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, повідомляє Укрінформ.

«Позиція РФ – зробити все, щоб громадяни з ТОТ не повертались, або ж повертались з максимальними проблемами», – наголосив Лубінець.

За його словами, жодна гуманітарна евакуація не проходить легко. Окупанти розробляють маршрути так, щоб українці змушені були спершу виїжджати на територію Росії, проходити складні процедури контролю та перетинати кордон кілька разів.

«У нас були випадки, коли ми неодноразово намагались повернути людину, і це не вдавалось. Лише з третьої спроби або за прямого посередництва міжнародних партнерів. Є випадок, коли ми одного хлопчика повертали тричі. Це вдалося зробити лише за допомогою дипломатів з Катару», – розповів Омбудсман.

Також він зазначив, що до Офісу Уповноваженого продовжують надходити численні звернення від українців щодо повернення з ТОТ.

Росія стикається з проблемами у продажу нафти в Азію: санкції США зупинили угоди

Продаж російської нафти на азійському ринку опинився під загрозою через нові санкції США. В Індії деякі компанії вже не змогли укласти жодної угоди на постачання у березні, що ставить під удар експортні доходи Росії.

Про це повідомляє Reuters.

Обмеження, накладені 10 січня, ускладнили логістику постачань для Росії. Основними проблемами стали нестача танкерів після скорочення “тіньового флоту” більш ніж на 180 суден та різке подорожчання фрахту кораблів, які не підпадають під санкції. Це призводить до мільйонних витрат і робить транспортування російської нафти невигідним.

Аналітики консалтингової компанії FGE попереджають, що ухвалене на початку січня рішення китайської Shandong Port Group про заборону на обслуговування санкційних суден може суттєво вплинути на постачання в провінцію Шаньдун. За оцінками, незалежні нафтопереробні підприємства в регіоні можуть втратити до 1 млн барелів нафти на добу.

В Індії нафтопереробні заводи поки що приймають російську нафту, придбану до 10 січня, однак після завершення перехідного періоду 27 лютого ситуація може змінитися. Розрахунки за угодами мають бути завершені до 12 березня, і після цього прогнозуються значні перебої у постачанні.

За оцінками експертів FGE, обсяг потенційних втрат Росії може становити 450 тис барелів на добу, а за даними Rystad Energy – до 500 тис барелів. Це може серйозно вдарити по експортних надходженнях РФ та ускладнити наповнення бюджету країни.

Ракета, що змінила гру: як Hydra 70 успішно протистоїть дорогим російським Х-59

Українські військові підрозділи останніми днями привернули увагу неймовірним прикладом інженерної творчості та практичного застосування зброї: стало відомо, що під час одного з нападів росіян їм вдалося збити ракету Х-59 за допомогою модернізованого боєприпасу Hydra 70.

Ракета Hydra 70 — це класичний 70-мм боєприпас, який у США та інших країнах НАТО довгий час використовували переважно на вертольотах і літаках у вигляді неуправлюваних снарядів. Їх особливість полягає в тому, що вони дешеві, надійні, досить прості у виготовленні, але водночас без додаткових модулів керування не можуть забезпечувати високу точність. Проте у світі вже давно існує рішення у вигляді системи APKWS: в ракету вбудовується невеликий модуль з лазерним наведенням і розкладними крилами, що перетворює просту “трубу з порохом” на високоточну зброю. За приблизними даними, одна ракета Hydra 70 у базовому варіанті коштує близько 40 тисяч доларів, тобто це значно дешевше, ніж, наприклад, боєприпаси для NASAMS чи Patriot.

Коли з’ясувалося, що модифікована Hydra 70 з модулем APKWS може успішно протидіяти навіть таким ворожим цілям, як російська Х-59, експерти охрестили це справжнім проривом. Адже традиційно для збиття дорогих ракет чи дронів ЗСУ були змушені витрачати складні та високовартісні боєприпаси, у кілька разів дорожчі за саму ціль. Тепер з’являється варіант, коли економічна доцільність переходить на бік України: українські військові можуть блокувати російські атаки відносно дешевими ракетами і не перевантажувати дефіцитні ЗРК.

Очевидно, що використання Hydra 70 як зенітного засобу є скоріше винятковою та інноваційною практикою, ніж усталеною стандартною тактикою. Проте факт, що саме ЗСУ зуміли відпрацювати і продемонструвати можливість ураження дорогих крилатих ракет дешево й ефективно, підкреслює винахідливість українських фахівців. Відтак Україна здатна витиснути додаткові переваги з технологій, які раніше мали зовсім інше призначення.

Поки що невідомо, наскільки масштабно можна розгорнути подібну систему і чи будуть доступні великі запаси Hydra 70 від західних союзників. Також питання залишається, як інтегрований модуль APKWS поводиться у реальних бойових умовах, коли існують радіоелектронні завади та маневрування цілі. Проте навіть одиничний успіх окреслює нові горизонти: якщо Україна розширить можливості з ухваленням такої технології, це підірве фінансову логіку росіян, котрі ставлять на масований пуск ракет, сподіваючись на “перевантаження” української ППО.

Таким чином, історія з Hydra 70 і APKWS свідчить про продовження пошуку нестандартних розв’язань у війні на виснаження, де вартість збиття ворожої цілі перестає бути “ахіллесовою п’ятою” для захисників. Напевно, це не є тотальним рішенням, що замінить усі системи, але черговий раз доводить: перемога приходить до тих, хто найшвидше адаптується і використовує вільні від комерційних стереотипів підходи. Україна вже не раз демонструвала, що здатна на таку адаптацію, і саме тому і надалі має реальні шанси перехопити ініціативу в небі.

Через брак людей у ЗСУ більше немає тактики, окрім як “затикати дірки” – The Economist

Через нестачу особового складу ЗСУ вимушені змінювати тактику, а лінія фронту на Донбасі залишається під значним тиском.

Про це повідомляє The Economist з посиланням на українських військових.

«У нас більше немає тактики, окрім як “затикати дірки”. Ми кидаємо батальйони в хаотичний безлад і сподіваємося, що зможемо якось це зупинити», — заявив командир, відомий як Купол, який до вересня очолював бригаду на сході країни.

За словами військових, значний удар по резервах України нанесли проблеми з мобілізацією та дезертирством.

Джерело: www.economist.com

Полковник Павло Федосенко, командувач українською тактичною групою на Донбасі, зазначає:

«Ми з усіх сил намагаємося заповнити втрати на полі бою. Вони можуть кинути батальйон солдатів на позицію, яку ми утримуємо чотирма чи п’ятьма військовими».

The Economist також пише, що бригади, які тримають лінію фронту на Донбасі, постійно недоукомплектовані, перебувають під великим тиском і зазнають втрат. Це призводить до відступу позицій та ускладнює оборону.