Україна отримала ще 4 млрд євро кредиту від ЄС за рахунок росактивів

1 жовтня Україна отримала від ЄС фінансову допомогу в розмірі 4 млрд євро. Ці кошти надані в рамках ініціативи G7 ERA.

Про це оголосили в Міністерстві фінансів України.

В межах програми ERA Міністерство фінансів отримало від Європейського Союзу 14 млрд євро із запланованих 18,1 млрд євро.

Очікується, що Україна отримає решту коштів від ЄС до кінця 2025 року.

Залучені фінансові ресурси можуть бути спрямовані на фінансування пріоритетних статей держбюджету в сферах соціального захисту, оборони та на відновлення інфраструктури.

“Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – 62,5 млрд євро. Кошти ERA стали важливим інструментом забезпечення бюджетних потреб у 2025 році”, – зазначив глава Мінфіну Сергій Марченко.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), ініційований країнами G7, передбачає надання Україні кредиту до 50 млрд доларів США. Погашення цього кредиту буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених російських суверенних активів.

Деякі країни ЄС виступають проти введення системи для прискорення прийняття України

ЄС розглядає можливість прийняття рішень про прийом нових членів кваліфікованою більшістю. Це може прискорити процес вступу для України та Молдови. Однак деякі країни проти.

Про це повідомляє “Politico”.

План зустрічає значний опір. Франція, Нідерланди, Греція і, можливо, Данія висловлюють занепокоєння тим, що зміни в правилах можуть обмежити їх можливості блокувати заявки, які вони вважають проблемними.

Для цих країн право вето відіграє ключову роль у захисті національного суверенітету: Греція прагне заблокувати вступ Туреччини, Болгарія хоче контролювати процес інтеграції Північної Македонії, а Хорватія — Сербії.

“Ми сумніваємося, що варто змінювати правила гри в процесі… Використання кваліфікованої більшості при вступі нових членів може призвести до політизації процесу”, — зазначив високопоставлений дипломат ЄС.

Водночас окремі керівники, включаючи президента Фінляндії Олександра Стубба, виступають за введення більш гнучких процедур прийняття рішень, особливо в контексті України.

В Україні завершили перехід ЗСУ на корпусну систему

Корпусна реформа в Збройних Силах України завершена — всі новостворені корпусні управління вже виконують бойові завдання у складі відповідних угруповань.

Про це розповів начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов.

Офіцер підкреслив, що перехід ЗСУ на корпусну структуру на даному етапі можна вважати завершеним. В результаті сформовано і передано до відповідних оперативних командувань десять нових корпусів.

Гнатов зазначив, що всі управління успішно пройшли навчання і тепер активно виконують свої завдання в рамках відповідних угруповань.

За його словами, існують певні “нюанси” в питаннях укомплектованості, підготовки та змін, які відбуваються в цих корпусах. Він також зазначив, що ЗСУ “постійно змінюються”.

Генштаб зазначає, що ЗСУ є складною і динамічно розвивається структурою, тому організаційні зміни в ній відбуваються безперервно. Особлива увага приділяється питанням кадрової політики і підбору командирів, здатних ефективно справлятися з високими навантаженнями в бойових умовах.

“Це потребувало неабияких зусиль, особливо залучення найбільш підготовлених представників ЗСУ. Також, до підготовки особового складу управлінь корпусів були залучені інструктори країн-партнерів”, – розповів Гнатов.

Він також зазначив, що завдяки проведеній корпусній реформі противник не зміг здійснити свої плани щодо швидкого наступу на ряді напрямків, включаючи Донецьку, Харківську та Запорізьку області.

На даний момент управління корпусів укомплектовано до рівня, необхідного для ефективного виконання бойових і спеціальних завдань.

Зміни в організаційній структурі Збройних Сил супроводжуються низкою інших заходів. Серед них — формування штурмових військ і кіберсил ЗСУ.

Корпус — це об’єднання декількох бригад, яке діє як єдине ціле. Основне завдання корпусу — координувати дії бригад у певній зоні, будь то наступ або оборона. Крім того, корпус забезпечує свої підрозділи необхідними ресурсами, враховуючи поставлені завдання і поточну ситуацію на полі бою.

До складу корпусу може входити від двох до п’яти бригад, а його чисельність варіюється від 10 до 50 тис осіб і більше, залежно від країни, роду військ і виконуваних завдань.

Командування корпусу володіє значними ресурсами, що дозволяє йому на свій розсуд перерозподіляти їх на різні ділянки фронту для виконання поставлених цілей.

Доступ до матеріалів справи про вбивство Андрія Парубія обмежений

Слідство закрило доступ до судових документів у справі про вбивство екс-спікера Верховної Ради Андрія Парубія. Подробиці справи не розголошуються, оскільки це може негативно вплинути на хід слідства.

Про це пише “Українська правда” з посиланням на СБУ.

“Розголошення окремих відомостей досудового розслідування негативно вплине на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин скоєного злочину, а також може мати негативні наслідки для особистої безпеки учасників кримінального провадження”, — повідомили в СБУ.

Слідчий прийняв рішення обмежити доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень у цій справі. У СБУ підкреслили, що це зроблено відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

У Львові 30 серпня був убитий народний депутат і колишній голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Нападник здійснив приблизно вісім пострілів у політика з короткоствольної вогнепальної зброї, в результаті чого той помер на місці.

Тайвань став найбільшим у світі імпортером російської нафти

Тайвань став головним у світі покупцем російської нафти, незважаючи на заяви про підтримку України та приєднання до міжнародних санкцій проти Москви.

Про це йдеться у спільному звіті Центру досліджень енергетики та чистого повітря, тайванської некомерційної організації Environmental Rights Foundation, німецької Ecodefense та міжнародної правозахисної організації Urgewald.

У першому півріччі 2025 року Тайвань став головним імпортером російської нафти, закупивши її на суму 1,3 млрд доларів. Ці угоди принесли російському бюджету 1,7 млрд доларів у вигляді податків на видобуток корисних копалин.

Тайвань офіційно приєднався до економічних санкцій проти Росії і надав Києву фінансову допомогу в розмірі 50 млн доларів.

Згідно зі звітом, Тайвань направив Москві понад 11,2 млрд доларів за імпорт енергоносіїв з Росії. Ця сума в 220 разів перевищує обсяг допомоги, наданої Україні.

Київ та Харків зазнали атак дронів

У столиці, ймовірно, задіяні сили ППО. Поки що немає офіційної інформації.

У Повітряних силах ЗСУ зафіксували рух ударного безпілотника на Димер у Київській області.

У Києві вранці в середу, 1 січня, оголосили повітряну тривогу. Після цього в місті були чутні вибухи. Ймовірно, це робота систем протиповітряної оборони. Офіційних заяв поки не надходило.

Пізніше надійшли повідомлення про БПЛА над Київським водосховищем, що рухаються в південному напрямку.

В ніч на 1 жовтня в Харкові прогриміли потужні вибухи. Російська армія провела масовану атаку на місто, використовуючи керовані авіаційні бомби і балістичні ракети. Як повідомили в ДСНС, в результаті ударів були зруйновані приватні будинки, виникли пожежі. Є постраждалі.

Деякі українці знову починають спілкуватися російською мовою

Деякі українці починають частіше говорити російською. Якщо порівняти з 2022 роком, то зараз спостерігається відкат, особливо в сфері освіти.

Таку заяву зробила уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська.

Івановська підкреслила, що в 2022 році ми демонстрували особливу пильність: уважно стежили за кожним словом, адже російська мова асоціювалася з агресією.

“Тоді людям було соромно публічно говорити мовою нападника. Сьогодні ж спрацювала людська психологія звикання до війни. І частина суспільства поступово повертається до старих мовних практик. Це небезпечна тенденція”, – наголошує вона.

Мовний омбудсмен підкреслила, що спостерігається певне зниження рівня використання мови в сфері освіти. Водночас, за її словами, наша країна є демократичною, і тому неможливо контролювати, якою мовою спілкуються мати і дитина. Однак важливо зазначити, що саме в дитинстві формуються мовні звички.

“Якщо мама несвідомо “одягає на дитину кайдани” російського мовлення, то потім важко буде їх скинути”, – каже Івановська.

Вона впевнена, що насильство або грубі методи в цій сфері неприпустимі. Ми рухаємося до європейських стандартів, де ключовим принципом є усвідомлений вибір.

“Я бачу два головні шляхи: просвітництво і приклад. Починати варто ще з пологового будинку. Дитина має зростати в атмосфері, де українське слово асоціюється з теплом, з домом, з найріднішими”, – вважає Уповноважена із захисту державної мови.

Вона зазначила, що вирішальне значення має культурне середовище. Коли створюються умови для культурного розвитку, люди природним чином і з гордістю обирають своє.

Керівник благодійного фонду привласнив донатів на понад 2 млн

У Львівській області голова благодійного фонду та його партнер привласнили кошти, призначені для військових. Збиток склав понад 2,1 млн грн.

Про це повідомили в Нацполіції.

Правоохоронні органи повідомили, що влітку було викрито керівника одного з благодійних фондів за розкрадання частини коштів, зібраних на придбання та доставку тепловізійних прицілів, квадрокоптерів і автомобілів для Збройних сил України.

В ході розслідування поліцейські з’ясували, що мешканець Львова в період з 2023 по 2025 рік переконував людей переказувати гроші на підконтрольні йому банківські картки. При цьому він не виконував взяті на себе зобов’язання. Згодом було встановлено ще одного учасника шахрайської схеми — мешканця Тернопільської області.

Зловмисник, перебуваючи під домашнім арештом за судовим рішенням, продовжував скоювати нові злочини. Він уже був фігурантом справи про шахрайство.

«У телефонних розмовах з потенційними жертвами, підшуканими його спільником, тернополянин видавав себе за керівника благодійних фондів Фінляндії та Польщі, а також логістичної французької компанії, і переконував задонатити кошти на підконтрольні зловмисникам рахунки», — йдеться у повідомленні.

Співробітники поліції визначили шістьох потерпілих, серед яких військовослужбовці ЗСУ та волонтер. Матеріальні збитки, заподіяні в результаті інциденту, перевищують 2,1 млн грн.

До суду направлено обвинувальні акти проти підозрюваних, обвинувачених за ч. ч. 2, 3 і 4 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Керівнику благодійного фонду та його співучаснику загрожує до восьми років позбавлення волі.

НАТО розгляне можливість закриття неба над західними регіонами України

У відповідь на дії російських безпілотників і винищувачів, НАТО посилює свою оборону.

Про це розповів Роланд Оліфант, головний аналітик з питань закордонної політики “The Telegraph”.

Альянс не може похвалитися ефективною реакцією. Союзники збили набагато менше російських дронів над Польщею в порівнянні з результатами, досягнутими ЗСУ.

Однак найважливіше не самі інциденти, а час їх виникнення. Ці місії були перевіркою. Вони були спрямовані на підтвердження гіпотези про те, що НАТО, і зокрема його ключовий член — США, не готові рішуче реагувати на порушення свого повітряного простору.

Аналітик зазначає, що Володимир Путін і його оточення вважають, що Америка значно втратила увагу до міжнародних справ. Дональд Трамп і його команда відійшли від колишньої доктрини Рейгана, яка передбачала глобальне домінування США.

Європейським країнам, включаючи Велику Британію, доведеться визнати, що їм доведеться діяти майже без підтримки США. Безумовно, Сполучені Штати залишаються важливим партнером, але зараз Вашингтон зосереджений на інших питаннях і буде займатися ними ще деякий час. Майбутнє Європи безпосередньо залежить від її готовності застосовувати силу і ризикувати заради захисту континенту.

Західні високопосадовці та військові запропонували створити протиповітряний “захист” над Україною для перехоплення російських ракет і дронів. Вони розглядають можливість розширення цієї “зони без польотів” на територію Києва.

Газета зазначає, що ця операція продемонструє рішучість Європи у відповідь на повітряні атаки, показуючи її готовність прийняти певні ризики.

“Європейські лідери цього тижня в Копенгагені обговорять не тільки це, але й інші ідеї. Важливо, щоб їхнє рішення стало чітким сигналом для Москви”, — підсумував Оліфант.