У Бельгії виступили проти конфіскації заморожених активів Росії на потреби України

Прем’єр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Основна їх частина зберігається в депозитарії Euroclear в Бельгії.

Про це повідомили журналісти “Sky News”.

Прем’єр-міністр вважає, що російські активи слід заморозити в бельгійському банку до тих пір, поки не будуть завершені мирні переговори між Росією і Україною.

“Значна частина цих грошей заблокована в Брюсселі, в банку Euroclear”, — констатував він.

Прем’єр-міністр Бельгії в курсі, що деякі уряди роблять спроби конфіскувати ці кошти.

“Хочу вас попередити: з юридичної точки зору ситуація не така проста”, — підкреслив Барт де Вевер.

В Україні порушено понад 200 тис справ про СЗЧ і дезертирство

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до липня 2025 року було порушено понад 185 тис справ через самовільне залишення частини і понад 50 тис через дезертирство.

Про це поінформували в Офісі Генерального прокурора на запит “Української правди”.

У 2022 році було зареєстровано 347 справ за статтею 407 Кримінального кодексу України, що стосується самовільного залишення військової частини або місця служби. У 2023 році цей показник зріс до 6 641 справи, а в 2024 році він досяг 67 840 справ.

За перші сім місяців 2025 року зафіксовано 110 511 випадків проваджень за цією статтею. З моменту початку повномасштабного вторгнення РФ загальна кількість справ, відкритих за СЗЧ, досягла 185 339. З них у 15 564 випадках вже було повідомлено про підозру.

За останніми даними, на даний час зафіксовано 50 058 кримінальних справ за статтею 408 Кримінального кодексу, що стосується дезертирства. З них у 1 248 випадках повідомлено про підозру.

19-й пакет санкцій ЄС проти Росії не містить значних обмежень

Дев’ятнадцятий пакет санкцій не додасть нових обмежень на продаж енергоносіїв, які допомагають фінансувати війну Росії проти України.

“Politico” пише про це з посиланням на чотирьох європейських дипломатів.

Європейський Союз активно працює над новими санкціями, спрямованими на ослаблення російської військової економіки. Однак, незважаючи на взяті зобов’язання щодо поступової відмови від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме США, а не Брюссель, мають більші можливості для посилення заходів.

Санкції, введені проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, не включатимуть значних нових обмежень на експорт енергоносіїв. Основна увага буде приділена суднам “тіньового флоту” і компаніям, які сприяють Росії в обході діючих санкцій.

Найбільш відчутні наслідки для Москви виникнуть у разі введення вторинних санкцій — проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Однак на практиці справжній вплив санкцій буде відчуватися в США.

Деякі аналітики припускають, що зустріч президента Росії Володимира Путіна з Дональдом Трампом на Алясці відбулася після того, як США ввели високі тарифи проти Індії через її закупівлі важливого економічного ресурсу у Росії — нафти. Наступним кроком може стати посилення аналогічних санкцій, спрямованих на обмеження критично важливої торгівлі між Росією і Китаєм.

Якщо мирні переговори не увінчаються успіхом, Трамп не виключає можливість використання даного варіанту, інформує видання.

“Ми не думаємо, що 19-й пакет санкцій ЄС зможе ввести нові серйозні обмеження на російську нафту. Останній пакет вже мав значний вплив на цю галузь, і зараз можливості для подальших санкцій обмежені”, — повідомив провідний аналітик ринку сирої нафти компанії ICIS, що займається розвідкою товарів, Аджай Пармар.

В Україні з вересня починає діяти закон “Про лобіювання”

З 1 вересня в Україні набирає чинності закон “Про лобіювання”, прийнятий Верховною Радою в лютому 2024 року. Це перший нормативний акт, що регулює взаємодію бізнесу та громадських організацій з державними структурами.

Закон визначає лобіювання як спроби вплинути на рішення державних органів або місцевого самоврядування заради комерційних інтересів.

Питання, пов’язані з мобілізацією, введенням воєнного або надзвичайного стану, використанням ЗСУ, територіальною цілісністю України та амністією, не підлягають лобіюванню. Таким чином, лобіювання не зачіпає ключові функції держави.

Лобіюванням можуть займатися фізичні особи, які мають повну цивільну дієздатність, українські компанії, а також іноземні фірми з представництвами в країні. Державним службовцям, політичним партіям, органам влади, засобам масової інформації та релігійним організаціям займатися лобізмом заборонено.

Для забезпечення прозорості створено реєстр, який буде вести НАЗК. Право лобіювати рішення буде надано тільки тим, хто пройде офіційну реєстрацію.

Лобісти зобов’язані кожні півроку подавати звіти про свою діяльність до реєстру прозорості. У цих звітах вони вказують своїх клієнтів, конкретні питання, щодо яких ведеться лобіювання, витрати та зустрічі з представниками органів влади. За недотримання цієї вимоги передбачені штрафи. Контроль за дотриманням правил здійснює НАЗК, який має повноваження перевіряти достовірність наданих даних і притягати до відповідальності за порушення.

Росія зазнала невдачі в наступі на Добропілля – ISW

Російські війська припинили спроби прорватися до Добропілля і зосередили зусилля на інших ділянках фронту.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики вважають, що недавнє просування українських сил в даному районі вказує на провал стратегії інфільтрації, яку використовували окупанти. Російська Федерація не змогла утвердитися на захоплених територіях і закріпити свої позиції.

Російські військові блогери тепер менше говорять про “успіхи” під Добропіллям. Їхня увага переключилася на бої північніше, східніше і південно-західніше Покровська.

Експерти відзначають, що тактика “просочування” і недостатня концентрація російських військ в районі Покровська дозволили окупантам здійснити обмежений маневр на схід і південний схід від Добропілля.

Однак брак ефективної логістики та неможливість забезпечити передові підрозділи підкріпленням істотно обмежили можливості РФ для закріплення та розширення прориву.

Польський оборонний завод співпрацював з російською компанією

Перед вторгненням Росії в Україну військовий завод Wojskowe Zakłady Lotnicze nr 1 підтримував ділові відносини з російським підприємством АТ “Вертольоти Росії”, незважаючи на діючі санкції проти РФ.

Про це інформують аналітики “InformNapalm” і “Militant Intelligence”.

Компанія постачала запасні частини для вертольотів Мі та здійснювала багатомільйонні фінансові перекази через Сбербанк, який перебуває під санкціями.

Експерти посилаються на ділову кореспонденцію між польськими та російськими підприємствами військово-промислового комплексу. Спільнота аналітиків виявила листування, що стосується контракту на суму 1,2 млн євро. Згідно з документом, планується поставка в РФ запчастин для вертольотів Мі-8.

Джерело: Telegram

12 січня 2022 року польський завод направив лист, в якому офіційно підтвердив статус російської компанії як “тратегічного партнера” у питаннях поставок запчастин. У листі було згадано чинний контракт.

Джерело: Telegram

Також є документ, що підтверджує фінансові перекази через Сбербанк.

“Це прямий доказ того, що санкційний режим не дотримувався, а російський ВПК отримував допомогу навіть напередодні повномасштабної агресії… Ці два документи — частина “Російсько-польського масиву”, — роблять висновок фахівці.

Чоловік сам ходив до ТЦК і отримав вирок суду: що сталося

У Сумській області суд виніс вирок чоловікові, який проігнорував повістку. Хоча він неодноразово звертався до ТЦК, на службу його так і не призвали.

Це підтверджує вирок Тростянецького районного суду Сумської області.

На судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину і пояснив, чому він ухилявся від служби. Як причини він вказав на сімейні обставини: серйозну недугу сина, що вимагає постійного догляду, а також на свій власний стан здоров’я, який, на його думку, не дозволяє йому виконувати фізично важку роботу.

Підсудний висловив бажання пройти військову службу і не раз звертався до територіального центру комплектування, однак його спроби не мали успіху, і на службу його не прийняли.

Співробітник ТЦК підтвердив, що підсудний не з’явився в призначений час, після чого до поліції було направлено повідомлення про можливе кримінальне правопорушення.

Суд виніс вирок, визнавши чоловіка винним за статтею 336 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді одного року випробувального терміну. Оскарження вироку можливе в апеляційному суді.

Понад 1,7 тис бійців повернулися до частин із СЗЧ за останні тижні

За останні два тижні понад 1,7 тис військових, які самовільно залишили свої частини, повернулися до підрозділів або перебувають у процесі повернення.

Про це повідомив директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов.

За його словами, були проведені спільні наради з представниками Нацполіції, командуванням Сухопутних військ і військової служби правопорядку. Метою цих зустрічей стало уточнення механізмів допомоги військовим, які покинули свої частини, у поверненні до своїх або інших підрозділів.

“Провели медійну кампанію та ініціювали низку заходів з місцевими органами влади. Як наслідок, лише за останні два тижні понад 1,7 тисячі військовослужбовців вже повернулися до своїх військових частин або перебувають на стадії повернення. Багато хто звернувся безпосередньо до ДБР через форму, яку ми опублікували лише минулого тижня”, – підкреслив Сухачов.

За даними військових і поліції, кількість людей, які бажають повернутися, значно перевищує очікування.

30 серпня закінчується термін, протягом якого військовослужбовці, які самовільно залишили частину (СЗЧ), можуть повернутися на службу з відновленням усіх належних виплат.

Угорщина попереджає про наслідки за удари по “Дружбі”

Після заяви Зеленського в ЗМІ з’явилася версія, що удари по нафтопроводу — це спроба натиснути на Орбана, щоб він зняв вето на вступ України до ЄС. Віктор Орбан відповів на слова українського президента про обстріл нафтопроводу “Дружба”.

Про це повідомляє “Magyar Nemzet”.

Президент України підкреслив, що доля нафтопроводу тепер безпосередньо залежить від позиції Угорщини. Прем’єр-міністр Орбан розцінив це як явну загрозу для своєї країни і попередив про можливі негативні наслідки.

“Президент Зеленський прямо погрожував Угорщині. Він визнав, що їхні дії щодо трубопроводу “Дружба” викликані нашою позицією щодо членства України в ЄС. Це доводить, що угорці зробили правильний вибір”, – зазначив Віктор Орбан.

Прем’єр-міністр Угорщини заявив, що шляхом “шантажу, вибухів і погроз” неможливо приєднатися до Євросоюзу. За словами Орбана, заяви Зеленського матимуть значний вплив на ситуацію.