Підпільна друкарня виготовляла стодоларові банкноти високої якості

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону спільно з територіальним управлінням БЕБ Києва за оперативного супроводу ДКР НП України на Київщині затримали групу людей, які виготовляли та зберігали фальшиву іноземну валюту для продажу.

Цю інформацію оприлюднив Офіс генпрокурора .

У 2024 році група осіб створила в приватному будинку підпільну друкарню, де друкували фальшиві банкноти високої якості.

“Друкарі” взяли в оренду будівлю, а також закупили через посередників обладнання та матеріали для виробництва фальшивих грошей.

Вони застосовували методи конспірації, використовували готівку і банківські рахунки третіх осіб. Потім приступили до налаштування обладнання та друку пробних банкнот, готуючись до масштабного виробництва.

У травні-червні 2025 року поліграфісти виготовили і зберігали підроблену іноземну валюту. Вони зробили банкноти номіналом 100 доларів США на суму близько $11 тис. і 500 гривень на суму ₴10 тис. Ці гроші вони планували продати.

Для реалізації підроблених банкнот залучалися додаткові учасники, які поповнювали рахунки третіх осіб через термінали та купували товари, включно з технікою, використовуючи фальшиві гроші.

Підозрювані мали намір отримати дохід у розмірі понад 300 тисяч доларів США, але їхні плани було викрито.

Міністр закордонних справ Німеччини побував в Одесі

Міністри закордонних справ України та Німеччини, Андрій Сибіга та Йоганн Вадефуль, відвідали Одесу, щоб оцінити наслідки російських атак.

Глава української дипломатії повідомив про це в соцімережі “X”.

“Відвідав Одесу разом із моїм німецьким колегою Йоганном Вадефулем. Ми вшанували пам’ять загиблих українських захисників та вирушили до морського порту, де побачили пошкодження, завдані російськими ударами…”, – зазначив Сибіга.

Він зазначив, що події в Одесі наочно демонструють, наскільки необхідно посилити систему протиповітряної оборони України задля забезпечення безпеки населення, економіки та глобальної продовольчої стабільності. Сибіга висловив вдячність Німеччині за її значний внесок у розвиток можливостей ППО України.

Як повідомляється, під час зустрічі міністри розглянули способи посилення української системи протиповітряної оборони. Серед них – закупівля нових систем і перехоплювачів, інвестиції у спільне виробництво засобів ППО, розробка українських безпілотників-перехоплювачів і розширення їхньої дальності дії.

Сибіга і Вадефуль також розглянули питання про те, як можна збільшити міжнародну допомогу Одеській області та її жителям в умовах російської агресії.

Україна синхронізувала свої санкції проти Росії з ініціативами Євросоюзу

Україна привела свої санкції у відповідність із шістьма пакетами обмежень, запровадженими Європейським союзом щодо Росії та її союзників.

Про це повідомили в Офісі Президента.

Глава держави затвердив три постанови Ради національної безпеки і оборони, що стосуються застосування санкцій. Це стало першим кроком у реалізації рішення РНБО про синхронізацію обмежувальних заходів України з тими, що були запроваджені Європейським Союзом та іншими учасниками G7.

Унаслідок запровадження обмежувальних заходів загалом було охоплено 403 фізичні особи та 188 організацій. Це означає, що Україна привела свої санкції у відповідність до дев’ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого і чотирнадцятого пакетів санкцій Європейського союзу.

Крім цього, Київ вжив заходів щодо осіб, причетних до порушень прав людини в Білорусі та Ірані. У випадку з Іраном санкції також поширюються на тих, хто надає військову підтримку Росії.

“Наша держава продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами”, – підсумували в Офісі президента.

У повідомленні також наголошується, що Україна розраховує на те, що міжнародне співтовариство буде максимально враховувати і підтримувати українські санкції у своїх національних рішеннях.

Президент Польщі анонсував зустріч із Зеленським та прокоментував євроінтеграцію України

Президент Польщі Кароль Навроцький зустрінеться з українським лідером Володимиром Зеленським у рамках запланованих переговорів.

Навроцький повідомив про це в інтерв’ю “Polsat News”.

“Я обов’язково зустрінуся з президентом Зеленським у межах запланованого циклу зустрічей. Як глава держави, я планую відвідати всіх наших сусідів… Польща та Україна мають багато спільних інтересів і цілей. Є також питання, які потребують обговорення”, – зазначив Навроцький.

Він торкнувся аграрних проблем і питання ексгумації жертв Волинської трагедії.

Президент Польщі наголосив, що зараз Україна не може вступити до НАТО. Країна перебуває у стані війни, а її членство в Альянсі спровокувало б конфлікт за участю всіх країн-учасниць.

“Я проти беззастережного прийняття України до Євросоюзу. Безумовно, ми потребуємо стратегічного співробітництва з Україною, але воно має ґрунтуватися на принципах партнерства”, – констатував Навроцький.

Він також підкреслив, що майбутнє України в рамках західних організацій відповідає інтересам Польщі.

Німецький депутат назвав бійців бригади “Азов” неонацистами: що каже

Німецький депутат Йорг Урбан з ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” оприлюднив допис, у якому звинуватив українську Нацгвардійську бригаду “Азов” у нібито “етнічних чистках, зґвалтуваннях, тортурах і вбивствах”.

Така заява з’явилася на сторінці посадовця в Instagram.

Представник влади назвав як бійців бригади, так і іноземців, які приєдналися до них, “неонацистами”, проігнорувавши той факт, що ці військові ризикують власним життям, боронячи Європу від агресора.

Ці безпідставні та образливі заяви прозвучали у якості реакції на публікацію в німецькому виданні “Welt” про німця, який воює у складі “Азову” на боці України. Натомість сам німецький боєць відповів на образу та сказав, що не шкодує про свій вибір і переконаний, що захищаючи Україну, він захищає й мир на європейському континенті.

Слід нагадати, що політична сила, яку представляє Урбан, відома відверто проросійською позицією. Представники “Альтернативи для Німеччини” неодноразово критикували Україну та висловлювали підтримку Кремлю, зокрема на тлі повномасштабного вторгнення.

Бригада “Азов” – це справжні герої України, які з першого дня російської агресії тримають оборону, часто ціною власного життя. Їхній внесок у захист державного суверенітету, незалежності та свободи українського народу не підлягає сумніву й заслуговує на повагу не лише в Україні, а й у всьому цивілізованому світі.

Британська розвідка вивчила атаку на російський військовий аеродром

Британська розвідка у своєму аналізі розглянула українську атаку на російський військовий аеродром Маринівка у Волгоградській області.

Огляд розміщено на сторинці Міністерства оборони Великої Британії.

В огляді повідомляється, що внаслідок нападу із застосуванням безпілотних літальних апаратів, імовірно, було виведено з ладу щонайменше два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34. Крім того, є інформація про те, що ще два літаки могли отримати пошкодження.

Аеродром Маринівка розташований на відстані понад 270 км від кордону України і 440 км від лінії фронту, як зазначають британські експерти.

У міністерстві підкреслюють, що російська сторона активно застосовує аеродром Маринівка у своїх військових операціях на щоденній основі.

Крім того, він служить як резервний аеродром для переміщення російських літаків у разі виникнення небезпеки для інших аеродромів. У серпні 2024 року після атаки українських безпілотних літальних апаратів літаки Су-34 були перенаправлені сюди з авіабази Морозівськ.

“Незважаючи на такі заходи, російська авіація залишається вразливою для атак українських безпілотників”, – йдеться в огляді.

Тими самими вихідними Збройні сили України здійснили успішні атаки з використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на аеродром “Кіровське” в окупованій частині Криму, а також на склад артилерійських боєприпасів у Брянську, що розташований у Росії.

МВФ схвалив виділення Україні 500 млн доларів

Рада Міжнародного валютного фонду схвалила восьмий перегляд програми розширеного фінансування і схвалила виділення траншу в розмірі 0,5 мільярда доларів США.

Про це повідомляє Національний банк України.

“Рада директорів Міжнародного валютного фонду 30 червня 2025 року затвердила восьмий перегляд програми “Механізм розширеного фінансування” (Extended Fund Facility, EFF)”, – йдеться в повідомленні.

Це передбачає негайний доступ до фінансування обсягом 0,37 млрд СПЗ (близько 0,5 млрд дол. США в еквіваленті), що спрямовуватиметься на підтримку державного бюджету. Після надходження траншу загальний обсяг отриманого за програмою фінансування сягне 10,6 млрд дол. США, зазначає Нацбанк.

Фінську компанію підозрюють у постачанні неякісних бронежилетів

ЗМІ дізналися, що фінська поліція перевіряє компанію на предмет постачання неякісних бронежилетів ЗСУ.

Про це пише “Yle”.

Компанія підписала контракт із Міністерством оборони України на постачання засобів захисту приблизно на 5,7 млн євро. У межах угоди вона зобов’язалася відправити 10 тис. бронежилетів. Влітку 2022 року було доставлено партію з 5 тис. одиниць.

Попереднє розслідування виявило ознаки невідповідності якості продукції умовам контракту. Наприкінці 2023 року Україна звернулася по правову допомогу у зв’язку з цією справою.

Згідно з інформацією, опублікованою у ЗМІ, голову організації підозрюють у вчиненні протиправних дій. Під час попереднього розслідування двох підозрюваних було взято під варту. Щодо ще однієї людини підозра не висувалася.

У літній період матеріали справи буде направлено до прокуратури для розгляду.

Шмигаль зустрівся з фон дер Ляєн в Іспанії

На конференції ООН з фінансування розвитку в Іспанії прем’єр-міністр України зустрівся з президентом Європейської комісії, Урсулою фон дер Ляєн. Вони обговорили питання підтримки України.

Про це повідомив Денис Шмигаль у Telegram.

Під час бесіди учасники торкнулися питання про те, що у 2026-2027 роках Україна повинна отримувати постійне фінансування, особливо в галузі економіки та відновлення.

Крім того, прем’єр-міністр України повідомив президенту Європейської комісії про стан справ на фронті. Шмигаль висловив вдячність фон дер Ляєн за підтримку України у сфері оборони.

“Окрему увагу приділили темі європейської інтеграції. Розраховуємо відкрити переговори за кластерами вже цього року”, – зауважив Шмигаль.

Прем’єр-міністр України заявив, що голова Європейської комісії пообіцяла всебічну допомогу від європейських організацій у процесі інтеграції України до Європейського Союзу.