В оточенні Трампа розглядають можливість розміщення американських військових на території України

Один з радників президента США Дональда Трампа припустив, що американські війська можуть бути розміщені в Україні. Інший радник підкреслив, що поки немає остаточного рішення, і публічно його обговорювати не збираються.

Про це повідомляє “Axios”.

У публікації йдеться, що один із радників президента США Дональда Трампа допустив ймовірність розміщення американських військових на території України.

За інформацією, отриманою від представників ЗМІ, радник дав позитивну відповідь на питання про те, чи можуть гарантії безпеки включати присутність американських військових.

Водночас інший радник підкреслив, що рішення ще не прийнято і що “ми не будемо обговорювати це питання в засобах масової інформації”.

Раніше глава МЗС Німеччини розповів що його країна не планує розміщати військових в Україні після завершення конфлікту.

Венс, Рубіо та Віткофф візьмуть участь у зустрічі Трампа із Зеленським

На зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Вашингтоні будуть присутні віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та спецпредставник президента США Стівен Віткофф.

Про це повідомляє “The Washington Post”.

“Трамп привітає Зеленського о 13:00 за північноамериканським східним часом (20:00 за Києвом – ред.). Після цього відбудеться їхня двостороння зустріч, до якої пізніше приєднаються європейські лідери. Очікується, що з Трампом будуть віцепрезидент Джей Ді Венс, Рубіо, Віткофф та інші радники”, – пише видання.

Передбачається, що глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен та інші представники європейських країн, які перебувають з візитом у Вашингтоні, проведуть зустріч з президентом України перед тим, як розпочати переговори з Дональдом Трампом.

Учасники переговорів розглянуть перспективи врегулювання конфлікту в Україні.

У Києві мобілізований чоловік порізав собі вени

У Києві мобілізований намагався покінчити з життям у розподільному центрі на ДВРЗ.

З місцевих пабліків стало відомо, що інцидент стався вчора, 17 серпня.

За попередніми даними, життя людини вдалося врятувати. Причини, що спонукали чоловіка вчинити такий вчинок, залишаються невідомими.

Джерело: Telegram-канали

Наразі деталі інциденту залишаються невідомими, але Київський міський центр комплектування та соціальної підтримки готує офіційний звіт про подію, що сталася на ДВРЗ.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок, коли мобілізовані чоловіки намагаються покалічити себе під час проходження ВЛК або інших процедур.

Польща не братиме участі в саміті Трампа із Зеленським та європейськими лідерами

Польща не буде представлена на саміті у Вашингтоні, де президент України Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом та лідерами європейських країн.

Про це повідомив Владислав Теофіл Бартошевич, заступник міністра закордонних справ Польщі.

Як він повідомив, запрошення надходить безпосередньо від глави Сполучених Штатів Америки. У таких заходах зазвичай беруть участь лідери провідних держав, таких як Німеччина, Велика Британія, Італія, Ізраїль та Індія.

Польща ж, на думку дипломата, є країною середнього розміру і не має такого впливу на міжнародній арені.

“Рішення будуть прийматися в обмеженому американському колі. Європейські представники не беруть участі в переговорах і практично не впливають на події. Всі рішення приймає одна людина”, – пояснив Бартосевич.

На саміті будуть присутні: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, генсек НАТО Марк Рутте, прем’єр Італії Джорджія Мелоні та президент Фінляндії Олександр Стубб. Крім Зеленського, ці лідери також увійдуть до складу делегації.

Головнокомандувач повідомив про можливість наступу Росії на Херсон

Російські військові поки не планують широкомасштабний наступ на Херсон. Однак не можна виключати, що така можливість все ще існує.

Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський.

Як він повідомив, наразі противник концентрує свої зусилля в Херсоні переважно в районі островів і мостів. Російські війська вже перемістили з цієї ділянки один полк і бригаду морської піхоти.

“Там росіяни проводять активні дії здебільшого в острівній зоні і в районі мостів. Водночас вони перекинули з цього напрямку один полк і бригаду морської піхоти, що свідчить про те, що найближчим часом там суттєвих наступальних дій не буде”, – пояснив Сирський.

Командувач зазначив, що небезпека атаки на Херсон залишається актуальною, і не слід її ігнорувати.

Сіярто звинуватив Україну в нападі на нафтопровід до Угорщини

Глава МЗС Угорщини повідомив, що Україна атакувала нафтопровід. Через це транспортування нафти до його країни припинилося.

Відповідний допис він опублікував у Facebook.

“Чергова атака на нашу енергетичну безпеку викликає обурення і відторгнення. Заступник міністра енергетики Росії Павло Сорокін заявив, що російські фахівці активно працюють над відновленням трансформаторної станції, необхідної для експлуатації трубопроводу. Терміни відновлення відвантажень поки невідомі”, – написав Сіярто.

Він також заявив, що Київ і Брюссель прагнуть втягнути Будапешт у конфлікт в Україні.

“Електроенергія з Угорщини відіграє ключову роль в енергопостачанні України”, – підкреслив угорський дипломат.

Україна не давала коментарів з приводу атаки на нафтопровід. Також про це не було інформації від російських джерел.

Німеччина не планує розміщувати війська на території України

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що країна не братиме участі в миротворчій місії в Україні після закінчення війни.

Його слова наводить N-TV.

Вадефуль підкреслив, що Німеччина повинна брати активну участь у будь-якій місії з підтримання миру. Він підкреслив, що Україна потребує забезпечення безпеки, але при цьому відкинув ідею розміщення німецьких військових сил на території України.

“Бундесвер вже відправив бригаду до Литви. Додаткове розміщення німецьких військ в Україні могло б стати для нас занадто важким тягарем”, – сказав він.

В Україні розслідують понад 35 тис випадків невиплати зарплат

На початок серпня 2025 року в Україні зареєстрували 35 471 справу про заборгованість із зарплати. Це на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року.

За даними Опендатабот, не виплатили зарплату працівникам 1 983 компанії.

У більшості випадків боржниками стають державні підприємства — 11 562 провадження (33%), акціонерні товариства — 10 308 (29%) і ТОВ — 6 298 (18%).

Найбільше відкритих справ припадає на Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання — 4 063 провадження. На другому місці — Карпатнафтохім із 1 188 справами, а на третьому — Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання-Інжиніринг із 1 015 справами.

В окрему групу входять облавтодори, на частку яких припадає 7% всіх випадків невиплати заробітної плати — 2 499.

Серед великих фінансово-промислових груп найбільші заборгованості мають дві компанії, що входять до бізнес-структур Дмитра Фірташа. Щодо цих компаній було порушено 336 і два провадження відповідно.

У більшості випадків затримки з виплатою заробітної плати відбуваються у сфері виробництва машин і обладнання — 5 681 підприємство (16% від загальної кількості). На другому місці — компанії будівельної галузі, їх 2 696 (7,6%). Третє місце займають підприємства хімічної промисловості — 2 670 (7,5%).

Найбільша кількість заборгованостей по заробітній платі зареєстрована в Сумській області — 6305 виконавчих проваджень. На другому місці знаходиться Київ — 3784, а на третьому — Дніпропетровська область з 2456 випадками.

Загалом 56% заборгованостей із зарплати припадає на чоловіків, а 44% — на жінок.

Чорне море важливіше за окуповані території – The Telegraph

Донбас часто стає темою для обговорень, в той час як тисячі українців продовжують сміливо боротися за його звільнення. Однак саме Чорне море відіграє ключову роль в економічному і стратегічному розвитку України.

Том Шарп, колишній офіцер Королівського флоту, пише в колонці для “The Telegraph”.

Шарп – кавалер ордена Британської імперії, командував чотирма бойовими кораблями. Він підкреслює, що, хоча світ в основному зосереджений на подіях на суші, море часто залишається в тіні. При цьому Збройні Сили України прекрасно розуміють його важливість. Як приклад автор наводить інформацію від OSINT-спільнот: українські винищувачі МіГ-29 супроводжують вантажні судна, що йдуть до Одеси. Це підтверджує: контроль над морем — стратегічна мета.

Військовий нагадав, що з липня 2022 року по липень 2023-го діяла Чорноморська зернова ініціатива. Її організували за посередництва ООН і Туреччини. Завдяки цьому Україна змогла вивезти понад 33 млн тонн зерна. Але в липні 2023 року Росія вийшла з угоди. Вона відновила атаки на порти і мінування морських шляхів. Це знову сильно скоротило експорт.

У відповідь Україна оперативно відреагувала: створила морські безпілотні апарати, посилила ракетні атаки і провела спеціальні операції. В результаті російський Чорноморський флот був змушений піти в Севастополь. Шарп вважає це одним з найбільш значущих подій в сучасній військово-морській історії.

Проте він застерігає, що обмеження свободи судноплавства може призвести до значних втрат для України. За його оцінками, збитки можуть становити від 10 до 12% від ВВП, а непрямі економічні наслідки — до 30%. Крім того, це може порушити стабільність країн, які залежать від українського експорту.

На цьому тлі Шарп приходить до очевидного висновку: для України критично важливо мати безперешкодний доступ до Чорного моря, а не контролювати спірні території. Адже без моря не буде ні економічної стабільності, і жодна сухопутна перемога не зможе компенсувати цю втрату.

Наприкінці автор застерігає від повторення поширеної помилки — зосередження виключно на наземних бойових операціях. Нехтування морським фронтом може незабаром поставити під загрозу національну безпеку України, особливо якщо конфлікт наближається до завершення.