Лубінець повідомив про зростання кількості скарг на порушення під час мобілізації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про зростання кількості звернень, пов’язаних із можливими порушеннями під час мобілізаційних заходів. За останні шість місяців до офісу омбудсмена надійшло 3425 таких скарг.

Про це він написав у Telegram.

За словами Лубінця, лише за перший тиждень липня було отримано ще 141 звернення. Заявники повідомляють про незаконні затримання, застосування сили та інші дії, які, на їхню думку, порушують права громадян.

Омбудсмен наголосив, що державні органи зобов’язані діяти суворо в межах закону, незалежно від обставин воєнного часу. Він зазначив, що силовий примус та ігнорування процедур не сприяють мобілізації, а підривають довіру до державних інститутів.

“Незаконні затримання, силові примуси та ігнорування закону не наближають перемогу. Навпаки — вони дискредитують сам процес мобілізації, яка є критично необхідною для оборони України”, — наголосив Дмитро Лубінець.

В офісі уповноваженого заявили, що кожне звернення розглядається у встановленому порядку. Якщо перевірка підтверджує ознаки порушень, матеріали надсилають до компетентних органів для вжиття відповідних заходів.

Лубінець закликав посадових осіб дотримуватися вимог Конституції та чинного законодавства. За його словами, навіть в умовах воєнного стану держава має зберігати баланс між потребами оборони та захистом прав людини.

Під Москвою згорів склад Wildberries після атаки безпілотників

У Московській області 18 липня сталася масштабна атака безпілотників. Удар по складу маркетплейсу Wildberries завдали підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

Як повідомили в 1-му окремому центрі безпілотних систем СБС, дрони атакували складський комплекс Wildberries у Підмосков’ї. Після влучень на об’єкті спалахнула сильна пожежа.

Площа складського комплексу становить близько 188 тис квадратних метрів. Після удару над об’єктом піднявся густий чорний дим, який було видно за кілька кілометрів.

У російських соцмережах публікували кадри наслідків атаки та писали про сильну пожежу. Російськіх ЗМІ повідомляють про 7 загиблих працівників компанії.

Греція гальмує ухвалення нового пакету санкцій ЄС проти Росії 

Євросоюз поки що не зміг узгодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Однією з країн, які виступили проти нових обмежень, стала Греція. В Афінах пояснюють свою позицію ризиками для європейського бізнесу та можливою втратою частини ринку перевезень.

Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на двох урядовців Греції.

За даними видання, суперечку викликала можлива заборона на перевезення російського газу. Грецькі представники стверджують, що такий крок може вдарити не тільки по Росії, а й по європейським компаніям, а звільнену частку ринку займуть конкуренти з країн, що не входять до ЄС.

Особливе значення для Греції має ринок перевезення скрапленого газу. Грецька компанія Dynagas експлуатує 27 газовозів, включаючи значну частину світового флоту льодових танкерів класу Arc7, які побудовані для роботи в арктичних умовах. З початку 2025 року, за оцінками, судна Dynagas перевезли понад 10 млн тонн російського газу.

В Афінах стверджують, що такі танкери майже неможливо швидко переорієнтувати на інші маршрути. У разі введення нових санкцій їх, ймовірно, довелося б продавати покупцям із країн, які не підтримують західні обмеження. Вартість одного такого газовоза оцінюється приблизно в 300 млн доларів.

“З точки зору Афін, будь-який новий пакет обмежувальних заходів має бути ретельно вивірений, щоб максимізувати тиск на Москву, мінімізуючи при цьому непередбачувані наслідки для всього європейського бізнесу, споживачів та конкурентоспроможності”, – цитує Reuters одного з грецьких урядовців.

Остаточне узгодження нового пакету санкцій відклали. Країнам ЄС надали додатковий час, щоб оцінити економічні та технічні наслідки пропонованих заходів, включаючи обмеження в нафтогазовій сфері.

РФ вночі атакувала Україну із використанням семи ракет та 90 безпілотників

У ніч на 18 липня російські війська завдали комбінованого удару по українській території. Під час атаки було застосовано дві балістичні ракети “Іскандер-М”, дві протикорабельні ракети “Онікс”, три керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 90 безпілотників різних типів.

Про це повідомили у Повітряних силах України.

Серед дронів були “Шахеди”, зокрема реактивні, “Гербери”, “Італмас”, боєприпаси типу “Бандероль” та дрони-імітатори “Пародія”. Запуски БПЛА, за даними Повітряних сил, здійснювалися з напрямків Брянська, Орла, Міллерово, Приморсько-Ахтарська, ДНР та Гвардійського в Криму.

Основним напрямком удару стала Одеська область. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, розрахунки безпілотних систем та мобільні вогневі групи.

За попередніми даними ППО збила або придушила одну ракету Х-59/69 та 69 безпілотників на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовано влучання ракет та 19 ударних БПЛА у 19 локаціях. Також повідомляється про падіння уламків збитих цілей ще у п’яти місцях.

У Польщі зросла кількість заяв про злочини проти українців на ґрунті ненависті

У Польщі зафіксували зростання кількості звернень до поліції, пов’язаних із нападами та іншими злочинами проти українців на ґрунті ненависті. За даними Головного управління поліції, за останні шість місяців кількість заяв збільшилася більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це пише Rzeczpospolita.

У 2024 році громадяни України, які проживають у Польщі, подали 267 таких заяв. У 2025 році їх було 275. За першу половину 2026 року вже зареєстровано 180 звернень, і за умови збереження нинішньої динаміки до кінця року їхня кількість може сягнути приблизно 360.

Польська поліція уточнює, що йдеться саме про зареєстровані повідомлення, а не про всі підтверджені злочини. Частина звернень ще перевіряється, а деякі потерпілі, за оцінками правоохоронців та експертів, можуть взагалі не звертатися до поліції через страх.

Експерти пов’язують зростання ворожості з агресією в інтернеті, впливом російських тролів, риторикою окремих політиків та суперечками навколо теми Волинської трагедії. Посол України в Польщі Василь Боднар раніше висловив надію, що сплеск нападів на українців виявиться тимчасовим явищем.

На цьому тлі в польському місті Лодзь поліція розшукує чоловіка, який побив перехожого, помилково прийнявши його за українця. Потерпілий отримав серйозні травми носа та щелепи.

Бернем готується очолити уряд Великої Британії та продовжити підтримку України

Енді Бернем обрано новим лідером Лейбористської партії, і він має замінити Кіра Стармера на посаді прем’єр-міністра Великої Британії. Його прихід до влади відбувається на тлі політичної кризи в країні, тиску на лейбористів та зростання популярності правопопулістської партії Reform UK.

Про це пише United24 Media.

Бернем добре відомий як колишній мер Великого Манчестера. Його політичний стиль ґрунтується на захисті інтересів регіонів, децентралізації та критиці надмірної концентрації влади в Лондоні. Саме за це він отримав прізвисько “Король Півночі”.

Щодо України Бернем займає послідовну позицію. З перших днів повномасштабної війни він підтримував Київ, пропонував допомогу українським містам, брав участь у гуманітарних ініціативах і називав російське вторгнення загрозою для всієї європейської безпеки.

“Я пишу, щоб висловити свій шок, смуток і обурення через вторгнення в Україну. Великий Манчестер має тісні зв’язки з Україною, тут проживають тисячі людей українського походження. Усе наше населення солідарне з вами та вашими громадянами у цей жахливий час”, – заявив Бернем.

Очікується, що новий британський лідер продовжить курс Лондона на підтримку України, зміцнення оборони та співпрацю з союзниками по НАТО. При цьому йому доведеться шукати баланс між зовнішньополітичними зобов’язаннями, станом британської економіки та внутрішнім попитом на соціальні видатки.

Головний виклик для Бернема — показати, що лейбористи здатні оновити владу та утримати країну від посилення ультраправих. Для України ключовий висновок полягає в тому, що різкого розвороту британської політики не очікується: Лондон, судячи з попередніх заяв Бернема, продовжуватиме розглядати підтримку Києва як частину власної безпеки.

Кабмін України узгодив перевезти останки Євгена Коновальця з Нідерландів

Кабінет міністрів України ухвалив рішення, яке дозволить перепоховати в країні останки Євгена Коновальця — полковника армії УНР, засновника та першого голови Організації українських націоналістів.

Про це йдеться в тексті розпорядження на сайті уряду.

Згідно з рішенням, Коновальця планують поховати з військовими почестями на території Національного військового меморіального кладовища. Тепер МЗС України має отримати документи, необхідні для ексгумації та перевезення останків з Нідерландів.

Голова ОУН Богдан Червак заявив, що цим рішенням Україна виконує обіцянку українських націоналістів, дану ще в 1938 році: перенести прох Коновальця до Києва після відновлення незалежності країни.

Євген Коновалець був убитий у 1938 році агентом радянських спецслужб Павлом Судоплатовим. Після вбивства його поховали на кладовищі Кросвейк у Роттердамі.

Раніше, у травні, в Україні перепоховали іншого керівника ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію. В українських ЗМІ це називали першим кроком до створення Пантеону видатних українців.

У Миколаєві дронами вдарили по портовій інфраструктурі

Вранці 17 липня російські війська атакували портову інфраструктуру Миколаєва ударними безпілотниками типу Shahed-238.

Про це повідомили в Миколаївській обласній прокуратурі.

Внаслідок атаки пошкоджено три цивільні судна під іноземними прапорами. Вони були пришвартовані на території портових підприємств міста.

За даними слідства, одне з влучень призвело до загибелі двох громадян. У момент удару вони перебували на борту іноземного судна.

Прокуратура розпочала досудове розслідування за статтею про військові злочини, що спричинили загибель людей.

Раніше Інститут вивчення війни заявив, що російські війська відновлюють кампанію ударів по українській портовій інфраструктурі вздовж узбережжя Чорного моря.

У Києві другий день поспіль тривають акції на підтримку Федорова

У Києві другий день поспіль тривають акції проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Люди знову збираються біля театру імені Івана Франка в центрі столиці, висловлюючи незгоду з кадровими рішеннями в уряді.

Учасники приходять на мітинг сім’ями, з дітьми та домашніми тваринами. На плакатах можна побачити гасла на підтримку Федорова, зокрема “Федоров — міністр оборони України” та “Мій голос за Федорова”.

Напередодні, 16 липня, аналогічна акція вранці зібрала понад 1400 осіб. Увечері протестувальники знову вийшли до театру з картонними плакатами. Серед учасників були військові, ветерани, підприємці та громадські діячі.

Ініціатором акції став ветеран Дмитро Козятинський. Він заявив, що мета протесту — показати незгоду суспільства із заміною ефективних міністрів на більш зручних для влади фігур.

Сам Федоров, коментуючи протести, сказав, що люди вийшли не заради захисту конкретного чиновника, а через занепокоєння щодо стратегічного курсу країни. Він також повідомив, що його подальше перебування на посаді залежить від рішення президента, а пропозицію стати радником після відставки з посади міністра він відхилив.