Затримано прикордонника за підозрою в організації незаконного виїзду за $15 тис

Військовослужбовця Державної прикордонної служби запідозрили в організації незаконного виїзду військовозобов’язаного за кордон під виглядом лікування в Європі. За свої послуги він, за даними слідства, попросив 15 тис доларів.

Про це повідомили в ДПСУ.

Слідство стверджує, що в серпні прикордонник запропонував чоловікові створити фіктивні підстави для виїзду — оформити документи про нібито важке захворювання та направлення на лікування до європейського медичного закладу з можливістю не повертатися в Україну.

На початку вересня підозрюваний підтвердив свою пропозицію під час особистої зустрічі. Його затримали під час отримання 15 тис доларів. Під час обшуків правоохоронці вилучили гроші, мобільні телефони та банківські картки.

Прикордоннику висунули підозру в організації незаконного переправлення людей через державний кордон. Суд відправив його під варту з можливістю внесення застави в розмірі 665,6 тисячі гривень.

НАБУ провело обшуки у колишньої голови Податкової служби Лесі Карнаух — ЗМІ

Слідчі НАБУ та прокурори САП провели обшуки у колишньої в.о. голови Державної податкової служби України Лесі Карнаух.

Слідчі дії відбулися 15 вересня, повідомляють українські ЗМІ з посиланням на джерела в політичних колах.

Обшуки відбулися того ж дня, коли Кабінет міністрів припинив повноваження Карнаух. Причини проведення слідчих дій та їхні результати НАБУ й САП офіційно поки що не коментували.

Карнаух очолила Податкову службу в червні 2025 року, замінивши Руслана Кравченка після його переходу на посаду генерального прокурора. Раніше вона також працювала заступницею Кравченка.

Події збіглися в часі з виїздом Кравченка за кордон. Сам колишній генпрокурор пояснював поїздку службовим відрядженням до Парижа. Даних про те, чи пов’язані обшуки у Карнаух із Кравченком або його виїздом із країни, у публікації не наводиться.

Фон дер Ляєн запропонувала створити нову раду безпеки за участю України

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити Європейську раду безпеки, до якої, окрім країн Євросоюзу, можуть увійти Україна, Велика Британія, Канада та Норвегія.

Про це пише видання АВС.

Нова структура має стати майданчиком для координації дій у разі серйозних загроз безпеці. Також фон дер Ляєн виступила з ініціативою розробити спеціальний “протокол безпеки”. Передбачається, що він дозволить автоматично запускати механізми колективної оборони, подібні до принципу, передбаченого статтею 5 Північноатлантичного договору.

При цьому голова Єврокомісії наголосила, що ЄС має намір продовжувати тісну взаємодію з НАТО. На її думку, існуючі європейські інститути та механізми прийняття рішень необхідно адаптувати до ситуації, що змінилася у сфері безпеки.

“Ми зміцнюємо наше співробітництво з НАТО, але наша доктрина, наші інституції та наші механізми ухвалення рішень не розвиваються відповідно до нової реальності”, – додала голова Єврокомісії.

Серед інших пропозицій фон дер Ляєн — подальший розвиток європейської оборонної промисловості та посилення захисту зовнішніх кордонів ЄС. Вона також виступила за скорочення технологічного відставання Європи від США та Китаю у сфері штучного інтелекту.

Німеччина заявила про готовність допомогти Україні з дефіцитом оборонного бюджету

Німеччина готова брати участь у покритті додаткових оборонних витрат України та закликає інших союзників Києва також долучитися до фінансування.

Про це заявив радник канцлера ФРН з питань безпеки Гюнтер Зауттер на щорічній зустрічі YES у Києві.

За словами Зауттера, підтримка українських Сил оборони відповідає національним інтересам самої Німеччини. Він наголосив, що Берлін має намір продовжувати допомогу Україні та вважає за необхідне забезпечити її довгостроковий характер.

Радник канцлера нагадав, що європейські партнери вже ухвалили низку рішень щодо фінансування України, зокрема пакет ЄС на 90 млрд євро. Крім того, на липневому саміті НАТО союзники публічно зобов’язалися надати Києву 70 млрд євро оборонної підтримки.

При цьому потреби України залишаються вищими за вже узгоджені обсяги фінансування. Раніше міністр оборони України Євген Хмара заявив, що загальний дефіцит оборонного бюджету країни становить 23 млрд євро. За словами Зауттера, Німеччина та її партнери зараз працюють над пошуком вирішення цієї проблеми.

У Тернополі 13-річний підліток загинув після падіння з електросамоката

У Тернополі внаслідок падіння з електросамоката загинув 13-річний підліток. ДТП сталася ввечері 15 вересня на вулиці Бродовській.

Про це повідомили в поліції Тернополя.

За попередніми даними, хлопчик їхав на електросамокаті Kukirin G2 по тротуару в напрямку вулиці Збаражської. Під час руху він не впорався з керуванням і впав.

Підліток отримав серйозні травми. Медики надавали йому допомогу, однак по дорозі до лікарні він помер.

Правоохоронці з’ясовують усі обставини та причини події. Вирішується питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею про порушення правил, що діють на транспорті.

Зеленський назвав умову для проведення виборів в Україні

Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів стане можливим у разі припинення вогню на кілька місяців. За його словами, цей період необхідний для підготовки до голосування і може водночас використовуватися для подальшої роботи над завершенням війни.

Про це президент розповів в інтерв’ю телеканалу CBS News.

Зеленський вважає неможливим проведення виборів під час активних бойових дій. Серед основних перешкод він назвав питання безпеки виборців та виборчих дільниць, а також чинні законодавчі обмеження.

Окремою проблемою президент назвав організацію голосування українців, які перебувають за кордоном. За його оцінками, зараз за межами країни перебувають близько 9 млн громадян, тоді як до повномасштабного вторгнення на закордонних дільницях голосували приблизно 500 тис осіб.

Ще одним невирішеним питанням залишається участь мешканців тимчасово окупованих територій. За словами Зеленського, необхідно визначити, чи зможуть вони проголосувати і яким чином організувати виборчий процес на територіях, де перебувають російські війська.

У Чехії поляки побили польського активіста, прийнявши його за українця

У чеському місті Острава група поляків напала на польського активіста та волонтера Кубу Гейсіга, помилково прийнявши його за українця. Інцидент стався ввечері 11 вересня в центрі міста.

За даними ЗМІ, приводом стала панама чоловіка в жовто-синіх кольорах із написом «Gōrny Ślōnsk» — “Верхня Сілезія” сілезькою мовою.

Один із чоловіків ударив Гейсіга по голові, після чого його повалили на землю й почали бити ногами. Нападники називали його “українцем” і “бандерівцем”.

Жовтий і синій — кольори Верхньої Сілезії, і вони справді схожі на кольори українського прапора, проте розташовані у зворотному порядку. Припускається, що нападники помилково сприйняли головний убір активіста за українську символіку.

Після нападу Гейсіг звернувся до чеської поліції. Він отримав травми, зокрема синці під оком, проте через кілька годин продовжив свою благодійну подорож на вантажному велосипеді. Активіст збирає гроші на лікування своєї партнерки, у якої діагностовано тяжке онкологічне захворювання.

Кравченко відмовився від охорони за півтори години до виїзду з України — ЗМІ

Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко тимчасово відмовився від державної охорони приблизно за півтори години до перетину кордону.

Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на джерела.

За їхніми даними, відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу внесли до ЄРДР о 23:19 13 вересня. Заява Кравченка про тимчасову відмову від охорони датована 01:00 14 вересня. Близько 02:30 Кравченко, як стверджують джерела, перетнув кордон через пункт пропуску “Шегині”. Таким чином, від моменту відмови від державної охорони до його виїзду з України минуло близько півтори години.

15 вересня президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка з посади генерального прокурора. При цьому не встановлено, чи була відмова від охорони безпосередньо пов’язана з подальшим виїздом із країни.

Росія атакувала Україну 80 безпілотниками: ППО знешкодила 63

У ніч на 16 вересня російські війська атакували Україну 80 безпілотниками. Серед них були реактивні Shahed, дрони “Гербера” та безпілотники-імітатори типу “Пародія”.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Повідомлено про знищення або придушення 63 безпілотників. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.

Повітряні сили повідомили, що дрони запускалися з районів Орла, Курська та Міллерово в Росії, а також із Гвардійського та Чауди у тимчасово окупованому Криму. Влучання зафіксували на семи локаціях, ще у двох місцях впали уламки збитих цілей.

Частина безпілотників атакувала Київ. У Святошинському районі внаслідок атаки загорілася складська будівля, одна людина постраждала.