У Чорному морі з початку року загинули щонайменше 40 моряків

З початку 2026 року внаслідок атак у Чорному морі загинули щонайменше 40 членів екіпажів. За цим показником регіон випередив Перську затоку.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на дані організацій морської безпеки.

Згідно з наведеною статистикою, з початку року постраждали понад 570 суден. Основними загрозами для судноплавства залишаються ракетні удари, безпілотники та міни на морських маршрутах.

Особливо різко ситуація погіршилася в третьому кварталі: з липня по вересень під удари потрапили 387 суден. Це більш ніж уп’ятеро перевищує показник попереднього кварталу.

Зростаючі ризики збільшують вартість перевезень. За оцінками страховиків, страхування військових ризиків може сягати 15% вартості корпусу судна — майже вдвічі більше, ніж у Перській затоці. У вересні зона підвищеного військового ризику була розширена майже на все Чорне море.

Автоперевезення агропродукції до дунайських портів сповільнилися на 20%

Темпи автомобільних перевезень української агропродукції у напрямку дунайських портів знизилися приблизно на 20%. З 1 по 22 жовтня цим напрямком пройшло 779,3 тис тонн вантажів.

Це випливає з даних аналітиків Spike Brokers.

Найбільший обсяг прийняв Ізмаїльський порт — 448,4 тис тонн. Через Ренійський порт пройшло 226,6 тис тонн, через Орлівку — 97,3 тис, через Усть-Дунайський — 7 тис тонн.

Основу дунайського потоку склала пшениця: 518,6 тис тонн, або 66,6% загального обсягу. Таким чином, цей напрямок, як і раніше, значною мірою залежить від перевезень однієї культури.

Водночас вивезення агропродукції через автомобільні прикордонні переходи зросло на 13,8% порівняно з аналогічним періодом вересня і сягнуло 283,3 тис тонн. Серед найбільших товарних позицій цього каналу — соняшникова олія, м’ясо птиці та соєва макуха.

Після ударів по залізниці затримуються понад 100 поїздів

У ніч на 14 жовтня удари припали на залізничну інфраструктуру одразу в п’яти областях України — Харківській, Київській, Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській. Пошкоджено депо, ремонтні підприємства, станції та об’єкти енергопостачання.

За даними “Укрзалізниці”, завдяки завчасному попередженню та евакуації співробітників вдалося уникнути загиблих і постраждалих.

При цьому компанія оцінює матеріальні збитки як значні. Відновлювальні роботи розпочалися вранці.

Наслідки ударів призвели до масштабних збоїв у русі. Вранці на шляху затримувалися 106 поїздів. Найбільше відставання від розкладу зафіксували у поїзда “Харків — Хелм” — майже десять годин.

Залізничникам довелося відновлювати енергопостачання, розчищати заблоковані напрямки та переводити потяги на альтернативні маршрути. У Києві рух частини поїздів додатково зупиняли через балістичну загрозу.

Внаслідок удару по мосту в Запоріжжі постраждали п’ятеро людей

Вранці 6 жовтня удар припав на один із мостів через Дніпро в Запоріжжі. Пошкоджено дорожнє полотно, рух по переправі тимчасово зупинено.

Про це повідомив т. в. о. голови Запорізької ОВА Михайло Семікін

Постраждали п’ятеро людей: дві жінки віком 24 та 59 років, а також троє чоловіків віком 36, 43 та 54 років. Двоє поранених чоловіків є співробітниками Червоного Хреста і в момент удару їхали на роботу.

Після влучень загорілися вантажний та легкові автомобілі. Пошкоджень також зазнало обладнання розташованої поруч автозаправної станції.

На час ліквідації наслідків рух по Вантовому та Преображенському мостах обмежували. Пізніше поліція повідомила про відновлення проїзду.

У Києві почнуть будувати резервні понтонні переправи через Дніпро

У Києві з наступного тижня планують розпочати будівництво резервних переправ між двома берегами Дніпра. Йдеться, зокрема, про насипні дамби з понтонними ділянками, які можна буде використовувати у разі серйозного пошкодження діючих мостів.

За словами міністра відновлення Миколи Калашника, будівництво окремих переправ може зайняти до трьох місяців, а їхня загальна пропускна здатність має становити не менше половини можливостей нинішніх мостів.

Через Дніпро між лівим і правим берегами Києва щодня пересувається близько 600 тис автомобілів. Влада вже визначила місця, де можуть з’явитися резервні маршрути, однак конкретні локації публічно не розкриваються.

Паралельно розглядаються більш капітальні рішення: швидкозбудовані бетонні конструкції та тунель під Дніпром. Вартість таких проєктів може становити десятки мільярдів гривень, тому для їх реалізації мають намір залучати міжнародних партнерів та інвесторів.

“Нова пошта” скоротила термін безкоштовного зберігання посилок до п’яти днів

З 1 жовтня “Нова пошта” скоротила термін безкоштовного зберігання відправлень у відділеннях із семи до п’яти днів. Нові правила поширюються на документи, посилки, вантажі, автомобільні шини та диски.

Про це поінформувала пресслужба компанії.

Умови для палет не змінилися: безкоштовно вони, як і раніше, зберігаються три дні. Після закінчення встановленого терміну за подальше перебування відправлення у відділенні доведеться платити.

Компанія пояснила це рішення необхідністю знизити ризики для посилок під час повітряних атак. За її статистикою, 97% клієнтів і раніше забирали відправлення протягом перших п’яти днів.

Водночас компанія посилила заходи безпеки. Відділення та термінали повинні призупиняти роботу на час повітряної тривоги.

Після удару дрона по Північному мосту в Києві обмежили рух

Вранці 3 жовтня реактивний безпілотник влучив у конструкцію Північного мосту в Києві.

Про наслідки повідомив мер столиці Віталій Кличко.

У результаті удару пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів. Рух транспорту з лівого на правий берег тимчасово перекрили.

Міським службам довелося змінити маршрути громадського транспорту. Пізніше рух автобусів по мосту почали відновлювати, однак наслідки влучання продовжували обстежувати фахівці.

За два дні до цього удари неодноразово фіксувалися на Південному мосту Києва. Під час одного з епізодів по споруді проїжджав поїзд метро, проте пасажири та машиніст не постраждали.

Дев’ять із десяти українських компаній відчули наслідки ударів по логістиці

Близько 90 % опитаних українських підприємств уже зіткнулися з наслідками ударів по складах та логістичній інфраструктурі або вважають цей ризик реальним. З початку бойових дій країна втратила близько 2,1 млн кв м складських площ.

Про це йдеться у дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій “Підтримка бізнесом заходів політики стійкості логістики”.

Згідно з дослідженням Інституту економічних досліджень, прямі втрати майна або товарів зазнали 7% компаній. Ще 41% зіткнулися зі зривами поставок і зростанням цін, а 43% поки що уникли збитків, але оцінюють загрозу як суттєву.

“Удар по одному логістичному вузлу розходиться ланцюгом постачання далеко за його межі. Найсильніше це б’є по витратах”, — зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Найбільш помітно ситуація позначається на вартості сировини та ресурсів, транспортуванні та строках доставки. Компанії також повідомляють про проблеми зі зберіганням продукції та доступністю окремих видів сировини.

Бізнес намагається знизити ризики, розподіляючи запаси між кількома майданчиками, змінюючи маршрути та постачальників. Серед найбільш затребуваних заходів державної підтримки компанії називають страхування військових ризиків, захист складів та пільгове фінансування відновлення.

Десятки поїздів в Україні затримуються до 16 годин через російські атаки

Десятки пасажирських поїздів курсують із значними затримками після російських ударів по залізничній інфраструктурі.

За даними “Укрзалізниці”, час очікування на окремих маршрутах сягає 16 годин.

Найбільші затримки зафіксовано у поїздів, що курсують через ділянки, де тривають відновлювальні роботи. Залізничники змушені змінювати маршрути руху та направляти потяги резервними маршрутами.

У компанії повідомили, що фахівці працюють над відновленням пошкодженої інфраструктури та намагаються скоротити відставання поїздів від розкладу. Пасажирів просять враховувати можливі зміни часу прибуття та відправлення.

Незважаючи на наслідки атак, рух поїздів триває. “Укрзалізниця” обіцяє оперативно інформувати пасажирів про зміни в розкладі.